Павло Ребенок: полтавський мандрівний лицар

Удосталь погравши у Харкові та Одесі, Павло Ребенок провів 300-й матч у «Ворсклі», клубі, який вважає рідним.

Якщо зображати футболіста в якомусь образі, зрозумілому не лише футбольним людям, то Павлові Ребенку пасував би образ середньовічного лицаря-хрестоносця. Багато помандрувавши й назахищавшись чужих кольорів досхочу, він на схилі кар'єри повернувся додому. Тому автор вирішив зобразити цього гравця в образі героя фільму «Залізний лицар».

Ми спілкувалися на початку січня 2017 року. Для футбольних журналістів це «мертвий» сезон: крім Англії, ніде не грають, зборів ще немає, футболісти роз'їхалися по теплих краях. А новини ж самі себе не напишуть.

Тому я був вкрай здивований, коли Павло відповів на телефонний дзвінок і погодився відповісти на кілька запитань. Він поставився до цього як до частини роботи, що робило йому честь, тому я, замовивши в спортивному (зниклому вже) барі «Чемпіон» колу, приготувався слухати.

Ішлося і про виліт з єврокубків, і про борги в команді. Павло в контексті непевної фінансової ситуації тоді сказав таке:

– Я багато чим зобов'язаний цьому клубу, мені б дуже хотілося тут лишитися.

Він і лишився. Ще на чотири з половиною роки щонайменше. А матч проти «Шахтаря» у Полтаві 4 квітня, в якому гравець вийшов на заміну на 75-й хвилині, став для нього трьохсотим у кар'єрі в матчах еліти.

Павло Ребенок став 34-м членом Клубу Олександра Чижевського, куди входять гравці, що провели 300 й більше матчів в елітному дивізіоні.

Серед 34 футболістів цього клубу чинних тут четверо: крім Ребенка це Андрій Пятов, Олександр Гладкий, Володимир Чеснаков. На підході – Тарас Степаненко, в якого 297 ігор. Лідирує у списку Олександр Шовковський, у якого 426 ігор.

З гравців, які мають 300 і більше ігор в еліті, у «Ворсклі» виступали семеро: Сергій Закарлюка, Олександр Зотов, Андрій Пятов, Сергій Долганський, Володимир Чеснаков, Олег Краснопьоров, а тепер і Павло Ребенок.

А тих, хто досягнув цього показника під час виступів у «Ворсклі» – взагалі троє: разом із Ребенком це Долганський та Чеснаков.

У складі полтавського клубу Ребенок відіграв 223 матчі, харківського «Металіста» – 21 та одеського «Чорноморця» – 56. Це не враховуючи ігор на кубок, у єврокубках, у першій лізі, за дублі та в Білорусі.

Дебют Ребенка в еліті та у «Ворсклі» зокрема стався 25 липня 2004 року, майже 17 років тому. Тоді полтавці грали вдома з «Металістом» і поступилися 0:1.

Тренер Володимир Мунтян випустив Павла на 75-й хвилині замість Володимира Браїли.

– Ми хоч і програли 0:1, але для 19-річного пацана це була незабутня подія. Шкода, що Владислав Прудіус не реалізував пенальті, а то могли б зіграти з харків'янами й унічию. До виходу на заміну Володимир Мунтян сказав, щоб я просто грав. Тренер розумів, що вимагати від мене чогось надприродного було нереально, – згадував Павло в інтерв'ю Zbirna.com.

Примітно, що в тому поєдинку за харків'ян виступав Олександр Гладкий, а в запасі у полтавців був Андрій Пятов. Усі троє продовжують кар'єру нині.

У тому чемпіонаті Ребенок зіграв дев'ять матчів (і 18 у дублі), а в наступному – вже коли Мунтяна змінив Віктор Носов – 24. Далі Павло виступав переважно за дубль (три гри в еліті в сезоні 06/07), а наступний чемпіонат почав у Харкові, у складі «Металіста», теж переважно в другій команді (18 матчів проти двох в еліті.

Потім була Одеса.

Три сезони, в яких Павло був основним та досяг першого ювілею. 21 березня 2009 року зіграв 50-й матч, провівши 90 хвилин у Луганську, де його «Чорноморець» програв 1:2. Наступного чемпіонату одесити вилетіли. Ребенок не пішов з команди й відіграв чемпіонат за «Чорноморець» у нижчій лізі й допомігши їм повернутися до еліти.

Однак надалі Ребенок повернувся до «Ворскли».

Його покликав Павлов.

- Фанати «Чорноморця» у 2011-му мені говорили, коли я вдруге переходив у «Ворсклу», що двічі в одну річку не входять. Я сказав, що ввійду, і вийшло це зробити ще не одного разу. Я товаришую з уболівальниками «Чорноморця», віддавши цьому клубу більш як три роки. Але все ж рідна для мене команда – «Ворскла». Я не міг відмовити Миколі Петровичу Павлову, тим більше що планував жити в Полтаві, тому знав, куди переходжу, – говорив Ребенок у згаданому вище інтерв'ю. 

У тому складі Павло був стабільним гравцем основи разом із Безусом, Даллку, Чеснаковим, Долганським, Селіним та Маркоскі. Саме тут, у Полтаві, 4 грудня 2011 року Ребенок провів свій сотий матч в еліті. Це була гра «Ворскла»–«Карпати» (1:1), в якій Павло відпрацював усі 90 хвилин.

Той сезон був пам'ятним, адже «Ворскла» подолала дві кваліфікації Ліги Європи, плей-офф й потрапила до групи. Ребенок забивав командам «Слайго» та «Динамо» (Бухарест) у Полтаві.

Загалом восени 11-го року Павло провів 12 матчів у Лізі Європи.

Наприкінці того сезону Павлов покинув команду.

А футболіст чудово себе проявив – настільки, що його знову покликав до себе «Металіст».

Відтак першу половину чемпіонату 12/13 Павло провів у Харкові, зігравши в семи матчах того «срібного» сезону харків'ян.

А після зими – з лютого 13-го – повернувся до Полтави вже як орендований гравець, провівши за «Ворсклу» другу половину сезону 12/13 (12 матчів) та першу 13/14 (18 ігор). Потім знову була оренда до «Чорноморця» (11 матчів), де 6 квітня 2014-го Павло зіграв свій 150-й поєдинок. Це була гра «Чорноморець»–«Металург» Запоріжжя (3:0, Ребенок вийшов на 84-й хвилині).

Після оренди в Одесі футболіст знову повернувся до Харкова, де в чемпіонаті 14/15 відіграв 12 матчів і ще шість разів виходив на поле в єврокубках.

Зрештою, влітку 15-го його відпустили – і Ребенок переїхав до Білорусі, в команду «Торпедо» (Жодино). У Білорусі гравець задніх не пас: 15 ігор і 9 асистів. Однак у січні 2016-го втретє прибув до Полтави, де й лишається донині.

Саме на третій полтавський період кар'єри припали його 200-й, 250-й і 300-й матчі.

200-а гра – матч «Ворскли» з «Карпатами» вдома 15 квітня 2017 року (0:0, весь матч на полі). 250-та – поєдинок полтавців проти «Арсенала» 7 жовтня 2018-го (0:2, весь матч).

– Тут я вдома, і кудись їхати мені не хочеться. Ідеться не про гроші, хоча вони, безумовно, важливі. Але в цьому клубі я виступаю найкраще за всю кар'єру. «Ворскла» - найкраща команда для моїх ігрових якостей. Завжди хочеться грати добре і отримувати від цього моральне задоволення, – говорив Павло в інтерв'ю автору в січні 2017 року.

За цей час футболіст пережив кількох тренерів, випробування в особистому житті, допоміг «Ворсклі» здобути «бронзу», вдруге в кар'єрі зіграв у груповому етапі Ліги Європи, де провів усі матчі, зокрема, обидві гри проти лондонського «Арсенала» та лісабонського «Спортинга».

У фіналі Кубка торік Павло не грав – був на заміні. Але на поле він виходить регулярно, хоч і не в основі. Таким чином і досяг позначки у 300 ігор.

Контракт у нього розрахований до літа цього року.

Цього ж липня в нього буде день народження – 36 років. Наперед заглядати не станемо, а процитуємо самого Павла:

– Важливо те, як ти почуваєшся, а не скільки тобі років за паспортом. Я сповнений сил і бажання допомогти рідному клубу, яким є «Ворскла».