Ніколи такого не було — і от знов

Матч "Інгулець" – "Шахтар" не відбувся. За таких умов і правил це не востаннє, та і не вперше.

У квітні 17-го я прийшов на стадіон "Локомотив" у Полтаві, щоб сфотографувати поле. У той день стало відомо, що кубковий матч ФК "Полтава"–"Шахтар" може не відбутися через стан газону.

У мене були з усіма рівні стосунки, не дружні й не ворожі, я нікого не мав ні вигороджувати, ні топити, тому пішов одразу до тодішнього директора стадіону й сказав йому щось типу такого: "Богдан, я прийшов пофоткати поляну. Погане я і так знайду, а ти покажи мені щось хороше".

Він показав: як латають те поле, як вимакували воду піском, швабрами й тряпками. За воротами відкрив люк і показав, який рівень ґрунтових вод. Я дотягся до води рукою. Пояснив, що підігріву немає, для першої ліги такої вимоги не ставили. Без підігріву та за малосніжної зими трава вимерзла. А оскільки "Локомотив" розташований внизу, на Подолі, та ще й в оточенні будинків, то їхні бетонні фундаменти з чотирьох боків під час весняних дощів перетворили стадіон на акваріум, в якому до останнього стояла вода.

Матч скасували. "Шахтар" відмовився грати, делегат став на їхній бік, хоча ФК "Полтава", частина вболівальників вважали, що можна грати. Тим більше, що в деяких містах, де тоді грали матчі УПЛ, газон був не кращим.

Фото друге — це 3 грудня 2016-го. Два дні снігопаду. Якщо мені не зраджує пам'ять, на полі стадіону "Ворскла" було 40 см снігу. Лопатами в день гри з "Динамо" махали навіть футболісти.

Директор клубу говорив мені: несправедливо, що Полтава ціною здоров'я людей і кількох сотень тисяч гривень матч все ж провела, а в інших містах спокійно ігри поскасовували. 2:2 тоді було, однак футболом те ковзання назвати було важко.

Третє й четверте фото — це список найпізніших і найхолодніших ігор в історії "Ворскли" з мого телеграм-каналу. Туди слід додати ще поєдинок із "Минаєм" у суботу — 12 грудня, мінус три. "Явора, давай длину — поле не позволяет", — кричав Максимов з трибун. Хоча і підігрів був, і плівка є, і дренаж на "Ворсклі" в порядку. Просто зима, що поробиш. 1:1 було, довгі передачі все одно не допомогли.

У першому випадку, у квітні 17-го, "Шахтар" не зіграв. Мав на те право й ним скористався. При своєму праві була й "Полтава": за підігрів і колір трави в регламенті мови не було, а в УПЛ дозволяли грали й на гірших городах. У другому випадку — у грудні 16-го — "Динамо" грати погодилося, не нило і не скаржилося, але втратило очки. "Ворскла" витратила гроші та зусилля, бо інакше могло бути 0:3 — хоча жоден підігрів і плівка не врятують від рясного снігопаду. Бо в грудні у нас зима.

Ці два випадки лише в Полтаві й лише на моїй пам'яті ілюструють, наскільки недосконалі й двозначні в нас правила проведення ігор. В них немає чітких вимог до стану поля, усе віддається на розсуд окремих осіб. Це дуже вигідно, але це називається візантійщина, а не чіткий регламент.

Окрім того, УПЛ часто порушує свої ж власні правила. Наприклад, дозволила "Інгульцю", "Минаю" і "Рухові" пропустити перші тури чемпіонатів U-21 і U-19, бо за короткої перерви ті не встигли зібрати молодіжні команди. Хоча тій же "Волині", "Оболоні" чи навіть "Миколаєву" з першої ліги ніщо не заважає і не заважало мати в нижчій лізі свої другі команди.

Тому не дивно, що такі ситуації повторювалися й ще будуть повторюватися. От цього разу — у Кропивницькому, де грає заможний, але безстадіонний "Інгулець". Яка вже різниця, хто там коли не увімкнув підігрів? Жодного разу в Полтаві (як видно з наведених знятків) у грудні не було вище +6 градусів, а переважно близько нуля й або мряка, або сльота. Кропивницький — аж на один градус широти (це 111 км) південніше, й навряд чи там в ті ж дати були тропіки. Толку з того, що поле в Полтаві було умовно готове й матч із "Минаєм" відбувся?

Україна — не Лондон, не Париж, не Мюнхен, ми не можемо грати в грудні! Якщо не поле — як у Кропивницькому — то негода, як у Полтаві в 16-му, завадять. Але десь по кабінетах уперто уявляють Україну Італією і тулять ті ігри на пів грудня, а потім ще й на лютий.

Окрема історія — "безстадіонні" клуби. Орендувати можна будь-що, звісно, хоч "Олімпійський", хоч "Камп Ноу". Але якщо це не в місті базування клубу — це як дача за 300 км: за всім там не встежиш, щось та й винесуть. От і в Кропивницькому не встежили. Директор стадіону ж там — не "інгулецький".

І поки в нас будуть складати такі календарі — форс-мажори повторюватимуться. Поки допускатимуть до змагань клуби без нічого, крім накуплених гравців — буде те саме. Поки вимоги до стадіонів першої ліги та Прем'єр-ліги різнитимуться, як російське телебачення й реальність — ми знову дивитимемося не якісний футбол, а кабінетні змагання рівних і ще рівніших. Ну або в кращому випадку — грязьовий чи сніговий футбол на промерзлих або просяклих дощовою чи талою водою полях, якщо грати таки дозволять.