Реклама 18+
Реклама 18+
Блог 4-4-2

The blue bus is calling us. Тактичний аналіз матчу Атлетико - Челсі

Відкритого атакуючого футболу в цьому матчі ніхто не чекав, адже головний аргумент обох колективів - висока організація гри в обороні (без м’яча). Як «Челсі», так і «Атлетико» вміють використовувати недоліки захисту опонентів, обидва клуби в основному працюють на зміні фаз гри, коли група атакуючих гравців отримує простір для маневру. Можливо, це в меншій мірі стосується "Матрацників", якщо ж говорити про підопічних Моуріньо, то достатньо подивитись - кому «Челсі» програвав останнім часом - «Астон Вілла», «Крістал Пелес» і «Сандерденд» (хай і не без допомоги арбітра) - команди, з якими "Сині" вимушені були грати в позиційній атаці.

Проти «Атлетико» в Моуріньо ймовірно було два плани на гру (про що ми поговоримо нижче), але господарі поля змусили "Пенсіонерів" працювати виключно в захисті, що з наростанням фізичної втоми змушувало гостей опускатись нижче по полю, фактично без шансів на контргру. «4-1-4-1» від Моуріньо читалось з двох причин. По-перше, така модель гри неодноразово застосовувалась наставником в гостьових матчах: тут можемо пригадати гру в Стамбулі, коли після перерви "Сині" перейшли саме на систему гри «4-1-4-1», і в Парижі місцями завдяки руху Раміреса з середини вперед «Челсі» вибудовував цю ж систему гри в захисті. По-друге, проблеми «Атлетико» в більшій мірі лежать на флангах: команда працює дуже компактно і вузько на полі, що залишає достатньо простору по краях, нехай на практиці ці недоліки ще нікому (крім сусідів в матчах Копа дель Рей) не вдавалось реалізувати, але теоретично - працюючи на зміні фаз гри та розставляючи широко швидкісних виконавців – Вілліана і Раміреса - там можна було шукати простір під розвиток швидких контратак.

Формації команд

The blue bus is calling us. Тактичний аналіз матчу Атлетико - Челсі - изображение 2

Дієго Сімеоне не має можливості задіяти велику ротацію складу, тому фізична складова гри могла мати вирішальний вплив, але, волею календаря, "Матрацники" отримали на один день більше на відновлення, що безперечно стало важливим фактором у двобої з "Челсі". Можна звичайно захоплюватись, наскільки добре фізично проходить дистанцію «Атлетико». Крім цього варто відзначити, що в мадридців відносно мало травмованих виконавців, що безперечно є заслугою наставника, який добре працює в цьому напрямку, не перевантажуючи своїх підопічних і в той же час, змушуючи їх працювати на максимумі майже в кожному матчі. Ще одна річ, про яку мало говорять, але Дієго Сімеоне на початку своєї тренерської кар’єри стажувався в Жозе Моуріньо, тож йому, мають, бути добре знайомі базові принципи та підходи Жозе щодо тактичної складової гри.

Декілька змін в стартовому складі могли бути викликані, як функціональним станом виконавців, так і тактикою. Наприклад, Гарсія на фланзі замість Турана - це більше дисципліни і роботи на захист, навіть незважаючи на високу позиці від Рауля в атаках, він є більш дисциплінованим, на відміну від турка. Дієго Сімеоне необхідно було дотримуватись балансу між грою в захисті й атакою, не допускаючи вільних зон, компактність і баланс, можливо, навіть обережність, це ті чинники, які мали убезпечити «Атлетико» і не дозволити «загратись» в атаках, що працювало б на руку Моуріньо.

«Атлетико» і в захисті, і в атаках до перерви працював в системі «4-4-2», але якщо в захисті це, в принципі, звична система, то в атаках велась перебудова на ромб в середині. Дієго вів рух в зону між лініями лондонців, в позицію другого форварда виходив Гарсія. На виході - менше тиску на флангах, ніж зазвичай, але це якраз про обережність, адже для створення чисельної переваги на флангах необхідні зміщення групи гравців в один край, що утворює вільні зони на протилежному краю, чи в центрі.

Сімеоне важливо було змусити «Челсі» сісти максимально низько до власних воріт і лише в останній третині поля працювати над створенням кількісної переваги. По перерві таких спроб було значно більше, але зі стартових хвилин атаки переважно розвивались через центр. Загалом сторони атак "Матрацників" розподілились зліва на право – 34%, 31% і 34% відповідно, хоча в середньому за сезон «Атлетико» в повній мірі користався формацією «4-4-2», а саме - можливістю активно тиснути флангами завдяки здвоєним краям (для порівняння цифри сезону складають зліва на право – 40%, 26% і36% відповідно).

Відмова Моуріньо від високого пресингу та різниця побудови захисту наставників при стандартних положеннях

натисніть фото, щоб збільшити

«Челсі» зустрічав господарів в середині поля, дуже чітко в формації «4-1-4-1», що видно з першого малюнку. Пресинг на Габі і Суареса здійснювався лише на межі центральної лінії або нижче. Такий підхід дозволяв "Пенсіонерам" працювати компактно, але й "Матрацники" отримали можливість досить вільно розвивати атаки в першій її фазі. Як бачимо, в Суареса є декілька варіантів обігратись з партнерами, через рух в низ, або вліво. В другому епізоді показано цю ж тенденцію: якщо до Габі, висувається Лемпард, Мікель працює між лініями по Дієго, то Суарес в середині може вільно отримати м’яч. Але, як вище зазначалось, лінії «Челсі» знаходяться на відстані не більше 20 метрів одна від одної.

Третій і четвертій малюнки демонструють різницю в підходах наставників до захисту при стандартних положеннях. Якщо Моуріньо використовує персональну опіку, де в кожного гравця є опонент по якому він працює, то Сімеоне є прихильником зонно-персональної опіки, крім цього "Ель Чоло" не ставить гравців на штанги, що можна назвати відносно новим підходом в сучасному футболі. Якщо в Жозе Моуріньо два гравця стоять безпосередньо на стійках, то в Сімеоне, ці гравці покривають зони. Тут варто виділити трійку на куті воротарського майданчика, на одинадцятиметровій позначці і на куті штрафного майданчика.

План «А» і план «Б» від Жозе Моуріньо

Повертаючись до початку матеріалу, поговоримо про фізичну складову гри. Можливо, саме зайвий день відпочинку, який був в «Атлетико», але не було в «Челсі», змусив Моуріньо обрати два плани на гру. Як видно з малюнків, приведених вище, до 35 хвилини матчу лондонці намагались, нехай і зрідка, але зустрічати господарів поля вище. В епізоді #1, позначається високий пресинг, хоча гравці не ведуть активного відбору, але для нас важливо зрозуміти, що такий підхід планувався з переходом в систему «4-3-3». Епізод #2, перебудова на «4-1-4-1» в середині поля, яку ми вже описували.

Епізод #3 демонструє побудову захисту на межі другої та третьої зони поля. «Челсі» зберігає структуру гри, звужуючи лінію захисту, максимально щільно працюючи по нападниках суперника. Вище друга четвірка розташована ширше, щоб покривати ширину поля, не дозволяючи «Атлетико» активно тиснути флангами. Епізод #4 - низький захист від «Челсі» - захисники продовжують працювати дуже вузько, тому Вілліан і Рамірес у цих випадках опускаються в позиції крайніх захисників. При бажанні можна змалювати це, як «6-3-1», що й називають «автобусом».

The blue bus is calling us. Тактичний аналіз матчу Атлетико - Челсі - изображение 5

Підсумовуючи перший тайм, відзначаємо, що Моуріньо відмовився від високого пресингу. Тут можемо вказати дві основних причини. Перша - бажання убезпечити себе в захисті, працювати максимально надійно (так, кожна четверта передача від «Челсі» була довгою, що з однієї сторони теоретично могло б забезпечити швидкий вихід в атаку, з іншої - це засіб отримати час на перебудову в захисті, в господарів поля – лише кожна десята). Друга причина, можливо, фізично гості, які, знову наголосимо, мали на день менше на відновлення, не могли працювати активніше чи агресивніше попереду. В свою чергу «Атлетико» поступово змушував гостей опускатись вниз по полю, що з меншим ризиком дозволяло використовувати комбінації на флангах, з подальшими кросами в штрафний майданчик.

Для Сімеоне не було необхідності щось змінювати в тактиці по перерві: «Атлетико» продовжив працювати в тому ж ключі. Чим глибше «Челсі» сідав до власних воріт, тим більше виникало можливостей для загострення в "Матрацників". На 60-і хвилині заміна Дієго на Арду Турана якраз була викликана можливістю збільшувати тиск на фланги. Гарсія висунувся в позицію центрфорварда і Арда з Коке більше давали тиску на фланги, що є перевагою системи «4-4-2». В цифрах це знаходить підтвердження в кількості кросів в штрафний: до 60-ї хвилини «Атлетико» виконав 24 кроса з них лише 3 точних, в останній третині - 20 кросів, 7 з яких – точні. Якщо кількість виграних єдиноборств можна пояснити відсутністю Джона Террі, то кількісне збільшення кросів - саме більшою активністю на флангах.

Майже по всіх показниках в останні 30 хвилин матчу «Атлетико» виконав той же об’єм роботи або близько до того, як і в перших шістдесят, що викликано нижчим розташуванням гостей, яке стало наслідком постійного тиску «Атлетико».

Статистика

The blue bus is calling us. Тактичний аналіз матчу Атлетико - Челсі - изображение 6

Підсумки

Дієго Сімеоне переграв свого досвідченішого опонента, його тактика спочатку змусила «Челсі» відмовитись від активної гри попереду, а згодом сісти дуже глибоко до власних воріт. Це дало можливість «Атлетико» доставляти м’яч в штрафний майданчик, проте кількість потенційних загроз - 44 кроси чи 22 гострі передачі - так і не переросла в якість. В підсумку маємо 0:0, які повиннні задовольнити Жозе Моуріньо значно більше, хоча, з іншої сторони, сама гра «Челсі» навряд чи принесла Жозе задоволення…

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Реклама 18+
Loading...