«Ворскла» без лонгболів, «Олімпік» із помилками. Розбір матчу
Обидва тренери змінили схеми. У Максимова вийшло добре, у Калитвинцева — погано.
Обидва тренери змінили схеми. У Максимова вийшло добре, у Калитвинцева — погано.
«Ворскла» почала гру за схемою 4-4-2 при володінні. Ось її розстановка:
Це дало перевагу полтавцям при обороні. Ось їхній правий край успішно справляється з атакою «Олімпіка»...
...а ось лівий, де Кане і Якубу вдвох зупинили просування гостей:
«Олімпік», певно, не розраховував на такі зміни у господарів, тому що виставив трьох центральних захисників із латералями Пасічем і Лебеденком. Але Максимов сам змінив модель — і тепер на фланзі у біло-зелених було два гравці проти одного у білих. Латералі «Олімпіка» розривалися між атакою та обороною. Якщо йшли вперед, то «губили» Луїзао, як на цьому зняткові...
Або ж змушені були постійно оборонятися — і при цьому у «Ворскли» ще могли підключатися Пердута і Якубу.
Чому ці флангові негаразди одразу не спровокували зміни в «Олімпіка» — незрозуміло. Але контратака «Ворскли» одразу ж принесла результат. Чеснаков і Пердута відібрали, Тіль швидко відпасував, а не найшвидший Луїзао пробіг із м'ячем від свого штрафного до чужого....
...і лише тут його наздогнав лівий оборонець «Олімпіка». Але бразилець уже відпасував на Степанюка, який теж здійснив нічогенький забіг і влучно пробив. Три центральних оборонці гостей тут як тут — але що вони можуть удіяти, якщо і фланговий Луїзао, і Кане на протилежному краю не зустріли жодної опіки?
Перший гол теж не змусив «Олімпік» перебудуватися. Усе ті ж п'ять оборонців при позиційних атаках «Ворскли»...
...і та ж кволість при її позиційній обороні. Фактично гравцям у білій формі, попри володіння м'ячем, за такої моделі нікому його віддавати.
Другий гол був після кутового. Надалі у «Ворскли» ще були моменти. Кулач отримав завдання більше атакувати з глибини, тому змішувався і в центр, і у фланг, звідки починав свої забігання.
І лише по перерві «Олімпік» уніс корективи. Тепер стало чотири захисники...
...а в атаці 4-3-3 гостей наштовхувалися на ті ж 4-4-2 полтавців. І одразу завдяки тепер уже двом гравцям на флангах суперників біля воріт «Ворскли» побільшало небезпеки.
Однак третій гол — наслідок програної боротьби. Воротар «Олімпіка» м'яча вибив, Тілль виграв єдиноборство, відпасував на Степанюка, а той продовжив далі на Кане.
І африканець, і Кулач із Степанюком — швидкі футболісти, але хіба в «Олімпіку» про це не знали? Вони увійшли до штрафної фактично без перешкод. Кане встиг пробити й віддати пас, а Степанюк — забити свій другий гол.
Помилки в моделі гри на старті, запізнілі перелаштування й неготовність до швидких атак «Ворскли» призвели до розгромної поразки «Олімпіка». А господарі продемонстрували, що готові грати не лише довгими закиданнями вперед, а й короткими та середніми передачами зі швидким виходом в атаки.