Harry’s Game. Римейк із щасливим продовженням

   Метеоричний зліт 21-річного нападника «Тоттенхем Хотспур» Харрі Кейна від запасного нападника «Лестер Сіті» до розділеного із «челсійцем» Дієго Костою статусу кращого бомбардира англійської Прем’єр-ліги продовжується. Свій дебютний виклик під знамена святого Георгія вихованець «Шпор» відсвяткував феєричним хет-триком у грі проти не чужого йому «Лестер Сіті», продемонструвавши зразкову точність завершення атак: 3 із 4 ударів Харрі змушували Каспера Шмайхеля виймати м’яч із сітки власних воріт. Голеадорські подвиги Кейна вкотре спонукали англійських колумністів замовити собі чергову порцію страви під назвою «food-for-thought», в той час як сам Харрі констатував, що перебуває на верхівці своєї професійної кар’єри.   

   Втім, суботній матч продемонстрував, що «ураганний» Кейн (прізвище та ім’я нашого героя  - HarryKane – омофонно корелюється із англійським «hurricane» - «ураган») належить до тієї категорії людей, котрі не збираються давати собі відпочинку, навіть досягнувши незвіданих висот, а натомість докладають всіх зусиль, щоб підняти планку вище. Активно експлуатована в телевізійній та музичній англомовних сферах фраза «The Sky Is The Limit» зразково підходить до життєвого кредо Кейна. Навряд чи Харрі коли-небудь ознайомлювався з творчим доробком «Океану Ельзи», однак ментально на телефонний рінгтон футболіста так і проситься пісня «Вище неба»…    

   Коли людина здобуває популярність важкою працею, проте залишається такою ж простою та негламурною, як до здобуття зіркового статусу, вона не може не викликати щирих симпатій, а її можливі невдачі сприймаються чи не так само болісно, як і власні прорахунки. Невипадково перед грою з Литвою в англійській пресі існувало неприховане побоювання, що Кейн не зможе впоратися з психологічним тиском і розчиниться на полі, таким чином втративши свій сяючий ореол. Все-таки гра у клубі та за національну збірну на Туманному Альбіоні оцінюються через різні призми сприйняття.

   Невідомо, чи прислухався до настроїв громадськості Рой Ходжсон (швидше за все, вроджений консерватизм утримав фахівця від того, щоб зробити ставку на Кейна з перших хвилин матчу), однак гру на «Вемблі» Харрі розпочав із лави запасних – лише для того, аби наприкінці поєдинку прикрасити торт перемоги вишенькою власного виробництва.

   Декілька хвилин переминання з ноги на ногу разом із своїм однолітком Росом Барклі завершився довгоочікуваним підняттям четвертим рефері таблички із цифрою «18». Двійко дотиків до м’яча посвятили Кейна у статус повноцінного учасника гри, після чого Харрі розпочав робити те, що в нього виходить найкраще, - забивати голи. Подача з флангу від Рахіма Стерлінга, вдало вибрана позиція на дальній штанзі, потужний удар головою в рамку воріт недавнього знайомого київського «Динамо» Гедрюса Арлаускіса – Кейн достойно прийняв челлендж «Я – нападник збірної Англії, і сьогодні я заб’ю у ворота Литви» від Вейна Руні, Дені Велбека та вже згадуваного автора результативної передачі. На взяття воріт литовців йому знадобилося лише 80 секунд. Цікаво, що перед грою букмекери давали спокусливий коефіцієнт 8.0 на те, що саме нападник «Тоттенхема» відкриє рахунок у матчі.

   По завершенню поєдинку результативний дебют Кейна став наріжною темою у всіх статтях, колонках та репортажах (не вважати ж провідним лейтмотивом факт того, що Вейн Руні із 47 голами продовжує гонку за найкращими бомбардирами в історії «Трьох Левів» Боббі Чарльтоном та Гарі Лінекером?). Передовиці газет та головні сторінки сайтів прогнозовано рясніли заголовками на кшталт «Казці Харрі Кейна не видно кінця-краю» або «Кейн видає блискучий старт у простій перемозі над Литвою». Рой Ходжсон підкреслив, що приємно вражений грою молодого форварда, відзначивши, що Кейну не склало труднощів впоратися із тиском, який чинили на нього медіа.

   «Про нього [Кейна] точилося багато розмов. Для нього це великий тиждень, однак давайте сподіватимемося, що це буде лише початок його тривалої кар’єри. Думаю, що найбільшим його критиком є він сам. Переконаний, що Харрі впорається із надмірним перебуванням в центрі зору медійників», - зауважив наставник англійців.

   Сам Кейн в післяматчевому інтерв’ю для Sky Sports зберігав вигляд задоволеної собою, проте далеко не літаючої в хмарах своїх мрій особистості. Шаблонні фрази Харрі на зразок «Dreams come true» чи «A special night» не потребують перекладу. Дебютна поява на полі, результатом якої став перший забитий гол, - не дивно, що не тільки журналіст Sky Sports, а й левова частка уболівальників та експертів очікують нападника «Тоттенхема» у стартовому складі на вівторкову гру з Італією. На такий розвиток подій натякнув і сам Ходжсон, зізнавшись, що Рахім Стерлінг та Дені Велбек не полетять з командою в Турин.  

   На фоні гучних хвалебних од та потоку компліментів на адресу молодої зірки практично губиться невелике іронічне зауваження колишньої зірки «Тоттенхема», елегантного та надзвичайно технічного футболіста Кріса Уоддла.   

   «Хороша гра від Харрі Кейна, проте я вважаю, що Майкл Кейн та Громадянин Кейн також відзначилися б у такому матчі», - дотепно покаламбурив Уоддл в прямому ефірі BBC Radio 5.

   Окремі гарячі голови могли б звинуватити Уоддла в тому, що він, наче та мультиплікаційна Дюдюка із радянського мультфільму, задався зіпсувати свято на вулиці Кейна, проте насправді слова Кріса мають на меті не принизити досягнення талановитого форварда, а лише не дати йому піддатися хвалебному настрою і частково втратити голову. Все-таки збірна Литва не була і ніколи не буде достойним індикатором високого класу гравця, і в тому, щоб відзначитися у воротах 94-тої у рейтингу ФІФА національної збірної немає нічого героїчного. Зважена доза тверезого реалізму ще нікому не зашкодила, і саме цю мету переслідує Уоддл.   

Звичайно, факт того, що своїм супершвидкісним після появи на полі голом Кейн переплюнув дебютні матчі таких визнаних зірок англійського футболу, як Вейн Руні, Майкл Оуен, Енді Коул, Робі Фаулер, Алан Ширер чи Гарі Лінекер (про що не втратив нагоду написати колумніст ESPN Джон Брюїн), заслуговує лище схвального відзначення. Проте справжні випробування якісної сумісності Харрі із футболкою збірної Англії чекають на нього попереду – зокрема, у товариській грі з Італією, а також, хоча й меншою мірою (беручи до уваги рівень суперників), у решті кваліфікаційних поєдинків «трьох левів» за право виходу в фінальну частину ЧЄ-2016.

   1982 року Йоркширське телебачення випустило міні-серіал «Гра Харрі», що складався із трьох епізодів загальною тривалістю близько 180 хвилин. Головний герой стрічки, капітан британської армії Харрі Браун, отримує секретне завдання відправитися під прикриттям в Пінічну Ірландію, щоб вистежити члена ІРА, котрий вбив англійського міністра. Зрештою капітан виконує поставлене перед ним завдання, однак ціною власного життя. Серіал, в якому головну роль відіграє Харрі Кейн, розвивається значно динамічніше та з набагато більшими претензіями на хепі-енд. Сучасний римейк «Гри Харрі» продовжується, і щось підказує, що англійська публіка зможе побачити ще не один сезон, сповнений позитивних та даруючих приємні відчуття епізодів, в яких головну роль відіграє молодий форвард «Тоттенхема», а замість меланхолійної фінальної пісні ірландської фолк-групи Clannad у титрах до нової версії серіалу ми почуємо щось на зразок популярної драйвової кричалки серед уболівальників «He Scores When He Wants».