android-character-symbol 16.21.30apple 16.21.30@Combined ShapeЗагрузить фотографиюОчиститьdeleteinfoCombined ShapeИскатьplususeric_avatar_placeholderusersview

Теги видео Гленн Ходдл Саутгемптон фото сборная Англии Мэтт Ле Тиссье

Руйнівник міфів. Метт Ле Тіссьє

Моє знайомство з ним було спонтанним – я просто побачив шалений гол від нього в англійській прем’єр-лізі. Потім ще один. І ще один. І ще. Це був найменш помітний та розпіарений геній м’яча, який просто виходив і тягнув команду тоді, коли це було треба. Так, мова сьогодні піде про «бога Саутгемптона» - Меттью Ле Тіссьєра.

 

Герой цієї статті народився 14 жовтня 1968 році в дійсно унікальній локації - на острові Гернсі, який розташований в системі Нормандських островів. Даний об’єкт  не входить до складу Британського Королівства і знаходиться ближче територіально ближче до Франції, ніж до Англії, проте все ж є юридично залежним від британської корони. Існує навіть така напівлегенда, що свого часу теперішній голова УЄФА Мішель Платіні відправляв свого помічника, відомого усім нам Жерара Ульє, з метою переманити під стяги збірної Франції ігнорованого англійськими тренерами гравця з французьким прізвищем. Ле Тіссьє надзвичайно здивувався і був категоричним у відповіді французам: «У збірній Франції працюють люди, які не робили в дитинстві домашнє завдання, інакше вони хоча б вивчили ситуацію перед тим, як пропонувати мені зміну громадянства. Прізвище прізвищем, але у мене немає ні краплі французької крові і ніколи навіть у думках не було грати за будь-яку іншу збірну, окрім англійської».

 

Ле Тіссьє, як і багато хлопчиків, з дитинства мріяв стати футболістом. Будучи малим він мав дві рубіжні мети: грати в футбол на високому рівні та вдягнути футболку «трьох левів». Як ми розуміємо, свої мрії Метт виконав на 5 з плюсом. Юнак почав свій футбольний шлях у віці десяти років, виступаючи за місцеву аматорську команду «Валь Рекрасьон». До закінчення школи Метт тренувався на малій батьківщині з вищезгаданою командою, а в 1985 році вирішує переїхати на материк (якщо Велику Британію можна так назвати), для того,  щоб на новому рівні розпочати професійну кар'єру.

Він відправився до Оксфорду шукати роботу в місцевому клубі, який щойно перейшов в Перший дивізіон. Проте, функціонери «Оксфорду» відхилили трансфер героя статті, оскільки не побачили в ньому гравця, який б був достойним їхньої уваги.

Та Ле Тіссьє не занепав духом - він їде до Саутгемптону, де і отримав роботу. На той час Саутгемптон – це напрочуд скромна команда, яка за всю свою історію виграла єдиний трофей – Кубок Англії далекого 1976 року. Саутгемптон постійно перебував на межі вильоту з еліти, але завжди примудрявся рятуватися в останній момент. Саме у цей клуб прийшла майбутня локальна легенда.

 

Так вже вийшло, що Ле Тіссьє і «святі» ідеально підійшли один одному і відразу ж стали єдиним, монолітним, цілим.  Метт, який не славився особливою працьовитістю і старанністю, потрапив в команду, де його ніхто не змушував впахувати на тренуваннях до чортиків. Це принесло плоди «Сотону», який отримав геніального гравця, з ім'ям якого до цих пір асоціюється цей клуб і англійська Прем'єр-Ліга 90-х.

Ще одна англійська легенда, вже дещо більшого калібру, Алан Ширер згадував Тіссьє як «ледачого генія»: «Мене часто запитують про Метта як гравця та людину. Він дуже великий ледар, неймовірно обдарований ледар. Я не можу вам сказати, чиї технічні навички роботи з м'ячем мене так вражали, як фокуси Метта. Для нього була відкрита дорога в будь-яку команду Англії, він скрізь був би одним з кращих, але він залишався в Саутгемптоні і за це я його поважаю. Він був щасливий, і це найголовніше».

Талант Ле Тіссьє був настільки яскравим та очевидним, що вже після кількох місяців він почав грати в основі «святих». В дебютному сезоні 1986/1987 років він з'явився в 31 матчах і забив 10 голів, що є просто таки феноменальним результатом для юного дебютанта чемпіонату Англії.

 Після не зовсім вдалого наступного сезону «Le God» швидко виправдався перед уболівальниками «святих» відзначившись вже 11-ма м’ячами. У наступному сезоні він забив вже 24 голи.

Його статистика викликала заздрість навіть у найкращих форвардів Англії. Та він не міг з ними конкурувати, бо він не мав потрібної швидкості.

«Він біг, коли він повинен був бігти. Коли рухатися не слід було, він вважав за краще стояти. Ця особливість сильно вплинула на його кар'єру. Але він був не ледачий, оскільки досить багато працював на тренуваннях. Він мало бігав тому, що не завжди бачив в цьому необхідність».

У сезоні 1990-1991 Меттью був нагороджений найпрестижнішою нагородою для молодих гравців Англії - «Молодий Гравець року» за версією Асоціації професійних футболістів. Ну а піком кар'єри Ле Тіссьє став початок 1990-х: кожен сезон він не менше ніж 20 разів розпечатував ворота суперників. Особливо успішним був сезон 1993-1994, в якому на рахунку півзахисника було аж 30 голів. І це в складі команди, яка зовсім навіть не хапала зірок з неба.

 

Напевно найбільш головною особливістю Метта був його блискучий удар чи власне техніка його виконання. Англієць часто підкидав м'яч на рівень пояса і вкладав всю силу в удар в момент його приземлення. Його називали «віртуозом». Чого лише вартий той факт, що в десятці кращих голів Кубка Англії всіх часів три м'ячі у виконанні легенди «Саутгемптона».

«Віддайте пас Ле Тіссьє, і він все зробить сам»

Саме таким було коронне гасло, коли «Le God» раз за разом тягнув команду за собою.

Рухатися Метт любив тільки з м'ячем. Він був не надто органічним при роботі з м’ячем. Він був дещо вайлуватий, але божевільно небезпечний, тому що  коли Метт отримував м'яч, то відібрати його було неймовірно складно не тільки завдяки вражаючим габаритам, але і завдяки його нестандартній техніці. М'яч буквально вростав на стопи Метта. На мою думку, в Україні був такий аналог.

 

Та згідно з хронометром Метт почав поступатися місцем в стартовому складі «Саутгемптона». Це було наприкінці ХХ століття - у 2000 році, коли йому стукнуло вже 32 роки. Метт банально втомився від постійних матчів.

Свій 100-й гол в Прем`єр-лізі у футболці «святих» Ле Тіссьє забив 1 квітня 2000 року. Меттью також відзначився і в останньому матчі на легендарному стадіоні святих – The Dell. 19 травня 2001 – матч проти «канонірів». Йде остання хвилина … Нічия – 2:2. Воротар «Саутгемптона» Пол Джоунс дальнім ударом відправив м'яч на лінію штрафного «Арсеналу», кулястий відскакує до Ле Тіссьє, який красивим ударом відправив його в «дев'ятку»!

Метт зіграв кілька ігор в сезоні 2001/02 років уже на новому стадіоні «Сент Меріс стейдіумі». Свою останню гру Ле Тіссьє провів у матчі 11 туру чемпіонату Англії, після чого оголосив про завершення своєї кар'єри.

Його прощальний матч відбувся на новому стадіоні St. Mary's. У присутності більш ніж 30000 глядачів в двобої зустрілися «Саутгемптон» та збірна зірок англійського футболу різних років, а сам Меттью зіграв по тайму за обидві команди. На поле вийшли такі гравці, як Алан Ширер, Ян Райт, Кевін Кіган, Стюарт Пірс та інші. Зустріч закінчилася з результатом 9:9, а сам Метт забив двічі. Проте його затьмарив власний син Мітчелл, який з'явився на полі після перерви і чотири рази розписався у воротах суперника.

 З великого футболу він пішов під знамениту пісню Сінатри «My way». Більш ніж знакове завершення кар’єри. Кар’єри, яка могла скластись зовсім інакшим чином.

 

Його неодноразово запрошували в інші клуби, проте  футбол за кордоном для Метта взагалі був чимось другорядним і нецікавим, а з британських команд він зацікавився тільки пропозицією клубу, за який несамовито вболівав змалку  - «Бог» був фанатом «шпор». Проте, Метт відхилив пропозицію керівництва «Тотенхема», а з представниками  «Мілана» , «Челсі» та  МЮ він навіть не хотів вести переговорів. Сьогодні це виглядає дуже дивним та навіть нелогічним, проте таким вже був ле Тіссьє. Він банально не хотів нікуди їхати, оскільки був абсолютно задоволений своїм положенням у клубі. Можливо він був дещо і позбавлений амбіцій і не бачив ніякого сенсу в тому, щоб ганятися за кубками та медалями. Та й окрім того саме місто Саутгемптон закохало в себе безтурботним життям.

 

Зовсім інакшим був його шлях у збірній Англії. Ми вже згадували про те, як його прагнули переманити у лави «ле блю». Проте, за ле Тіссьє полювали також і шотландці. Проте, Метт вибрав «трьох левів». Не зовсім вдалим був цей відрізок у житті «Le God», але свою мрію Метта здійснив. У футболці «трьох левів» він зіграв вісім офіційних матчів, не забивши жодного гола. Окрім того, він також провів шість матчів у другій збірної Англії. У матчі перед остаточним вибором складу на Чемпіонат світу 1998 року навіть хет-трик Метта у ворота збірної Росії не переконав тренера англійців Глена Ходдла в його придатності для гри на мундіалі. За неофіційною інформацією виною всьому стали не найкращий характер Ходдла і довгий язик Ле Тіссьєра та його брата. Справа в тому, що Гленн натякнув, що збирається зробити ставку на Метта в одному з товариських матчів, про що радісний Ле Тіссьє і повідомив брату в приватному телефонній розмові. А той, будучи главою футбольної асоціації Нормандських островів, розповів про все пресі. В результаті Ходдл, якому не сподобалося те, що про його плани довідались преса, взагалі поставив хрест на гравцеві.

 

Але, принаймні, Метт здійснив свою мрію - він зіграв у збірній Англії. Міг би він зіграти більше матчів за збірну? Важко сказати, але, швидше за все, він міг би стати гравцем збірної на Чемпіонаті світу 1998 року, так як його досвід там міг би стати в нагоді.

Цікаво те, що Хаві Ернандес в інтерв'ю одній англійській газеті відповідав на питання про те, хто був у нього в дитинстві кумиром.

«Коли я був дитиною, я любив просто дивитися на гру Метта Ле Тіссьє. Все почалося з того, як по телебаченню показали його красиві голи. Його талант був нечуваним. Він міг обіграти сім чи вісім гравців, просто проходячи повз них без швидкості. Для мене це було дивно. Він безперечно був моїм кумиром»

У свою чергу Ле Тіссьє не залишив це без відповіді: 

«Я був в Іспанії в той час. Разом з іншими колишніми футболістами ми грали в гольф. Коли я побачив в газеті те, що говорив Хаві, то швидко побіг до автобуса і сказав колегам: «Гей, хлопці, подивіться». Я був такий щасливий, що я зміг купити футболку з написом "Хаві любить мене" і ходити в ній весь тиждень».

Коли на чолі збірної Англії стояв Фабіо Капелло, Метт запропонував свої послуги у якості тренера 11-метрових ударів. Ще б пак, за свою кар’єру Ле Тіссьє схибив лише одного разу. Та й зараз непогано виконує 11-метрові удари.

По завершенні кар'єри, Ле Тіссьє став офіційним послом «Саутгемптону» і коментатором-аналітиком англійського каналі Sky Sports. Окрім того, в квітні 2013 року, легенда «святих» Метт Ле Тіссьє, вирішив відновити кар'єру. 44-річний футболіст вирішив допомогти клуб «Гернсі» почесним президентом якого він був і є.

«У цієї команди буде божевільний графік в квітні, в якому «Гернсі» зіграє 17 матчів. Я планую взяти участь в 5-6 зустрічах, а вийду на поле 14 квітня в домашньому поєдинку проти «Рейнс парк Вейл». Поки я не в оптимальній формі, але, сподіваюся, зможу допомогти команді з мого рідного міста».

Ось такою є футбольна історія героя маленького південного містечка, який залишив значний слід в історії англійського футболу.

 

РЕЙТИНГ +35

Свежие записи в блоге

15 ноября 2015 15:16
Вінченцо Монтелла. L Aeroplanino

5 июля 2015 10:50
Ернан Креспо. Найкращий хрестоносець

25 мая 2015 10:59
Фернандо Редондо. Принциповий El Principe

18 мая 2015 11:00
Хенрік Ларссон. Незламний

7 апреля 2015 11:40
Гаїска Мендьєта. За крок до успіху

27 марта 2015 11:09
In Rino Veritas. Безстрашний боєць Дженнаро Гаттузо

20 марта 2015 17:29
Біксант Лізаразю. Баскський лев

16 марта 2015 12:21
Ґеорґе Хаджі. Карпатський Марадона

9 марта 2015 19:36
Непрощений каталонцями. Історія Луіша Фігу

5 марта 2015 13:41
«Гол, який зняв прокляття». Предраг Міятовіч

Сегодня родились

Лучшие материалы