Ліверпуль знову не залишає шансів Тоттенгему, а Жозе не був готовий до цього
Добрий день шанувальники футболу. Сьогодні я хотів би розібрати матч Тоттенгем - Ліверпуль і намагатися зрозуміти чому сталося так, що команда Жозе Моурінью не знайшла можливостей, щоб переграти мерсесайдців.
1. Склади команд та розташування їх на футбольному полі
Почнемо з господарів поля. Шпори вийшли грати зі схемою 3-4-3. Моурінью дуже рідко використовує цю схему. На мою думку, він вирішив так зробити, щоб латералі разом з крайніми нападниками накривали Робертсона та Олександра - Арнольда, щоб вони не вели гру, але як виявится далі, то у Жозе не зовсім вийшло так зробити. Щодо травмованих, то лазарет майже порожній. Серед гравців основи зараз там знаходиться тільки Ло Чельсо, тому Тоттенгем вийшов у оптимальному складі
Гості вийшли як завжди в схемі 4-3-3. Але якщо раніше Алькантара грав переважно ближче до зони цетральних захисників, то в цьому матчі він грав ближче до атакуючої трійки мерсесайдців, а роль опорника виконували Мілнер або Вейналдум. Трійка атаки як завжди була без змін. І як завжди потрібно звертати увагу на травмованих гравців. Досить довгий час в лазареті перебувають Ван Дейк, Гомес, Кейта і Жота, а й зовсім недавно до цієї компанії приєднався Фабінью. Нарешті на його позицію вийшов Матіп,але його фізичні кондиції не дали змоги йому дограти до кінця.
2. Білд-ап та пресинг команд
Почнемо з Тоттенгема. Щодо позиційних атак то всі знають, що це не фішка команди Моурінью. Він любить грати "другим" номером від суперника використовуючи контратаки, але все одно спроби якимось чином почати ці атаки були. У Тоттенгема було два варіанти виведення м’яча на чужу половину поля. Шпори до того часу як почали програвати в першому таймі знаходив два способи створення атак на своїй половині поля. Перший спосіб - побудова атак через Ндомбеле. Одна із таких атак завершилася голом, хоч і з офсайду
На останньому кадрі добре видно, що центрфорварда грав саме Сон тому, що він буде дещо швидший ніж Кейн і стиль гри Моурінью змусив забивного британця завжди опускатися нижче для пошуку м’яча. В ролі інсайда з боку Ліверпуля грав Тіаго і Ндомбеле будучи габаратнішим і що найвжливіше більш юркішим та спритнішим часто обігрував його 1 в 1 і створював хоча б якісь атаки на ворота
Другий спосіб - це використання довгих пасів цетрбеків у напрямку Кейна, щоб той міг зачепитися там за м’яч. І тут вже на першу роль виходить система пресингу Ліверпуля. Така як Тоттенгем грав у три захисники, то проблем з персональним пресингом у атакуючої трійки мерсисайдців не було. І єдиним варіантом який був найбільш небезпечний - це просто вибивання шкіряного вперед на трьох нападників. На наступному кадрі буде дуже добре видно як вся центральна зона перекрита і у Даєра немає іншого вибору як просто віддати довгий пас далеко вперед
Щодо створення атак Ліверпулем, то тут все більш очевидніше. Команда Клоппа намагалася виходити через флангових захисників. Якраз один із таких виходів на першій хвилині матчу майже не закінчився голом Мане. Догерті намагався якомога частіше прикривати Трента, але той не завжди приймав участь у створенні атак. Інколи опускався Тіаго і виконував свою улюблену роль плеймейкера, а правий бек вже чекав пас ближче до чужих воріт
Щодо створення атак в зоні центрального кола то тут Клопп застосував деякі зміни. Раніше ближче до центрзахисту грав Тіаго, щоб він міг легше розпочинати атаки. В цьому матчі було дещо інакше. Іспанець виконував роль інсайда і майже завжди перебував вище ніж Вейналдум, а Мілнер допомагав йому у пересуванні м’яча вперед. Тіаго завжди намагався знаходити вільні зони, щоб приймати чистий м’яч.
Щодо оборонних дій при позиційних атак Ліверпуль грав при схемі 4-4-2, коли Фірміно опускався дещо нижче, а Салах та Мане пресингували центрбеків Тоттенгема.
Шпори в свою чергу грали більш компактніше в центральній частині поля і використовували схему 5-3-2, в якій Сон та Кейн знаходилися в першому ешелоні оборони, Бергвейн опускався в лінію з центрхавами, а латералі опускалися до центрбеків, щоб здобути чисельну більшість у центрі захисту
3. Загальна картина матчу
Тоттенгем притримувався своэъ звичайної тактики, але в цьому матчі вона його сильно підвела. Якщо проаналізувати попередні матчі шпор проти сильних супеників, то можна знайти таку тенденцію, що топові команди закривають майже всі можливості для успішних контрнаступів, адже гра команди Моурінтю надто передбачувана і мабуть, тількі індивідуальні або ж командні помилки суперників дають змогу забивати їм голи. Щой показав цей матч і графіка ударів по воротах дуже красномовна
Також дуже гучномовною є теплова карта обох команд. На цій схемі добре видно якою вагомою є перевага гравців Ліверпуля в центральній частині поля як на своїй території, так і на половині поля суперника. У мерсисайдців позиційні атаки набагото сконцентрованіші та варіативні
Щодо гравців які виділилися в цьому матчі, то одним із таких був Ндомбеле. Його швидкі розвороти були настільки яскраві і ефективні та на секунду здалося, що до шпор повернувся Мусса Дембеле, який тут грав раніше.
Якщо говорити про гравців Ліверпуля то нарешті була заряджена на матч трійка Мане - Фірміно - Салах. Потрібно відмітити останнього хоча б тим, що він набагато менше старається йти в дриблінг обігрувати суперників і почав грати більш командно. Але, на мою думку, найактивнішим був Садіо Мане. Цей сезон, якщо порівнювати з попередніми є зовсім невдалим і перші сорок хвилин цього матчу начеб-то також на це натякали. Але його активність наприкінці першого і всього другого тайму дала зрозуміти, що його не потрібно списувати з рахунків
4. Голи
Перший гол Ліверпуля прийшов після того, коли Ор’є не встиг за Мане і відкрив величезну вільну зону перед сенегальцем. Взагалі француз провалив перший тайм і як наслідок був замінений після перерви. Також потрібно визначити помилку Даєра та Льоріса, коли вони понадіялись один на одного, а в результаті виграв Фірміно, який замкнув прострільну передачу. Щодо Льоріса, то в нього регулярно стаються якісь ляпи, незважаючи на те, що він основний голкіпер збірної Франції
Другий гол прийшов після знову ж активних дій Мане який увірвався в центр з лівого флангу і пробив по воротам шпор. І тут було знайдено недолік в оборонних діях Тоттенгема. Зважаючи на те, що вони грають дуже компактно в обороні, про правий фланг ніхто не згадав і виявилося, що на одного захисника було два гравці в червоній формі. І Олександру - Арнольду не залишилося вибору крім того, щоб забити гол в ворота Льоріса
Відповідь Тоттенгема не змусила себе довго очікувати і вже майже в наступній атаці гравці Ліверпуля надто сильно затиснулися в своїй штрафній і не встигли на підключення Хьойберга і той зміг красивим ударом скоротити рахунок на табло. На мою думку, тут винен Війналдум, адже він в штрафній площі нікого не опікував і стояв просто дивився футбол, коли Мілнер у відчайдушному стрибкі намагався стати на шляху шкіряного
Третій гол Ліверпуль був забитий через ланцюг помилок гравців Тоттенгема. Першим помилився Ндомбеле, який не встиг за правим захисником мерсисайдців. Потім припустився помилки Вінкс коли вчасно не включився в боротьбу з Трентом Олександром - Арнольдом і просто супроводжував його поки той не віддав пас
А в штрафній площі взагалі сталося щось незрозуміле. Те, на що надіявся Жозе підвело його. Два захисники не встигли за Мане. В першу чергу це стосується Роден, який мабуть намагався прийняти м’яч грудьми і просто пролетів повз шкіряного, а сенегалець вкотре показав, що такі моменти він вирішує швидко та результативно
5. Підсумок
Незважаючи на чутки, про те що начеб-то почався знов спад у Клоппа, як у нього колись було в Боруссії і що пора "Клопп аут" Ліверпуль переграє незручного для себе суперника. Командна робота мерсисайдців була на висоті і це в урізаному складі. Важко і уявити, що було б на полі, якби вся основа грала в цьому матчі. Жозе знову програв прямому конкуренту і майже нічого не зміг створити на чужій половині поля. Н мою думку, його футбол надто енергозатратний і під кінець матчу гравців не вистачає, щоб можна було дотиснути неосновний склад суперника.
З Вами на зв’яку був блог Народний Футбол та його автор Віталій. Любіть цю гру - вона об’єднує
