Музика футболу

Розбір поки що найкращого матчу Євро-2020.

Я зрозумів, що мені нагадує гра Іспанії. «Болеро» Равеля. Один і той же ритм, один мотив, він повторюється і повторюється, в них 4-3-3...

...але це не має значення, бо вони катають і катають, підключають все більше гравців, інструментів стає все більше і більше, карусель розкручується... І тут ррраз — чийсь ривок (на скрині 2 — Коке), чиясь передача... І фінальний акорд — удар.

Потім — знову по колу. Напевно, на тренуваннях в іспанців улюблена вправа — гра на тримання.

Як намагалися цьому запобігти хорвати? Високе розташування при обороні (4-3-3 перетворюється на 4-5-1, як на знятку 3) з одного боку, не виснажує, як пресинг і біганина за суперником, з іншого — дозволяє перехоплювати гості передачі та закидання.

У першому таймі хорвати пробігли навіть менше за іспанців — так вони тримали зони, не висмикуючись на гравців, даючи суперникам пасуватися й пасуватися без кінця (співвідношення передач у першому таймі — на зняткові).

Що трапляється в ті рідкісні хвилини, коли іспанці все ж втрачають м'яч? Вони миттєво накривають суперника і намагаються його відібрати.

Що робили хорвати, аби уникнути такої втрати? Пробували одразу при відборі перемістити його в іншу зону. Для того постійно під це діло зміщувався Модрич із його пасом.

Іронія в тому, що обидва перші голи Іспанії були забиті в результаті швидких, а не позиційних атак. Тобто цей оркестр залюбки грає й інші мелодії, швидші й коротші. А коли в середині другого тайму хорвати від безвиході вже застосували високий пресинг, почавши бігати за суперником у його третині, та перейшли на 3-5-2 — знову отримали миттєву атаку, один пас через третину поля — і 3:1.

Складно буде будь-кому збити з пантелику цей іспанський оркестр, особливо, коли він стільки мелодій може грати та має коронну.

Це я написав на 80-й хвилині. А потім потужні хорвати забили двічі. Що доводить: невразливих не існує. Будь-хто міг кинути грати після такого — але не хорвати. Після 77 хвилини володіння було 64 на 36 на їхню користь! Подивіться на статистику передач (скрин 7) та ударів! Схоже, іспанці вже подумки купували квиток у чвертьфінал.

Та в додатковому часі Іспанія показала своє третє обличчя. Хорвати після своїх м'ячів раз по раз міняли гру в захисті — то в 3 захисники, то в 4. І не встигши перегрупуватися, отримали дві флангові «британські» атаки, два результативних кроси до штрафного майданчика й два голи.

Колаж із двох стопкадрів гольових передач Іспанії в овертаймі. Чорно-біла вставка — перший гол, кольоровий скрин — другий.

Я не сумніваюся, що хорвати усе б зробили, щоб повернутися в гру ще раз. Але часу вже не вистачало. 5:3. 8 м'ячів. 120 хвилин. 35 ударів.

Про такі матчі можна писати музику.