Дике інтерв’ю власника «Інгульця». Ховайтесь в жито
«Інгулець» Олександра Поворознюка зараз йде на шостому місці в першій лізі та реально претендує на вихід до прем’єр-ліги.
Щоб зрозуміти, як так вийшло, що клуб із селища міського типу так високо, треба продивитись його вогняне інтерв’ю. Його можна нескінченно розривати на цитати.
Але якщо у вас немає часу, ми вибрали для вас основні (але не всі!) моменти майже монологу.
• Вкрав у батька трос, а потім вкрав трактора. Викорчували дерева в саду. В одного дядька попросили – він нам вкрав три труби і зробив ворота. Так і грали в футбол.
• «Інгулець» і агрофірму «П’ятихатська» неможливо розділити. «П’ятихатська» заробляє гроші, щоб витрачати їх на задоволення, а задоволення – це футбол. Хто хорошо працює, має хорошо віддихать.
• Не кожен охотнік вистрелить в кабана, який на тебе біжить. Якщо ти не попав, то тебе нема. А якщо ти вбив кабана, то ти настоящий охотник.
• Про номери «Папа»: «Знаєте, що таке авторитет? Ти зробив одне хороше діло людям – тобі дали цвєток, зробив друге – дали ще один, зробив третє – дали третій. А три цвєтка – це вже букет. А букет – це і є авторитет». Зараз будем випускать макарони під брендом – «Папині макарони»
• Мені байдуже, хто і що думає. Я ніколи не прислухався до чиїхось думок. Знаю, що мені треба робить і що моїм людям потрібно. Те, що я роблю, на виборах оцінюють в 85 відсотків виборців, а ті 5 процентів, які мене ненавидять, я не замічаю.
• Я почав розуміти, що застоююся, мені стало скучно, я захотів екстріма. І створив футбольний клуб. Коли забили «Металісту» на другій компенсованій, то мені екстріму хватило на місяць. У мене бізнес-мислі самі в голову полізли.
• Клуби, які спонсоруються сільським господарством, відрізняються від інших стабільністю. Після того, як убили металургію, самим стабільним бізнесом стало сільське господарство.
• Я задумувався про Верховну Раду буквально недавно. На сьогоднішній день свій бізнес можна захистити, тільки якщо йти в народні депутати.
• Якось прийшла до мене бабушка на прийом – просто сказать «Спасібо». Борщику принесла, вареників зварила. Начінаєш понімать, що робиш все правильно.
• Кажу сину: «Виїжджаєш з двору, подивися на спідометр. Заїжджаєш на заправку, подивися, скільки влив солярки. Подивися, скільки ти наїздив і витратив, а скільки корисного зробив?»
• Україна – страна второго сорта. Ми себе так поставили, що нас ніде всерйоз не сприймають. У нас осталось лише одне – земля.
Фото: скріншоти з відео
