«Кара, чому ти так зробив?» Як Луческу керував «Динамо»: більше підказок, менше критики
Репортаж Сеньківа з першого матчу румуна.
Фанати не зіпсували впевненого дебюту. Перемога над «Олімпіком» – 4:1. Репортаж Андрія Сеньківа з першого матчу румуна в «Динамо».
Порожній стадіон не міг чекати на Мірчу. Хоча б якогось ажіотажу додали журналісти – головний біль прес-службі «Олімпіка». Пафосно, але в повітрі все одно витала напруга. Виявилося, то просто дощ.
Луческу не мав можливості привітатися з трибунами, завести людей чи жбурнути кашкета. На безлюдному острові це б виглядало абсурдно. Румун був абсолютно спокійним. Суперник – не «Шахтар», на вулиці – не Ліга чемпіонів.
Драйв мав піти від фанів «Динамо». Ще перед матчем вони анонсували збір, а після стартового свистка легесенько покрикували в сторону Суркісів із парку. Виглядало ніяково. Так ніби вони й не хотіли.
Від справжніх хулів чекаєш порушення правил. І хлопці не підвели. Вломилися на стадіон (ау, охороно!), обматюкали Суркіса, вигнали Луческу, запалили файєри й почимчикували геть. Кілька хвилин. Жодної агресії. Чіткий посил. «Суркіси – ганьба «Динамо», «Суркіс – ху##о», «Луческу, go away».
Мірча, який здебільшого мовчазно спостерігав за матчем, інколи прикрикуючи, повернув голову. На трибунах на мить стало цікавіше.
Цікаво було й у віп-ложі. Суркіс вперто дивився у телефон, а Михайличенко щось жваво обговорював. Саме в той момент, коли почав розривати Жерсон. На відміну від попередника, Луческу не вселяв безнадію. Мірча був диригентом оркестру: впевненим, умілим і знаючим. Найбільше діставалося Сидорчуку. Румун кілька разів випалював у його сторону: «Браво». Сергій і справді виглядає найбільш системним і дуже важливим гравцем цієї команди. Як і Шапаренко. Але настанови тим, хто виходив на заміну, йшли від помічника Еміла Караса. Той перекладав гравцям слова тренера.
Підказки летіли в сторону Караваєва: «Кара, почему ты так сделал? Я же говорил». Перед цим Саша здорово змістився у центр, але віддав передачу в ноги супернику. Браку було багато, але Луческу не реагував критично. Навпаки, підбадьорював словами «Спокойно».
Найбільше дісталося Дуелунду. Данець вийшов у кінцівці та запоров потенційно круту контратаку. Його пас на Жерсона був жахливим. Тренер перейшов на англійську, розмахував руками спершу до поля, згодом до лави.
Там, до речі, не було запасних. За регламентом вони повинні сидіти на трибунах. Дощ змусив розміститися поряд з журналістами. Там було накриття.
Був і тренер на полі. Томаш Кендзьора підбадьорював, кричав, давав настанови. Його позиція у центрі захисту зовсім не монолітна, а от авторитет у роздягальні цілком стальний. Цікаво, чи це вказівка Луческу, чи самостійне рішення.
Тренер займався не лише банальщиною. Рух рукою, який показував Жерсону перейти на лівий фланг. Без крику, все і так зрозуміло. Циганков вийшов справа. Ця диспозиція закриває шлях Цітаішвілі. Вже списаний Родрігеш дав жару – обидва останні голи на його совісті. Супряга міг забивати ще – Луческу навіть не звернув уваги. Як і не звертав уваги на багато що. Часто сидів, або мовчки стояв, охопившись руками.
З-за парканів чулися поодинокі крики: «Динамо»! На стадіоні вивітрився запах піротехнічної гарі. А Луческу взяв першу перемогу, давши позитив і легкість. Далі – інший фон, більший градус. Футбольних проблем «Динамо» все ще вистачає, супроводжуватимуть й ще одні. Як фанати пробиратимуться на «Олімпійський»?
Фото: Tribuna.com\Виталий Витлео.
