Гаїска Мендьєта. За крок до успіху

Блог «Зірки нашого дитинства» презентує матеріал про одного з найкращих півзахисників початку 2000-х років, який двічі зупинявся за крок до найбільшої перемоги в професійній кар’єрі футболіста.

Гаїска Мендьєта народився 27 березня 1974 року в найбільшому місті Країни Басків Більбао, в родині футболіста та домогосподарки. Його батько Андрес виступав на позиції голкіпера (навіть грав за «Реал Мадрид», «Райо Вальєкано» та «Депортиво») і з малих літ прививав юнакові любов до гри №1. Але, на відміну від батька, жодного бажання ставати на ворота у Гаїски не було, він одразу знайшов своє місце у центрі поля, почав диригувати діями своїх однолітків-товаришів по команді. Шкільні друзі дитинства згадують, що Мендьєта був тихим та сором'язливим хлопчиком, але усе це зникало з виходом Гаїски на футбольний майданчик. Юнак прагнув бути усюди, з невгамовною енергією носився по полю, відбирав м’яч в суперників та організовував атаки своєї команди.

У професійному футболі Мендьєта дебютував у 1991 році, в клубі Сегунди «Кастельйон», де свого часу закінчував батько футболіста. Бойове хрещення другим іспанським дивізіоном молодий півзахисник витримав на «відмінно» і результат не забарився – на столі у керівництва «Кастельйону» лежала пропозиція від «Валенсії». Майбутній капітан «кажанів» без роздумів поставив підпис під контрактом із «Валенсією» та вирушив до однойменного міста.

Щоб поступово адаптуватись до більш високого рівня гравців, нових швидкостей та партнерів, свій перший сезон у «Валенсії» Мендьєта провів у складі другої команди. Старанний та перспективний гравець своєю наполегливою працею здобув першу невеличку винагороду – взяв участь у двох іграх за основний склад «Валенсії» під кінець «темпоради» сезону 1992/1993. А після цього «Валенсія-Б» Гаїску більше не бачила – Мендьєта почав боротьбу за місце в основному складі першої команди «кажанів».

У сезоні 1993/94 в його активі вже 20 матчів та перші голи у професійній кар'єрі. Однак, в міжсезоння у левантійському клубі відбулась зміна тренера, а новий керманич клубу Хорхе Вальдано впритул не бачив в стартовому складі талановитого іспанця. Як результат – перебування, здебільшого, на лаві запасних. У наступному сезоні Вальдано починає використовувати Мендьєту в старті, але на позиції правого захисника, а ще через рік у розмові тет-а-тет зізнається, що не бачить Гаїску у своїй команді. Але, тієї ж самої думки про тренера було й керівництво клубу. В результаті «Месталью» залишив саме Вальдано, а Мендьєту доля звела із тренером, якого згодом півзахисник буде називати не інакше як «amigo».

У 1997 році «кажанів» очолює італійський спеціаліст Клаудіо Раньєрі, і саме з цим тренером пов'язане становлення нашого героя як зірки спочатку іспанського, а потім і європейського футболу. Раньєрі доручив Мендьєті найважливішу позицію на полі – конструктора атак «кажанів». Гаїска сповна віддячив тренеру за довіру – 17 голів за два сезони в Примері, безліч гольових передач та перший за довгі роки трофей для «Валенсії» - Кубок Іспанії.

 В фіналі «кажани» по всіх статтях переграли «Атлетико» з Мадриду 3-0. Наш герой заклав початок перемоги, забивши перший гол, а потім віддавши гольовий пас на Клаудіо Лопеса. На свій 25-річний ювілей Гаїска робить собі відмінний подарунок – дебют у збірній, іспанці розклали на атоми збірну Австрії, завдавши їй нищівної поразки з рахунком 9-0.

Влітку 1999 року allenatore Раньєрі вирішує залишити «кажанів», а Мендьєта, який був тісно пов'язаний зі своїм улюбленим тренером, навіть думав покинути «Валенсію» вслід за ним. Однак, новий наставник команди Ектор Купер та керівництво клубу, який готувався до дебюту в Лізі Чемпіонів, знайшли потрібні слова, щоб переконати лідера левантійців і кумира місцевої торсиди залишитись. Прекрасний старт сезону – в матчі за Суперкубок Іспанії переможено «Барселону». Але найбільший та сенсаційний успіх чекав капітана «кажанів» та його команду попереду. Дебют «Los Ches»в Лізі Чемпіонів був схожий на казку. Ліга Чемпіонів 1999-2000 вперше проводилась за новим форматом – два групових етапи замість традиційного одного, а потім звична дорога до фіналу через стадії чвертьфіналу та півфіналу. Під керівництвом Купера «Валенсія» швидко почала долати цю дорогу. «Кажани» впевнено пройшли обидва групових етапи Ліги чемпіонів, у чвертьфіналі впевнено здолали римський «Лаціо», а у півфіналі – знову поклали на лопатки «Барселону», яка вже марила зустріччю з мадридським «Реалом» в фіналі найпрестижнішого євротрофею. Але тій казці не судилось завершитись хепі-ендом – «Королівський клуб» у фіналі підрізав крила «кажанам» 3-0.

«Після фіналу ми були засмучені, але ми розуміли, що у нас не було необхідного досвіду»

І справді, «Валенсія» з Каньїсаресом, Англома, Фаріносом, Кілі Гонсалесом, Херардом, Клаудіо Лопесом та нашим героєм, не мала такого єврокубкового досвіду, як «вершкові», гравці яких зовсім нещодавно вигравали Кубок чемпіонів УЄФА в 1998 році.

Після прикрої поразки в фіналі Ліги чемпіонів, Мендьєта вирушив на свій перший великий турнір у складі збірної Іспанії – Чемпіонат Європи 2000 року. «Фурія Роха» дійшла до чвертьфіналу Євро-2000, а для Мендьєти цей чемпіонат став примітним тим, що обидва голи, які забив Гаїска на турнірі, були проведені з 11-метрової позначки. В футбольному середовищі довший час навіть побутував міф про те, що баск забивав усі удари «з точки», які йому доводилось пробивати, хоча це неправда. Але на той час мало хто міг зрівнятись із Мендьєтою у майстерному виконанні цього ігрового компоненту.

«Я концентруюся на м'ячі, на пенальті і на тому, як саме я збираюся його забити. Це може здатися неправдою, але ти дійсно не чуєш фанатів. У твоїй голові є тільки м'яч і воротар»

В наступному сезоні, «Валенсію» залишають Клаудіо Лопес, з яким у Мендьєти склалися чудові стосунки як на полі, так і поза ним, і Херард. Новачки не одразу знайшли своє місце в команді, невеликий спад відбувся і в капітана. Лідерство в Примері втримати стало важче. Зате у Лізі Чемпіонів справи йшли набагато краще. Хлопці Купера знов подолали два групових етапи, «Арсенал» та несподіваний «Лідс» в плей-оф, а до  бажаного трофею залишався останній найважливіший крок. І грізний суперник – мюнхенська «Баварія».

Вже на третій хвилині матчу Гаїска реалізовує пенальті, але німцям вдалось зрівняти рахунок (що характерно – теж з пенальті) і перевести гру в овертайм, а надалі – в серію післяматчевих одинадцятиметрових. Тут, як виявилось, для перемоги «кажанам» бракувало ще десяти таких майстрів виконання пенальті, як Мендьєта. «Ми знали, як грати проти «Баварії» і можна з упевненістю сказати, що ми були кращі того дня, аніж гравці німецької команди. Програти «Баварії» було дуже боляче. Кожен з гравців нашої команди мріяв про перемогу в останній грі цього єврокубка. Згадувати про це кожного разу дуже важко» - підвів резюме того сезону Гаїска.

Слабкою втіхою для Мендьєти стало вдруге поспіль визнання його найкращим півзахисником Ліги Чемпіонів. В літнє міжсезоння за лідером «кажанів» влаштували полювання європейські гранди, однак пропозиції «Мілана» та мадридського «Реала» не задовольнили керівництво клубу.

Але ціна в 48 мільйонів євро, запропонована власником римського «Лаціо» Серджіо Краньотті, не могла залишити «Валенсію» байдужою. Тож у липні 2001-го року домовленість про трансфер Мендьєти було досягнуто. Не менш важливим для Гаїски фактором була присутність в складі «орлів» його товариша Клаудіо Лопеса, який покинув «Валенсію» рік перед тим.

Власник «Лаціо» трансфером іспанської суперзірки намагався реабілітувати себе в очах вболівальників, після того, як він був змушений продати Хуана Верона та Павела Недведа. Але сам Мендьета категорично відмовлявся порівнювати себе з улюбленцем тіффозі «Лаціо»:

«Мені не подобається, коли мене порівнюють з Недведом. Я не Недвед! Я думаю, що це важливо, коли гравець має свій індивідуальний стиль. Ми різні!»

Однак, Мендьєті не вдалось затьмарити успіхи чеського плеймейкера, чи хоча б наблизитись до його рівня - технічний іспанець виявився не готовий до жорсткого, щільного захисного «кальчо», який сповідували команди Серії А.

«Вважаю, що мій переїзд на Апенніни був викликом долі, і я відчував в собі сили ризикнути. Звичайно, сьогодні на багато речей я дивлюся по-іншому. Не в моїх правилах скаржитись, треба тяжко працювати. Італійський футбол дійсно дуже динамічний: він набагато швидший, ніж я собі раніше уявляв».

За «Лаціо» Мендьєта провів тільки 20 матчів, не відзначившись жодного разу. Незважаючи на невдалий сезон 2001/02, баск потрапив до заявки збірної Іспанії на Чемпіонат світу-2002 в Японії та Південній Кореї .На тому мундіалі іспанці без проблем подолали груповий етап, а от у 1/8 фіналу лише в серії післяматчевих пенальті переграли ірландців. Переможний удар на свій рахунок записав Мендьєта. Але в чвертьфіналі «Фурія Роха» знову оступилася, цього разу програвши в серії пенальті господарям – збірній Південної Кореї (шанувальники футболу, звісно, пам’ятають відверто непрофесійне суддівство і те, як господарів нагло пропхали до півфіналу).

Розчарований Гаїска їде додому і більш ніколи не візьме участь у великих турнірах за свою рідну країну.

Останній матч за збірну Мендьєта провів в 2002 році проти Болгарії, усього відігравши в футболці національної команди 40 матчів та відзначившись 8 забитими м'ячами.

В складі «Лаціо» закріпитись Мендьєті так і не вдалось. Він приїздив у «Барселону» на умовах оренди, де почав нагадувати самого себе валенсійських часів, але каталонська команда перебувала у скрутному фінансовому стані, і не знайшла коштів для викупу талановитого майстра з італійського полону. Послідувала нова оренда (а згодом й викуп) – тепер уже в «Мідлсбро». Мендьєта став учасником найбільших успіхів скромного йоркширського клубу в його новітній історії – у 2004-му році «Мідлсбро» здобув Кубок англійської ліги, а у 2006-му – дійшов до фіналу Кубка УЄФА. Щоправда, сам Мендьєта участі в тій грі не брав. Нажаль, жоден європейський трофей так і не підкорився іспанцеві.

Через травму Мендьєта пропустив старт сезону 2006/07. Тривала реабілітація, втрата ігрової форми і недовіра з боку тренерів змусили Гаїску все частіше задумуватись про закінчення кар’єри. Про це рішення він оголосив влітку 2008 року. У цей же час Іспанія тріумфує на чемпіонаті Європи.

У 2009 році Мендьєта заявив, що не проти розпочати тренерську кар'єру, але поки що він так і не повернувся у великий футбол, хоча й отримав тренерську ліцензію. Зараз Гаїска періодично грає за ветеранів «Валенсії», його запрошують на іспанські і англійські телешоу (зокрема Sky Sports) а якості експерта. Також він співпрацює з благодійною організацією Боббі Мура, яка займається збором коштів для боротьби із раковими захворюваннями.

У 2013 році Мендьєта несподівано вирішив освоїти професію ді-джея. Багато вболівальників «Валенсії» мріють про те, що їх кумир все таки наважиться застосувати свій великий досвід гравця, творче мислення та ігрові ідеї на практиці. Звісно ж, лише на «Местальї». То, чи не пора змінити платівку, ді-джей Гаїско?