Абонементи, ролик із Гоголем, онлайн-квитки, форма з «Героям слава!». Чому варто стежити за СК «Полтава»
У перших кроках клубу — багато того, що мали б робити, але не роблять, клуби УПЛ.
У перших кроках клубу — багато того, що мали б робити, але не роблять, клуби УПЛ.
Учора СК "Полтава" переміг ФК "Суми" 3:0 у дебютному для себе матчі в професійному статусі.
Минулого сезону цей клуб грав у аматорах, цього сезону заявився до другої ліги. До зниклого ФК "Полтава" він не має жодного стосунку. Він був заснований 2011 року колишнім гравцем "Ворскли" Володимиром Сисенком та полтавським журналістом, футбольним агентом Станіславом Майзусом. Грали на чемпіонат та Кубок області, 2014-го виграли перший турнір та здобули Суперкубок. Потім припинили виступи.
Відродилися 2019 року, завоювали срібло тогорічного чемпіонату області та вийшли до фіналу Кубку. Наступного сезону, 20/21, заявилися в аматорський чемпіонат України, де у своїй групі фінішували п'ятими. Тепер стартували у другій професійній лізі.
Зараз модно хейтити український футбол, мовляв, все погано. Я наводжу аргументи, чому за цим клубом варто постежити. Мені здається, дуже багато є в його нинішній діяльності того, що радує.
Наприклад, у клубу є сайт — і непоганий. Я не фахівець саме з "начинки", але як журналіста мене радують новини, фотографії, інформація про клуб. Саме з сайту я взяв інформацію про історію клубу. Оновлюється доволі оперативно, з огляду на те, що в пресслужбі — одна людина.
У них поширили, а перед тим зробили класний ролик з анонсом матчу:
Перед початком змагань клуб презентував нову форму. З гаслом "Слава Україні! Героям слава!" І не просто пофоткався в ній і повісив у шафу до чергової інстаграм-сесії — а вийшов у ній на першу гру. Зараз чекаю, чи буде вільний продаж — сіре поло і малинова футболка сподобалися.
Перший матч провели на стадіоні "Локомотив". Зробили квитки по 50 гривень зі знижкою 50 відсотків для пенсіонерів, а АТОвцям та дітям — безплатно. Зібрали, за протоколом, 1000 глядачів. Квитки, до речі, були в касі та онлайн.
На стадіоні була шоу-програма, розваги, розіграш призів (хтось виграв плазмовий телевізор) за номерами квитків.
На вільному місці поруч із полем облаштували столики з парасольками, запросили підприємців із їжею та напоями. Сидиш — дивишся гру, п'єш квас чи що там давали.
Запустили продаж абонементів. Ціна — 600 грн. Є ті, хто вже купив. Для їхніх власників відвели місце на центральній трибуні. Нагадаю, це друга ліга, вчорашні так звані "любителі". І — абонементи.
Перед стартом змагань провели відкрите тренування для журналістів. Там офіційно представили новачків:
Зробили програмку до матчу.
Як і в аматорській першості, організували трансляцію матчу в кілька камер та з досвідченим коментатором Олександром Тингаєвим.
Після матчу провели пресконференцію не на тлі розетки чи стіни — а з нормальним, якісним банером. Можливо, це дрібниці, але в ці дрібниці теж вклалися й подумали про нормальну картинку для журналістів і вболівальників.
Досі в мене не виникало жодної проблеми з отриманням коментарів. Володимир Сисенко, головний тренер, після однієї з розмов зазначив: "Це — частина нашої роботи". Нагадаю, це вчорашні "любителі".
Він — колишній футболіст "Ворскли", один із тих, хто грав за неї найдовше. Пограв загалом у п'яти країнах. Зараз йому 59.
Ще в аматорах я особисто познайомився з президентом клубу.
Це Сергій Іващенко, керівник будівельних компаній Полтави. Відвідує матчі, навіть виїзні, буває на тренуваннях. Саме там я поговорив із ним хвилин 20 під запис, зокрема, про наміри будувати стадіон та створювати школу.
"Ми хочемо побудувати власний стадіон, тренувальну базу, дитячу школу. На сесії Щербанівської сільради (Щербані — село під Полтавою, до якого юридично належить частина міста під назвою Розсошенці, де є закинутий і напівзруйнований мотобольний стадіон — авт.) більшість депутатів підтримала розроблення документації щодо землеустрою теориторії для майбутнього стадіону. Ми хочемо, щоб земля отримала призначення для спорту, потім узяти її в оренду, сплачувати податки та створювати інфраструктуру. Зараз почали ремонтувати будівлю. Розробляємо проєкт стадіону — поля, трибун на 9 з половиною тисяч глядачів, манежу зі штучним покриттям. До речі, я запропонував співпрацю в цьому полтавській "Ворсклі", яка теж потребує штучного поля на зиму. Також хочемо підтримувати там гуртки з авіамодельного спорту, поруч є картодром, тому хочемо, щоб там теж продовжували займатися діти. І ще підтримуємо мотобольну команду "Дружба" (Мачухи)".
Імпонує те, що клуб не вимолює (принаймні, поки що) гроші з бюджету й розуміє, що футбольна команда — це не 22 людини на контракті, а насамперед інфраструктура, школа й спільнота вболівальників.
Останніх закликають вболівати за своїх лозунгом "полтавці для полтавців". У команді багато саме місцевих гравців. У тому числі — тих, хто є вихованцем місцевих шкіл, але до "Ворскли" не потрапив.
"У Полтаві — три футбольних школи. Щороку в них випуск. Гравцям виповнюється 17 років і вони кудись мають іти, продовжувати підготовку та виступи вже не в ДЮФЛ. У "Ворскли" — одна молодіжна команда й там нині багато приїжджих. Полтавські гравці, яких готували протягом кількох років, вкладали в їхній розвиток ресурси, залишаються без команд, втрачають форму й завершують кар'єри. Хтось із хлопців грає на першість міста, хтось на район, найкращі — на область. Тепер із цією молоддю працюватимуть в СК "Полтава", — розповів Станіслав Майзус, виконавчий директор клубу.
Якщо брати суто тактичні моменти, то у виконанні СК "Полтава" я за останні пів року побачив щонайменше три моделі ведення гри. І це точно не можна назвати друголіговим варіантом "бий-біжи". З "Сумами", хоч і послабленими недобором гравців, полтавці показали красиву гру та вагомий результат.
Критикувати я зараз нічого не хочу. Це діло нехитре — і приводи будуть. Зараз хочу лише побажати клубу успіхів і так тримати й надалі.
Наступний матч — із "Перемогою" 31 липня у Дніпрі. Раджу постежити, як починається шлях нових професіоналів. І сподіваюся, що це — надовго.
