«Дерби, которого нет»

Цитую за повідомленням ukrfootball.in.ua «власник київського «Арсеналу» депутат-регіонал Олександр Оніщенко пообціяв ребрендинг клубу». За словами Оніщенка, це означає, що до початку нового сезону київський «Арсенал» стане ЦСКА.

Сьогодні я хочу сказати про надуманість так званого київського дербі. Жодного протистояння за часів союзу між Динамо Київ та СКА Київ, як тоді називалося ЦСКА, не було. Команди існували в різних реаліях та різних лігах. СКА зусиллями молодих, призовного віку, футболістів, яких не встигали перехопити ЦСКА та команди товариства Динамо, грав у першій союзній лізі та з Динамо не перетинався навіть по трансферам. Єдиний серйозний перехід зі СКА до Динамо у той час був Іван Яремчук – як визнання рівня та таланту футболіста. «Еще одна звезда изумрудных полей» сказав про нього чоловік, що сидів поруч на напівзруйнованих трибунах стадіону ЦСКА ЗСУ під час матчу ЦСКА – Кривбас в 2001 чи 2002 році. Яремчук знаходився кілька рядів нижче та без особливого інтересу, «за звичкою», дивився футбол поруч з сотнею інших, які обрали такий дивний варіант провести вечір. При цьому дві-три сотні солдатів, яких обов’язково водили на матчі ЦСКА в рамках програми солдатського дозвілля ми не рахуємо. Яремчука на трибунах ми бачимо вже за часів, коли ЦСКА, потім ЦСКА-Борисфен, а згодом їх правонаступник «Арсенал» грав у вищій українській лізі. У «доарсенальну» добу мови про дербі не було, ніякого протистояння, поодинокі вболівальники, частіше за все ті самі вболівальники Динамо вболівали за другу київську команду просто за географічним принципом – ну, наче свої, шкоди не роблять, можна й підтримати. «Арсенал» замість ЦСКА був заявлений у вищу лігу, а клуб ЦСКА у якості псевдо-фарм клубу став учасником першої ліги, звідки, правда, за кілька сезонів вилетів у другу, а згодом і взагалі, припинив існування. Здається, що саме на етапі появи «Арсеналу» та появи ЦСКА у першій лізі з’явилися перші свої фанати і в Арсенала і в ЦСКА. Перші – це ті, хто зустрів з оптимізмом прихід Омельченка у київський футбол на противагу Суркісам і «Динамо», і обрали «Арсенал» замість «Динамо». Другі – вважали, що ЦСКА несправедливо посунутий вниз, незважаючи на «історичність бренду» (ну, припустимо), наявність у клубу непересічної історії (перша ліга СРСР, чемпіонати УРСР – ну, добре), а натомість перевагу віддали якомусь новітньому «Арсеналу». Більшою мірою, як на мене, вплив на появу так званого дербі (штучного за своєю природою, адже ніякого історичного протистояння, що нараховує десятки років, боротьбу на рівних за нагороди, підлянки та переходи і переманювання кращих гравців) зіграло широке розповсюдження Інтернету та піратського контенту. З Англії наші юні фанати дізналися про традиції вболівати за свої місцеві маленькі та горді команди, подивилися фільми, де фанати скромних зі спортивної точки зору «Міллуолла» та «Вест Гема» гамселять фанатів таких більш успішних та багатих клубів як «Челсі» та «Арсеналу», і почали шукати «історію», «бренд», та гідний предмет протистояння. Фанати «Динамо» та «Арсеналу» вирішили, що якщо у місті є друга команда – значить у нас теж буде дербі, ми шо, гірші за інших. А те, що таке «дербі» штучне – то мало кого обходить.

Навпаки, я пропоную фанам «Динамо» та «Арсеналу», скориставшись тим, що тепер відродиться ЦСКА, забути нетривалий час протистояння, і навпаки – об’єднатися у фанатському екстазі у спільний київський фанатський фронт, з’єднавшись також з київською «Оболонню», спільно влаштовувати яскраві перформанси, ходити на матчі один одного в Києві, чим допомагати своїм клубам, якщо вже так сталося, що у Києві є дві команди, які, всупереч історичній традиції, грають в одній лізі.