Блог Размышления о глубоком
Блоги

Чому суїцидальна війна «Карпат» проти «Руха» – це прекрасно

Від редакції: це пост користувацького блогу Роздуми про глибоке. Його автор, на жаль, пише не так часто, як хотілося б, але коли береться за справу, то виходить дуже круто. Сьогодні він вирішив поділитися оригінальною точкою зору на головний конфлікт цього літа в українському футболi. Підтримайте його плюсами, підпискою і коментарями.

***

В УПЛ нарешті сталася історія, яку не соромно розказати онукам. Ні, ми не про бойову нічию вчорашніх школярів з «Ворскли» та кавказько-бразильсько-українського «Львова» з рукою бога та контратаками зелено-білих 4-в-1 на 94-й хвилині – це також крутий кейс, але той матч дивився тільки автор статті та ще десять естетів. Ми говоримо про ситуацію, за якою пристально спостерігає вся Україна, яка тішить дотепними поворотами.

Передісторія

«Карпати» Олега Смалійчука та «Рух» Григорія Козловського розпочали епічну війну з готовністю витратити останні копійки в бюджеті на тролінг суперника. Обидва клуби перебувають в опозиції один до одного з січня 2020 року, коли тютюново-готельний король Львова порекомендував міським депутатам проголосувати проти передачі в оренду «Карпатам» земель навколо стадіону «Україна», поставивши левів на межу банкрутства. Як так сталося, в чому хитрість сторін, чим все завершилось і звідки тут з’явився Олег Смалійчук – розписувати в десятий раз не будемо, за півроку вийшло достатньо матеріалів і новин з цієї тематики.

Важливим є той факт, що прямо зараз «Карпати» йдуть на дно по-дорослому, без будь-яких шансів на УПЛ. На клубі висить 5 млн доларів боргів, тож левів не атестують в еліту – принаймні, в цьому запевняють інсайдери. За спортивним принципом зберегти прописку нереально – переважна частина основи розбіглася, команда провела один матч за три місяці, а виконавчий директор Ростислав Ящишин заявив про відсутність необхідних коштів на виїзди (1,5 млн гривень).

Що сталося далі

2 липня на арену вийшов Григорій Козловський, який запропонував покрити витрати на виїзди «Карпат» і запропонував бізнесменам Львова скинутись на допомогу левам, за яких він завжди вболівав. Втім, керівництво зелено-білих не забуло про підставу в ЛМР, покривши у відповідь борг «Руха» перед ПФЛ за відмову використовувати офіційні м’ячі від фірми Select – а це аж 225 тисяч гривень. Красиво, гордо, абсурдно. Все, як ми любимо.

Наступного ж дня «Карпати» пішли в атаку: персона, голос якої дуже схожий на голос Ростислава Ящишина, подзвонила Михайлу Кополовцю в «Минай», запропонувала 500 тисяч гривень від Олега Смалійчука за перемогу над «Рухом». Михайло записав розмову на диктофон і влаштував підставну розмову з вигаданим працівником запорізького «Металурга» – йому також запропонували 500 тисяч.

В той же день на офіційному ютуб-каналі «Руха» вийшов спіч Григорія Козловського: «Мені дзвонили багато бізнесменів, три топ-бізнесмена Львова, які були готові допомогти з виїздами, щоб «Карпати» могли гідно дограти сезон. Але те, що я побачив і почув, мене це просто вбило. Питання до керівництва «Карпат»: «Хлопці, що з вами? Що ви нюхаєте? Чим наколоті ті апельсини, які ви їсте? У вас є розум?».

Тут із тіні вийшов Олег Смалійчук: «В цьому сезоні прем’єр-ліга ні «Карпатам», ні «Руху» не світить. Зустрітися з Винниками у першій лізі – безцінно. Тому ставки ростуть: 600 000 за перемогу над «Рухом». P.S. І 20.000 грн Міші [Кополовцю] на новий диктофон».

І що тут крутого?

«Карпати», мовою кримінальних авторитетів, «ісполняют». Сплатити 225 тисяч гривень на штраф «Руха» – це дотепно, але витратити мільйони на стимуляцію суперників «Руха» при заявах щодо відсутності коштів на виїзди, при готовності вилетіти з УПЛ і при готовності Козловського профінансувати виїзди «Карпат» – це істинний рок-н-ролл. Так, це абсурдно, це неправильно, в нормальних лігах так не роблять. Вболівальники левів залишаться без футболу, але давайте подивимось на ці речі під іншим кутом.

«Карпатам» все одно нічого не світить – навіть якщо Олег Смалійчук запропонує за перемоги мільйон, а всі суперники «Руха» виграють, сума витрат не буде становити хоча б десятої частини боргів «Карпат». Клуб не атестують на УПЛ, і, можливо, він взагалі припинить існування – якщо вірити інсайдам «ТаТоТаке», Смалійчук в разі провалу перемовин про викуп половини клуба в Коломойського просто створить умовні «Карпати-1963». Наскільки це етично – питання суперечливе, але цей крок рано чи пізно буде зроблено.

Можна було б пограти для останніх вболівальників, але трибуни закриті, а якісь інші масові заходи провести неможливо через пандемію. Можна було б спробувати витратити гроші на домовленості з тим же Еріком чи Крістобалем, спробувавши зачепитися за атестацію – «Дніпро» в 2016 році заявив, що існує певна динаміка в перемовинах з іспанськими тренерами, і отримав прописку в УПЛ. Втім, який в цьому сенс, якщо за спортивним принципом вижити в еліті розібрана молодь «Карпат» немає шансів?

Зрештою, давайте будемо відвертими: в Україні не живуть за правилами, щоб їх цінувати. Це у 2014 році всім здавалося, що настав час для рішучих змін і що саме зараз ми зможемо поставити наш футбол на прогресивні рейки. На жаль, ця боротьба була програна, навіть не розпочавшись. Всі живуть за телефонним регламентом, плодять фарм-клуби, кормляться з контрабанди власників і сплачують футболістам мінімалку – навіть у топ-клубах. В Україні ніхто не зацікавлений у нормальній роботі.

В таких умовах вимагати від «Карпат» правильної поведінки, як у Німеччині, не тільки наївно, а і нудно. Чим гірше все буде обставлено в українському футболі, тим він буде цікавішим.

Чим цей конфлікт важливий?

Тим, що це, можливо, останній раз, коли «Рух» публічно затролять. Команда з Винників (пардон – зі Львова) рано чи пізно вийде в УПЛ – там і ділова етика інша, і позитивні ролики на каналах «Трендець», FootballHub і «Бомбардир» виходитимуть частіше. Ігор Циганик та Віктор Вацко наввипередки змагатимуться у красномовстві, вихваляючи передовий проект на чолі з добрим бізнесменом-альтруїстом, який будує поля дітям. Піар-служба «Руха» під час кампанії на підтримку Академії не гребувала навіть привітаннями Марчело Ліппі, не кажучи вже про замовні статті та купу відеопривітань від футболістів і тренерів. Критикувати ж «Рух» не дуже безпечно – матеріали можуть несподівано зникнути на сайті, а журналісту доведеться змінювати місце роботи.

Організаційно «Рух» дає приклад всім лідерам – жовто-чорні шикарно працюють із соцмережами, розвивають інфраструктуру, мають продумані дизайнерські концепти й запрошують насправді якісних тренерів. Це успішний клуб, але разом з тим проект Григорія Козловського далекий від святості, намальованої топ-медійниками.

Вони забувають, що значна частина депутатів Львова голосує так, як скаже Григорій, якого чутки пов’язують з контрабандою. Вони забувають розказати, що славнозвісну Академію вписали у великий туристичний комплекс з поглинанням громадського озера, навколо якого вирубали частину лісу. Вони забувають розказати про неоднозначну позицію «Руха», який на словах декларує вимогу дограти Першу лігу, а потім не їде на Раду ліг, після чого президенти інших клубів говорять про продзвони зі Львова з вимогою проголосувати проти поновлення сезону.

І тут з’являється Олег Смалійчук, який оголошує відкриту війну найбільш впливовій персоні міста з готовністю витрачати на неї всі свої останні гроші. Простимулювати суперника «Руха» – 600 тисяч, дограти сезон – 1,5 млн, змусити олігарха 10 хвилин істерити на камеру – безцінно. Григорій Козловський просто не звик, що хтось може робити ось такі зухвалі ходи у взаємовідносинах з ним. Це дуже потужно і не дуже безпечно.

Втім, ходи «Руха» також подобаються: пропозиція профінансувати «Карпати», злиті переписки, підстави від колишніх «карпатівців», тези про обнюханих керівників та обколоті апельсини – це набагато цікавіше, ніж сухі офіційні заяви прес-служб. Не забувайте, що ми не в Німеччині й правила у нас не поважають – а значить треба порушувати все! Це, між іншим, своєрідний шлях до порятунку українського футболу – можливо, колись межі будуть перейдені настільки, що керівники зберуться й встановлять адекватні правила роботи.

Зрештою, в чемпіонаті, де сільські агрофірми грають на порожніх стадіонах з клубами-аферами без нормального регламенту, краще мати клуб із суперечливим бекграундом, експресивним власником та темними справами за спиною, ніж святий і безмежно нудний проект без косячків. Успішний «Рух», перевезений у Львів «Верес» чи афери на Дніпрі запускають дискусії й залишають вболівальників небайдужими до українського футболу.

Чим завершиться ця війна?

Якою б веселою не була ця історія, шансів на перемогу у «Карпат» немає. Зелено-білі зараз не в тих умовах, щоб впевнено тролити успішний «Рух» – імідж клубу за останні роки впав настільки низько, що більшість пересічних громадян просто не вважають керівництво левів адекватним. Достатньо зайти в коментарі на футбольних сайтах, щоб зрозуміти – інформаційна війна програна.

Дії «Карпат» тішать тільки Олега Смалійчука та любителів рок-н-роллу й протесту за чужий рахунок.

Вірогідно, все завершиться приблизно так, як і після історії з кричалками Смалійчука на адресу ФК «Львів», коли віце-президенту «Карпат» довелося покинути свій пост і вибачатись. Колишній агент просто не відповідає ваговій категорії своїх футбольних колег: Ігор Коломойський його ігнорує, з Богданом Копитком сперечатись може тільки камікадзе, а Григорій Козловський у Львові – перший після бога. На тлі таких акул Олег Смалійчук навіть не колишній агент – він той самий збирач апельсинів, яким колись був.

Втім, у часи постправди нікому не цікаво, з чого почався, як завершився і в чому хитрість конфлікту – про це швидко забудуть. В історії українського спорту залишиться посмертне безумство «Карпат», які влаштували рок-н-рольну роздачу грошей заради тролінгу свого головного ворога й змусили Григорія Козловського «бомбити» на камеру. Брутальний футбол буває і таким.

Автор: Михайло Юхименко

Тролінг, піар та цирк. Ситуацію навколо «Карпат» характеризує тільки це

Фото: «Карпати», «Рух»

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...