Блог Футбол 24

Пеп Ґвардіола: Коли я дозволяв собі залишити Мессі на лаві запасних, гула вся Барселона

- "Баварія" дуже успішно тепер виступає. Які у Вас відчуття як особи, яка є частиною переможної сильної команди?

- На початку сезону жоден гравець чи тренер не може гарантувати успіх. Зрештою, нема магічної форми для перемог. Якби так було, то футбол нічим не відрізнявся б від походу за покупками у супермаркет: прийшов, вибрав найкраще і пішов. Хіба у цьому можна знайти якийсь виклик чи отримати насолоду? Лігу чемпіонів я не виграв одразу. Я ж розпочав кар'єру у провінційному каталонському клубі "Джімнастіку" з Манреси...

- З перемог всі звикли мало вчитися - вчаться здебільшого на поразках. Як Ви справляєтеся з невдачами?

- Це дуже прикрі моменти для мене. Цей стан можна порівняти до фар, які раптово згасли. Виліт "Барселони" з півфіналу Ліги чемпіонів у дуелі з "Челсі" у 2012 році був одним з таких моментів. Ми переважали суперника, проте пропустили непотрібний гол у повторному матчі. Перш ніж оговтатись, ми вже були поза турніром. Це була дуже важка поразка для мене. Після цього мені здалося, що я вже більше не можу достукатися до моїх підопічних.

- Що Вас спонукало покинути "Барселону"?

- Коли вже не в силі достукатись до сердець гравців як тренер, то настає пора щось змінювати... Керування командою забирає багато сил. Іншими словами, бувають моменти, коли просто необхідно перезарядити свої батареї. Саме цим я займався під час року відпочинку від футболу у Нью-Йорку. Цей період був важливий для мене та сім'ї, а також для "Барселони".

- Можливо ваші успіхи з "Барсою" просто вже не могли задовольнити Ваш голод успіху?

- Ми були дуже успішні: 14 титулів за чотири роки - це ж найуспішніший період в історії каталонського клубу. Проте такий успіх має і зворотній бік медалі. Мені стало надзвичайно важко мотивувати як себе, так і гравців. З "Барселоною" я виграв все як гравець та тренер на клубному рівні. Мені здалося, що через це можуть виникнути проблеми.

- Що ж Вас спонукало перейти до "Баварії", яка набрала ходу?

- Вперше я мав контакт з "Баварією" під час Кубку "Ауді" у 2011 році. За філіжанкою еспрессо у VIP-зоні я мав розмову з Карлом-Хайнцом Румменіґґе та Улі Хьонесом щодо моїх кар'єрних планів. Тоді такий успіх "Баварії" спрогнозувати було важко. Викликом для мене є тренувати нову "Баварію", не забуваючи про основу успіху від мого попередника Юпа Хайнкеса...Ми зараз можемо купувати скільки завгодно гравців з усієї Європи. Якби не постанова Європейського Суду у справі Босмана у 1995 році, то ми не могли б собі цього дозволити.

- А що цей вердикт дає Вам як тренеру?

- Я можу будувати різнобічну команду. У цьому розумінні євроінтеграція є запорукою успіху у світовому футболі також. Наприклад, голландець Ар'єн Роббен віддає блискучий пас на француза Франка Рібері і він забиває гол! Також годі уявити гру без німця Мануеля Нойєра у воротах!

- Різні характери гравців можуть й стати проблемою у команді?

- Звісно, у певних моментах з такою кількістю зірок, як у теперішній "Баварії" чи "Барсі", можуть виникнути деструктивні ситуації.  Кожен хоче грати, але ж я водночас на поле можу виставити лише 11 гравців. Ймовірність того, що гравці на лаві запасних незадоволені моїм рішенням, дуже висока. Крім того, починають чинити тиск ЗМІ та уболівальники, пропонуючи свій варіант стартового складу. Коли я дозволяв собі залишити Ліонеля Мессі на лаві запасних, вся Барселона гуділа.

- Хто у вашій сім'ї керівник?

- Я категорично не хочу бути керівником у родинному колі. Ми з дружиною приймаємо рішення спільно. Для мене дуже важлива гармонія. Цьому я навчився у ранньому дитинстві. Мені також довелось ходити у школу-інтернат, де на перших порах змушений був боротися за себе. Там я часто почувався самотнім і завжди ввечері телефонував батькам додому.

- Саме тому кар'єрні рішення Ви також обговорюєте у колі сім'ї?

- Так. Коли я планував прийти до керма "Баварії" то про це знали лише боси мюнхенського клубу та мій брат Пере...

- ... допоки Сільвіо Берлусконі не розпатякав...

- Так, це правда. Здається, що саме італійський прем'єр-міністр та президент "Мілана" почав говорити про мій перехід. Напевне йому не сподобалося, що я не зробив вибір на користь його клубу.

- А кому можна довіритися у таких питаннях?

- Моя дружина Крістіна, наприклад, нарікає на вибір тактики на гру. Вона мене переконує, що я повинен ставити в основу тих гравців, з якими я виграв попередню гру. Мої намагання пояснити їй принцип ротації даються набагато важче, ніж сказати Ар'єну Роббену: "Сьогодні ти сидітимеш на лаві запасних". Сімейне та професійне життя не вдається чітко розділити. Хто намагається так чинити, то він він поступає нещиро.  

Інтерв'ю "Ауді" переклав та адаптував Андрій Холявка

Автор
  • Gullit

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья