Tribuna/Футбол/Блоги/Повісточка/Брендан Роджерс – учень Моурінью. Вперше перетнулися в «Челсі», Жозе забрав чемпіонство у його «Ліверпуля»

Брендан Роджерс – учень Моурінью. Вперше перетнулися в «Челсі», Жозе забрав чемпіонство у його «Ліверпуля»

Тепер зійдуться у півфіналі ЛК.

Блог — Повісточка
28 апреля 2022, 15:29
3
Брендан Роджерс – учень Моурінью. Вперше перетнулися в «Челсі», Жозе забрав чемпіонство у його «Ліверпуля»

Тепер зійдуться у півфіналі ЛК.

Хай якою нудною і позаконтекстною не була б новостворена Ліга конференцій, вона подарувала нам надзвичайне протистояння у півфіналах. Жозе Моурінью з «Ромою» повернеться ненадовго до «Англії», щоб протистояти команді одного зі своїх учнів – «Лестеру» Брендана Роджерса.

Як усе почалося: перетнулися в «Челсі», обидвоє згадують одне про одного лише позитивно

Тренерська кар’єра північноірландця почалася надзвичайно рано. Вже у 20 років через генетичні проблеми з колінами йому довелося закінчити із професійним спортом. Тоді він знаходився у резервних командах «Редінга», і там розпочав тренерську кар’єру в юнацьких командах. Спочатку він паралельно грав за аматорів, а потім вирушив до Іспанії – вивчати нюанси гри у футбол на континенті.

З «Редінга» він перейшов до академії «Челсі» у 2004 році, де став головним тренером. Туди його покликав помічник Моурінью, який щойно очолив лондонців, Стів Кларк. Разом вони пропрацювали чотири роки, за які Роджерса було підвищено до головного тренера дубля, і залишили клуб майже одночасно – у 2008 році.

Коли у 2019 році португальця чутки відправляли у «Арсенал», Роджерса попросили розповісти про його вплив на тренерську кар’єру. Виявилося, що погляди на футбол в обох від початку не збігалися – однак він багато чому навчився саме у роботі з людьми (як би це дивно не звучало):

«Я вважаю, Жозе залишив надзвичайне враження у мене, коли я прийшов у «Челсі». Протягом своєї кар’єри в мене було багато наставників… Коли я прийшов у «Челсі», Жозе значно вплинув на мене щодо передматчевої підготовки.

У свій перший період в клубі у нього була надзвичайна харизма, і він вдало балансував поміж менеджментом, тренуваннями й дрібницями своєї роботи.

Ми ніколи повністю не сходилися щодо поглядів на гру, але в нас було багато подібного. Нам подобалося бути у гарних стосунках з гравцями й людьми, ми обидва мали амбіції – хотіли виступити добре – і ми завжди хотіли, щоб наша робота була високої якості. Він був значним прикладом для наслідування для мене».

Моурінью восени 2020 перед їхньою очною зустріччю в АПЛ (тоді «Лестер» боровся за топ-4) засипав компліментами свого колишнього підопічного. Португалець взагалі про колег зазвичай не відгукується так, як про нього: «Я не вражений, я знаю, наскільки він хороший.

Коли я зустрів його молодим тренером в академії, і коли він долучався до нас в основній команді і ділився своїми поглядами на певні моменти, я розумів, що він молодий хлопець з великим майбутнім.

Тому будь-що, чого він досягає у своїй кар’єрі – не сюрприз для мене узагалі. Він надзвичайно талановитий, він був, і напевно досі залишається хлопцем, який любить вчитися і покращувати себе.

Він креативний, він знає, що він хоче. Він дуже хороший тренер. Крапка. Він дуже хороший тренер, і це мене не дивує».

Найболючіша зустріч для Роджерса – на «Енфілді» у 2014: «Ліверпуль» ішов за чемпіонством, Моурінью його переграв автобусом

Після розходження кар’єрних шляхів, обидва спеціалісти досягали все більших успіхів. Моурінью виграв требл з «Інтером», Ла Лігу з «Реалом» і повернувся до Лондона. Роджерс розвивав свою кар’єру поступово – врятував «Вотфорд» від вильоту з Чемпіоншипа, після чого вивів до АПЛ і закріпив там симпатичний «Свонсі» та очолив кризовий на той час «Ліверпуль».

У сезоні 2013/14 Роджерс досяг, можливо, піку своєї кар’єри в АПЛ станом на зараз: мерсісайдська команда після кількох років турбулентності серйозно претендувала на чемпіонство. «Ліверпуль» із Суаресом, Стерлінгом, Коутінью здавався фаворитом після невдач «Арсеналу», який довгий час ішов лідером, та 11-матчевої переможної серії. В останніх трьох турах треба було просто не втрачати очки – на п’яти наступав «Ман Сіті», у якого був матч у запасі й непогано набрана форма.

Ситуація в таблиці виглядала так:

Долю чемпіонства вирішила зустріч із «Челсі» Моурінью на «Енфілді». Гості виставили відвертий автобус – команда Роджерса володіла м’ячем 73% ігрового часу, статистика ударів – 26-11 на користь господарів. Однак Моурінью зробив ставку на швидкі контратаки та вичікування помилок суперника – це було розумно ще й з огляду на необхідність грати матч-відповідь у півфіналі ЛЧ з «Атлетіко».

Ставка спрацювала, однак навіть португалець, напевно, здивувався тому, наскільки вдало. В компенсований до першого тайму час Джеррард невдало прийняв пас від Сако, після чого ще й підслизнувся. Демба Ба довго не роздумував. А вже в останні хвилини другого тайму Матіч виграв боротьбу у Старріджа, Вілліан переграв Джеррарда і разом з Торресом вибігли удвох на бідного Міньоле, якого залишили ні з чим.

Автобус спрацював майже ідеально – атака, яка за сезон забила 101 гол, не спромоглася бодай якось серйозно занепокоїти своїми 26 ударами резервного кіпера лондонців Шварцера.

Голи:

Після матчу Роджерс був настільки обурений, що відмовився тиснути Жозе руку, а у коментарі відкрито розкритикував стиль, у якому грав суперник: «Ми були очевидно кращою командою сьогодні, але вітання «Челсі». Вони виграли. Ми не змогли знайти проривний момент сьогодні. Вони очевидно розташовувалися дуже глибоко. Мені здається, вони сьогодні запаркували два автобуси, а не один, але вони отримали перемогу, і, на жаль для нас, ми не змогли їх прорвати».

Утім, варто відзначити, північний ірландець критикував стиль гри Моурінью – не самого португальця.

Перша зустріч з клубами різних країн: для «Лестера» – останній шанс вийти в єврокубки, останню очну зустріч Моурінью програв

Цей сезон навряд можна занести в актив обох спеціалістів (окрім виходу до півфіналу ЛК, звісно ж). «Лестер», який протягом останніх сезонів із Роджерсом призвичаїв своїх вболівальників до боротьби за єврокубки, іде 10-м в таблиці – і це зі збереженим торішнім складом та кількома точковими підсиленнями.

Про хитання «Роми» Моурінью і нагадувати не варто – португалець пересварився з усіма не на другий-третій сезон, а ще восени, публічно розкритикувавши гравців після нищівної поразки «Буде-Глімту». В чемпіонаті «вовки» ідуть п’ятими – задалеко, щоб потрапити в ЛЧ, але небезпечно, щоб втратити ЛЄ наступного сезону.

Саме на такому тлі тренери підходять до своєї першої очної зустрічі у європейських турнірах. До цього вони зустрічалися лише в Англії – і статистика не втішить обох. Кількісно переважає португалець: 5 перемог (у тому числі у півфіналі Кубку ліги), 4 з яких були отримані ще у «Челсі» над «Ліверпулем», і 2 нічиї з тієї ж епохи. Однак їхню останню зустріч боляче згадувати вже самому Моурінью – «Лестер» у грудні 2020 впевнено обіграв «Тоттенгем» на виїзді (2:0), якісно переважаючи в атаці.

На передматчевій прес-конференції обох тренерів питали одне про одного. Роджерса, зокрема, запитали про «реванш» за те, що Джеррард послизнувся – у відповідь Брендан сказав, що про це мови не йде, і тоді «Челсі» просто виконав свою роботу. Запитали його і про Моурінью – у відповідь отримали чергову порцію поваги до португальця:

«Вже багато що було сказано про Жозе за ці роки, але він дуже особливий тренер і один з найкращих нашого покоління. У 2004 році Жозе був хлопцем, яким хотів бути кожен. Він прийшов як чемпіон Європи, це дало молодим тренерам надію, що вони можуть володіти харизмою. У нього не було якоїсь однієї особливості, він був надзвичайним у неймовірній кількості аспектів гри – стосунки з гравцями, увага до деталей, тактика і як це все донести футболістам. У мене немає нічого, окрім захоплення ним. Це трохи віддалилося, коли я сам став тренером. Він один із найкращих тренерів, йому не треба нікому нічого доводити. Він переможець».

Моурінью також вчергове засипав компліментами Роджерса та назвав його другом: «Ми працювали разом у «Челсі», ми насолоджувалися спільною працею, ми друзі –  хоча, безумовно, футбол нас забрав у різні напрямки. Якщо ми не граємо одне проти одного, то я хочу, щоб у нього усе було добре –  100%. Він надзвичайний тренер, розумний хлопець, з великим майбутнім попереду. У нього поки усе виходить і я бажаю йому лише найкращого.

Він працював у не таких клубах, як я, і з іншими гравцями. Зрештою, ключовим є те, що я виграв багато трофеїв у кар’єрі, а він, за менший проміжок кар’єри, ніж я, виграв трофеї у Шотландії та Англії, виграв Суперкубок Англії та вивів команду до Ліги чемпіонів. Він провів надзвичайну роботу».

Чи зможе учень зробити перший крок, щоб подолати вчителя у своєму першому єврокубковому півфіналі у кар’єрі – дізнаємося вже 28 квітня о 22:00.

Фото: Getty Images

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты