«Сказав Ярмоленку «Слава Україні!», той відповів – «Героям слава!» Він народився в Лондоні і любить наш футбол
Ендрю Тодос змусить вас усміхнутися.
Ендрю Тодос змусить вас усміхнутися.
Він народився у Лондоні. Його тато поїхав з України на початку 90-х, а мама народилася вже там. Її батьки перебралися в Британію після Другої світової війни.
Подібних історій – тисячі. Українські емігранти створюють за кордоном спільноти, фонди і навіть футбольні команди. Їх об’єднує інтерес до країни, де народилися предки, а також бажання ідентифікації. Ендрю не виділяється – він ходить в Український клуб у Лондоні і слідкує за Україною. Однак одна штука робить його особливим. Це інтерес до українського футболу.
Ми домовилися поговорити по Skype. За спиною Ендрю – український прапор. Говорить – українською. З дивакуватим акцентом, але абсолютно зрозумілою мовою. Протягом 10 років кожної суботи він ходив в українську школу,
«Коли закінчив університет, подумав, що треба зробити якийсь проект про український футбол. Щоб більше англомовних людей дізналося про український футбол. Наприклад, не всі мої друзі з діаспори добре розуміють українську чи російську», – розповідає Тодос.
Його платформа називається Zorya Londonsk Weekly. Також є сторінки в Facebook, Instagram та Telegram. Над проектом працює виключно Ендрю. Щотижня робить анонси і підсумки подій, пов’язаних з українським футболом. Інколи – бере інтерв’ю. Серед героїв – Владислав Ващук і Дмитро Штрайс. Не без проблем, звісно – в турнірній таблиці, що розміщена на сайті, є «Іллічівець».
«На півночі Англії також є блогери, які пишуть про український футбол – «донецькі вовки». Це я на них подивився і також загорівся.
Чому назва «Зоря Лондонськ»? Бо я під такою назвою зібрав фентезі-команду на «Трибуні». Вже 4-5 сезонів стежу за цим. «Зоря» Луганськ – українська команда, а я з Лондона. Так і придумав. Але чітко не можу пояснити», – от таке трохи дивне пояснення.
Раніше Тодос вболівав за «Челсі», але зараз слідкує за місцевим футболом нейтрально. Активно підтримує збірну України, «Динамо» і трохи – «Карпати».
«Мої батьки – дуже за Україну, люблять її і вчили за неї дбати. Хоча батько за футболом сильно не слідкує, в дитинстві я дивився АПЛ. А 2011-го підсів на український футбол. Тоді вже міг розуміти і писати українською. Це допомагало.
Перший матч в житті відвідав в 4 роки – грали Україна та Англія на «Вемблі». Не пам’ятаю ту гру, але пам’ятаю, що був на стадіоні. А найбільша моя емоція – матч з Іспанією на чемпіонаті світу. Це було після обіду. І я навіть до школи не пішов – щоб побачити гру. А вже коли Євро був в Україні, то справді захопився українським футболом. Навіть їздив з батьком на матч Англія – Італія до Києва.
Я відчуваю потребу в тому, щоб підтримувати і вболівати за наших. Зараз дуже важкий час в Україні – в політиці та спорті. Футбол трохи впав вниз після початку війни. Хочу, щоб більше людей, які не розуміють українську, знали, що є такий футбол і такі футболісти», – пояснює своє захоплення Тодос.
Він не лише пише, дивиться і читає. Ендрю не пропускає матчів наших команд в Британії, інколи – їздить в інші країни. Лише цього сезону він бачив вживу «Ворсклу» на «Емірейтс», «Шахтар» на «Етіхаді», бій Усика з Белью, матч «Динамо» в Амстердамі й збірну України в Чехії. Раніше був на всіх матчах збірної на Євро-2016, літав в Ісландію і їздив на гру «Зорі» з «МЮ». Однак наші команди в Україні підтримує рідко – в його активі лише два львівських матчі (Україна – Білорусь і «Карпати» – «Шахтар» навесні 2018-го).
«Мій друг – англієць. Він також ходить на багато «українських» матчів. Навіть на Євро їздив і в Амстердам на «Динамо». Знає наших гравців через гру FIFA. Йому подобається, хоча сам вболіває за «Міддлсбро», – розповідає Ендрю. Він вже купив квиток на Португалія – Україна в Лісабоні.
І ще. Тодос не дає спокою нашим у Британії – вже бачився і з Зінченком, і з Ярмоленком.
«Зінченко мав зустріч з діаспорою. Там було багато народу – шум. Не було шансу нормально поговорити.
А от з Ярмоленком – інша справа. «Вест Хем» якраз організував автограф-сесію, і я не міг не піти. До речі, там було і кілька українців. Я сказав Андрію: «Привіт. Слава Україні!», а той відповів: «Героям слава!» Ярмоленко був здивований, що я спілкуюся українською. І також говорив українською. Я хотів записати з ним коротке інтерв’ю для блогу, але не вийшло. Очікую, що в нашому українському клубі організуємо якусь зустріч. І все вдасться», – Ендрю просить Ярмоленка не розслаблятися.
Його найбільша мрія прямо зараз – півфінал Євро-2020. Один з матчів відбудеться на «Вемблі». І там точно буде рудий хлопець в шароварах та вишиванці з синьо-жовтим банером. Хоча матч відбуватиметься в нього вдома, там писатиме – «Лондон на виїзді».
