Непрощений каталонцями. Історія Луіша Фігу

Блог "Зірки нашого дитинства" пропонує вашій увазі історію про найвідомішого футболіста із першим кумедним прізвищем мого дитинства часів епохи «до Кака та Насрі».

Луїш Фігу народився 4 листопада 1972 року в столиці Португалії – Лісабоні в родині звичайних представників робочого стану Антоніо та Марії. Дитинство майбутньої суперзірки футболу проходило в робочому районі Кова-да-Пьедаде, де у віці 6 років Фігу потрапив у футзальну команду «ФК Паштільяш». Можна стверджувати, що початок футбольної освіти у футзалі допоміг маленькому Луішу: вже змалечку він міг шліфувати свою культуру пасу, дріблінг та швидкість мислення. Дуже скоро стало зрозуміло, що таланту Фігу замало шкільної футзальної площадки, адже він був народжений для великих справ на справжньому футбольному полі. У віці 11 років за юнака почалася справжня боротьба серед провідних клубів Португалії: між «Бенфікою» та «Спортінгом». Фігу обрав останній варіант і з тих пір аж до появи у футболі Криштіану Роналду, найвідомішим вихованцем цієї футбольної школи вважався саме Луіш. Найкращою фразою, що характеризуватиме час проведений Луішем у школі «Спортінга» буде фраза його дитячого тренера: «Чому я його можу навчити, якщо він і так вже все уміє?". 

Без м'яча я півлюдини. Не можу без нього

Вуличні баталії в районах Лісабону, недовге футзальне минуле – все це зіграло неабияку роль у становленні Фігу, як гравця світового рівня. Його дебют в першій команді «Спортингу» відбувся 1 квітня 1990 року у матчі з «Марітімою». Ще раніше, в 1989 році Фігу зі своїми однолітками стає переможцем Чемпіонату Світу U-16. Це був перший серйозний трофей у кар'єрі майбутньої суперзірки. У 1991 році він знову стає чемпіоном світу, тепер уже в категорії U-20. Чемпіонат світу відбувався на батьківщині Луіша,тому мотивація виграти трофей була шаленою. Тоді поруч із ним, грали такі видатні майстри, як Руй Кошта, Фернандо Коуту, Абель Шавьер, Жорже Кошта. У тому ж році відбувся його дебют за національну збірну у матчі з Люксембургом. Вже у віці 19 років про Фігу казали, як про сильного майстра дріблінгу, швидкого гравця, що може забивати обома ногами, з відмінними фізичними якостями. Про себе Луіш тоді говорив: «Без м'яча я півлюдини. Не можу без нього».

У 1993 році без Фігу вже неможливо уявити «Спортінг» – він був усюди, в центрі, на флангах, віддавав безліч гольових передач та мав пристойну, як для півзахисника, результативність: 7 голів за сезон. В наступному році він повторює своє гольове досягнення і стає зрозуміло, що «Спортінг» не зможе втримати в себе талановитого 22 річного юнака. Крім цього, «зелено-білих» тоді фінансово лихоманило, тому продаж лідера пішов би на користь не тільки гравцеві, а й клубу.

Отже, влітку за Луішем Фігу почалося справжнє футбольне полювання серед футбольних клубів Старого Світу. Найспритнішими виявилися представники Серії А – «Парма» та «Ювентус». Сам Фігу схилявся до варіанту з «Пармою», яка тоді мала потужне фінансування з боку власника концерну «Пармалат» Калісто Танці і стабільне місце в ТОП-3 чемпіонату Італії. Але товариш Фігу і колишній одноклубник Паулу Соуза наполегливо радив Фігу пристати на пропозицію «старої синьйори». На острові Мадейра відбулася зустріч Луіша та віце-президента «Ювентуса» Роберта Беттеги, який запропонував Луішу набагато вигідніші умови, аніж «хрестоносці», і Фігу, не роздумуючи, погодився підписати контракт з туринським клубом, не зважаючи на деталі угоди. І майже одразу зрозумів, що дуже поспішив з прийняттям цього рішення: при повторному перегляді контракту, в Луіша полізли очі на лоба, адже він насамперед не містив дати його підписання, сума зарплати стояла майже вдвічі менша, аніж її обіцяв «ширий» Беттега, про бонуси мова теж не йшла. Через день Фігу знов дістав свою авторучку, але вже підписав контракт з «Пармою» і відбув на міжсезонні збори італійського клубу. Керівництво «Юве» було вкрай обурене тим, що гравець фактично втік від них з-під носу, звернулося до Федерації Футболу Італії, а ФФІ в свою чергу до УЄФА, яке не роздумуючи, винесло вирок, який виявився доленосним для самого футболіста: Луїшу було заборонено грати в серії А 2 роки.

Я пам'ятаю матчі з Динамо Київ 97-го року. Ми тоді програли. З рахунком... Здається, 3:2. Чи яким? 7:0 за підсумками двох матчів? Ну, все може бути... Іноді подібне трапляється. І навіть з Барселоною»

Ситуацією блискавично скористалася «Барселона». За невеличку суму а (для сучасного футбольного світу взагалі сміхотворну) в 2,8 млн. доларів Фігу ставить свій автограф на третьому контракті за літо. Зробивши якісний стрибок у власній кар'єрі, Луіш одразу стає ключовим виконавцем для каталонців. «Барселона» у другій половині 90-их років чергувала хороші результати в чемпіонаті Іспанії та в єврокубках з відвертими окремими провалами. Луіш Фігу напевно ніколи, як і всі українські шанувальники футболу, не забуде обидва матчі в Лізі Чемпіонів 1997/98 з київським «Динамо». В інтерв'ю іспанській пресі, він скаржився на тимчасову амнезію. «Я пам'ятаю матчі з Динамо Київ 97-го року. Ми тоді програли. З рахунком... Здається, 3:2. Чи яким? 7:0 за підсумками двох матчів? Ну, все може бути... Іноді подібне трапляється. І навіть з Барселоною». 

Поряд з провалом на євроарені, у 1997 році Фігу у складі «Барси» виграє Кубок Іспанії, Суперкубок Іспанії та Кубок Володарів Кубків. Через рік португалець з «Барселоною» виграє «хет-трик»: чемпіонат країни, кубок та суперкубок. А в сезон сторіччя «Барселони» Фігу стає капітану клубу (був першим іноземцем, якому довірили таку честь). Вболівальники "синьо-гранатових" просто обожнювали португальця за його фантастичну гру, самовіддачу на полі, і скромність поза ним. Усі «кулес» вірили, що Фігу залишатиметься синонімом слова «Барселона» на довгі-довгі роки. Сезон 1999/00 стає для Фігу найкращим у плані особистої результативності. Він забиває рекордні для себе 9 голів, і, будучи в фантастичній формі, відправляється на свій перший масштабний форум у ранзі лідера своєї країни – на Чемпіонат Європи-2000. І він нікого не розчарував. Чарівна 7-ка стала однією з прикрас турніру, португальці, завдяки феноменальній грі Луіша, досягли півфіналу, де мінімально поступилися майбутнім переможцям – збірній Франції (гра рукою в власному штрафному майданчику захисника Абеля Шавєра перекреслила всі мрії Фігу зіграти в фіналі). А його гол в матчі зі збірною Англії став одним з найкрасивіших голів чемпіонату.

Я нікуди не піду, а чутки про те, що я можу перейти в мадридський "Реал", і зовсім сміхотворні. Як я потім дивитимуся вам в очі?

Завершивши виступ на чемпіонаті Європи, Фігу мав трохи часу відпочити, а потім знову зануритись в баталії чемпіонату Іспанії. Проте не сталося так, як гадалося. Влітку 2000 року були назначені вибори президентів «Барселони» та її заклятого ворога «Реалу». Кандидат на посаду президента «вершкових», Флорентіно Перес, пообіцяв, що в разі перемоги на виборах, він підпише зірку каталонців Луіша Фігу. Конкуренти Переса тільки сміялися з цієї, на їх погляд, безглуздої обіцянки, діючий президент «Реалу», Лоренцо Санс, приховував посмішку, та чекав результатів голосування. 17 липня 2000 року Флорентіно Перес офіційно став новим президентом «вершкових». Увесь футбольний світ затамував подих, в очікуванні того, як новообраний президент буде виконувати свою передвиборчу обіцянку. В той час Фігу про можливий трансфер до королівського клубу говорив наступні стова: "Я нікуди не піду, а чутки про те, що я можу перейти в мадридський "Реал", і зовсім сміхотворні. Як я потім дивитимуся вам в очі?".

23 липня почалися вибори нового президента «Барселони», а Луіш Фігу продовжував дивуватися можливим чуткам про перехід у стан заклятого ворога. Проте у каталонській пресі почали виникати повідомлення, про те, що Фігу вже продав свій дім, і підписав контракт з мадридським «Реалом». 24 липня став чорним днем для усіх вболівальників каталонського гранду. Саме в цей день Ліуш Фігу пройшов медогляд, провів останні переговори з Флорентіно Пересом, і поставив підпис під своїм пятирічним контрактом. Сума трансферу склала рекордні на той час 56 мільйонів доларів. Шоковані вболівальники «Барселони» почали спалювати на вулицях футболки с 7 номером на спині, місцеві газети почали називати Фігу зрадником. Лідер фан-клубу імені Фігу в Барселоні Гонсало Неваду висловився таким чином: «Те, що зробила ця людина –надто великий гріх, щоб бути прощеним Господом Богом». 

Як виявилось, Флорентіно Перес був людиною слова. Зарплата Фігу у «Реалі» склала 5,5 млн. доларів на рік + усілякі можливі бонуси (вдвічі більше, аніж у «Барселоні»). Отримавши з рук почесного президента «Реала» Альфредо Ді Стефано білосніжну футболку з номером 10, Фігу промовив: «Рішення про перехід до Реалу було для мене найважчим в житті, але зараз я дуже щасливий. Я прошу вибачення у всіх моїх друзів в Барселоні, але настав час подумати про власне життя. Я хочу бути тут таким щасливим, як я почував себе в «Барселоні» і буду наполегливо працювати, щоб досягти мети, яку оголосив президент».

Головною метою Флорентіно Переса було зробити «Реал» клубом №1 у світі. Трансфером Фігу, Перес відкрив для «вершкових» епоху «галактикос». Після цього будуть трансфери Зідана, Рональдо, Бекхема, Оуена. Але першою ластівкою був саме наш герой. Повернення Фігу на «Камп Ноу» відбулося вже в жовтні 2000 року. "Figo te van a calentar la oreja" - "Фігу, вони змусять твої вуха горіти", - звучав провокаційний заголовок газети "Marca". Партнер по його новій команді Стів Макманаман згадує перше «Ель Класіко» Фігу в складі «королівського клубу»: "Цей вечір, його першого повернення, був вбивством. Вони його остаточно побили. Ніхто з нас не хотів сидіти біля нього в автобусі по дорозі на стадіон! Пам'ятаю стадіон був увесь в плакатах і банерах, деякі дуже великі були спеціально надруковані із зображенням грошей і Фігу на них. Шум! Просто тортури для барабанних перетинок.Вони кидали в нього все, навіть кухонну раковину. Він прекрасно розумів яка зустріч його чекає, але він узяв на себе відповідальність як гравець, перед своїми одноклубниками і був дуже серйозний. Не хотів, щоб занепав духом він або хто-небудь ще. Ось такий Фігу: неймовірно добросовісний товариш по команді і гордий професіонал".

Зазвичай рапорт судді з кожного Ель Класіко, в якому приймав участь португалець, мав подібні рядочки «мобільні телефони-3 штуки, уламки цеглини, кількасот монет, ланцюг від велосіпеду, пляшки».  "Ми ненавидимо тебе так сильно, тому що любили тебе так сильно" – гасло на банері вболівальників «Барселони», яке Фігу бачив кожного матчу. Найпалкіше Ель Класико сталося 23 листопада 2002 року.Вболівальники каталонців перетворили Ель Класіко в «Дербі Ганьби та Зради». На 74 хвилині, коли Фігу йшов подавати черговий кутовий, в нього полетів дощ з предметів, які включали в себе «звичні» монети,пляшки,телефони та … свинячу голову. Гравці «Реалу» в знак протесту залишили поле і гра була зупинена на 12 хвилин.

Але, якщо не брати до уваги Ель Класико, у Луіша в «Реалі» все складалося напрочуд чудово. Через півроку португалец отримує «Золотий Мяч» від France Football,за феноменальну гру на Евро-2000 та Барселону/Реал. В 2001 році до «Реала» переходить Зінедін Зідан, з яким Фігу моментально знаходить взаєморозуміння як на полі, так і в приватному житті. У цьому ж році Фігу стає кращим гравцем світу за версією FIFA. В сезоні 2001/02 «Реал» виграє найбажаніший трофей Луіша Фігу – Лігу Чемпіонів. Тепер мрії португальця були зосереджені на дебюті на Чемпіонаті Світу-2002 (в 1998 році збірна України не пустила португальців на ЧС). Але результатом дебютного виступу Фігу на мундіалі було лише третє місце в групі з США, Південною Кореєю та Польщею та суцільний розпач.

В наступному році захистити титул володаря Лігі Чемпіонів «Реалу», що підсилився Рональдо, не вдалося. Перепоною на шляху до фіналу став «Ювентус», а сам Фігу в цьому розіграші запам'ятався шедевральним голом у ворота «МЮ» на стадіі ¼ фіналу. Влітку 2003 року Перес підписує Бекхема, конкурента Фігу по ігровій позиції. Але купівля англійської суперзірки не завадила Луішу демонструвати свою неперевершену майстерність на іншому фланзі атаки, та в центрі поля. До того ж треба було готуватися до домашнього чемпіонату Європи 2004, на яке Фігу покладав великі надії. Домашній форум повинен був стати тріумфальним для збірної Португалії, але в "наполеонівські плани" Фігу і його команди сенсаційно втрутилася національна команда Греції, яка двічі обіграла португальців в групі та в фіналі, залишивши хазяїв турніру на ІІ місці. В фіналі , який, крім усього іншого, є уболівальником іспанської "Барселони", вибіг на футбольне поле та кинув йому в обличчя банер з гербом каталонського клубу, тим самим у черговий раз нагадавши Луішу про те, що фанати "синьо-гранатових" досі не змирилися з його переходом в мадридський "Реал". 

В сезоні 2004-2005 за Реал вже грало 4 володарі Золотих Мячей. До Зізу,Фігу та Рональдо долучився Майкл Оуен. Всі вболівальники «Реала» мріяли про «десіму». Проте "Реал" не виправдав очікувань уболівальників. На такий зірковий склад не знайшлося відповідного еntrenadorа. "Реал" неабияк лихоманило, тому проект "галактикос" після двох сезонів без трофеїв провалився. Контракт Фігу з королівським клубом добігав кінця, продовжувати його намірів у керівництва не було, тому влітку 2005 року португалець стає вільним агентом. За п'ять років виступів на "Сантьяго Бернабеу" Луіш двічі вигравав чемпіонат Іспанії і по разу піднімав над головою Кубок Ліги чемпіонів, Міжконтинентальний кубок, а також Суперкубок УЄФА.

Влітку 2005 Фігу підписує контракт з міланським «Інтернаціонале» і нарешті дебютує в Серії А. Після приїзду в Мілан Луіш заявив, що вирішив змінити клуб тому, що він "не міг мірятися з роллю запасного" і відмовився розмовляти про вже колишнього свого тренера Вандерлеє Лушембургу. У команді Роберто Манчіні Луіш одразу стає основним гравцем, і відіграє ключову роль в здобутих трофеях команди, яка не бачила чемпіонства з 1989 року. В перший ж свій сезон в «Інтері» Фігу здобуває звання володаря Кубка та Суперкубка Італії, а влітку «бонусом» здобуває скудето, яке було відібрано в «Ювентуса». На свій останній турнір у складі збірної – Чемпіонат Світу 2006 року – Фігу відпавлявся у чудовомунастрої. Проте тут Фігу відчув дежав'ю – Португалія знов вибула у півфіналі, знов від Франції, знову було пропущено гол з пенальті, що реалізував хороший друг Фігу – Зідан. Всього у футболці національної команди Португалії Фігу провів 127 матчів, забивши в них 33 гола. На жаль серйозних успіхів на дорослому рівні у складі своєї збірної Фігу не досяг. Але клубна кар'єра й надалі була напрочуд повна трофеїв.

«Кальчополі» зіграло на руку «Інтеру» який не мав конкурентів в чемпіонаті, але мав труднощі в Лізі Чемпіонів. Влітку 2008 року новим allenatore  міланського клубу стає співвітчизник Фігу – Жозе Моуріньо. Цей же сезон стає останнім у кар'єрі легендарного португальця. Він вчетверте поспіль виграє чемпіонат Італії, домопогаючи одноклубникам, здебільшого з лави для запасних. Останнім офіційним матчем для Фігу стала гра чемпіонату Італії проти "Аталанты" з Бергамо. У цій зустрічі Луіш вийшов на полі в стартовому складі і був замінений на 42 хвилині. Коли португалець йшов в роздягальню, усі гравці, що брали участь в тій зустрічі, вишикувалися біля бічної лінії і разом з усіма уболівальниками, які були присутніми на стадіоні, оплесками проводили легендарного ветерана.

Закінчивши виступи за клуб, і маючи чудові стосунки з власником «Інтернаціонале» Массімо Моратті , Фігу починає працювати в структурі клубу офіційним представником клубу на заходах UEFA. Не в останню чергу рішення залишитися в Мілані було прийнято, враховуючи родинний фактор. Жінка Фігу – шведська топ-модель Хелен Сведін працює в Мілані, там і вирішив осісти Луіш зі своєю родиною. Хелен подарувала португальцеві трьох доньок і зараз вони чекають на четверту дитину. Після продажу «чорно-синіх» індонезійському мільярдерові Еріку Тохіру, Фігу залишив посаду офійійного представника «нерадзурі». Португалець вирішує проводити більше часу з родиною. Тихе,спокійне  сімейне життя в будинку, на озері Комо біля Мілану – справжня ідилія. Проте у Луіша є й інші, більш амбітні плани.

Коли ви вводите в пошуковій системі слово "ФІФА", то поруч біля нього обов'язково стоїть слово "Скандал". Це саме те, що ми повинні змінити

Нещодавно Луіш Фігу прийняв рішення балотуватися на вибори президента ФІФА. "Я піклуюся про футбол і не хочу, щоб навколо ФІФА складався негативний образ. Я це не люблю.Коли ви вводите в пошуковій системі слово "ФІФА", то поруч біля нього обов'язково стоїть слово "Скандал". Це саме те, що ми повинні змінити, треба поліпшити імідж ФІФА.Влітку я був на чемпіонаті світу у Бразилії і бачив відношення людей до бренду ФІФА. Повинно відбутися суттєве оновлення».

20 лютого 2015 року на стадіоні «Вемблі» Фігу представив свою програму до виборів ФІФА. В ній він пропонує розширити кількість країн-учасниць чемпіонатів світу з 32-х до 48 команд. Також Фігу обіцяє такі відомі терміни для українця, як «прозорість» та «матеріальну допомогу»  національним федераціям футболу від ФІФА. "Я у футболі давно. Багато хто з колишніх гравців стає тренерами, хтось освоює професію футбольного менеджера, є серед нас директори і президенти. Нас об'єднує бажання брати участь в подальшому розвитку футболу".

У передвиборчій кампанії Фігу обійдеться без спонсорів, хоча без них начебто неможливо представити жодну передвиборну кампанію, будь то в політиці або спорті. Це означає, що усі витрати португалець сплатить зі своєї кишені. А це різні презентації, поїздки по всьому світу і інші організаційні моменти. "Я можу собі це дозволити", - заявив Фігу в інтерв'ю CNN. Скільки готовий витратити Фігу, не уточнюється. Але, наприклад, минулого тижня він відвідав Китай. Заїхав в місцеву футбольну академію, яка названа в його честь, і спонсорується самим португальцем. Чим не можливість переконати футбольних функціонерів віддати голос за такого щедрого кандидата?

Окрім Луіша Фігу на пост президента FIFA претендують також чинний президент організації Йозеф Блаттер, принц Йорданії, віце-президент FIFA Али бін Аль-Хусейн і президент Нідерландського футбольного союзу Міхаел ван Прааг. Але усі розуміють, хто є головним конкурентом Фігу в боротьбі за крісло президента. Боротьба буде дуже складною, але Фігу вірить в власні сили. Повіримо в нього й ми. Успіхів тобі, Луіше!