Як «Ворскла» обіграла «Динамо». Розбір

Тактика, боротьба, зміни моделі полтавців, втома та одноманітність киян.

Я вже неодноразово зазначав, що в матчах, де потрібно інтенсивно оборонятися, "Ворскла" Максимова виставляє трьох атакувальних гравців. Це потрібно полтавцям для високого пресингу. Не зрадили вони цій моделі і в грі з "Динамо". Ось як це виглядало на полі:

Зверніть увагу: полтавські форварди, розуміючи, що центральні захисники "Динамо" рідко починають атаку довгою передачею (у цій грі у Забарного — 0 довгих передач, у Кендзьори — 3/1), не тиснуть на них, натомість перекриваючи передачі на фланг або центральним півзахисникам. Таким чином "Ворскла" досягала кількісної переваги в центрі поля при чужому володінні. Ось ще один приклад, як цей "напівпресинг" виглядав:

Забарний і Кендзьора розігрують м'яч між собою, але віддавати м'яч опорникам Шапаренку й Сидорчуку не можуть, адже ті перекриті нападниками "Ворскли". Крайні захисники "Динамо" Тимчик і Караваєв піднялися високо (за кадром), але їх там контролюють крайки "Ворскли" Якубу (внизу кадра, озирається) та Пердута (теж за кадром). Таким чином "Ворскла" намагалася знезброїти початок атак "Динамо" — і їй це вдалося.

Понад те, перший гол у ворота "Динамо" якраз і став наслідком такого пресингу. Спершу Рангел після довгої передачі запресингував Забарного...

...той був змушений фолити та привіз штрафний. А під час подачі від Тілля Забарний припустився помилки та дозволив Рангелю обійти його та завдати удару головою.

Як долати такий пресинг? Лише пошуком вільного простору. Полтавці замало його давали, адже грали компактно, не висмикуючись, але в швидкості й класі, звісно, програвали опонентам. Тому один із варіантів був — швидкі переведення м'яча з краю на край та швидкі атаки. Попервах у "Динамо" це виходило. Характерний епізод трапився на 11 хвилині:

Тут Кендзьора віддав пас на Де Пену, однак той опинився під пресингом одразу трьох гравців у зеленій формі (зелене коло) — Степанюка, Рангела та Пердути. Під тиском динамівець повертає м'яч поляку — і той одразу шукає варіант в іншому напрямку, віддаючи пас на Циганкова. Той грає коротко на Сидорчука — і "п'ятірка" "Динамо" кидає у відрив Тимчика на правому фланзі. Подивіться, у що вилилася така швидка зміна вектору атаки: нападники "Динамо" опиняються один в один проти опонентів, які не готові до єдиноборств, а у Тимчика одразу кілька варіантів для передачі:

Але так діяти протягом тривалого часу в динамівців не виходило — і я можу це пояснити не лише діями "Ворскли", яка перекривала вільні зони, а й утомою киян після "Барселони". Характерні показники — відсоток вдалих єдиноборств: гравці столичного клубу поступилися за ними не лише полтавцям, а й самим собі — проти своїх середньостатистичних даних.

Так, приміром, вдалих єдиноборств унизу в Циганкова було в середньому 55%, а проти "Ворскли" — 53%. У Сидорчука — 59% проти 50%. Шапаренко — 45 проти 38, а Караваєв — 54 проти 27.

Загалом за відсотком виграних єдиноборств "Ворскла" була кращою за "Динамо": 52% проти 45%. Ще більш разюча різниця у перехопленнях — 21 у "Динамо" й 54 у "Ворскли". На мій погляд, це підтверджує думку, що після каталонців киян не відновилися й не могли грати настільки ж інтенсивно й сильно, як раніше.

Хочу звернути також увагу на ще один тактичний елемент, який використав Максимов. Його частково видно на попередньому скриншоті, але ще краще — ось тут:

Тут видно, що "Ворскла" формально діє у п'ять оборонців. Але Якубу розташовується не лівим крайнім, як зазвичай, а лівим центральним. Його місце на фланзі тут займає Челядін. А ось тут — уже Якубу діє вище:

Чому так? Річ у тім, що лівим центральним, напевно, мав зіграти Чеснаков, але наслідки перенесеної коронавірусної хвороби далися взнаки й після розминки в нього паморочилася голова. Тому Максимов вирішив перебудуватися, випустивши Челядіна на фланг, а в зону лівого центрального перемістивши Якубу.

Для чого? Для того, щоб нівелювати перевагу "Динамо" на їхньому правому фланзі. Якщо точніше, то нівелювати вплив Циганкова, який фактично діє як напівфорвард, а не правий півзахисник. От Якубу за ним і стежив. Зверніть увагу на момент на 40-й хвилині: Циганков звично опускається за м'ячем глибше, але за ним слідує Якубу:

Фактично це була схема з чотирма, а не п'ятьма оборонцями, з додаванням ще одного гравця ситуативно. І попри те, що торкань м'яча у штрафному у Віктора було 7 (більше лише у Гармаша — 9), він виграв більш ніж половину боротьби, але результативними діями все ж не відзначився.

Після голу "Ворскла" ще глибше сіла в захист. Оскільки за такої насиченої оборони важливими стали вертикальні пересування гравців "Динамо" за взірцем Циганкова, чим кияни намагалися висмикувати оборонців "Ворскли" — то в полтавців в обороні опинялися ледве не всі футболісти. Коли центрбек Тамм зміщувався у фланг, його місце в обороні займав Пуцлін:

Розуміючи, що киянам не вистачає таких вривань і такого "човникового бігу" попереду, Луческу в другому таймі випускає в атаку Гармаша. Ось як мав рухатися Гармаш попереду:

Однак у цей час "Ворскла" жваво оборонялася та контратакувала — і відсоток виграних дуелей у полтавців був найбільшим саме в цей проміжок матчу. Як і кількість моментів біля чужих воріт. Заміна Челядіна на Кравчука якраз і покликана була зміцнити першу лінію оборони: Кане сів нижче лівим флангом, а місце в атаці зайняв Кравчук.

Саме він і спричинився до другого голу у ворота "Динамо". Але не тільки він: зауважте, скільки протяг м'яча Кравчук, перш ніж віддати передачу, і скільки пробіг Степанюк перед тим, як заробити пенальті — і їм так ніхто і не зміг завадити.

Також у другому таймі давалася взнаки втома "Динамо": спроби швидких переведень м'яча з флангу на фланг були — але замало. І вищеописані рухи між лініями здійснював лише Гармаш (попри вихід на другий тайм — у нього найбільше ударів по воротах у команді).

Після другого голу полтавці сіли в оборону — і лише тоді у "Динамо" почали з'являтися моменти завдяки появі простору перед полтавськими воротами. Додало їм можливостей і вилучення у складі гостей. Після голу й до фінального свистка кількість ударів у рамку була найбільшою в матчі — 7. А показник xG у киян став найбільшим лише після 85-ї хвилини, коли був вилучений Кравчук.

А ще — динамівці цілковито перегравали своїх візаві у верхових дуелях (65% проти 27%), однак чомусь стали користуватися цією перевагою лише наприкінці матчу. Часу й талану на другий гол їм не вистачило.

Ось таким чином "Ворскла", завдяки розумній тактиці, протидії сильним якостям "Динамо", змінам моделі гри та талану (з 3 ударів у рамку — два голи) переграла втомлене "Барселоною", доволі інтертне в атаках "Динамо". Не ставлячи при цьому на весь матч автобус у штрафному майданчику.

Побільше б таких матчів і команд в УПЛ!