Два міста на території Марокко належать Іспанії. Марокканці вважають їх окупованими, іспанці побудували стіну
Один з гравців африканської збірної – звідти.
Матч Марокко та Іспанії в 1/8 фіналу ЧС для обох команд надпринциповий – країни досі ворогують через два містечка на півночі Африки загальним населенням приблизно у 170 тисяч осіб.
Що це за міста?
Мова йде про Сеуту та Мелілью – міста, які знаходяться на африканському березі Середземного моря, але належать Іспанії. Кордон довкола них – єдиний сухопутний кордон європейської країни в Африці.
А чому вони в Іспанії?
Упродовж довгого часу Франція та Іспанія мали Марокко як власну колонію в Африці, але із дуже невпорядкованими володіннями, приєднаними до країни у різні часи. Ту ж Мелілью Іспанія завоювала у 1497 році й остаточно включила до свого складу у 1556 році, а Сеуту їм віддали португальці у 1668-му.
Марокканці намагалося повернути ці міста військовим шляхом протягом довгого часу. Не вийшло навіть тоді, коли у 1956-му в рамках деколонізації Іспанія віддавала Марокко свої впорядковані колонії – мова йде про північну та південну частини сучасної країни:
Іспанія тоді вирішила не передавати Марокко території, які належали їй до колоніального періоду (наприклад, місто Іфні), ті, своєю чергою, почали повертати території зброєю. Закінчилося усе підписанням договору у 1969-му, за яким Іспанія лишила за собою Сеуту та Мелілью, а Марокко віддала місто Іфні на західному узбережжі.
То в чому проблема для Марокко?
Країна вважає міста окупованими – мовляв, ті повинні належати їй. Вони не відпустили ситуацію й досі, а у 2021 році країни навіть влаштували конфлікт, який закінчився смертю щонайменше 23 людей.
Тоді у квітні Іспанія дозволила лікуватися від коронавірусу на своїй території одному з лідерів руху за незалежність Західної Сахари, Браїму Галі. Тут варто зазначити, що Західна Сахара офіційно мала б бути особливою територією під управлінням ООН, але фактично нині окупована Марокко.
Самим марокканцям такий крок Іспанії не сподобався – і вони значно послабили прикордонний контроль «на виїзд». Через проблему мігрантів Іспанія вже давно і впевнено будує захисні споруди – якраз на такі випадки.
Усе закінчилося трагедією у червні цього року: щонайменше 23 суданці серед тисяч, які знайшли «діру» у захисті й намагались перетнути кордон із Мелільєю фактично в ЄС, були вбиті як марокканськими, так й іспанськими прикордонниками. Марокко намагалося пояснити в ООН окремим листом, що у королівства «немає сухопутних кордонів з Іспанією» та що Мелілья окупована.
Премʼєр-міністр Іспанії Педро Санчес у жовті цього року відповів на ці закиди так: «Сеута та Мелілья – це Іспанія. Крапка».
А що там з футболом?
Сеута та Мелілья мають свої команди в іспанській футбольній системі – не дивуйтеся, але називаються вони «Сеута» та «Мелілья». Перша грає у Д3, куди підвищилася минулого сезону, але після 14 турів має лише три очки й іде на останньому місці. «Мелілья» у Д4 після 13 турів очолює свою групу із 27 очками та претендує на автоматичне підвищення у Д3.
До речі, за футболом в Сеуті можна буде невдовзі постежити – команда дісталася 1/32 фіналу Кубка Іспанії, де прийматиме удома «Ібіцу» 21 грудня.
Щодо футбольних імен, то їх із цих міст не так багато. Найгучніші, певно, Мігелі, колишній захисник, який провів у «Барселоні» 549 матчів у 1973 – 1988 роках, та Піррі, півзахисник «Реала» у 1964 – 1980 роках із 502 матчами за клуб, який народилися в Сеуті.
А от найуспішніший футболіст з Мелільї навіть бере участь на цьому ЧС – у складі... Марокко. Мова про резервного воротаря Муніра Мохамеді, з яким команда виграла матч групового етапу з Бельгією. Тоді Яссіну Буну, основному кіперу збірної, стало зле, через що резервіст зміг узяти участь у матчі.
У 2018-му Мунір вже грав проти Іспанії на ЧС (тоді ще був основним воротарем збірної) – про свої почуття розповідав так: «Я народився в Мелільї, очевидно, я іспанець і відчуваю себе іспанцем, але я відчув поклик у своїй крові та своєму походженні. Я бажаю Іспанії всього найкращого, крім випадків, коли вони гратимуть з Марокко. Це було по-іншому й особливо. З одного боку, я хотів, щоб Іспанія пройшла далі, оскільки ми вже вилетіли, але я також хотів перемогти для гордості».
А у складі Іспанії теж є людина, для якої місто Мелілья – визначне у житті. Мова про Неко Вільямса, чиї батьки, за зізнанням його брата Іньякі, свого часу перелазили паркан між Іспанією та Марокко у пошуках кращого життя.
***
Головний тренер збірної Марокко Валід Реграгі сказав, що для його команди у матчі немає політичного підґрунтя: «Ми не шукаємо жодного конфлікту, щоб забезпечити додаткову мотивацію. Нам не потрібна додаткова мотивація. Ми граємо за Марокко і нашу країну, і тепер ми маємо додаткову підтримку з арабського світу та Африки».
Мунір теж взяв участь у пресконференції, але його про походження не питали.
Фото: CBC, Rest of World, Artur Widak/Global Look Press
