«Тоттенгем» в топ-4 – грандіозний перформанс Конте. Клуб мусить його продовжити

Сеньків - про неочікуваний успіх улюбленого клубу.

«Тоттенгем» в топ-4 – грандіозний перформанс Конте. Клуб мусить його продовжити

Андрій Сеньків – про неочікуваний успіх улюбленого клубу.

Коли Конте якимось дивом зміг реанімувати «Тоттенгем» й вивести клуб в Лігу чемпіонів, моя бульбашка не написала про це ні слова. Всі смакували грандіозною чемпіонською розв’язкою з камбеком «Сіті». Коли Сон забив два «Норвічу» й вийшов на перше місце бомбардирів чемпіонату, воно також прокотилось повз. І це логічно. Порівняно з тим, що відбулось паралельно, ці події – щось другорядне, незначне, десь на обочині. Якщо вам потрібно буде коротко описати «Тоттенгем», то розкажіть про ці кілька фактів. 

Але забудемо про це на хвильку. Уявімо, що «Тоттенгем» все ж існує.

Бо з точки зору тренерської роботи те, що зробив Конте, – вау. Залізно претендує на найкращий перформанс сезону в чемпіонаті. Антоніо прийшов в абсолютно мертву команду. Якщо бачили бодай один матч команди при Нуну, окрім домашнього з «Сіті», то ви швидко перемикали канал. Це безнадійність, яка лізла зі всіх щілин. Проблеми були всюди. Ніхто не очікував топ-дій в позиційній атаці, але не було контргри й надійності в захисті. Все розклеювалося і розклеювалося. І прихід Конте спершу кардинально не змінив ситуацію. Здавалося, що головна мета існування цього клубу – приносити радість маленьким клубам. «Мура» не дасть збрехати. 

Але з часом Конте зробив своє. Спочатку вималювалася стара напрацьована схема з закиданнями на Кейна й скидками Гаррі на швидкого Сона. Потім оборона стала надійним варіативним механізмом – в атаці допомагали не лише фулбеки, а й Ромеро з Девісом, які почергово створювали більшість на чужій третині. Згодом підтягнулися Кулусевскі та Бентанкур, які на пару з вищеперерахованими та Хойбергом навчилися атакувати позиційно. Інколи все відбувалось настільки швидко, що можна було сплутати з контратакою. Конте виправляв журналістів

Звісно, не було великого відсотку контролю м’яча чи автоматизмів рівня Гвардіоли, але команда стала різною. За такий короткий час (Конте прийшов 2 листопада) тренер зробив неможливе. Без глобальної перебудови (2 новачки взимку), з фулбеками (дуже важливі позиції для Антоніо) рівня Ліги конференцій (Сессеньон-Емерсон, бо Регільон-Доерті травмовані), з Кейном, який перестав забивати, з крихітною лавою (основа легко вгадувалася, як і заміни – Вінкс, Лукас, Бергвейн)

Конте – це другий тренер в новітній історії «Тоттенгема», який змушує закривати очі на провали менеджменту. Перший – Маурісіо Почеттіно з фіналом Ліги чемпіонів. Не пам’ятаю настільки проблемної й покоцаної команди на такій стадії цього турніру. Тоді Деніелу Леві здалося, що все окей – інакше ж у фінал ЛЧ не вийти. І прибуксував з перебудовою, закривши очі на провалене півріччя в АПЛ і дивом зайняте 4-е місце. Далі було звільнення аргентинця й муки з Моурінью та Нуну. 

В підсумку отримали кілька трансферних вікон від різних тренерів. Цей багаж дістався Конте. І його ще потрібно розгрібати. 60 мільйонів за Ндомбеле досі поперек горла. Про це не можна забувати. 

Четверте місце – беззаперечний успіх. Як і 6 років фінішу вище за «Арсенал». Королі Північного Лондону, еге ж? Але факт в тому, що останні 4 сезони «шпори» провели до біса нестабільно. Два з них (2019/20, 2020/21) – відверто провальні. І ми все одно фінішували вище «Арсенала». Просто «каноніри» були ще гіршими, хоча й виграли при цьому кубкові трофеї. Коли «Тоттенгем» фінішував сьомим, а «Арсенал» – ще нижче, то це малесеньке долоньки задоволення. 

Тому цьому факту радіти потрібно, але дуже стримано. Інакше – знову більмо на очах, рожеві окуляри та фантазії про топ-клуб. Поки що топ-клубом «Тоттенгем» намагаються робити саме тренери. Бо з похвального та стабільного щодо роботи клубу – новий стадіон. Трансферна політика – непослідовна, тренерські запрошення – нелогічні, зміни в плані менеджменту – незрозумілі. 

І якщо є тренер, який за вуха витягує вас з лайна, ліплячи з цього ж матеріалу та кількох палок цукерку, то він щось шурупає у своєму ремеслі. Довіритись йому, дослухатись до нього, піти на компроміси – це шлях «Тоттенгема» до чогось більшого, аніж успішна боротьба за топ-4. З надією на провали у конкурентів. У цієї команди є потенціал, а в цього тренера – розуміння ситуації.

Конте хоче оновити команду. І було б круто, якби його вимоги знайшли точки дотику з бажаннями та можливостями клубу. Тому головне завдання «Тоттенгема» у міжсезоння – налагодити контакт з Антоніо, запустивши проект на нові повноцінні рейки. А не посваритися чи розійтись.

Контракт в італійця – до 2023-го. І є відчуття, що при правильному симбіозі він здивує по-справжньому. Кубок ліги нам точно по зубах.

Салах і Сон розділили «Золоту бутсу» АПЛ – але хто з них був ефективнішим?

The Athletic видав низку інсайдів про «МЮ» і Рангніка: аналітик з «Локомотива», конфлікти з гравцями, насмішки Фергюсона

Фото: IMAGO/Andy Rowland

Другие посты блога