Жест Мілевського, СаШо проти Лаштувки. Топ-4 матчів Суперкубка України

Південну Пальміру можна назвати матір'ю Суперкубка - починаючи з 2004 року, коли вперше в історії українського футболу був розіграний цей трофей, Одеса чотири рази поспіль ставала епіцентром подій. Згодом естафету перехопили Полтава (двічі), Суми, Запоріжжя і Луганськ. Прикметно, що досі Суперкубок залишається "особистою справою" лише двох клубів - "Динамо" і "Шахтаря". Кияни перемагали п'ять разів, донеччани - чотири, тож у випадку сьогоднішньої звитяги над "Чорноморцем" команда Луческу порівняється з "Динамо".

Ще одна фішка полягає в тому, що у п'яти матчах з дев'яти доля титулу вирішилася у серії післяматчевих пенальті. Зате у 2010 році не було навіть натяку на інтригу: "Шахтар" розтрощив "Таврію" із нереальним рахунком 7:1. Пропоную розглянути квартет поєдинків, де сюжет і пристрасті зашкалювали.

Стартуємо! 2004 рік

"Динамо" - "Шахтар" - 1:1, по пен. 6:5

Голи: Гусєв, 21 - Лєвандовскі, 76

Забиті пенальті: Шацьких, Белькевич, Гусєв, Каддурі, Дмитрулін, Шовковський - Левандовскі, Стойкан, Рац, Матузалем, Батіста

В основний час поєдинку - рівна гра, рівний рахунок. Справжня ж драма розгорнулася вже у серії пенальті. Перші п'ять ударів не досягли цілі - два сейви виконав СаШо, одного разу врятував свою команду Лаштувка, а ще два удари пішли в "молоко". Розмочив серію акцентованим ударом Максим Шацьких, але невдовзі промах Руслана Бідненка поставив "Динамо" у незручну позицію команди, яка змушена наздоганяти. Так тривало аж до рахунку 5:5, коли Шовковський у котячому стрибку зумів перевести удар Баркеуана у каркас воріт, і одразу ж встановив м'яч на позначці, щоб завдати вирішального пострілу. Лаштувка, який очікував від візаві потужного удару, впав у кут дещо раніше, тоді як СаШо солідно закотив м'яч у порожній кут. Перемога! Голкіпер тоне в обіймах партнерів.

Частина 1

Частина 2

Реванш. 2005 рік

"Динамо" - "Шахтар" - 1:1, по пен. 3:4

Голи: Белькевич, 31 - Елано, 4

Забиті пенальті: Алієв, Гавранчич, Гусєв - Жадсон, Рац, Тимощук, Стойкан

Минув рік, проте в українського вболівальника міг виникнути ефект дежавю - той же стадіон, все ті ж учасники, аналогічний рахунок основного часу, а відтак і необхідність серії пенальті. Ретельна розминка СаШо перед лотереєю не врятувала його від неприємностей - перші чотири удари "гірники" виконали бездоганно, тоді як Сабліч не зумів переграти Яна Лаштувку. М'яч від Срни голкіпер "Динамо" таки взяв, але Шацьких, який мав шанс перевести рулетку в наступний раунд, влучив у каркас воріт. Трофей поїхав у Донецьк.

До речі, "Динамо" було тоді достатньо цікавою командою в тому плані, що тут свого піку сягнула перша хвиля легіонеризації - Гавранчич, Чернат, Рінкон, Лєко, Сабліч, Гіоане та інші. Відео, яке Вам пропонується, безцінне ще й тим, що тут є змога побачити довговолосого Руслана Ротаня у футболці "Динамо", молодих і розпатланих Алієва та Мілевського, трішки ображеного на увесь світ Леоніда Буряка в якості наставника столичного колективу. Зовсім незабаром невдахи Суперкубка України розпочнуть свою ходу в Лізі чемпіонів, де зустрінуть опір скромного швейцарського "Тюна". "Динамо", якщо хтось вже забув, ганебно вилетить з кваліфікації, а Буряк піде у відставку.

Молодість. 2007 рік

"Динамо" - "Шахтар" - 2:2, по пен. 4:2

Голи: Михалик, 26, 30 - Гладкий, 14, Ткаченко, 55

Забиті пенальті: Нінкович, Дедечко, Марковіч, Морозюк - Фернандінью, Рац

Перемога в цьому матчі була солодкою для "Динамо" не лише через те, що вдалося побити принципового суперника №1, а й зважаючи на підбір виконавців, які взяли гору над донеччанами. Анатолій Дем'яненко зважився на сміливий хід, виставивши у стартовому складі добрячу порцію молодих та необстріляних футболістів. Ось хто бився в той вечір за літеру "Д" на футболці...

Рибка, Михалик, Лисенко (Варанков, 79), Дедечко, Федорів, Мандзюк, Гавранчич, Олійник (Нінкович, 57), Марковіч, Алієв, Морозюк

Проти них на поле одеської арени вийшли значно іменитіші суперники. Ось ставка Луческу...

П'ятов, Ткаченко, Чигринський, Єзерський, Рац, Полянський, Прийомов (Дуляй, 46; Гай, 64), Роша Фернандо Луїс, Вукіч (Жадсон, 23), Гладкий, Брандао

Спершу це дало свій ефект - "гірники" провели стартову артпідготовку, яка закінчилася взяттям воріт Рибки. Ферна пробив з вбивчої позиції, кіпер цей м'яч потягнув, але на добиванні зіграв Гладкий - 0:1. "Шахтар" задоволено відступив від карного майданчика суперників, щоб "перекурити", чим кияни скористалися, розігравши чітку комбінацію: Марковіч з правого краю ідеально виклав м'яч на ногу Тарасу Михалику, якому залишилося переправити сферу в дальній кут. А ще через чотири хвилини центр захисту "гірників" дав катастрофічну тріщину - туди вбіг Михалик і ударом в дотик поцілив у кут воріт після зручного скидання від Володимира Лисенка - 2:1.

Після перерви "Шахтар" зрівняв рахунок достатньо випадково: Ткаченко пробив здалеку "на фарт", а Рибка пропустив м'яч крізь рукавички - 2:2. Відкрита гра йшла аж до фінального свистка - на моменти Брандао відповіли Алієв та Дедечко. А ось серія пенальті розпочалася з воротарських подвигів: П'ятов парирував удар Алієва, а Рибка впорався із Брандао. Та згодом динамівці не хибили, а переможця у лотереї визначив промах Жадсона (стійка).

Контрольний від Мілевського. 2011 рік

"Шахтар" - "Динамо" - 1:3

Голи: Фернандінью, 14 - Гусєв, 5, з пен., Діакате, 32, Мілевський, 83

А цей матч ще зовсім свіжий у пам'яті. Перемога "Динамо" дала змогу Юрію Сьоміну внести до свого активу останній із двох трофеїв, здобутих ним на тренерському містку киян. Зарядженість динамівців на гру відчулася вже з перших хвилин. Вони сміливо взяли ініціативу у свої руки, тож коли Ярмоленко просочився у штрафний майданчик "Шахтаря", Ракицький був змушений грати жорстко. Юрій Вакс, саме той рефері, який у майбутньому встряне у брудний скандал, вилучивши в українському Ель Класіко Дениса Гармаша, рішуче вказав на "позначку", а Гусєв не менш переконливо пробив - 0:1.

"Гірники" оперативно відповіли голом Ферни. Бразилець пробив класно, зльоту, в самісінький кут, проте на СаШо - вагома доля провини. Замість того, щоб парирувати м'яч, він спробував спіймати сферу. Проте "Динамо" шукає щастя в атаці, і вже Діакате потрапляє в обійми партнерів, підрізавши м'яч точнісінько під дальню стійку - 1:2. Ну а коли донеччани, вдосталь поштовхавшись із динамівцями, кинули всі сили в атаку, бо до фінального свистка залишалося хвилин десять, біло-сині розіграли еталонну контру, яку в дотик завершив Мілевський. В ейфорії Артем побіг до донецьких секторів, і красномовними жестами (дивись відео) змусив їх замовкнути.

Наступного дня інтернет вибухнув докорами, які адресувалися Мілевському від самого Ріната Ахметова. Мовляв, негоже так, хлопче, робити. Ігор Суркіс негайно вибачився за витівку свого форварда. А ось сам Артем, наскільки нам відомо, так і не перепросив помаранчево-чорну торсиду.

Олег Бабій, Футбол 24

Тwitter автора - @Gullit_87