Закриття журналу «Футбол» – декомунізація, яка мала статися набагато раніше

Закриття журналу «Футбол» – декомунізація, яка мала статися набагато раніше

Андрій Сеньків – про ностальгію від минулого та сьогодення.

Журнал «Футбол» припиняє своє існування. І треба сказати – давно пора перегорнути цю сторінку. Але ностальгія не відпускає. Бо журнал «Футбол» – це моє дитинство. А дитинство – це часто про тепло.

У Сидорові не було кіоску з пресою й коли виїжджав у Гусятин чи куди подалі – завжди просив купити. Коли мав кишенькові гроші, міг не поїсти – але купити журнал. Коли йшов їсти – читав журнал. Коли треба було спати, я не спав – брав журнал під ковдру, вмикав ліхтарик і читав. Коли ходив в туалет, то брав туди щось від «Футболу» (не витиратися). Коли дарували гроші на якесь свято, я купував всі можливі спецвипуски та книги від журналу «Футбол».

Цей журнал – то єдине джерело інформації про футбол у моєму дитинстві. Й всю базу, яку я маю про той час і навіть ще давніше, я маю завдяки цьому ЗМІ. Навіть більше – коли в сьомому класі оцінки були не дуже, мама придумала мотивацію – піврічна передплата на журнал. І в табелі все стало красиво.

Я страшно дратувався, коли хтось з дорослих брав на розпалок щось старе з журналу «Футбол». Бо я перечитував і перечитував його до дірок. І вирізав постери – стіна у нашій з братом кімнаті була завішена постерами. «Мілан», «Селтік», збірна Аргентини і «Спартак».

Бо журнал «Футбол» стирав кордони. Вони багато писали про російський чемпіонат, а в мене по тєліку то показували. І я дивився. І вболівав.

Потім, коли я вже почав працювати у спортивній журналістиці, мені здавалося, що писатиму російською краще, ніж українською (слава богу, в мене нічого не вийшло). Бо вся ж термінологія і спортивна мова у мене з журналу «Футбол» та інших російськомовних ресурсів. А какая разніца?

І тут повертаємося до новини про те, що цей журнал вмер. І в нього не було вибору. Я не читав його вже роками, але коли купував, то завжди був шокованим. Журнал взагалі не змінився, там не було нічого нового, інноваційного, сучасного. Він стояв на місці: типові звіти у час, коли огляди матчів на кожному кроці, шаблонні інтерв’ю, багато води, російська мова. І ватний, сексистський, стереотипний динозавр біля керма журналу.

Вислови Франкова про Майдан, євроінтеграцію, мову – лютий треш. І важка репутаційна ноша. Франков, як і журнал «Футбол», не ішов із часом. Тому смерть – питання часу.

Про журнал треба згадувати й віддавати данину. Це історія. Але це як з радянськими фільмами, які так подобалися у дитинстві. Якщо зараз глянеш, то зрозумієш – хорошого там мало.

«Футбол» у той час ніс у маси страшні речі: російську мову, єдиний з Росією простір, антиукраїнські тези, «а вот когда-то было хорошо». І на цьому виховалося не одне покоління. Курочка по зернятку, як то кажуть.

Совкодрочерство нарешті закінчилося. Якщо хочете, це один з видів декомунізації, яка мала статися набагато раніше. І я ні грамульки про це не шкодую.

Але за дитинство все ж подякую. Та старі журнали не відкриватиму. Хай залишаться теплим спогадом.

Антологія футбольного телебачення: УТ-1 1990-х, Серія А на СТБ, «Мегаспорт», «Повєрхность», «Футболи» проти «Плюсів»

Лучшие
Новые
Старые
Прям мої думки зчитав) Колись був з Франковим в одній студії та спитав в нього: яка мета існування паперової версії журналу Футбол. Він відповів: для задоволення моїх власних амбіцій.
Ответить
84
Настенька_учка
ответил на комментарий пользователя Олександр Сажко
А у меня сразу параллель Франков - Сажко. Не знаю почему, вероятно внешне оба не очень приятные типы. Ты себе подобный вопрос, надеюсь задаешь постоянно, каждое утро? Это правильно, иначе, чем ты отличаешься от франкова?
Ответить
8
vasylashko
Совкодрочерство, лизання Суркісам й інші вади Франкова й так зрозумілі. Далеко не найприємніший персонаж. Інколи - відверто огидний. Але Франков - індивідуальність, феномен. і якщо хтось скаже, що перші 1.5-2 сторінки журналу були не найцікавішими і не найбажанішими, то я сильно здивуюсь. В шкільні і студентські роки я купував журнал в першу чергу заради редакційки, щоб дізнатись, що цей типок в окулярах на фото думає про ту чи іншу ситуацію. Десь до року 10-го я навіть не знав, як толком виглядає цей дядько і (як виявилось) неправильно ставив наголос в його прізвищі, але я був його фанатом. Коли читач фанатіє саме від текстів, а не від автора - що це, якщо не успіх? От зараз ми прочитали колонку Сеньківа. Якби не було підписано, що це написав Сеньків, цей текст якось відрізнявся би від тексту, написаного рядовим блогером з трибунівських конкурсів? Мабуть, просто Сидорів змінився би на умовний Козятин, та й все. Якщо ви звичайно розумієте про що я... Журнал не купував року з 13-го. Мабуть, після Євро перестав. А навіщо його купувати? Але сучасна інтернет-журналістика, на мою думку, поступається паперовому футболу 00-х десь на голову. І якщо цей совковий, стереотипний, сексистський Франков зі своїм старомодним журналом проіснував до 2022 року, то, чуваки, це пздц як проблема. Ваша проблема! На зникнення журналу Футбол мені відверто по*уй. А ось те, що немає індивідуальностей (саме людей, які пишуть) в інтернет-медіа - біда. Хочеться читати не чуваків, які паразитують на іменах інших (футболістів, чиновників, в даному випадку - на імені Франкова), а чуваків, тексти яких я буду впізнвати без позначки авторства. Де ви, блт? А... мабуть, зайняті створенням чергового ютуб-шоу, формат якого суттєво відрізняється від вже існуючих шоу? Це ж так прогресивно! Ви продукуєте щось принципово нове і цим відрізняєтесь від Франкова. Точно!
Ответить
83
Clq
ответил на комментарий пользователя vasylashko
До речі, у зв’язку з лизанням Суркісам згадався такий фан-факт: колись у Франкова з Павелком (ще, коли той працював десь на рівні Дніпропетровської області) були дуже приязні стосунки, Франков про нього постійно схвально відгукувався, типу молодий, прогресивний. Пам’ятаю велике компліментарне інтерв’ю
Ответить
5
Андрій Сеньків
ответил на комментарий пользователя vasylashko
Ясно, що той же Франков пише красивіше за умовного мене. Ясно, що той же Нєвзоров говорить красивіше за умовного мене. Але чи в цьому суть?
Ответить
5
Andriy Bartkiv
ответил на комментарий пользователя Андрій Сеньків
Нічого, Андрію, там для Вадімича вже підросла готова заміна в особі Віталі Пасічного. Той може писати редакційки, які будуть не гіршими за тексти Франкова у контексті наративів та прийомів.
Ответить
10
Показать еще 17
Anton Bondarenko
Тут всі журнал "Футбол" згадують, "Команда", "Український футбол" на крайняк...а у мене був іще трешовіший фаворит - вінницька газета "Страсти болельщика", яка потім трансформувалась в "Вболівальник". Тільки там в старі-добрі доінтернетні часи можна було дізнатись результати виїздних матчів "Ниви", а також баскетбольних та волейбольних місцевих клубів. П.С. А ще там в кожному номер на останній сторінці "полуничка" була😂
Ответить
39
Serhiy Mashkovskyi
ответил на комментарий пользователя Anton Bondarenko
"Вболівальник" і "Болельщик" - різні речі?
Ответить
3
Anton Bondarenko
ответил на комментарий пользователя Serhiy Mashkovskyi
На скільки я пам’ятаю, то Федченко був головним редактором "Страсти болельщика", а потім створив свою газету "Вболівальник".
Ответить
4
Антон Балан
ответил на комментарий пользователя Anton Bondarenko
Штурм Бар катав ту Ниву 150 разів.
Ответить
3
Pippo9
Теж зловив себе на думці, що написано майже про мене))) Мав конфлікт з викладачкою англійської тому, що журнал з‘являвся на метро Політех перед її парою, а не читати не міг))) Ностальгія шалена… Постери… Спецвипуски перед ЛЧ, ЧМ, ЧЄ… Голи в коміксах…
Ответить
33
Clq
А пам’ятаєте усіх цих "мавпячих" авторів?) Патрік О’Рангутан, Жоао Очоа Пінту Алмейда (тільки зараз здогадався, що складається у ЖОПА) де Гамадрільєш, Вім ван Гіббон, десятки їх
Ответить
22
andrew_lupak
ответил на комментарий пользователя Clq
а що це воно таке? я ніяк не міг втямити?
Ответить
4
Clq
ответил на комментарий пользователя andrew_lupak
Пранк, що вийшов з під контролю) Патрік О’Рангутан це сам Франков був. Може, тому що так можна більш провокативні речі писати, хз. А далі пошло-поїхало
Ответить
4
ответил на комментарий пользователя Clq
Пам’ятаю там ще одна мавпа була - мармазов.
Ответить
4
Ihor Kulyk
Хочу розповісти свою "футбольну" історію. Купував з 2002, здається, травня (ще пам’ятаю новину з того номеру, що "Мілан" і "Рома" можуть поміняти Шевченка на Монтеллу, смішно) і до жовтня 2017-го. Читав випуски до останнього слова всі ці роки, але відверто кажучи, останні 2-3 роки журнал почав дратувати - невіглаством і ватністю Артема Франкова. Останньою краплею став номер, який був на тижні з референдумом у Каталонії. Прям вибісило те, що весь, абсолютно увесь випуск (тобто майже усі матеріали номеру - навіть, які не стосувалися Іспанії) був забитий уточненнями Франкова щодо референдума. Наприклад, там було таке - а яка різниця, що там думають ті, хто на референдум не прийшли, важлива думка тих, що ходить (а прийшли прихильники незалежності). Але головним лейтмотивом був дуже сильний натяк на Крим, мол, все там було вірно. Після цього журнал навіки увійшов для мене в небуття, благо того року я дізнався про "спортс" і "трибуну", і вакуум трохи закрився. В цілому згоден з паном Андрієм - зараз цьому виданню не місце з усіх сторін. П.С. Дуже збісило десь березневе чи квітневе інтерв’ю Франкова, де він видав фразу "Путин простил одно, второе, третье, но не простил Украине перевод "Футбола" на украинский". Все-таки далеко не кожного з нас 24 лютого чомусь навчило
Ответить
21
ответил на комментарий пользователя Ihor Kulyk
>>Все-таки далеко не кожного з нас 24 лютого чомусь навчило >>До речі, про те, чи навчило нас щось 24 лютого. Ти вже звільнився зі страни.юа?
Ответить
10
Ірина Козюпа
На якомусь з матчів хтось з фотографів зробив моє фото з Любошем Міхалом. Потім це фото опублікували у журналі Футбол і я стала зіркою в універі, бо всі тоді читали журнал)))) Мене завжди дивувало, що серед авторів тільки чоловіки. Не пригадую, щоб були тексти від дівчат, хоча може і помиляюся.
Ответить
21
Андрій Сеньків
ответил на комментарий пользователя Ірина Козюпа
Дашковська інколи там писала, якщо не помиляюся.
Ответить
24
ответил на комментарий пользователя Ірина Козюпа
Хіба міг сексист і гомофоб агтьом дозволити жінкам писати про футбол?
Ответить
4
Serhiy Mashkovskyi
ответил на комментарий пользователя Ірина Козюпа
Сходу згадую Дашковську, Людмилу Крайову, Аліну Абдуллаєву, ну і родичок членів редколегії.
Ответить
7
Показать еще 5
Hevari
"Футбол" - одне з небагатьох джерел інформації у мої шкільні роки (90-ті та початок 00-х), разом з Командою та Українським футболом. Припинив його регулярно купувати вже студентом - стало важкувато з грошима. Погоджуюсь із тим, що Футбол давно стагнував і не розвивався, хоча в нинішні часи інету можна запросто подивитись, як працюють іноземні спортивні видання, яке в них наповнення і не доводити журнал до стагнації... Але для мене Футбол мого дитинства - це класні історичні матеріали Крікунова та Талиновського, розгорнуті представлення наших єврокубкових суперників, чимало краєзнавчої інформації в репортажах з поїздок на матчі.... Тож - є, що згадати з теплом, але, нажаль, стагнація ще ніколи нікого і ніщо до добра не довела... І сподіваюсь, що в Україні таки будуть друковані спортивні видання європейського рівня.
Ответить
17
lerian
ответил на комментарий пользователя Hevari
Останнє речення,дай Бог
Ответить
4
Nazarii Zanoz
"Хай залишаться теплим спогадом" - на розпал)
Ответить
15
Clq
Колись стиль Футболу був проривним. Усі ці Команди було неможливо читати після нього. Але час минає, а Футбол разом з Франковим такі ж самі, як 20 років тому, ніби інтернет ще не вигадали. Така незмінність жахає, це якось явно нездорово
Ответить
14
Serega Kosenko
Про совкодрочерство яке мало померти ще давно повністю погоджуюсь і також абсолютно не шкодую що цей динозавр здох. Андрій пиши частіше на Трибуні, а то ти геть закрутився на якихось дивних ютуб-каналах, воно тобі ото треба, давай краще про футбол - це твоя стихія)
Ответить
13
Хороший журнал был для своего времени. Многие материалы по уровню, в частности, дяди Бобы Талиновского для нынешнего поколения ультрасовременных журналистов будут недосягаемой вершиной.
Ответить
12
mr.Duncan
Пам’ятаю коли купив перший журнал, Зідан з золотим м’ячем на титулці, 98 рік вроді. Від тоді років 5-6 не пропустив ні одного випуску. Жіночка, яка з розкладушки продавала на вулиці пресу, завжди відкладала для мене примірник, якщо я не з’являвся у вівторок, за що отримувала подяку у вигляді 50 коп. Пам’ятаю випадок, як в одному з номерів, було опубліковано фото одного з читачів, який лежить вдома на підлозі обкладений журналами, його редакція нагородила щедрими подарунками, я по фото нарахував близько 100 примірників, а в мене на той момент було більше 200, я тиждень злий ходив, не міг пережити))
Ответить
11
ответил на комментарий пользователя mr.Duncan
моїх 100 з чимось примірників мама викинула на мокулатуру )я їй до цих пір згадую)))
Ответить
6
Теж залишив кілька десятків журналів з 1997 по 1999 - як раз спогад про чергову золоту еру Лобановського. І чудові історичні огляди Крикунова. Але нещодавно взявши журнал за літо 1998 (після ЧС), просто офонарів від того, що в передовиці Фганков пише про шанси яраславскава "шинніка" і якогось там "ростсєльмаша" в Кубку Інтертото буквально так, наче ті виступають в чемпіонаті України. Так, воно вчепилося за цей єдиний простір і не відпускало його до останнього. Так що килимом дорога у небуття - давно було на часі.
Ответить
11
Trozos
Не купував саме Футболи настільки часто. Я часто купував глянцеві спецвипуски Футбола до ЛЧ, ЧЄ і заповнював ще турнірні таблиці результатами. Ще були класні випуски Футбол style і крута серія "Великие клубы". Досі лежать спецвипуски превью по Євро-2008, якогось сезону ЛЧ та АПЛ, і три випуска Футбол style. Загалом же мені здається цей журнал з одного боку погубило поширення інтернету, а з іншого відсутність повноцінної конкуренції. Так, були газети Гол та ще інші, але то було більше про результати матчів, а ось повноцінних журналів з статтями, інтервью і постерами все ж не було.
Ответить
10
ответил на комментарий пользователя Trozos
команда була класна газета)
Ответить
5
Андрей Сиденко
Особисто я раніше відкладав гроші які мені давали на їжу в школі-технікуму і купував майже кожен випуск "Футболу" але коли мені купили компьютер(з інтернетом) то я перестав їх купувати
Ответить
8
Vitaliy Yurchenko
Лучшее издание - "Команда" конца 90-х, на втором месте "Футбол", но печатная пресса уходит в прошлое. До речі, окрім "УФ", який був на любителя, жодного українського видання про футбол.
Ответить
8
Игорь Яслик
ответил на комментарий пользователя Vitaliy Yurchenko
"Спортивна газета" була
Ответить
3
Clq
ответил на комментарий пользователя Vitaliy Yurchenko
Команда - це коли тобі пофіг про що читати, аби про якийсь спорт)
Ответить
1
Vitaliy Yurchenko
ответил на комментарий пользователя Игорь Яслик
чув, але в житті жодного разу не бачив:)
Ответить
2
Показать еще 2
lerian
В мене штук 200 цього Футболу лежить.Тоді коштував 4-50,пам’ятаю...Але в часи інтернету треба змінюватися.На розпалку напевно піде,але деякі статті було дуже цікаво читати.Люди скоро забудуть,що таке паперова книжка,в епоху інформації...Зараз думаю,це ж майже 1000 грн на ті журнали витратив,капець...
Ответить
8
vasylashko
ответил на комментарий пользователя lerian
А люди швидко забули, що таке театр після того, як з’явилось кіно? Книга буде існувати дуже довго. Просто якщо раніше вона була єдино можливим носієм інформації, то зараз вона стала одним з існуючим носіїв (не найпрактичнішим). Далі книга перетвориться на джерело емоційного задоволення. Як вініл, наприклад. Люди можуть за секунду знайти будь-який трек в інтернеті, але продовжують купувати вінілові пластинки. О дивина! Так буде і з книгою. Цей процес вже почався. Впевнений, що скоро книгарні перетворяться на арт-простори. Автори будуть видаватися в електронному форматі, але серед молоді наступних поколінь буде круто купувати книги і читати на папері. Щодо журналів та газет, то в Україні просто немає культури споживання. В західноєвропейских країнах та США люди до цих пір читають газети. Це все ще актуально.
Ответить
14
А я ещё помню, был у них период в журнале такой. Они подписывали свои обзоры чемпионатов обезьяньими именами. Патрик орангутанг, Пьер лемур, ван гиббон. Покупал журнал гле-то с 1998 по 2007 примерно. Помню ещё номер после поражения Динамо от Баварии, ответка после 3:3. Куча плакатов. И кроссворды на последней странице.
Ответить
7
Podillya
Все чітко Андрій написав. Франков його вбив, маючи в обіймі блискучих журналістів, таких як Іванов, Миленко, ще живий Таліновський, він сам в певний період. Маючи бажання міг послати тих ложкіних-курченків і робити якісне видання, що йтиме в ногу з часом. Але легше було годуватись, обслуговуючи інтереси олігархів, до яких лояльний, поклавши болт на більшість читачів і об’єктивну реальність. Додам лише, що шкода не "Футбол", а те що замість нього нічого іншого напевно не буде. Друкована преса для мене в першу чергу відповідальність. Пост чи новину на сайті можна потерти, відредагувати, а ляпнуте на папері - ні. І людина, яка прочитала щось в журналі, який купила скаже "прочитав в Футболі". І це напевно буде обгрунтованіше посилання, ніж "прочитав десь в інтернеті".
Ответить
7
andrew_lupak
У 2012 чи 2013 на сторінках журналу вийшов матеріал про ідею спільного чемпіонату України та Росії, який тоді активно просував екс-керманич біло-синіх Валерій Газаєв. Дискурс був приблизно такий, от як же класно буде, як колись, інтригуючі протистояння, сильні команди як у часи СРСР. При тому, що для мене завжди було сумно, що в нас свій чемпіонат і своя збірна з’явились от лише нещодавно, у 1992 році...Тоді ще не було усвідомлення який же це жах і наскільки Україна була близькою, щоб це дійсно сталось і у нас зник свій чемпіонат, де уже тоді рубались Металіст, Дніпро, Шахтар та Динамо, а до Києва та Донецька їздили їхні спартаки та зеніти...
Ответить
7
Ihor Kulyk
ответил на комментарий пользователя andrew_lupak
Якщо відверто, то Франков був против спільного чемпіонату, але виправдання там були далеко не ментальні чи патріотичні. Мені здається, він відчував втрату годівниці своїх босів. Але можу помилятися, звісно
Ответить
5
Clq
Ого, виявляється 15 лютого цього року помер Євген Панкратов. Схоже, до останнього працював у Футболі, що, звісно, змушує сумніватися в його адекватності, але все одно шкода
Ответить
7
andrew_lupak
ответил на комментарий пользователя Clq
я читав випуск Футболу після його смерті, то Франков там писав приблизно таке: "Жека Панкратов помер, народився у Молдові, був чудовим філологом, відмінно володів російською, не те, що оці, які топлять за українську, але її погано знають, на державній він ніколи не говорив, символічно, що помер тепер, коли змусили видавати журнал українською". Якщо у цьому журнальчику навіть філологу за 30 років неохота вивчити українську, то є серйозні підозри щодо їхньої політичної орієнтації, а редакційка Франкова наприкінці 2021- на початку 2022 сумнівів не залишала: він обожнє росію і дивується чому її не люблять, ще й писав: "дивіться Ярославський футболістів купує в Металіст, війни не буде точно".
Ответить
16
Clq
ответил на комментарий пользователя andrew_lupak
Тобто він приїжджий? O_O Ще можна якось зрозуміти якихось одеситів, які з приводу мови вийоб*ються, але ти сцуко приїжджий, вивчити мову країни, куди приїхав, просто зобов’язаний. Іспанську він вивчив, а українську - принципово ні
Ответить
7
Zarinok
Жодних сантиментів до "Футболу" не залишилося. Зате досі можу уявити, як пахне свіжий номер "Українського футболу", коли купуєш йогоу кіоску, щойно з друку.
Ответить
7
mariojardel
В ті часи коли результати матчів дізнавався з газет і журналів, пам`ятаю купував газету Команда, Український футбол був українською та журнал Футбол
Ответить
7
Strateg
Тільки в мене реклама закриває половину матеріалу і нічого зробити неможливо?
Ответить
6
VaNo
ответил на комментарий пользователя Strateg
Оооо наконец я нашел товарища по несчастью!!! Это треш. Иногда часть статьи прочитать невозможно никак, даже в режиме - версия для компьютера.
Ответить
4
Моднявый Саша
Купував цей журнал з 1998 по 2002, потім в мене з’явився модем, і гроші вже пішли на інтернет
Ответить
6
ответил на комментарий пользователя Моднявый Саша
а я з 98 по 2006 кожного вівторка і четверга
Ответить
4
AXEL 87
Але це як з радянськими фільмами, які так подобалися у дитинстві. Якщо зараз глянеш, то зрозумієш – хорошого там мало. Автор, это вы о чем?
Ответить
6
ответил на комментарий пользователя AXEL 87
Об убогой жизни, лживых нарративах, дешевых постановках.
Ответить
1
AXEL 87
ответил на комментарий пользователя Тысячелетний Сокол
А можно конкретизировать ваши претензии к советским фильмам.
Ответить
1
ответил на комментарий пользователя AXEL 87
Можно. Славься партия и совок. Широка страна моя родная. А кругом враги. Это вкратце. Дешевый (иногда дорогой) лубок про то, как живут вымышленные совки. Отдельные правдивые вещи случались (когда гэбня расслаблялась), но только подчеркивали весь лютый трэш страны победившего сосиализма. В тюрьме народов иного не допускалось.
Ответить
1
Показать еще 6
Roman 1991
Пости Андрія Сеньківа в Фейсбуці приходить сповіщення з додатку Трибуни ? Це успіх, шановні.
Ответить
6
Бомбардир
Чет почитал злословствующих по поводу политических позиций Франкова и некоторых его бывших подчиненных. А вы вообще помните, что в Футболе в свое время регулярно выдавал на гора статьи известный впоследствии донецкий сепар Мармазов? Хехе.
Ответить
5
bonmax77
Франков це особистість. Але, нажаль, ця особистість народилась и виросла у радянському совку. Цілком згоден з автором. За 90-і і 2000-і роки дякую, але далі вже кожен своїм шляхом.
Ответить
5
Бомбардир
Долго продержались, однако. Непонятно как и зачем они последние годы протянули - чтобы побыть при делах, побухать старой компанией, получать аккредитацию и командировочные на вояжи матчей еврокубков? Актуальным журнал перестал быть лет так 15 назад, интересным - наверное даже раньше. Но с другой стороны, во времена пика популярности это издание было своего рода явлением! Талиновского, отчасти Панкратова и постоянные провокативные набросы Франкова читать было интересно.
Ответить
5
Як-то кажуть, кожному явищу свій час. "Футбол" відіграв дуже важливу роль у 90-ті та 2000-ні, але, здогадуюсь, зараз було б відвертим шоком прочитати щось із тих часів від "авторітєтного мнєнія" Франкова (особисто в мене регулярних випусків, де воно найчастіше транслювалося, не залишилося, тільки спецвипуски). В такі моменти розумієш, що ностальгія та журба за минулим - це не одне й те ж саме. Хотілося б відчути те ж тепле відчуття, коли тримав у руках щойно придбаний номер "Футболу" - так. Хотів би повернутися в ті часи - ні. Життя продовжується. А ті, хто не змогли рухатися відповідно вимогам часу, сходять з орбіти.
Ответить
5
Татуся
Я на каникулы уезжала в село и всегда просила привести родителей газеты и журнал Футбол, а выходил он, если не ошибаюсь, в понедельник, поэтому новости и обзоры были уже немного устаревши. Бывало и сама покупала. А Франков тип неприятный, помню там была рубрика типа вопросов от читателей, так он отвечал часто на грани хамства.
Ответить
5
Horror_kiev
Спорт-Экспресс, Советский спорт, Команда, Український футбол, ГОЛ!
Ответить
5
sidor zalcman
ответил на комментарий пользователя Horror_kiev
«Спортивна газета»
Ответить
7
Max87
браво, Андрію! занавіс!
Ответить
4
Шо там, Сурок свалил и шавке теперь нет с чей руки покормиться?
Ответить
4
Виталий Хемий
Вы же знаете, что как только началась война, Артем готовил еду для переселенцев и терробороны? Играю с ним в одной команде футквиз. Голова у него еще норм варит в футболе И последние футболы были неплохи Эксперт он на уровне Если мы говорим чисто о футбольных вещах
Ответить
4
Clq
ответил на комментарий пользователя Виталий Хемий
Я би сказав, що він експерт з історії футболу. Жонглювати цікавими фактами вміє. З розумінням власне гри значно гірше.
Ответить
8
ответил на комментарий пользователя Виталий Хемий
Віталію, ту готовку їжі він може собі в дупу засунути. 25 років зазивання русскава міра (хай опосередковано, але стабільно) не виправляються лицемірним "прозрінням" і готовкою їжі. Їжу приготували б і без нього. Зате саме такі як він протягом чверті (!) століття створювали картину про те, як тут всі чекають "воссоєдінєнія вєілікай страни", і як цьому заважають всілякі нацисти зі Львова і секторів ультрас
Ответить
15
Чесно кажучи ніколи особливо не зачитувався футболом. Можливо через те, що мене цікавили й інші види спорту. Та й рівень "писанини" був м’яко кажучи на любителя, особливо "творіння" агтьома. Так перелистував сторінки, щоб ознайомитися з оглядами єврочемпів, але не більше. Для мене - людини, яка виросла на якісній журналістиці Спорт-Експресу( а в 90-і це був абсолютний лідер пострадянського простору, а не зливний бачок як тепер) читати Франкова не було бажання. Далі світ змінювався, а самозакоханий агтьом залишився совком-гомофобом. Не здивуюся якщо він звалить на пмж в парашу.
Ответить
4
Останній номер точно купив у 2019 році, почитати в дорогу, бо не всюди був інет, цікаве було на двух, може, сторіінках... Більш менш регулярно купував з 1999 по 2015 рік, здивований, що він так довго протягнув. Полистав на розкладці Сільпо номер за середину лютого - та, не змінилось нічого.
Ответить
3
ответил на комментарий пользователя Євген Журавльов
О, мене такеж було ставлення до журналу. Купити в поїздку, або почитати на пляжі, коли інтернет ще був 1G. І останній раз також купив в дорогу у 2019 р. І було вже геть не цікаво.
Ответить
2
Vovka1985
Перший випуск «Футболу» прочитав в 13 років, випуск про фінал ЧС-98, Бразилія-Франція, прочитав від початку і до кінця по декілька разів, після цього цей журнал, а ще газета «Команда» і «Український футбол» були єдиними джерелами отримання новин з різних чемпіонатів, редакційну колонку Франкова теж завжди читав першою, хоч багато з чим не погоджувався, особливо з політичними поглядами, але було цікаво читати, ну і їхні постери на той час це було супер, Шевченко з золотим м’ячем до цього часу зберігся.
Ответить
3
Tom Sizemore
Кодло совкодрочерів і колаборантів!! Дуже радий,що це сміття здохло!!!
Ответить
3
Alexandr Knish
тут можна багато , писати про цей журнал ,особисто для мене це теж один із спогадів мого життя,а спецвипуски і постери в мене, лежать й до сих пір,так само,як і історичні матеріали,зазначу лише,що Крикунов,не дивлячись,на свої чудові статті, був гірший,чим Франков,грав в російський брейн-ринг,й товаришував,з кінченим совком Вассерманом, й також сподіваюсь,що в Україні,з`являться,сучасні європейські,спортивні видання,які є в Франції, Іспанії, Великобританії
Ответить
3
Настенька_учка
А я помню, что он постоянно оставлял чернила на руках. Почитаешь журнал и руки все темные)))
Ответить
3
Дориан Грей
А чим радянські. фільми зараз стали гіршими? Не кажу за більшість фільмів, але шедеври радянського кіно і зараз дивляться на ура.
Ответить
2
sidor zalcman
ответил на комментарий пользователя Дориан Грей
У Сухова на фуражке красная звезда, а вот у Остапа Бендера её нет. Какой фильм лучше?)
Ответить
0
Андрей Сиденко
ответил на комментарий пользователя Дориан Грей
Радянські фільми стали шедеврами для наших людей тільки через НИЗЬКУ КОНКУРЕНЦІЮ а не саму якість фільму
Ответить
7
sanducio
ответил на комментарий пользователя Дориан Грей
Чи не половина радянських фільмів воровані - герої, сюжет, режисура - від "Кавказької полонянки" і до "Собачого серця".
Ответить
3
Показать еще 1
Напишу і я пару слів про цей журнал як не як купував з осені 98 до "Революції гідності". Так редакційки у Франкова були зачотні чесно кажучи напевно саме цікаве з журналу, окрім очерків з всесвітньої історії, історії футболу і про легендарні особистості, так міг за вечір прочитати весь журнал, а бували такі випуски де тільки різні чемпіонати були і я міг і неділю читати журнал. Не подобалося мені у Франкова це його ну аж дуже велике кохання до Суркісів, а потім він мене почав дратувати тим що просував ідею про спільний чемпіонат з футболу разом з роССією, а остання краплина була після чого я перестав читати цей журнал і відписався від всіх інтернет проектів Франкова, це коли він почав впадати в совкодрочерсвтво (хоча він цим займався всю свою історію но коли був малим на те якось мало звертав уваги) і негативно писати про "Революцію гідності".
Ответить
1
Сизрань-2022
Треба все закрити і заборонити
Ответить
-3
ответил на комментарий пользователя Сизрань-2022
все кацапське, уточню
Ответить
1
Zina Katoric
Теперь франки будет у Мишутки и Аморалеса в таке лайно! Они как раз театрало - настальгало там разводят. А потом еще мармазона "паттянуть".
Ответить
-6
sidor zalcman
Никада не купляв. Не до того было. На футбол то ходили иногда, а вся инфа потом из ящика. А потом появилось б/у "железо" от студента. И вопрос газет и журналов отпал вообще. Вислови Франкова про Майдан, євроінтеграцію, мову – це не лютий треш. А ИМХО! 7 млрд. неповторимых мозгов мыслят неповторимо, Хотя часто их мысли направляют в определённое русло. Сам же Франков для меня интересен именно его точкой зрения, а не Вацко или Мирошниченко. Ещё застал блог Кирша по футболу. Вот это был трэш. Тайлер его за пояс засовывал, как и Игоревича....
Ответить
-12

Другие посты блога