Професіонали, за яких міг грати П’яніч. Люксембург не такий простий, як ви думаєте
Хацкевич підтвердить.
Хацкевич підтвердить: суперник України далеко не прохідний.
• Легенда про те, що за Люксембург грають любителі, – брехня. 90 відсотків гравців – професіонали. І навіть ті, хто грають в місцевому чемпіонаті, мають досвід виступів у європейських чемпіонатах. Один із тих, хто так і не засвітився на великому екрані – Даніель да Мота. Паралельно він займається банківською справою та продажем нерухомості в Люксембурзі. Інші такою мультифунціональністю похвалитися не можуть. Центральний захисник Шано – основний в «Нью-Йорк Сіті» з МЛС, Кріс Перейра – в «Труа» з Ліги 2, Баррейро вже встиг дебютувати в «Майнці», Жерсон Родрігес недавно грав за «Шериф», а тепер – за японську «Джубіло Івату», Жерсон – лідер шведського «Норчепінга», капітан Янс виступає за бельгійський «Беверен» (кілька років тому його відправляли в «Саутгемптон»), Олів’є Тілль отримав перший професійний контракт в «Уфі», а його брат Венсан ще бігає за «Метц» з французької Ліги 2. За чутками, вже влітку він піде на підвищення. Аматорщиною не пахне.
• Нереально знайти футболістів, які були б вихованцями місцевої системи футболу або ж на 100% були люксембуржцями. Лише в цьому складі більше 10 гравців були в структурі «Метца» – до цього французького містечка від Люксембурга трохи більше 60 кілометрів. А, наприклад, Жерсон – вихованець шведського футболу, де грав не лише за «Норчепінг», а й «Сундсваль».
В місцевій пресі часто обговорюють те, яку збірну обирають футболісти.
Наприклад, Міралем П’яніч все дитинство провів у Люксембурзі, виховувався в «Метці» і навіть грав за юнацьку збірну цієї країни на Євро-2006, але в підсумку обрав Боснію та Герцеговину. Схожою ситуація була з Крісом Перейрою, який до останнього думав виступати за Кабо-Верде (його батьки звідти). Він навіть відхилив виклик в збірну Люксембургу, але через півтора року таки прийняв рішення. Жерсон Родрігес народився в Португалії, однак чекати виклику від чемпіонів Європи не став. Інший герой матчу з Литвою Баррейро – народився вже тут, але у сім’ї емігрантів з Анголи.
• В серпні всіх порвала новина про те, що клуб з Люксембургу вперше в історії країни пробився в груповий етап єврокубків. Мова йде про «Дюделанж», який в кваліфікації Ліги Європи пройшов «Легію» та «Клуж». В групі з «Міланом», «Олімпіакосом» та «Бетісом» було набрано лише одне очко, але два голи на «Сан-Сіро» не забути ніколи. Цікавий факт – з цієї команди в збірній грають лише 2 гравці. Один з них, Давід Тюрпель, в останніх трьох сезонах місцевого чемпіонату забиває не менше 20 голів. А раніше «Дюделанж» був базовим клубом збірної.
• Головний тренер збірної – місцева легенда Люк Хольц, який у професійному плані не виїжджав за межі країни. Якщо більшість тренерів маленьких збірних вже щаслива від того, що можна познайомитися з великими гравцями чи тренерами, то Хольцу цього мало. «Абсолютно не згоден, що колишній великий гравець стає крутим тренером. Тепер Шевченко має навички роботи тренером, бачить, як грає його команда», – сказав він на передмачтевій прес-конференції. А так Хольц прокоментував першу за 103 роки нічию з Францією. На її полі. Так-так, вам не здалося. «Ми хоробро і самовіддано билися. І добилися успіху».
Збірну він тренує з 2010-го року – ще з тих часів, коли футболістів доводилося відпрошувати з роботи чи навчання. Навіть в 2015-му перед матчем проти України у відборі на Євро-2016 Хольц не зміг розрахувати на двох воротарів через іспити. «Також бувають ситуації, коли гравців не відпускають на збори або тренування. Як з цим боротися, я, чесно кажучи, не знаю», – бідкався він тоді. Зараз ситуація куди простіша, Хольц має можливість не лише просити футболістів приїжджати в збірну, а й ... виганяти їх звідти.
Наприклад, минулого року дісталося Жерсону Родрігесу. В червні 2018-го той порушив дисципліну – Хольц вказав на двері. «Ми поговорили я вибачився багато разів. Хольц тут не для того, щоб сварити футболістів – навпаки, щоб зробити нас кращими», – пояснював Родрігес. Ще один цікавий момент – Хольц практикує заборону спілкування футболістів з пресою. В матчі Ліги націй проти Білорусі це не допомогло (0:1).
• Колеги з білоруської Трибуни з жахом сприйняли новину про те, що в Лізі націй доведеться грати з Люксембургом. В 8 матчах з цією командою в 21 столітті білоруси тоді здобули лише 3 перемоги (після Ліги націй таких 5), а у відборі на чемпіонат світу і взагалі – зіграли внічию і програли. Одним з творців цього результату був й Олександр Хацкевич (домашня нічия 1:1). «До 15 хвилини створили три хороші моменти. Але клас і майстерність хлопців підвели. Та й воротар суперника зіграв вдало. Після вилучення у суперника почали поспішати. З’явився технічний брак. Збилися на індивідуальні дії. Структуру гри треба було тримати. Забили м’яч, але не змогли на останніх хвилинах діяти з холодною головою. Ми не мали права втрачати очки», – шукав причини нинішній тренер «Динамо».
Але восени таки прорвало. Ось як білоруси святкували виїзну перемогу над Люксембургом (2:0). Прокляття знято?
• На відміну від Гібралтару в Люксембурга менш автентичний, але зручніший стадіон – 8-тисячний «Жозі Бартель». За останні 9 років Люксембург виграв 14 домашніх матчів. Це стільки ж, як і за попередні 89 років існування команди. Страждали не лише сан-маринці, а й Білорусь, Молдова (4:0), Грузія (1:0), Угорщина (2:1), Албанія (2:1), не зміг виграти Сенегал (0:0). Ці результати взято не раніше, ніж з 2017-го року. Це допомогло команді потрапити в п’ятий, а не традиційно шостий кошик при жеребкуванні груп відбору.
• Україна зустрічалася з Люксембургом тричі й всі матчі виграла з однаковим рахунком – 3:0. Вперше – в товариському матчі при підготовці до чемпіонату світу в Німеччині (Воронін, Шевченко, Калініченко). Далі – у відборі до Євро-2016. Ніхто ж не забув хет-трик Ярмоленка? У Львові забивали Кравець, Гармаш і Коноплянка.
• Люксембург – це не про «бий-біжи» і «камон, плей». В матчі з Литвою (2:1) команда нанесла по воротах суперника 24 удари і 61 відсоток часу володіла м’ячем. У програній білорусам грі (0:1) ці показники становили 55 і 15 відповідно, з Угорщиною (2:1) – 17 і 51. Останній матч – проти Литви не лише завершився перемогою, а й красивими забитими м’ячами. Гляньте на комбінацію перед голом Баррейро, а краса від Жерсона Родрігеса – вже в хайлайтах УЄФА.
Фото: REUTERS/Francois Lenoir
