Як регламент чемпіонатів топ-5 (не) заважає українцям вільно туди переїжджати
У двох країнах обмежень фактично немає.
Щоправда, у двох країнах обмежень фактично немає.
В історії незалежного українського футболу було доволі небагато прямих трансферів з УПЛ в топ-ліги – усього 19.
Окрім них, з нещодавніх ще можна згадати переїзди Зінченка та Маліновського з інших скромних європейських чемпіонатів до Англії та Італії відповідно. А також короткострокові оренди Дениса Бойка в «Малагу» та Артема Кравця в «Штутгарт» та «Гранаду».
Але в цілому, українців у топ-5 чемпіонатах було небагато. Чому середняки надають перевагу футболістам з інших країн за рівних умов? Можливо, справа в регламенті – тому розібрали кожен.
Не секрет, що для гри іноземців в АПЛ – найжорсткіші умови через суворе трудове законодавство, навіть для громадян ЄС.
Автоматично дозвіл на роботу можна отримати завдяки матчам збірної – при чому кількість матчів залежить від рівня національної команди. Наприклад, для гравців збірних топ-10 рейтингу ФІФА достатньо 30% від усіх зіграних матчів. Важливе уточнення: строк, по якому усе обраховується, – рік до дня подання заявки на дозвіл на роботу.
Для українців (25-е місце рейтингу ФІФА) цей показник становить мінімум 60%, або ж 11 з 18 матчів. Спойлер: Миколенко зіграв лише в десятьох.
Якщо ж автоматичну кваліфікацію не вдається пройти, є інший спосіб – через систему очок. Їх нараховують за матчі за збірну, в чемпіонаті, єврокубках та досягнення попереднього клубу в чемпіонаті. Набрати їх треба мінімум 15 для дозволу грати в Англії. І от де тут знаходиться Україна:
- Матчі за збірну. 50-59% ігор дають 10 балів, 40+ – 9 балів, 30+ – 8, 20+ – 7, менше – 0;
- Матчі в чемпіонаті. Тут важливо зазначити, що усі чемпіонати поділені на кілька категорій, Україну віднесли до 4-ї (в українців, що грають в Туреччині, Португалії, Бельгії чи Росії тут шанси будуть вищі). За 90-100% з усіх можливих зіграних хвилин в УПЛ дають 6 балів, мінімальний поріг для 1 балу – 40%. До того ж гравцю додаються бали за рівень чемпіонату. Для УПЛ це 6 балів.
- Матчі в єврокубках. Все залежить від рівня турніру: за 90-100% з можливих зіграних хвилин в ЛЧ дають 10 балів, в ЛЄ – 5 балів, в ЛК – 2 бали. Мінімальний поріг становить 30% в ЛЧ, 50% в ЛЄ і 80% в ЛК. До того ж додаються бали й за успіх клубу в єврокубках. Групова стадія ЛЧ, по якій наразі оцінюватимуть українців «Шахтаря» та «Динамо», оцінюється в 5 балів, а от умовний Кочергін за виступи «Зорі» в ЛК не отримає взагалі нічого.
- Успіх клубу в чемпіонаті. Тут для УПЛ все просто: чемпіон – 3 бали, срібло – 2, бронза – 1. І 1 бал за вихід до вищого дивізіону. Так, Дмитро Поворознюк як переможець першої ліги з «Вересом» минулого сезону тут отримав би бал.
Якщо гравець не набрав необхідні 15 балів після цього квеста, але знаходиться на межі, клуб-покупець може зібрати комісію. Але вона може надати дозвіл лише у двох випадках. Перший – «надзвичайний потенціал гравця, який дозволить підвищити якість футболу в Англії». Другий – «надзвичайні умови, які завадили гравцю набрати 15 очок, але якби не вони, він би їх набрав» (наприклад, травма).
У підсумку: якщо гравець не має регулярної практики в «Динамо»/«Шахтарі» та/або в збірній, дозвіл він навряд чи отримає. Але через один-два сезони у чемпіонатах вищих категорій можна підвищити свої шанси.
В Італії немає обмежень саме для футболістів з-за меж ЄС на те, щоб грати в клубі. Проте в серії А встановлено дуже жорсткий і заплутаний ліміт на легіонерів. Про нього нещодавно згадували в контексті того, чи можливий трансфер Ярмоленка в «Дженоа», тож нагадаємо основне.
Заявка команди серії А складається з 25 гравців, з яких 4 – вихованці клубу і 4 – вихованці італійського футболу. Тут і далі вихованці у тлумаченні УЄФА – гравці, які тренувалися в клубі мінімум 3 роки у віці з 15 до 21 року.
На всі інші позиції можна заявити максимум три гравці не з ЄС (далі називатимемо їх легіонери). Але й тут не все так просто. Усе залежить від слотів попереднього сезону.
- Клуби, у яких на кінець минулого сезону легіонерів не було, можуть вільно підписати до 3 таких гравців.
- Клуби, у яких був 1 легіонер, можуть вільно підписати лише двох (навіть якщо третій піде).
- Клуби, у яких в заявці було 2 легіонери, можуть вільно зареєструвати одного. Ще одного можуть дозаявити, якщо один з тих двох виїде за межі Італії, піде з клубу як вільний агент або почне отримувати італійське громадянство.
- Клуби, у яких в заявці було понад 2 легіонери, можуть замінити одного на іншого (на вищезазначених умовах). І підписати ще одного, але він повинен бути заграний за національну збірну свого віку і відіграти за неї 5 матчів (або 2 за останній рік).
До того ж трансфери легіонерів всередині країни впливають лише на сезонні квоти, але не звільняють/забирають слоти для реєстрації легіонерів. Тобто, коли Коваленко переходив в оренду з «Аталанти» до «Спеції», він не звільнив місце для ще одного легіонера у команді з Бергамо.
Також команди можуть вільно брати легіонерів, які грали у серії А минулого сезону. Але українців таких лише двоє, тож особливо суті це не змінює.
У підсумку: через окремі умови для кожного клубу оцінити загальну ситуацію важко. Але такі жорсткі обмеження, тісні зв’язки з латиноамериканським та балканським ринками, а також доволі високі фінансові запити українців явно не грають на руку масовим переходам українців до серії А.
У французькому чемпіонаті все просто – клуб повинен зареєструвати не більше 4 гравців не з ЄС (у фактично необмеженій заявці). Під гравцями з ЄС регламент має на увазі:
- 27 держав ЄС;
- країни Європейської асоціації зовнішньої торгівлі – Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн;
- країни Котонуської угоди, якою регулюються відносини між Союзом та більшістю держав Африки, Карибського та Тихоокеанського басейнів.
У підсумку: ніби жодних заплутаних схем. Але за весь час незалежності французькі клуби підписали лише 6 українців (з яких Кухаревич зараз поза заявкою). Чому? Надають перевагу латиноамериканцям через більший шанс отримати не кота в мішку та через менші фінансові запити.
В Іспанії, на перший погляд, регламент жорсткіший – 3 гравці не з ЄС у заявці з 25 гравців. Проте визначення ЄС тут настільки широке, наскільки це взагалі можливо. Це усі країни, що визнаються ЄС у Франції, а також країни, які підписали з ЄС Угоду про стабілізацію та асоціацію, Угоду про всеосяжне та розширене партнерство, Угоду про асоціацію (зокрема, й Україна) і деякі окремі країни.
Саме завдяки цьому Лунін у «Реалі» не займає слот іноземця. Так само це сприяє й грі Зозулі, Лебеденка, Милованова та Василя Кравця в Сегунді. Це свого часу дозволило з’їздити у якості пожежних варіантів Бойку в «Малагу», Ковалю в «Депортіво», Артему Кравцю в «Гранаду».
У підсумку: здається, регламент тут не винен.
У Німеччині найбільш ліберальні обмеження: просто 12 німців (8 з них вихованці країни, мінімум 4 з яких – клубу) у фактично безрозмірній заявці.
Саме тому той же Артем Кравець спокійно з’їздив у «Штутгарт», а «Армінія» цього місяця намагалася придбати Кочергіна. Ярмоленко, Коноплянка, Тимощук, Олійник та інші – та ж історія.
У підсумку: точно не вина регламенту в тому, що в Бундеслізі зараз жодного українця.
