У Києві стартував новий ММА-проушен «Fight Kings». Більше можливостей для бійців

У WWFC з’явився серйозний конкурент.

Навіть задовго до того, щоби думати про вихідні, я вже знав, що буду робити в минулу п’ятницю. Такого ажіотажу довкола змагань зі ММА я не бачив давно. Воно й не дивно, адже піарники «Fight Kings» використали свої інструменти на повну. Реально, з кожної щілини, щонайменше останній місяць, я чув про те, що в Україні стартує новий промоушн зі змішаних єдиноборств. Працівники «Динамо» Київ позаздрили б такій роботі. Хоча насправді, я думав, що чергова мильна кулька, яка швидко лусне, галасу більше, ніж справ. Я радий, що помилився.

У переддень події всюди стояв ажіотаж. Багато друзів питали чи йду, чи не маю зайвих квитків і взагалі, що очікується на турнірі. Такий переполох був ще й через те, що в турнірі брали участь багато знайомих. Для багатьох це був перший досвід на професійній арені, а хтось уже мав змогу битися, навіть у гексагоні головного українського промоушену WWFC. Профейсійний шанс для звичайний спортсменів та бійців — ще один плюс у скарбничку організаторів.

На київський Палац Спорту «Fight Kings» одразу не замахнулися та вибрали арену поменше. Виставковий центр ACCO International неподалік славнозвісного Шулявського мосту. У цьому приміщення раніше вже проводилися міські змагання з кікбоксингу й тайського боксу, проте такого великого турніру, думаю, там ще не бачили. Тому і виявилися до цього трошки не готовими, поясню чому.

На місце проведення турніру я приїхав задовго до початку, аби роздивитися та дізнатися більше про дебютні змагання. Одним із головних партнерів події були мої друзі — Parimatch, які до того ж є й партнерами WWFC. Це один із найяскравіших показників розвитку ММА в Україні. Думаю, ви розумієте, що такі компанії допомагають дійсно тільки тим, у кому бачать перспективу і, зрозуміло, якусь вигоду в майбутньому.

Усе приміщення, у якому проводився турнір, було розбито на зони: фудкорт для багаючих, фуршет для VIP-гостей та зал, де проводилися бої. У центрі залу поставили октагон, а навколо нього розставили стільці згідно з зонами, у які глядачі купували квитки. Чому я писав, що виставковий центр виявився не готовий до змагань? Через те, що місця глядачів знаходилися на одному рівні з октагоном, багатьом було просто не видно самих подій та доводилося слідкувати за ними на екрані. А то екранів було дуже багато. І це знову неабиякий плюс. До того ж, вони були величезні — розтягнулися на площу всіх стін. 500 квадратних метрів екранів, як завили в рекламі змагань.

Організатори «Fight Kings» вирішили обійти проблему, з якою зіштовхується WWFC, коли люди приходять із запізненням чи тільки на топ бої. Але наступили на інші граблі. Всюди на афішах та рекламі було зазначено, що початок турніру об 19:30, а самі бої почалися об 21:00. До того моменту зал уже був забитий вщент, але більшість людей уже стомилася чекати й не знала чим себе зайняти до початку. Думаю, що просто цей резерв часу треба трошки скоротити, аби обійти всі помилки та незручності.

Ефектний початок зі спец ефектами гарантував не менш захоплююче продовження. Бої стали справжнім святом бойових мистецтв. На яке, до речі, завітали іноземні гості: бійці з Ізраїлю, Азербайджану та Німеччини. Тож турнір одразу можна назвати міжнародним і це гарна заява на подальший успіх. 26 бійців у 13-ти парах виявляли, хто з них сильніший. Ще одне нововведення порівнюючи з уже відомим українським турніром зі ММА — пари визначаються за день до бою, на офіційному зважуванні. Ще і змагаються бійці за олімпійською системою — ті, хто перемогли на першому турнірі, зійдуться між собою вже восени.

Бійців розділили за вагою на 4 категорії: до 65 кг, до 70 кг, до 75 кг і до 80 кг. Деяким спортсменам довелося зганяти, навіть більше десятку кілограмів, аби ввійти в категорію та мати можливість проявити себе на турнірі. Значна мотивація для початківців, як я вже говорив.

Нокаути, больові та задушливі прийоми, бокс та боротьба в партері — представники майже всіх стилів та бойових видів спорту зійшлися в той вечір в октагоні. За досвідом знаю, що глядачам набагато цікавіше спостерігати, коли бій проходить у стійці, але цього разу спортсменів підтримували й під час тягучої боротьбі в партері. Просто на екранах можна було спостерігати за кожним рухом бійців та їх хитрими прийомами.

Скажу особисто за себе, я був присутнім на всіх останніх турнірах WWFC, але на жодному з них я не переживав таких емоцій. Організаторам інших промоушенів варто замислитися, чого ще можна додати, щоби покращити свої турніри та збільшити динаміку. Бо під боком, швидш за все, підростає достойний суперник. А я та інші шанувальники ММА будемо тільки раді такому суперництву, більше боїв — більше видовища. Переможе стійкіший.