Блог Размышления о глубоком

Чому Хацкевич має залишитися в «Динамо»

Михайло Юхименко в блозі «Размышления о глубоком» аналізує роботу головного тренера «Динамо» та визначає фактори, які дозволяють керівництву клубу залишити Хацкевича ще на один сезон.

Виліт з кваліфікації ЛЧ від «Янг Бойз», нервові матчі проти АЕК, безапеляційне фіаско з «Лаціо», поразка від «Вереса», 6 очок від першого місця, скандал з Хачеріді… Це – дуже неповний список невдач Олександра Хацкевича за трохи більше ніж півроку у керма «Динамо» Київ. Віра у чергове «динамівське серце» підірвана настільки, що від білоруського тренера навіть не вимагають відставки – здається, всі просто чекають, через скільки тижнів вона відбудеться.

Приводу радіти у київських вболівальників дійсно було не так і багато. Однак, поставивши питання про майбутнє Хацкевича в «Динамо», неможливо прийняти правильне рішення без врахування ряду важливих факторів.

Це лише перший сезон Хацкевича

По-перше, рання відставка головного тренера – це завжди крок назад. Проект, який екс-наставник розвивав і розплановував, знищується, змушуючи команду грати у прагматичний футбол на результат і залишаючи свіжі ідеї на майбутнє. Таким чином, про якусь еволюцію не може бути й мови – новий сезон буде починатися з чистого листа й з відповідними наслідками.

По-друге, оцінювати тренера по першому сезону – дуже сумнівна справа. Юрій Вернидуб після поразки у Києві наводив приклад Гвардіоли, якого після року в Англії не критикував тільки лінивий. Через кілька місяців Пеп став фактичним чемпіоном країни, яскраво доводячи мінливість футбольної долі. Зрештою, і сам Юрій Миколайович на початку сезону був близьким до відставки, однак сьогодні він – один із претендентів на місце Хацкевича.

Це не тільки сумнівна справа, але й дорога. «Манчестер Сіті» міг піти на звільнення Гвардіоли, прекрасно розуміючи, що зі своїми фінансовими та репутаційними можливостями пошуки нового керманича не стануть проблемою для клубу. А чи можуть подібними опціями похизуватися кияни?

Хто, як не Хацкевич?

Щоб дати відповідь на це питання, треба визначити, які вимоги до нового коуча будуть висуватися клубом в нинішніх реаліях. Щонайменше, він має бути спеціалістом по роботі з молоддю, спроможним працювати без серйозних трансферних вливань. Крім того, після проблемного поточного сезону від нового тренера будуть вимагати результат «тут і відразу», без розкачок, що потребує від наставника великого досвіду та ідеальної атмосфери у команді.

В Ігоря Суркіса не так багато варіантів. Андрій Шевченко зайнятий до кінця року, а тому останньою надією «динамівських сердець» є Дмитро Михайленко, який, однак, не володіє тренерським досвідом великих матчів. Плюсом наставника СК «Дніпро-1» є ігровий стиль, який зазнав істотного впливу з Іспанії, а тому побудований на швидкостях та має складну структуру. Він же виступає і мінусом, адже на побудову такого футболу необхідно багато часу – і час цей не буде проходити безболісно. Чи готовий до цього Ігор Суркіс? І який сенс давати час Михайленку, не надавши час Хацкевичу?

Залишається чотири кандидатури зі сторони: Роман Григорчук, Рауль Ріанчо, Роман Санжар та Юрій Вернидуб. Наставника «Габали» можна відмітати одразу: за п’ять років той майже не фігурував у чутках про нового тренера «Динамо». Рауль, в свою чергу, в принципі не хоче бути головним тренером – тим більше без визначальної ролі у кадровій політиці клубу. Варіант з керманичем «Олімпіка» виглядав би цікаво, але, по-перше, він ніколи не працював із зірками національної величини, а по-друге – ніхто не подивиться на тренера «Олімпіка», коли є реальна можливість підписати Юрія Вернидуба.

Вернидуб – дуже крутий варіант для «Динамо», але лише за певних умов. По-перше, клубу доведеться активно у всьому підтримувати вельми конфліктного тренера. Якщо відправка Форстера та Паулінью в дубль через сварку, про яку Юрій Миколайович розказав на всіх теле- та ютуб-каналах, залишалася нікому не цікавою, то подібна ситуація з лідером «Динамо» неодмінно призведе до всеукраїнського скандалу та розколу команди.

По-друге, для Вернидуба доведеться багато купувати. Його вміння працювати з тим, що є, яскраво демонструється першою половиною сезону: «Зоря» провалила сім стартових турів, Юрій Миколайович вимагав трансферів, а потім погрожував відставкою. Чи зможе «Динамо» працювати на таких умовах? Тут ми і підходимо до третього пункту.

«Динамо» – звичайний європейський середняк

У нинішніх реаліях «Динамо» Київ не може дозволити собі великі витрати, давно заявивши про ставку на молодь. Хацкевич, на відміну від Реброва, змушений використовувати її не на другорядних ролях, а в якості ключових лідерів команди. Функцію зв’язуючої ланки між атакою та півзахистом виконує 19-річний Шапаренко, допомагає йому 20-річний Шепєлєв, в центрі оборони став 22-річний Бурда, а головною зіркою команди є 20-річний Циганков.

За яких умов ці гравці встигли стати набагато сильнішими за своїх одноліток з «Янг Бойз»? Чому юні українські новачки мають бути кращими за досвідчених латиноамериканців з АЕК? Невже у них був конкурентний чемпіонат, в якому можна розвиватися до рівня Ярмоленка? Ні! Це футболісти, які тільки почали набивати свої синяки у великому футболі. Тим не менш, і з таким складом Хацкевич вийшов до 1/8 фіналу Ліги Європи та дав крутий бій на «Стадіо Олімпіко» – невже цього мало для першого сезону?

Звісно, можна згадати, що «Динамо», взагалі-то, мало грати у Лізі чемпіонів, але провалило першу ж кваліфікацію. Втім, якщо реально подивитися на стан речей, то наразі «Динамо» не є клубом цього рівня. Цінник команд-учасниць 1/8 фіналу Ліги Європи яскраво демонструє, де насправді знаходяться «біло-сині».

Вартість Динамо та інших команд ЛЄ

Учасники Ліги Чемпіонів не опускають вартість своєї команди нижче 100 мільйонів євро. Склад «Шахтаря», наприклад, коштує не менше 135 мільйонів євро, а футболісти «Спартака» дешевші за них лише на 14 мільйонів. «Динамо» ж сьогодні – міцний середняк Ліги Європи, і попит з нього має бути як із середняка. Хацкевич не опустив клуб нижче своїх можливостей у Європі – які до нього питання?

У Хацкевича – непогані результати в УПЛ

Зрозуміло, що «Динамо» не опуститься нижче другого місця, навіть якщо буде грати вдесятьох і без тренерів. Однак, і без того кияни не поступаються «Шахтарю» за результатами: в обох командах по три поразки в чемпіонаті, при чому одна з них у «біло-синіх» технічна, а у «гірників» – домашня від «Динамо».

Хацкевича критикують за нервові матчі проти «Зорі», «Вереса», «Олімпіка» та інших, однак чи краще грав «Шахтар»? «Сталь» програла «гірникам» лише на 96-й хвилині (!), а у другому колі зіграла з чемпіонами внічию. «Олександрія» на виїзді взагалі виграла. Крім того, чемпіони гірше грали проти «Зорі» – поки кияни видавали 4:4 на виїзді та 3:2 вдома, «Шахтар» примудрився феєрично злити виїзд до Запоріжжя. Тим не менш, критикується тільки Хацкевич.

Олександра Миколайовича хейтять за важкі та нервові матчі, однак не помічають іншої сторони медалі – кияни проявляють в них неабиякий характер. У Римі підопічні Хацкевича не поплили після другого голу «Лаціо», що, зрештою, призвело до вигідної нічиї. У Белграді динамівці виграли після 0:2 – подібні фокуси більш потужна команда Реброва у минулому сезоні так і не змогла повторити у Кропивницькому.

Нічого критичного при білорусі не сталося – проблеми у чемпіонаті мають як «Динамо», так і «Шахтар»

При Хацкевичі правильна атмосфера в команді

Контролювати гравців, половина з яких появою в основі забов’язана особисто тобі, не так і важко. Тим не менш, у клубі рівня «Динамо» навіть володарі Золотого м’яча можуть втратити авторитет, тому нічого не зіпсувати – також задача не з легких. Хацкевич справляється: тренування киян проходять з посмішками, наставник приймає в них активну участь та навіть дозволяє себе по-доброму притравити. Якщо виникають проблеми, він ніколи не виносить сміття з дому, постійно повторюючи: «Ми це вирішимо в середині колективу».

Нинішній тренер «Динамо» ніколи не робить катастрофи з поразок. Подібну поведінку можна було б розцінити як пофігізм, але для молодих футболістів, які становлять основу його команди, вкрай важливо не зламатися під тиском ЗМІ та вболівальників. В 19 років будь-яка агресивна критика може замкнути людину – тим більше таку закриту, як Шепєлєв. Олександр Миколайович це відчуває, тому й не подає тривожного виду після невдач. Навіть якщо це комусь не сподобається – всі стріли будуть пущені у наставника, а не в підопічних.

Хацкевич має завершити чистку

Без конфліктів у Хацкевича не обійшлося, але його важко в них винити. Хачеріді – давня проблема, якій не знаходили вирішення ще за часів Газзаєва. Кожен тренер періодично відправляв його у дубль та піддавав публічній обструкції за непрофесійне ставлення до футболу. Рауль Ріанчо, наприклад, вимагав від Ігоря Суркіса продати цього гравця, адже той «втратив мотивацію». Жорстко критикували його і партнери по команді, але перевчити Євгена не вдалося.

Те саме стосується запального Гармаша, рівень футболу якого падає, а рівень емоційності – зростає. За умов, коли в Динамо майже не залишилось граючих авторитетів на кшталт Шовковського чи Ярмоленка, Денис все більше стає героєм розгромних сюжетів та позафутбольних історій.

Хачеріді та Гармаш – бомби сповільненої дії, які вибухають в руках кожного нового тренера. Зараз вони як ніколи близькі до того, щоб покинути «Динамо». Хацкевич має залишитися у Києві – хоча б для того, щоб гарантовано поставити у цій історії крапку.

То чим же Хацкевич заслужив залишитись?

Хацкевич потрапив у вилку між непомірними очікуваннями та здоровим глуздом, які в рівній мірі присутні в «Динамо» Київ. З одного боку, від нього вимагають перевершити результати «Шахтаря», який сьогодні знаходиться приблизно там, де зараз літає «Тесла» Ілона Маска. З іншого боку, Олександр Миколайович у нинішніх реаліях може опиратися лише на молодь, якій важко адекватно розвиватися в УПЛ, а також на посередніх легіонерів. За таких протиріч 1/8 фіналу Ліги Європи та шість очок до «Шахтаря» (три з яких – технічні) – це нормальний результат.

Хацкевич при обмежених ресурсах видав непоганий старт чемпіонату, витягнув з молодіжки дуже перспективну молодь і гарно підготував футболістів у фізичному плані. Його команда вміє проявляти характер і програє менше, ніж «Шахтар». Не дивлячись на серії невпевнених матчів, не можна не помітити, що періодично задумки тренера працюють – то чому не дати шанс їх розвинути?

Ще один сезон в «Динамо» дасть відповідь не тільки на питання щодо тренерських здібностей Хацкевича, а і щодо стану клубу. Його успіх покаже, що стратегія, обрана «Динамо» два-три роки тому, вірна, і дасть українському футболу свіжий приклад того, як важливо іноді просто почекати. Фіаско Хацкевича означатиме провал клубної політики максимальних задач при мінімальних витратах. Відставка ж просто почне все з чистого листа, і відповідь на вічне питання «хто винен у бідах «Динамо»?» так ніколи й не прозвучить. Наступний сезон Хацкевича міг би стати феєричною розстановкою точок.

У «Динамо» все будет в порядке

Понять и простить? Хачериди – не уникален

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...