Соломон допоможе прямо зараз, Болбат і Хочолава не вселяють впевненості
Фонсека продовжує награвати основу.
Фонсека продовжує награвати основу. Тепер в матчі з «Партизаном» (0:2).
* Другий матч поспіль «Шахтар» розпочав в тому ж самому складі. Пятов – Ісмаїлі, Хочолава, Кривцов, Болбат – Степаненко, Патрік, Коваленко – Тайсон, Марлос – Мораєс. Важливо, що Фонсека в перервы замінив лише одного польового гравця (в перерві – Марлоса на Соломона). Цей момент підтверджує, що прямо зараз ця варіація – оптимальна.
* Зрозуміло, чому Фонсека зробив ставку на Болбата, а не на Бутка на позиції правого захисника. Португальцю потрібні флангові захисники, які грають високо, постійно підтримують атаку. Це збільшує атакувальний потенціал команди і відправляє в більш сприятливу для взяття воріт центральну зону всіх технічних футболістів. Це логічно. Але в такому випадку фуллбекам треба вміти тримати баланс між захисними та атакувальними діями. В епізоді з першим голом це Болбату не вдалося – саме з його флангу пішов простріл, після якого «Партизан» відкрив рахунок. Степаненко підстрахувати партнера, який повертався з чужої половини поля, не встиг.
До дій Болбата в атаці також є питання. Флангова гра попереду здебільшого йшла через лівий край. Ісмаїлі дуже часто подавав, прострілював і вривався в штрафний майданчик. Того ж про Сергія сказати не можна – навіть коли підіймався високо, то гостроти не створював. Болбат несміливо грав в атаці, замість подач чи прострілів віддавав пас в центр. Це ще більш дивно від гравця, який по факту є фланговим півзахисником, націленим на гру вперед.
* Tribuna.com вже писала про те, що трансфер Ракицького – не втрата для «Шахтаря». Фонсеці не настільки важливий дальній пас Ярослава, а решту його функцій можуть виконати й інші футболісти. Ракицький, звісно, здав – це видно і без лупи, і зі статистичними викладками. Однак проблема в тому, що решта центральних захисників «Шахтаря» – ще гірші. Те, що сьогодні награли Хочолава та Кривцов, – трагікомедія. Спершу не встигли перегрупуватися під час контратаки, а потім Хочолава віддав поперечний пас на лінію штрафного. Мова лише про пропущені м’ячі.
Грузин взагалі здивував – він обрізався навіть у банальних ситуаціях без пресингу, давав в недодачу, змушував партнерів дотягуватися до м’ячів, рятувати їх з аутів. Мова не про дальні передачі – про короткі. В другому таймі і Хочолава, і Кривцов більше не придумували – віддавали на фланг (переважно на Ісмаїлі), а вже той відправляв м’яч далі. Стало надійніше.
* Соломону Фонсека дав зіграти весь другий тайм. Без жартів – у новачка вийшло не набагато гірше, ніж у Марлоса. Якщо в грі з «Лехом» ізраїльтянин грав зліва, то сьогодні – справа. Застосовував дриблінг (моментами – дуже ефектно), обігрувався з партнерами, міг забивати та асистувати. Цікаво, що всі подачі з кутових – його ніг справа. Він не тушується і бере на себе відповідальність. Видно, що Манор може підсилити команду прямо зараз, а не в перспективі. Враховуючи кадрову ситуацію в «Шахтарі» (багато потенційно сильних гравців, мало – готових давати результат вже сьогодні), це величений плюс.
* Степаненко – ключовий гравець «Шахтаря». В той час, коли Патрік, Коваленко, Болбат та Ісмаїлі бігають вперед, їх має хтось страхувати. Бажано – надійний і прямолінійний. На центральних захисників особливо не покладешся. Тому Тарас моментами грав ледь не третього центрального захисника і під час кількох контратак «Партизана» вдало вибирав позицію – рятувало. Тільки Степаненко – не Канте (періодів роботи з Раньєрі та Конте). Бажано, щоб біля нього грав хоча б наполовину такий же виважений гравець. Частенько трапляється, що Тарас залишається наодинці з проблемами всієї команди.
