Тактичні новинки Євро. Гра в три центральних захисники

Приклади та варіанти виконання різних збірних у груповому етапі.

Євро-2020 — бенефіс схеми з трьома захисниками. За даними УЄФА, 13 команд у груповому етапі використовували цю модель гри. Причому з трьома оборонцями грали й такі представники консервативних стилів як Німеччина, Шотландія, Австрія.

Деякі команди, як-от та ж Австрія, грали і в три, і в чотири захисники (на останню побудову австрійці перейшли в матчі з Україною), деякі змінювали розташування під час ігор безпосередньо, а дехто взагалі використовував асиметричну формацію, коли за амплуа захисників — чотири, а де-факто їх троє.

Класичний варіант — це схема 3-5-2, яка в обороні трансформується у 5-3-2. Так, до прикладу, грала Шотландія в матчі з Хорватією. Ця зустріч проявила й вади цієї формації. Так, футболісти в темній формі прекрасно контролюють трьох форвардів суперника. Але при цьому в центрі поля, за лінією атаки, у хорватів — абсолютний простір. Цим і скористався, зокрема, Модрич, у якого в тій грі — гол+пас.

Грізні можливості цієї формації в атаці показав матч Німеччина—Португалія. Німці використовували модель 3-4-3 (див.скрин). Трьох центральних оборонців вистачало для захисту, тому крайки (6.Кімміх та 20.Госенс) мали можливість діяти в атаці на одній лінії з форвардами. Ось як це виглядає на скрині усереднених позицій:

Навіть із чотирма оборонцями Португалія постійно опинялася в меншості у своїй захисній третині: виходило чотири проти п'яти:

Обидва крайки — і Кімміх, і Госенс — відзначилися результативними діями, німці виграли 4:2.

Також схема з трьома оборонцями виявилася надзвичайно варіативною. Це може бути і атака, як у Німеччини, і глуха оборона, як у матчі Туреччина—Італія:

Схема з трьома захисниками дає також більше можливостей при початку атаки. Троє гравців можуть довше тримати м'яч, вишукуючи варіанти попереду — через центрального півзахисника або вертикальною передачею вперед. Крім того, є можливість спокійно віддавати середні й довгі передачі на високо розташованих крайків. Так намагалася діяти Шотландія в матчі з Англією.

Але ця ж гра показала, як можна таку перевагу в оборонній третині суперника нівелювати. На цьому ж зняткові бачимо, як троє атакувальних гравців у білих футболках пресингують шотландців, не даючи їхнім захисникам спокійно починати атаку та змушуючи крайків сідати нижче.

Однак постійні дії без м'яча виснажують суперників: у цій грі небезпечних моментів після 60-ї хвилини різко поменшало, а в рамку команди вдвох пробили лише тричі. Утім, це не позбавило гри напруги й цікавості.

Ще одна "гібридна" схема була застосована англійцями і в цій грі, і в інших. Її не можна назвати новою, але саме цього року в Прем'єр-лізі вона набула широкого поширення.

Насправді у матчі з Шотландією англійці діяли в чотири захисники. Але в оранжевому трикутнику їх троє. І з м'ячем номінальний півзахисник Келвін Філіпс — він опустився нижче, дозволивши таким чином номінальному лівому захиснику Люку Шоу висунутися в атаку. У фазі початку атаки англійці грали в три захисники. На цьому ж зняткові видно позицію 4 номера — іншого центрального півзахисника Деклана Райза. Він теж сів нижче, дозволивши правому захиснику Рісу Джеймсу забігти аж за кадр. Подивімося на взаємодію гравців на правому фланзі за кілька секунд до того:

Райс показує рукою Джеймсу, що той може підключитися в атаку, і зміщується на позицію третього центрального. Ось як це виглядає, коли маневр закінчено:

Завдяки таким пересуванням крайні захисники Англії стають фактично вінгерами, а один з опорників разом із двома центральними захисниками утворює тріо оборонців. Тобто при атаці виходить щось схоже на 3-2-5 або 3-4-4.

Така схема широко застосовується в "Ліверпулі" Клоппом, коли хтось із центральних півзахисників, наприклад, Вейналдум, або, як на цьому зняткові з матчу "Ліверпуль"—"Евертон", Тьягу, глибоко сідає для першого пасу.

Так само діє МЮ, де роль того, хто сідає в оборону, виконує Скот МакТоміней. До речі, він в МЮ саме опорник, а за Шотландію грав якраз одного із трьох центральних захисників.

В Україні так грає "Шахтар", коли Степаненко у фазі розвитку атак виконує роль центрального захисника:

Трохи інший варіант ми бачили у фіналі розіграшу Ліги чемпіонів, коли Зінченко грав формально лівого захисника, але під час розвитку атак переходив на позицію опорника, і МС фактично теж діяв у три оборонці з ромбом у центрі поля.

Щоправда, цей експеримент був менш вдалим: саме в момент "перезмінки" українця "Челсі" провів вирішальну атаку. Теж, до речі, флангом, і теж граючи в три захисники.

Утім, попереду найцікавіші матчі, й формація з трьома центральними захисниками ще буде показана кількома збірними, які вийшли до плей-офф.