Блог Fighting girl

Іванна Крупеня завела блог на Tribuna.com! Перший пост про відносини чоловіків до дівчат-бійців і конкуренцію

Друзі, всім привіт! Я Іванна Крупеня – капітан збірної України з боксу, капітан команди Ліги жіночого боксу «Українські левиці», боєць-ММА і це мій блог на сайті.

Я дуже рада можливості спілкуванню з вами тут і буду старатись віддавати від себе по максимуму! Чекаю також і від вас реакції – коментуйте, ставте запитання, пишіть побажання та лайкайте пости. Будемо обмінюватись цікавою інформацією разом.

Загалом, коли в мене нарешті з’явилось трохи часу, я вирішила писати блог в першу через те, що мене про це просять мої товариші, мої підопічні, мої друзі. Спочатку я якось соромилась, думала, що це не дуже актуально, але потім, коли почала працювати над своїми сторінками у соцмережах, побачила, що мої думки та мій приклад цікавий великій частині аудиторії. Також я побачила, що зараз є багато тем і проблем пов’язаних зі спортом, які висвітлюються не вірно, я би хотіла багато кого уберегти від помилок, які сама колись робила, хотіла б поділитись своїм досвідом, який в мене напрацьований за 20 років у спорті.

На сторінках блогу я буду розповідати про спорт, здорове харчування, подорожі, тренування, розвиток фізичної форми, дієти, лікарів, добавки, корисні рецепти, та різні лайфхаки. Все це є мій великий досвід протягом всієї кар’єри в кількох видах спорту. Бог мене дуже любить (і я йому за це вдячна), я завжди мала справу з кращими лікарями, тренерами, спеціалістами в усіх галузях. Зараз я дійшла до розуміння, що в мене є певний багаж знань, який я потроху систематизую і по мірі можливості його треба передавати людям.

Є важливий момент – мої поради можуть не підходити кожному. Треба пробувати і відчувати по собі. Я буду дуже рада, якщо вам справді вони будуть підходити (будь-то спортивне харчування чи якась фізична вправа). В деяких сферах я не спеціаліст, але я ділюсь тим, що діє в мене, хоча вам це може взагалі здаватись невірним.

Але, як я пересвідчилась за всі роки кар’єри, кожен отримує інформацію тоді, коли вона вам потрібна. Робіть висновки.

Загалом, що б ви розуміли, за ці роки, що я займаюсь спортом, ставлення до дівчини в бойових мистецтвах дуже змінилось. Насправді. Коли я у 2008 році почала займатись боксом, всі думали, що дівчата приходять в зал з двох причин: або знайти хлопця або зробити класне фото.

З часом цей стереотип почав змінюватись і станом на зараз він дуже сильно змінився. Ось зараз я першу свій перший блог знаходячись у Таїланді і тут разом зі мною у таборі знаходяться дуже багато жінок-бійців з усього світу: з США, Швеції, Китаю, Казахстану і інших країн. Тут немає різниці ти дівчина-боєць чи чоловік боєць. Так сам, до речі, було і коли я жила та тренувалась у Торонто.

В усьому світі є лише одне слово, яке нас характеризує – fighter. Все. Це слово не ділиться на стать. Те ж саме ми можемо бачити по гонорарах в UFC – дівчата за бій можуть отримати більші гроші аніж хлопці. В нас, нажаль, ще цей стереотип лишився. І це відображається і на фінансах. Як багаторічний капітан збірної України з боксу, можу сказати, що дівчатам важче знайти якесь фінансування чи спонсорів, ніж хлопцям. В нашій країні це не так актуально.

Нас часто називають «боксерка», ми з цього сміємось, адже боксерки – це взуття для виходу у ринг, а ми – боксери.

Тому, так, у нас в країні є стереотипи по відношенню до дівчат-бійців, але потроху це змінюється, і в першу чергу це змінюється, коли чоловіки бачать, як ти поводиш себе на тренуваннях, бачать твій стиль життя, бачать, що це твоя мрія. Вони тоді тебе поважають і допомагають.

Є, правда, і одна приємна різниця між чоловіками та жінками у бойових мистецтвах: нас завжди оберігають, нам дають кращі місця в залі, кращий інвентар на тренуваннях дають. Це є і це приємно, що тут казати.

Я не хочу нав’язувати вам думку про те, що всі дівчата мають займатись єдиноборствами і бути бійцями. Це доволі складний шлях, протягом якого часом трапляються травми, операції... Якщо конкретно: це боляче і страшно. В певній мірі, це все ж таки не жіноча справа.

Але якщо у вас горить вогник, якщо у вас є мрія – з радістю буду вам допомагати (як на сторінках цього блогу, так і в інших проявах) подолати цей шлях. Треба мріяти і йти до своєї мрії не дивлячись ні на що. Я вірю, що Господь в нас закладає певну програму і дає нам сили, що б її виконати. З іншого боку – якщо вам подобаються єдиноборства, то просто займайтесь для себе, як одним із видів самооборони та просто тримайте себе в формі.

Наприклад, багато людей публічних професій, які не можуть стояти в спарингах, що б не травмуватись або не пошкодити обличчя, приходять на індивідуальні тренування, працюють на лапах, на мішку. Єдиноборства – комплексний же вид занять. Тут розвивається і швидкість, і реакція, і серцево-судинна система, і витривалість.

Конкуренція у жіночих бойових мистецтвах, якщо порівнювати із чоловіками, взагалі не жорстока. Буду з вами відвертою. У чоловіків конкуренція шалена, дуже багато бійців, в десятки разів більше ніж у нас. У нас в той же час інша історія: якщо у нас і є конкуренція між дівчатами, то вони займаються цим професійно і вони дуже сильні. Якщо у хлопців більше конкуренція масова, то у нас – якісна.

З кожним роком у нас росте конкуренція через розвиток технічних, тактичних та інших навичок дівчат. І я розумію, чому відбувається так: ми часто тренуємось разом із хлопцями і нам простіше знайти собі сильнішого за себе опонента, в роботі з яким ми будемо рости. Їм важче в цьому плані, і тому таким спортсменам, як Ярослав Амосов або брати Парубченки постійно треба бути десь закордоном на зборах, що підіймати свій рівень. 

Коли боєць готується до поєдинку, йому дуже важливо знайти собі якісних спаринг-партнерів. Це дуже велика частина підготовки.

До речі, по тому як чоловіки ставляться до жінок-бійців я можу перевірити їх на впевненість та реалізованість. Якщо я чую, як якийсь хлопець каже дівчині, що бойові мистецтва – не її, що це не жіноча справа, я відразу розумію, що в нього є проблема із самореалізацією.

Є інший момент – коли наші чемпіони, такі як брати Клички чи Олександр Усик також говорять, що це не жіноча справа. Я розумію, чому вони так говорять – вони знають, скільки це забирає здоров’я, скільки тут буває травм і всього іншого. Коли такий чоловік про це говорить, це мені подобається, тому що вони хочуть уберегти дівчат від цих жорстоких видів спорту.

Загалом більшість хлопців поважають заняття дівчат такими видами спорту, зокрема біля мене багато тих, які мене підтримують. Вони намагаються допомогти та облегшити мені цю справу – допомагають з екіпіруванням, формою, тренуваннями, зборами та іншим. Це дуже цінно.

Скажу навіть такий свій висновок: жінки в єдиноборствах не досягали б таких висот без підтримки чоловіків.

Ви згодні зі мною чи ні? Пишіть думки у коментарях, також пишіть, хто ваш улюблений боксер чи ММА-боєць з жінок, поспілкуємось про це у наступному блозі.

Сподіваюсь, вам сподобалось, до зустрічі!

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...