«Лідс»-2001. Команда психів, наркоманів і геніїв

У вересні 1998 року на тренерському містку "Лідса" відбулися доленосні зміни. Джордж Грем, не досягнувши із цією командою упродовж короткого часу жодного прогресу, подався у "Тоттенхем", а на вакантне місце заступив Девід О'Лірі, асистент Грема. Футболістом Девід був дуже хорошим. Упродовж 18 років в лондонському "Арсеналі" цей ірландець зіграв 722 матчі, що досі залишається головним гвардійським рекордом "гармашів". Проте тренерські можливості О'Лірі того вересневого дня були під великим питанням - він ще жодного разу не працював із командою самостійно.

Новачкам щастить - така закономірність. "Лідс" молодого і необстріляного тренера піднявся вгору, фінішувавши у сезоні 1998/99 на четвертій сходинці. А вже наступного року була взята "бронза", яка дала право "павичам" кваліфікуватися в Лігу чемпіонів. Належало зміцнити свої лави - новачками "Лідса" стали Марк Відука, Ріо Фердінанд, Лі Бойєр, Алан Сміт та багато інших майстерних виконавців, про яких піде мова трішки нижче.

Гра команди О'Лірі на два потужні фронти коштувала їй, у підсумку, п'єдесталу в Прем'єр-лізі-2000/01. "Срібним" фінішував "Арсенал", який лише на два очки випередив "павичів", третім став "Ліверпуль" - одне очко різниці. "Лідс" поплатився за щедрість в матчах з аутсайдерами, які вилетіли в Чемпіоншип. Зокрема, "Юнайтед" дозволили себе обіграти "Ман Сіті" (1:2), а також розписали бліді нічиї з "Ковентрі" (0:0) та "Бредфордом" (1:1). А ось із представниками топ-6 чемпіонату підопічні О'Лірі зіграли досить-таки пристойно, безапеляційно поступившись хіба що чемпіонам.

"МЮ" - 1:1, 0:3 "Арсенал" - 1:0, 1:2 "Ліверпуль" - 4:3, 1:2 "Іпсвіч" - 2:0, 2:1 "Челсі" - 2:0, 1:1

Бомбардири: Джиммі Флойд Хассельбайнк ("Челсі") - 23 м'ячі, Маркус Стюарт ("Іпсвіч") - 19, Тьєрі Анрі ("Арсенал"), Марк Відука ("Лідс") - по 17, Майкл Оуен ("Ліверпуль") - 16

Зате у Лізі чемпіонів вдалося набагато більше - пройти крізь сито двох групових раундів і зупинитися аж у півфіналі, за два кроки від найпрестижнішого трофею клубної Європи. "Павичам" вдалося вижити у банці з павуками. Спершу жереб підкинув їм у групу "Мілан" з Андрієм Шевченком, а також "Барселону", яку вдалося обійти в турнірній таблиці. В другому ж груповому раунді вже інший представник Піренеїв склав "Лідсу" товариство - "Реал". Обидва свої матчі англійці Королівському клубові програли, зате перемогли "Лаціо" і двічі "Андерлехт", тож пробилися в плей-офф, де вибили ще й "Депортіво". І лише "Валенсія", ця феноменальна команда невдахи Ектора Купера, зупинила переможну ходу "Лідса".

Це був перший півфінал "Лідса", починаючи з 1975 року! Тож поразка "кажанам" не розцінювалася, як тотальна невдача - на "Елланд Роуд" тверезо розцінювали стан речей, тож раділи, що мають таку команду. Перемогу над "Міланом", розгром "Бешікташа", феєричну нічию з "Лаціо" і гостину на "Сантьяго Бернабеу" у Лідсі згадуватимуть ще не один рік. До слова, правий півзахисник "Лідса" Лі Бойєр став одним з найкращих бомбардирів Ліги чемпіонів, забивши 6 м'ячів. У Рауля, який фінішував першим, виявилося лише на один гол більше.

Ось турнірний шлях "павичів":

Третій кваліфікаційний раунд

"Лідс" - "Мюнхен 1860" - 2:1 (Сміт, 39, Харт, 71 - Агостіно, 90) "Мюнхен 1860" - "Лідс" - 0:1 (Сміт, 46)

Перший груповий турнір. Група Н

"Барселона" - "Лідс" - 4:0 (Рівалдо, 10, Ф. де Бур, 20, Клюйверт, 74, 83) "Лідс" - "Мілан" - 1:0 (Бойєр, 88) "Лідс" - "Бешікташ" - 6:0 (Бойєр, 7, 90, Відука, 12, Маттео, 22, Бакке, 70, Хакербі, 89) "Бешікташ" - "Лідс" - 0:0 "Лідс" - "Барселона" - 1:1 (Бойєр, 5 - Рівалдо, 90) "Мілан" - "Лідс" - 1:1 (Сержиньо, 67 - Маттео, 45)

Підсумок: "МІЛАН" - 11, "ЛІДС" - 9, "Барселона" - 8, "Бешікташ" - 4

Гол Бойєра "Мілану" і катастрофічний ляп Діда

Другий груповий турнір. Група D

"Лідс" - "Реал" - 0:2 (Єрро, 65, Рауль, 67) "Лаціо" - "Лідс" - 0:1 (Сміт, 80) "Лідс" - "Андерлехт" - 2:1 (Харт, 74, Бойєр, 87 - Стойка, 65) "Андерлехт" - "Лідс" - 1:4 (Коллер, 76 - Сміт, 13, 38, Відука, 34, Харт, 81) "Реал" - "Лідс" - 3:2 (Рауль, 7, 60, Фігу, 41 - Сміт, 6, Відука, 54) "Лідс" - "Лаціо" - 3:3 (Бойєр, 28, Вілкокс, 43, Відука, 62 - Раванеллі, 21, Міхайловіч, 29, 90)

Підсумок: "РЕАЛ" - 13, "ЛІДС" - 10, "Андерлехт" - 6, "Лаціо" - 5

Трилер на "Бернабеу"

1/4 фіналу

"Лідс" - "Депортіво" - 3:0 (Харт, 26, Сміт, 51, Фердінанд, 66) "Депортіво" - "Лідс" - 2:0 (Джалминья, 9, Трістан, 73)

1/2 фіналу

"Лідс" - "Валенсія" - 0:0 "Валенсія" - "Лідс" - 3:0 (Санчес, 15, 47, Мендьєта, 52)

Підсумок євросезону

Успіхи "Лідса" епохи О'Лірі асоціюватимуться з такими гравцями...

Найджел Мартін.Голкіпер. У "Лідс" прийшов ще за два роки до того, як О'Лірі очолив команду. Відзначався неймовірною реакцією, саме у сезоні 2000/01 рятував свою команду у безнадійних, здавалося б, ситуаціях. Зокрема, на ла-корунському "Ріасорі", коли "Депортіво" був за крок від гучного камбеку, але того вирішального м'яча таки не забив - Мартін стояв муром. У 2003 році голкіпер перейде в "Евертон", де й закінчить кар'єру у 40-річному віці - хронічна травма голенестопу. До речі, вболівальники "Лідса" визнали Найджела Мартіна найкращим воротарем в історії клубу.

Пол Робінсон. Голкіпер. Перебував у затінку великого Найджела Мартіна, з'являючись на полі лише по великих святах, і лише після того, як Мартін переїхав на "Гудісон", здобув міцне місце в основі. Упродовж 2000-х Робінсон був голкіпером збірної Англії - саме в той проміжок, коли Сімен пішов на пенсію, Джеймс демонстрував нестабільну гру, а Гріну і Харту ще належало змужніти. Запам'ятався абсолютно безглуздим голом, пропущеним у Загребі від збірної Хорватії.

Гаррі Келлі. Захисник. Ірландський бек розпочинав кар'єру в молодіжній команді "Дроеди", яку кілька років тому київське "Динамо" заледве пройшло в Лізі чемпіонів, проте в "дорослому" футболі грав лише за "Лідс". Упродовж 1990-2000-х Келлі провів у футболці "павичів" 531 матч, що є восьмим показником за всю історію клубу. Вирізнявся веселим характером. Якось на тренуванні він розіграв Ніккі Бірна, майбутню зірку поп-гурту Westlife. Бірн пробувався на посту голкіпера, але якось перед тренуванням Гаррі одягнув його форму, ставши у ворота. Тренер О'Лірі вдав, що не помітив підміни, і змусив Бірна відпрацювати разом з польовими гравцями. До таких навантажень Ніккі виявився неготовий, тож невдовзі безсило розлігся на газоні.

Данні Міллз.Захисник. Розпочинав у "Норвічі" і "Чарльтоні". У 1999 році "Лідс" придбав цього правого бека за чотири з копійками мільйони фунтів. І Міллз виправдав покладені на нього сподівання, граючи у захисті надзвичайно ретельно. Паралельно він отримав виклик у національну збірну Англії, з якою поїхав на чемпіонат світу-2002. Та після Мундіалю Денні помітно здав, тож невдовзі його віддали в оренду у "Міддлсбро". Догравав Міллз у "Ман Сіті", "Халлі", "Чарльтоні" і "Дербі".

Лукас Радебе.Захисник. Видатний син південноафриканського футболу народився в багатодітній сім'ї. Окрім нього до батьків простягали голодні ротики ще 10 дітлахів. Кар'єру розпочав у відомому клубі "Кайзер Чіфс" на позиції півзахисника, але якось автівку, в якій їхав Радебе, розстріляли з вогнепальної зброї. Лукас отримав важкі поранення, але через деякий час одужав. Про продовження кар'єри у "Кайзері" не могло бути й мови. Тим паче, футболістом зацікавився "Лідс". Тут він гратиме наступні 11 років, і тут закінчить кар'єру. До слова, Радебе удостоївся честі бути капітаном збірної ПАР на чемпіонатах світу 1998 і 2002 років.

Ріо Фердінанд.Захисник. Багаторічний лідер захисту "МЮ" не потребує жодних рекомендацій. Проте, напевно, не всі знають, що під крило сера Алекса Фердінанд потрапив з "Лідса", де встиг навіть покапітанити. Взагалі-то свою кар'єру Ріо розпочинав у "Вест Хемі" ще в середині 1990-х. Звідти перебрався у "Лідс" за рекордні для "павичів" гроші - 18 мільйонів фунтів. У 2003 році захисник відмовився пройти тест на допінг, за що був дискваліфікований на 8 місяців, тож пропустив половину сезону АПЛ, а також Євро-2004. Зараз не лише продовжує виступати на найвищому рівні, але й бере участь в різноманітних престижних тусовках і регулярно веде сторінку у Твіттері.

Джонатан Вудгейт. Захисник. "Лідс" дав цьому футболісту путівку в життя. У 2003 році, коли справи "Лідса" різко погіршилися, Вудгейт евакуювався в "Ньюкасл", звідки його викупив мадридський "Реал" за 13 мільйонів фунтів. Сказати, що цей трансфер шокував - не сказати нічого. Тим не менше, Вудгейт, як і очікувалося, не зумів закріпитися в основі Королівського клубу. Швидко зрозумівши свою помилку, "вершкові" сплавили Джоната у "Мідлсбро" за 7 мільйонів фунтів. Тут Джонатан грає й досі.

Іан Харт. Захисник. Не повірите, але це племінник вищезгаданого Гаррі Келлі. Поруч із дядьком Харт відіграв чимало матчів за "Лідс". На піку слави його хотіли "Мілан" та "Барселона", але керівництво клубу відкинуло пропозиції грандів, не бажаючи оголювати свої тили. Після трьох років в іспанському "Леванте" кар'єра Харта пішла на спад. Зараз йому 35 років, і він засвітився у минулому сезоні в АПЛ, захищаючи кольори "Редінга". В активі Іана 16 матчів, у пасиві - 1 жовта картка.

Ерік Бакке.Півзахисник. Потужний норвезький вікінг провів у "Лідсі" довгих сім років, зігравши півтори сотні матчів. Відзначався пристрастю до високого градусу, тож якось був затриманий за їзду у нетверезому стані. Минулого року Бакке закінчив свою кар'єру там, де й розпочав - у норвезькому клубі "Согндаль".

Джейсон Вілкокс. Півзахисник. Вихованець "Блекберна", провів на "Івуд Парку" десять років. Вважався одним з найперспективніших молодих футболістів Англії, проте схильність до травм не дозволила Вілкоксу розкритися на всі 100. Наприкінці 90-х перейшов у "Лідс", проте так і не став тут одним з основних гравців. Після закінчення контракту з "Юнайтед" Джейсон опинився у "Лестері", а догравав у "Блекпулі".

Олів'є Дакур.Півзахисник. Вправний домінатор в центрі поля набув необхідного досвіду виживання в англіійському футболі, коли перебрався з рідного "Страсбура" в "Евертон". У "Лідсі" Дакур грав три роки, починаючи з 2000-го. Грав якісно, впевнивши босів "Роми", що їм потрібен саме такий футболіст. Згодом, вже після Риму, в Олів'є був етап міланського "Інтера", а от у "Фулхемі" та "Стандарді" він вже догравав, зрідка виходячи на поле. Зараз працює на телебаченні, модерує футбольне ток-шоу.

Домінік Маттео.Півзахисник. Шотландський універсал з італійським прізвищем міг зіграти як у захисті, так і в центрі півзахисту. У "Ліверпулі" він міцно зіп'явся на ноги, тож на "Елланд Роуд" переїхав вже цілком сформованим гравцем. Сезон, про який у нас йде мова, став для Маттео дебютним у футболці "Лідса". Він одразу ж взяв високу ноту, забивши у Лізі чемпіонів самому "Мілану" на "Сан-Сіро". Після переходу Ріо Фердінанда в "МЮ", став капітаном команди.

Лі Бойєр. Півзахисник. Напевно, найхаризматичніший гравець тієї команди. Висококласна гра у поєднанні з хуліганськими витівками - ось секрет популярності Лі. Він став першим футболістом АПЛ, який отримав... 100 жовтих карток. А ще був спійманий на курінні марихуани. А ще ледь не загримів за гратами, коли напару з Вудгейтом смачно віддухопелив пакистанського студента. А ще побився з одноклубником Кіроном Дайєром прямісінько на полі, коли їх "Ньюкасл" горів "Астон Віллі". А ще, а ще, а ще... І тим не менше, за надважливі голи Лі Бойєру пробачали усе.

Девід Бетті.Півзахисник. Розпочав кар'єру в "Лідсі" ще наприкінці 1980-х. Після чемпіонського титулу-1992 вирішив дещо змінити середовище, тож відіграв кілька сезонів за "Блекберн" (де йому забракло зіграних матчів, щоб знову приміряти золоті нагороди), а також "Ньюкасл". У 1998 році повернувся в "Лідс", щоб взяти безпосередню участь в гучник перемогах команди О'Лірі.

Гаррі К'юелл.Півзахисник. Австралійський хлопчина спеціально переїхав на Туманний Альбіон, щоб зробити собі хорошу футбольну кар'єру. Його помітили у "Лідсі" і не пошкодували про свій вибір. Якщо К'юелл не грав, то обов'язково лікувався. Припускають, що схильність до регулярних травм завадила Гаррі повністю реалізувати свій талант. Хоча потім ще було запрошення у "Ліверпуль" і феноменальна перемога у Лізі чемпіонів-2005. Вже три роки як К'юелл - на батьківщині. Тут він грає за мельбурнські команди - "Вікторі" і "Харт".

Марк Відука. Форвард. Ще один австралієць. Щоправда, хорватського походження (подейкують, навіть української крові там трохи намішано). І хоча Марк чимало забивав у "Кроації" (теперішнє "Динамо") і "Селтіку", справжнє бомбардирське ім'я він зробив собі у "Лідсі". До слова, свій найкращий матч у сезоні, про який йде мова, Відука зіграв проти "Ліверпуля" у чемпіонаті, коли оформив "покер", а "Юнайтед" перемогли - 4:3. Після "Лідса" були "Мідлсбро" і "Ньюкасл". Щоправда, в складі "сорок" знаний бомбардир забивав вкрай нечасто.

Покер Відуки у ворота "Ліверпуля"

Даррен Хакербі. Форвард. Потинявшись у "Лінкольні", "Ньюкаслі" і "Міллуолі", Даррен віднайшов себе у "Ковентрі", де за три роки забив три десятки м'ячів. Під опікою О'Лірі гра в нього чомусь не пішла - за "Лідс" він практично не забивав, хоча встиг долучитися до розгрому "Бешікташа" в Лізі чемпіонів. Дивно, адже згодом Хаккербі знову чимало забивав за "Ман Сіті", "Норвіч" і особливо "Чарльтон".

Алан Сміт.Форвард. Шанувальник екстравагантних і фарбованих зачісок був улюбленцем трибун "Елланд Роуд", двічі визнавався гравцем сезону в команді. І те, що часто грав у кістку, колекціонуючи вилучення, не ставало на заваді авторитету талановитого гравця. Але від любові до ненависті - навіть не крок, а половина його. У 2004 році Сміт перейшов у "Ман Ю", а, як відомо, немає лютішого ворога для "Лідса", ніж "червоні дияволи". Алану одразу ж оголосили анафему.

Олег Бабій, Футбол 24