Лень допоможе «Атланті» вийти у плей-офф
Прогнозуємо, що чекає на «Хоукс» у новому сезоні
Від редакції Tribuna.com: цей пост блогу «Обгазон» в конкурсі «Кращий блогер України» дозволив автору вийти в півфінал. Підписуйтесь, ставте плюси – і якісного баскетбольного контенту на Трибуні стане ще більше.
Лише 4 роки тому, у сезоні 2014-2015, «Атланта Хоукс» вигравала Східну конференцію, мала найкращого тренера сезону та делегувала 4 гравців на Матч усіх зірок. Усе це дуже круто, але навіть тоді ніхто не бачив в команді контендера. Досягнення 2015 року стало піком і в подальшому результати пішли на спад. Тож, керівництво клубу зрозуміло, що з тим складом чемпіонства не візьмеш і вирішило піти у перебудову. І після декількох років унизу таблиці, «Хоукс» готові повернутися до плей-офф вже зараз.
Українським вболівальникам має бути удвічі приємно, оскільки минулорічний перехід у Атланту нашого центрового Алекса Леня здавався звичайною спробою зачепитися за місце в НБА після невиразних 5 сезонів у Фініксі, а обернувся у якісний крок у кар’єрі та можливість перервати рекордну серію із 412 матчів у НБА без жодної гри у плей-офф.
«Атланта» – зразковий приклад якісного менеджменту
Круто мати власний шлях розвитку. Але, спостерігаючи за потугами «Фінікса», «Сакраменто» чи «Нью-Йорка», цей «особливий» шлях викликає лише істеричний сміх. Отже, боси «Хоукс» вирішили не вигадувати велосипед, а просто повторити успіх найкращих команд ліги. А яка найкраща команда НБА останніх 10 років? Звичайно, «Голден Стейт». Тому у 2017 році «Атланта» найняла генеральним менеджером Тревіса Шленка – людину, яка 10 років працювала у системі «Воріорс».
Серед вболівальників НБА поширена думка, що «Голден Стейт» створив династію виключно завдяки чітерству та магії вуду (переважно, така думка склалася після переходу Кевіна Дюранта). Насправді, це не так. Кістяк команди був побудований завдяки бездоганним діям на драфті, коли клуб обирав лише тих гравців, які були потрібні під ідеологію та стиль гри команди.
«Атланта» також пішла цим шляхом і за 3 останні драфти зібрала одну з найперспективніших команд ліги. Першою цеглиною був Джон Колінз, потім клуб отримав «нового Каррі» Трея Янга та Кевіна Хертера, а цього року команда підписала одного з найкращих захисників драфт-класу ДеАндре Хантера та Кема Реддіша. Усе говорить про те, що вболівальники «Хоукс» можуть дивить у майбутнє із впевненістю, адже, попри молодий вік основних гравців ростеру, команда уже загартована.
Схід став слабшим
Шалене міжсезоння повністю переформатувало розклад сил у лізі та зробило її як ніколи конкурентною. А у купі зі змінами правил драфту, коли «танкінг» вже не гарантує високого місця у лотереї, взагалі стає незрозумілим як закінчиться регулярний сезон. Але разом із тим, збільшення конкуренції привело до загального ослаблення Східної конференції. Якщо поглянути на склади команд Сходу, то лише «Філадельфія» не те, щоб посилилася, але круто поглибила склад.
Звичайно, треба бути дуже великим оптимістом, щоб вважати, що «Атланта» буде боротись за перші місця у конференції. «Філадельфія», «Мілуокі», «Бостон» та «Бруклін» майже гарантовано потраплять у плей-офф. Але за останні 4 позиції клуб із Джорджії цілком може зачепитися.
Якщо розбирати головних конкурентів «Хоукс», то «Орландо» та «Детройт» сильнішими не стали. «Маямі» хоч і взяли Батлера, але втратили Уайтсайда і низку крутих виконавців. «Шарлотт» втратив головного франчайза Кембу Вокера та знайшов заміну лише у запасному Бостона Террі Розірі. Найбільше питань викликає Торонто. Кавай, який майже одноосібно приніс Канаді чемпіонство, вирішив перевезти свої таланти на Захід, залишивши «Репторс» у розбитого корита. І подальші перспективи цього клубу знаходяться у тумані.
Тож молодь «Атланти» може скористатися невизначеністю своїх конкурентів та спробувати свої сили у плей-офф. «Ключове слово – «послідовність». Нам необхідно краще грати у захисті. Краще грати як команда. Якщо виконаємо це, то у Атланти буде шанс на плей-офф» – саме так оцінює перспективи «Атланти» її головний тренер Ллойд Пірс.
Трей Янг – майбутнє НБА
Драфт НБА 2018 року, напевно, найбільше запам’ятається обміном між «Далласом» та «Атлантою», які отримали гравців, що будуть визначати гру своїх команд, а то і всієї ліги, у найближчі 10 років. Нагадаю, на драфті минулого року «Атланта» обрала Луку Дончіча, потім обміняла його на піки та Трея Янга, якого Даллас обрав під 5 номером.
Обидва гравці провели просто сенсаційний сезон, набираючи «дорослі» цифри – 21,2+7,8+6,0 у Дончіча та 19,1+3,7+8,1 у Янга . Як результат, Дончіч та Янг заслужено зайняли перше та друге місце у голосуванні за Кращого новачка сезону. Сам Янг зізнавався, що його протистояння із Лукою може стати на одному рівні із легендарним протистоянням Меджіка та Бьорда.
Якщо дорослу гру Дончіча у НБА можна легко було передбачити через його досвід у Європі, то перед початком минулого сезону Трей Янг був великою загадкою. Одні експерти називали його «новим Стефом Каррі», інші – майбутнім бастом. Але після завершення сезону можна з упевненістю сказати, що з Янга буде топ-гравець.
Після матчу усіх зірок Трей взагалі видавав неймовірні 24,7+4,7+9,2, що вже є елітними показниками для гравця НБА. А 1 березня 2019 року у матчі проти «Чікаго» він набрав 49 очок та 16 передач, ставши єдиним новачком в історії, кому вдавалося набрати 45+ очок та 15+ передач в одному матчі.
Головним недоліком у грі Янга вважаються його невеликі габарити, що не дають йому достатньо ефективно грати на короткій дистанції. Заради покращення цього аспекту, Трей улітку почав набирати вагу. Згідно із повідомленнями американської преси, у міжсезоння він набрав від 5 до 7 кілограм м’язової маси та буде тренувати проходи під кільце під керівництвом самого Кобі Браянта. Тож, у новому сезоні Янг матиме усі шанси значно покращити свої показники та поїхати на Матч усіх зірок. Головне, не отримати «синдром другого сезону».
Лень знайшов свою команду
Після переходу Олексія в «Атланту», головним питанням до нього було: «Чи дійсно у цих 5 невиразних роках у НБА винний лише «Фінікс»?». Навіть зараз на нього не можна відповісти з впевненістю. Минулий сезон хоч і став найкращим для Леня у лізі, але це все ж не те, на що сподівались українські вболівальники. Головна претензія – він так і не став залізним стартером у команді, а частіше підміняв Двейна Дедмона із лавки. Майже усі виходи Алекса у старті були пов’язані із травмами Дедмона.
Але позитиву у переході Леня в «Атланту» набагато більше. Перше і головне – тренери нарешті побачили, що у нього є кидок і дозволили йому кидати триочкові. Просто уявіть, за один сезон у «Хоукс» Лень закинув у 12 (!) разів більше триочкових, ніж за 5 попередніх років у «Санс» разом узятих. При чому він стріляє трьохи із влучністю 36,3%, що є кращим показником ніж, скажімо, у Джоела Ембііда, ДеМаркуса Казінса, Ентоні Девіса та самого Леброна Джеймса. Навіть, розпіарений перед початком минулого сезону українською пресою, інший наш співвітчизник та фаховий снайпер Святосляв Михайлюк мав точність триочкових 32,6%.
Саме вміння кидати із-за дуги буде визначальним у наступному сезоні для Алекса. «Основним завдання для нас було вивести відсоток влучності Алекса дальніх кидків до 35%. Якщо він зможе покращити свій рівень, ми будемо надавати йому більше спроб при побудові атак» – розмірковував головний тренер команди. З одного боку, кидаючий семифутер буде розтягувати оборону для проходів Янга. З іншого – у Атланті пік-н-ролли частіше за все грають Янг та Коллінз, тому Олексій часто отримуватиме скидання у кут для вільного триочкового. Тож, у нього буде достатньо варіантів, щоб підвищити атакуючий потенціал команди.
Заключні три місяці минулого сезону для Леня взагалі стали чи не найкращим перформансом в історії НБА серед українських гравців. Він набирав в середньому 13,4+5,2+1,3, а у матчі із кращою командою регулярки – «Мілуокі» взагалі набрав рекордні для українців 33 очки при 6 із 12 з-за дуги. Цей вибух у кінці сезону не був не помічений тренерським штабом «Хоукс».
Так у міжсезоння «Атланту» покинули центрові Дуейн Дедмон, Дейонта Девіс, Майлз Пламлі та Айзек Хамфріс, а на заміну їм прийшли лише гравець глибокого резерву «Голден Стейт» Деміан Джонс та 34 номер драфту Бруно Фернандо. Тож можна з упевненістю сказати, що на Леня у новому сезоні розраховують як на стартового центрового.
Наступний сезон буде контрактним для Алекса. Зараз він отримує «смішні» для НБА 4 млн на рік. Тим більше, йому вже 26 і він плавно входить у вік прайму для центрових. На наступний рік він сам поставив собі мету стати найбільш прогресуючим гравцем ліги та набирати 20+10. Тому він має показати усе, на що здатен, щоб уже у наступному міжсезонні отримати хороший контракт і залишитись у шалено перспективній Атланті.
Сам гравець зізнавався, що якби на драфті його обрала «Атланта», то його кар’єра була б зовсім іншою. А генеральний менеджер клубу відповідає взаємністю: «Думаю, Олексій дійсно зробив тут крок вперед у порівнянні з тим, що він робив у минулому. Ми просто відчули, що у ньому є щось більше ніж те, що ми бачили у його виконанні в НБА раніше».
«Атланта», маючи дуже молодий и перспективний склад, цього року точно буде одним із лідерів глядацьких симпатій серед вболівальників НБА. Зважаючи на усі обставини, «Хоукс» у наступному сезоні однозначно нав’яжуть боротьбу за потрапляння до першого раунд плей-офф, і скоріше за все вона буде вдалою. Саме просування до півфіналу конференції, а то й далі, навряд світить «Атланті», проте, історія знає винятки. Наприклад, коли «Голден Стейт» (ще до часів Каррі та Томпсона) пройшли Даллас Новіцкі, або ж коли вдала сітка дозволила в минулому році пройти «Портленду» у фінал конференції.
Алекс, звісно, не стане ще одним Джоелом Ембіідом, і це йому навряд чи потрібно. Для нього завдання мінімум на сезон – пройти шлях Брука Лопеза, що означає закріпитися в основі команди і тренувати дальні кидки. І немає причин сумніватися в тому, що Лень не зможе покращити свою гру і потрапити таки до плей-офф.
Фото: Getty Images
