Блог Футбол 24

Голкіпер «Левадії» Роман Смішко: Лилася кров, але нас охороняли блокпости. Було страшно!

У розмові з нашим журналістом Смішко розповів про особливості тутешньої ліги; порадив, яких анекдотів не варто розповідати естонцям, а також пригадав, як опинився в епіцентрі різанини між киргизами та узбеками.

"Ми могли б посперечатися з "Ворсклою" або "Карпатами"

- Романе, "Левадія" досить несподівано поступилася в першому матчі кваліфікаційного раунду Ліги Європи. Валлійський "Бала Таун" справді сильніший?

- По-перше варто сказати, що команда в нас дуже молода. Я тут найстарший гравець – мені 30 років. Другим йде ще один голкіпер – 27. А далі в нас гравці від 18 до 23 років. Схожа ситуація була три роки тому, коли ми грали проти Люксембургу – команди, начебто, такої ж аматорської, як "Бала Таун", але поступилися. У вівторок "Левадія" пропустила швидкий гол: не розібралися в карному майданчику і суперник буквально з чотирьох метрів пробив із розвороту. Я мав можливість врятувати команду, але м’яч пролетів трохи вище рук. Потім ми перехопили ініціативу, створили чотири реальні нагоди для голу, але добре зіграв їх голкіпер. Ми не впадаємо у відчай – програна битва, але не війна.

- Що можете розповісти про напіваматорів із "Бала Таун"?

- Я завжди вважав і вважаю, що у футболі на перший план виходять не якісь преміальні чи інші матеріальні блага. Перемагає той, хто більше цього прагне. Тож треба віддати належне валлійській команді. Доправляють мяч в атаку довгими передачами, самовіддано йдуть в підкати. Я бачив різний футбол, починаючи від української обласної першості, тож про "Бала Таун" склалося враження, що це середнячок Київщини або Одещини. Не обійшлося і без хитрощів. У них дуже маленький стадіон, тож вони при першій нагоді вибивали мяч подалі – за межі арени, а для ауту нам інших м’ячів не подавали. Зважаючи на ці паузи, ми зіграли не більше 30 хвилин "чистого" часу. Делегат федерації цей епізод собі занотував. Господарі поступалися нам у швидкості і витривалості, але все ж дві-три гострі контратаки зуміли провести – мені поталанило врятувати ворота від другого голу. Тож 0:1 – не найгірший результат.

- Які завдання стоять перед "Левадією" в цьому сезоні?

- Напевно ви вже знаєте, що президент нашого клубу – українець Віктор Левада, з Олександрії родом. Він максималіст: минулого року перед нами стояло завдання потрапити в трійку призерів, а тепер вимагається лише перше місце. Щодо Ліги Європи, то "Левадія" зобов’язана подолати перший раунд. Тим паче, суперник випав цілком прохідний.

- У чемпіонаті поки що все за планом - ви на першому місці, хоча на п'яти наступають "Калью" і "Флора". Наскільки важко здобути титул в естонській першості?

- Хтось може сказати, що чемпіонат Естонії не найсильніший навіть за мірками Прибалтики, але позаминулого року ми переграли "Шауляй" в Лізі Європи. В останніх трьох сезонах естонська першість постійно прогресує – середнячки тут дуже боєздатні. На поєдинки з "Флорою" чи "Калью" ми ще можемо налаштуватися і перемогти, а от проти них часто втрачаємо очки.

- Чи трапляються тут гучні суддівські скандали, як-от в Україні або Росії?

- Так, адже це невід’ємна частина футболу. Але якщо скандали таки трапляються, вони негучні, їх ніхто не роздмухує. В Естонії ні для кого не секрет, що у фаворі перебуває "Флора" - президент Федерації футболу є одночасно і президентом цього клубу. Упродовж трьох років сталися десь дві суддівські помилки на користь "Флори", але вони на результат суттєво не вплинули.

- У цьому сезоні у вашому пасиві одна червона картка. За який "злочин" її отримали?

- В одному з матчів чемпіонату ми вели 2:0, але потім дозволили супернику зрівняти. В якийсь момент нерви в мене здали і я відповів на провокацію. Трохи некоректно… Поштовхом в обличчя. Лайнсмен це помітив і повідомив головного арбітра. Дискваліфікували мене аж на три матчі, хоча зазвичай за таке порушення відсторонюють на два поєдинки.

- Якби трійку найкращих команд Естонії закинути в УПЛ, на що вони могли б претендувати?

- У Прем’єр-лізі цим командам довелося б скрутно, зате у першій лізі вони перебували б серед лідерів. Зрештою, з такими командами, як, приміром, теперішні "Ворскла" чи "Карпати" ми б теж зуміли посперечатися.

- Чи є в чемпіонаті Естонії окрім вас ще якісь наші співвітчизники?

- Якраз сьогодні в "Левадію" приїхав на перегляд один хлопець з України. Я раніше з ним грав пліч-о-пліч, це мій земляк з Одеси, але не хочу називати імені. Скажу лише, що останнім часом він виступав у першій лізі. ФК "Одеса" знявся зі змагань, тому гравці намагаються працевлаштуватись навіть в Естонії.

Свого часу і я був у схожій ситуації. Після Литви поїхав у Миколаїв, де нас, дев'ятьох гравців, звинуватили у нечесній грі і виставили за двері. У першому турі ми поступилися "Бастіону", після чого керівництво клубу оголосило, що ми грали нечесно. Насправді ж тренер боявся визнати свої помилки і став шукати винних. Відтак, у мене було два варіанти: або вирушити у "Відзев" (Лодзь), який тоді боровся за вихід в Екстраклясу, або податися в Азербайджан. Я завжди обирав футбол, а цього разу віддав перевагу грошам і поїхав в Азербайджан, проте там щось не зрослося з агентом. Що робити? Прийняв запрошення з Киргизії, де став чемпіоном країни, але дуже багато втратив у спортивному плані – мене забули.

"Эй ты, Томас, жми на тормоз!"

- Чи мають естонські клуби все необхідне для нормальної життєдіяльності? Яка в них інфраструктура?

- Тут ви не знайдете таких розкішних баз, як у "Шахтаря" чи "Динамо". У "Левадії", наприклад, є два поля зелених, база, одне штучне поле. Таллін – місто маленьке. При потребі можемо і в басейн сходити. До речі, "Левадія" вже не належить до фінансових гігантів естонської ліги. Зараз наша команда за бюджетом лише четверта. Зате маємо перспективні кадри. Нещодавно, коли грали національні збірні, у клубі залишилося лише четверо: я, ще один голкіпер і два форварди – всі інші роз’їхалися. Сім чи вісім гравців – це естонська молодіжка, троє – головна збірна Естонії, решта – юніори.

- В чемпіонаті, скажімо, Фарерських островів гравці поєднують футбол з іншими видами діяльності. Чи грають в естонських командах архітектори, стоматологи тощо?

- У нас вже шість клубів, в яких усім виплачують зарплату. Інші команди поки що можна назвати аматорськими. Знаю, що в "Куресааре" люди ще працюють поза футболом у різних сферах діяльності. Але на грі це не позначається - такі аматорські команди можуть відібрати очки навіть в лідерів.

- Як ви облаштували свій побут? Автівка, квартира?

- В цьому плані усе гаразд. Клуб винаймає мені квартиру. Цього року забрав сім'ю до себе, зробив їм документи. Зараз відправив їх (дружину Тетяну і донечку Софію, - Авт.) на один місяць в Одесу, нехай у морі покупаються. Естонія погана лише в плані погоди - дощі тут переважно, море є, але у ньому не скупаєшся. Щодо авто, його виділив клуб. У нас спонсор "Хонда", тож мені дісталася новенька машина 2011-го року випуску. Така мені не потрібна, бо коли залишаєш біля дому, хвилюєшся за неї. Зараз їжджу на мікроавтобусі "Рено".

- Хвилюєтеся? Невже в Естонії розгулялася злочинність?

- Я просто знаю, як воно на Україні буває. А з мене лише покепкували, мовляв, автівки тут застраховані, до того ж - дуже дешеві. Естонія - надзвичайно спокійна країна, злочинів тут небагато. Читаєш в інтернеті про те, що відбувається на Україні, і не хочеш повертатися, тут значно краще. Але повертатись доведеться - хочу ще зіграти в чемпіонаті більш високого рівня.

- Естонську мову опанували?

- Естонська - дуже важка, це навіть корінні мешканці країни визнають. Упродовж трьох років вивчив хіба що слова "добридень", "до побачення" (Сміється). Спілкуюся російською. На щастя часи, коли до російської мови тут ставилися вкрай негативно, вже в минулому. Російських туристів приїжджає багато, гроші від туризму наповнюють казну. Тож такого "опускання" російської мови вже не спостерігається.

- Куди порадите завітати туристу з України?

- Таллін - дуже красиве місто з історичним центром. Щодня сюди приходять 5-6 поромів зі шведськими туристами. Навколо багато живописних островів, зокрема, Курасааре. У Пярну - відомому курорті, функціонують аквапарки. Словом, Естонія - це туристична Мекка.

- А це правда, що естонці настільки ж повільні, як про це розповідається в анекдотах?

- Просто у них тут дуже розмірене життя і нема такого поспіху, як у нас. В естонців усе розплановано, як мінімум, на місяць вперед. Тому й складається таке враження, ще й мова тягуча. А на дорогах іноді існують обмеження у швидкості до 30-40 кілометрів на годину. Це як у пісні: "Эй ты, Томас, жми на тормоз - все эстонцы любят скорость! Видишь 40 на радаре -слишком ты гарячий парень" (Сміється). Її тут трохи прокрутили на російському радіо і вона спричинила обурення в пресі. В присутності корінного населення на цю тему краще не жартувати.

"Спалили будинки, зрівняли їх тракторами із землею"

- Ви згадували, що виступали у чемпіонаті Киргизії. Яким вітром вас туди занесло?

- Я був без команди, тому радо відгукнувся на запрошення "Нефтчі" (Кочкор-Ата). Приїхав, а там в плані інфраструктури - катастрофа, нічого немає. Такий собі аул, в якому розташовувався "Нафтогаз". Згодом директор створив нам непогані умови, і ми стали чемпіонами. Але влітку розпочалася війна і стало зрозуміло, що киргизам - не до футболу. До речі, у чемпіонаті планувалася участь восьми клубів (у чотири кола), але зіграли лише шість.

- Невже ви опинился в самісінькому епіцентрі побоїща між киргизами і узбеками?

- Кочкор-Ата - робітниче містечко. Тож коли виник збройний конфлікт, у нас узбеки, киргизи та росіяни продовжували працювати і ладнати поміж собою. Найбільше крові пролилося за двадцять кілометрів від нас - у місті Ош. Кочкор-Ату надійно охороняли, виставляючи блокпости. Було дуже страшно. Страшно, коли люди, які жили пліч-о-пліч, в якийсь момент починають вбивати один одного, спалювати все і трощити. Киргизи не такі терплячі, як ми. Вони буквально упродовж двох-трьох днів спалили будинки керівництва держави, зрівняли їх тракторами із землею і одразу заспокоїлися.

Розмовляв Олег Бабій

Довідка "Футболу 24"

Роман Смішко народився 18 березня 1983 року у місті Цесіс (Латвія). Голкіпер. Перший тренер - Григорій Білий. Грав за одеський "Чорноморець-2", іллічівський "Портовик", овідіопольський "Дністер", кіровоградську "Зірку", криворізький "Кривбас", білоруську "Сморгонь", литовську "Ветру", кигризький "Нефтчі", естонську "Левадію". Чемпіон Кигризії, володар Кубка Естонії, фіналіст Кубка Литви.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...