Бійся бороди!

Метт Нікерсон народився 11 січня 1985 року у приморському містечку Олд Лайм (штат Коннектикут), яке відоме усьому світу як місце зародження хвороби Лайма. Займатися хокеєм хлопчина почав, коли йому було 5 років. Через те, що у Олд Лаймі свого льодового майданчику не було, він був змушений їздити на тренування до сусіднього Нью-Лондона, що знаходився за 15 миль від дому. Команду місцевого коледжу тоді тренував Дуг  Робертс – колишній гравець НХЛ, який провів у найсильнішій лізі світу 419 матчів за «Детройт», «Окленд», «Каліфорнію» та «Бостон». Саме він поставив Метта на ковзани і відвів йому роль нападника, але згодом через його габарити перевів гравця у захист. Батьку подобалося захоплення сина, адже він був давнім прихильником «Бостон Брюінс» – представників сусіднього штату. Цікаво, що у Коннектикуті була своя хокейна команда НХЛ – «Хартфорд Вейлерс», яка проіснувала до 1997 року (далі переїхала у Кароліну та стала «Харрікейнс»). Свого часу кольори клубу захищали відомі зірки ліги Боббі Халл, Кріс Пронгер, Пол Коффі та легендарний «Містер хокей» – Горді Хоу. Тому не дивно, що однією із дитячих мрій малого Метта було у майбутньому одягти джерсі «Китобоїв».

Від юніора до «Зірок»

Свій перший повноцінний чемпіонат 15-річний Метт провів у сезоні 2000-01 у складі дитячої команди «Коннектикут Вейлерс». Слід зазначити, що у складі «Китобоїв» він був одним із наймолодших. Наприклад, найкращий бомбардир команди Білл Манварін був старше свого одноклубника на чотири роки. Та навіть граючи з дорослими хлопцями Нікерсон зміг у 22 матчах набрати 29 очок, що стало четвертим результатом у команді. Зате по вилученням він увійшов у трійку «Коннектикуту» – 141 хвилина. Мабуть, хлопець вже тоді знав, що лавка штрафників буде для нього «другим домом».

По закінченні сезону Нікерсон потрапив до тренувального табору команди «Техаські Торнадо», що виступала в одній із найкращих юніорських ліг США -  NAHL.

«Це була успішна команда, вони організовували тести по усій країні. Мені тоді було 16 років, а виглядав я на усі 20. У мене був гарний перший день у таборі. На лід вийшов помічник тренера Тоні Кертейл і сказав: Ви двоє – бийтеся», – згадував пізніше Нікерсон. –Ми побилися, а я не програв. Тоні любив хлопців, які уміють грати в хокей та займатися фізичними вправами, тому Техас був для мене ідеальним місцем».

Наступні два роки Метті відіграв за «Техаський Торнадо» у Північно-Американській хокейній лізі. Перший сезон для нього вийшов доволі «скромним»  – усього одна закинута шайба та 13 набраних очок загалом. Але другий рік захисник провів більш впевнено. У 47 поєдинках він здобув 29 очок (6+23) і увійшов у десятку найкращих бомбардирів своєї команди. Техасці посіли третю сходинку, а одразу троє одноклубників Нікерсона потрапили до символічної збірної чемпіонату. Щоправда, жодному із них у професіонали вибитися не вдалося. Наш герой також за підсумками сезону був серед найкращих, точніше найкращим  серед штрафників. За 47 матчів він назбирав 277 хвилин штрафу, що стало найбільшим результатом у NAHL.

Здобутки молодого захисника не залишилися осторонь скаутів клубів НХЛ. На початку 2000-х ліга продовжувала слідкувати за поганими хлопцями, тому не дивно, що Нікерсон привернув своєю грою увагу декількох команд. На драфті 2003 року його під 99 номером вибрав генеральний менеджер «Даллас Старс» Даг Армстронг.

Це було чудово! Ми були на церемонії і я вже подумав, що це пуста трата часу, ми дарма приїхали у Нешвілл. Я розмовляв раніше з представниками «Далласу», але усі команди, які я гадав, що виберуть мене, вже свій вибір зробили, – згадував Метт. – Я жив у Техасі, всього в двадцяти хвилинах їзди від Далласу і відвідував матчі «Старс». Це було так круто, неначе мене вибрав «Хартфорд Вейлерс». Безперечно один із самих дивовижних моментів у моєму житті!

Цікаво, що пізніше за нього у той рік вибрали хокеїстів, які змогли відіграти чудову кар’єру у лізі: Лі Стемпняк (148 номер) – 911 матчів,  Дастін Бафлін (245 номер) – 869 матчів  та Джо Павелскі (205 номер) – 1030 старту цього сезону. Розраховували й на Метта. У свої 18 він був непоганим захисником із чудовими антропометричними даними – вагою 106 кілограм та зростом 193 см. Одним словом, готовий гравець для команди НХЛ, крім того полюбляв битися. Уболівальники добре пам’ятали криваві кулачні розбірки 80-х та 90-х років та обожнювали таких хлопців як Нікерсон, а керівники клубів бажали мати у своїй команді мінімум одного тафгая для захисту найкращих гравців. Єдиним мінусом було те, що при таких фізичних даних він важкувато виглядав на льоду.

Працювати над собою хокеїст продовжував у студентській лізі NCAA, виступаючи за Університет Кларксона. Ним був побитий рекорд дивізіону ECAC по кількості штрафних хвилин. Тепер нова позначка становила 179 хвилин. Відігравши усього сезон він вирішив перейти у професіонали і підписав контракт початкового рівня із «Далласом» на три роки.

«Гадаю, що більше за все нас здивувало за останні 12 місяців у Кларксоні гра Метта у більшості та те, як він добре рухав шайбу як для такого великого гравця, – сказав після сезону Франсуа Жигер, асистент генерального менеджера «Старс». – У нього чудовий кидок і його навички на рівні коледжа були вищими, ніж ми очікували, коли рік тому вибрали його на драфті».

Сам хокеїст не приховував радості від підписання професійного контракту. Його дитяча мрія грати у найсильнішій лізі світу стала ближчою ще на один крок.  

«Підписати контракт із «Далласом» – це просто здійснення мрії. Проживши у Метроплексі два роки, я відвідав стільки матчів, скільки зміг. Тепер просто можливість працювати по програмі і розвиватися у цій організації – феноменально».

Його стиль був схожий за манерами на екс-капітана «зіркових» Деріана Хетчера – володаря Кубка Стенлі у складі «Далласа» 1999 року. Лідер захисту техасців також полюбляв жорстку гру. Згадати тільки його силовий прийом проти Джеремі Реніка, коли той залишив лід із зламаною щелепою.

Чи силовий прийом проти Петра Сікори у фінальній серії Кубка Стенлі 2000 проти «Нью-Джерсі»

За рік до підписання контракту з Нікерсоном, Хетчер залишив команду як вільний агент та став гравцем «Детройту». Цілком можливо, що керівництво «Старс» бачило у молодому американцеві правонаступника свого колишнього лідера. 

Свій перший рік після підписання контракту Метт був вимушений провести в юніорській лізі у складі «Вікторіавілль Тайгерс» (той самий за який минулого сезону виступав нинішній капітан київського «Сокола» Фелікс Морозов). Причиною став локаут, через який повністю був відмінений сезон НХЛ 2004/05, а у «Далласа» на той час не було команди АХЛ. Багато хто із гравців найсильнішої ліги подався грати у Європу – КХЛ, Німеччину, Чехію, Фінляндію, Швецію, Швейцарію. Ті, хто залишився підсилили клуби АХЛ. Молоді хокеїсти поповнили ростери клубів трьох канадських хокейних ліг (Ліга Онтаріо, Квебеку та Західна хокейна ліга). У своєму новому клубі Нікерсон традиційно для себе був лідером по кількості штрафних хвилин (182). Більш того за інцидент, що стався у грі між «Вікторіавіллем» та «Драммондвіллем» 3 грудня 2004 року, американець отримав 10-матчеву дискваліфікацію. Хокеїст після вилучення до кінця гри повернувся на лаву для запасних та погрожував гравцям команди суперників. Відбувши це покарання, він допоміг «Тиграм» вийти у плей-офф, але далі першого раунду їм пройти не вдалося. Натомість переможцем того сезону стали «Рімускі», у складі яких виблискував майбутній гравець «Піттсбурга» Сідні Кросбі.

Підготовку до наступного сезону Нікерсон розпочав у тренувальному таборі «Далласу» та навіть встиг відзначитися закинутою шайбою у контрольному матчі проти «Едмонтона».

Я закинув шайбу у першій же зміні і це було круто. Після гри я зателефонував додому мамі, але вона не повірили, що я закинув шайбу, а не побився. Мені довелося відправити додому звіт про ту гру, щоб переконати своїх, що я дійсно закинув шайбу. 

Але закріпитися в основі «Зірок» йому не вдалося, тому Метт відправився у фарм-клуб техасців «Айова Старс». Проте і там хокеїст провів лише чотири контрольні поєдинки після чого виник варіант із Фінляндією.

Піковий король

На початку 2000-х клуб «Ессят» із міста Порі був одним із аутсайдерів фінського чемпіонату. Із року в рік команда барахталася на дні турнірної таблиці, тому потрапляння до так званого вайлд-карду у 2005 році можна було розцінювати як успіх. Та пройти «Ільвес», щоб зіграти у чвертьфіналі, їм так і не вдалося. Перед початком наступного сезону команда зазнала відчутних кадрових втрат. «Ессят» залишили одразу два найкращих бомбардири – канадець Джейсон Вілльямс, який після закінчення локауту в НХЛ повернувся до «Детройту», а також Пасі Туомінен – вирішив податися до сусідньої Швеції у МОДО.

Клуб із Порі завжди віддавав перевагу фінським хокеїстам, лише частково підсилюючи склад легіонерами, а у 2005 році основу склали вихованці клубної школи. Загалом у найвищому дивізіоні у тому сезоні дебютували одразу сім гравців із молодіжної команди, серед яких майбутній гравець «Торонто» та «Айлендерс» Лео Комаров. Фінський легіон «Ессята» розбавили канадець Роб Хісей та американець Джей Ді Форрест. По ходу сезону до них приєднався ще й канадець Майк Ремсей. Четвертим легіонером став Нікерсон. Його стиль гри одразу припав до душі вболівальникам клубу за непоступливість та міцні кулаки. Слід зазначити, що у той рік команда підібралася під стать американцю. За 56 поєдинків гравці отримали 444 двоххвилинних вилучень, 18 п’ятихвилинних, 26 дисциплінарних та 23 матч-штрафи. Загалом 1698 хвилин – абсолютний рекорд фінського чемпіонату, який тримається й досі. Вклад Нікерсона у цю цифру був найвагоміший. За перші вісім поєдинків американець отримав 110 хвилин штрафу, а загалом до кінця регулярного сезон він назбирав 236 штрафних хвилин, що також стало рекордом ліги, який тримається й понині. Крім того на початку листопада за бійку з форвардом ХІФК Патріком Лостедтом та неспортивну поведінку Нікерсон отримав триматчеву дискваліфікацію.

Запальний Нікерсон не завжди справлявся з емоціями – під час одного із матчів він вирішив з’ясувати стосунки із вболівальником суперника. Хоча у цього епізоду є своя передісторія. Напередодні вночі йому зателефонувала сестра і розповіла, що у їхнього батька є коханка і мати вигнала його з дому. Для Метта ця новина виявилася важким ударом, тому він довго розмірковував чи приймати взагалі участь у матчі, що мав відбутися увечері. Зваживши усі за та проти гравець вийшов на лід аби допомогти партнерам, але хід гри складувався не на користь його команди. Згодом нерви у американця не витримали.

«Ессят» несподівано для усіх у регулярному сезоні фінішував на п’ятому місці, що стало найкращим результатом клубу з 1994 року. Лідер атак Марко Ківенмякі, який набрав 53 очка, через декілька років розповідав Нікерсону, що лише у тому сезоні відчував себе у повній безпеці. Він знав, що Метт у будь-яку хвилину заступиться за свого головного бомбардира. Впевненість за свою безпеку дозволила фіну продемонструвати найрезультативніший хокей у своїй кар’єрі в рідному чемпіонаті.

Хокейна ейфорія так охопила усе 80-тисячне місто Порі, що майже кожна домашня гра проходила при переповнених трибунах,а одним із головних атрибутів фанів тепер був ірокез – традиційна зачіска Нікерсона.

Було дійсно круто! Ми жили вздовж набережної і завжди бачили людей у футболках «Ессята» з ірокезом на голові, навіть у дітей були ірокези. Коли ми грали нам здавалося, що нас підтримує 80 000 чоловік, - саме так згадував свій період у клубі хокеїст.

За такої підтримки команда здійснила майже неможливе, вийшовши уперше із 1984 року у фінал чемпіонату Фінляндії. Однак, як і 22 роки тому виграти вирішальну серію «Ессяту» не вдалося.

Між НХЛ та Європою

Після сезону проведеного у Фінляндії Нікерсон повернувся до Техасу. Перед стартом чемпіонату йому зробили операцію на плечі, через що він був змушений пропустити близько 20 матчів. Після відновлення Метт опинився у складі фарму «Далласу» – «Айова Старс», що виступав у АХЛ. І хоча там хокеїст відіграв 40 матчів, особливо нічим не запам’ятався (3набрані очка та 97 хвилин штрафу).

Не знаю чому, але тренер мене ненавидів. Щоб я не робив, він все одно критикував це. Якщо я бився, він запитував навіщо я бився. А якщо не бився, то запитував чому я не бився? Я ніколи нічого не міг зробити правильно.

Після «Айови» Нікерсон зіграв 13 матчів за «Айдахо» у ECHL. Там він познайомився із Джеремі Яблонські, який став відомий більшості європейських уболівальників пізніше, коли  виступав у складі чеховського «Вітязя» у сезоні 2011/12. А на той час схожі за стилем та поведінкою хокеїсти стали ледь не найкращими друзями. Найбільше ця парочка запам’яталися домашньою бійкою у матчі проти «Аляски» у березні 2007-го.

На цьому сезон для Метта був майже завершений. Він отримав дискваліфікацію на 16 поєдинків, а його колега по «гулянці» пропустив наступні сім матчів.

Перед стартом нового чемпіонату Нікерсон нагадав тренерам «Далласу», що його основне завдання на льоду захищати своїх партнерів. Але дві сутички у передсезонних поєдинках проти Ентоні Пелузо із «Сент-Луісу» та Джареда Болла з «Коламбусу» враження не справили. Більш того босси «Старс» вирішили розірвати контракт із гравцем. Через це мрію про дебют в найсильнішій хокейній лізі довелося відкласти мінімум на один сезон.

Довго шукати майбутнє місце роботи не довелося. Фінський «Ессят» був радий вдруге підписати контракт із американським захисником і Нікерсон одразу взявся за справу. У матчі проти ТПС американець спочатку вдарив ключкою Антті Еркінджунтті, а згодом хотів провчити Теєму Лайне (того, що пізніше захищатиме кольори «Донбасу» в КХЛ). Вже залишаючи межі майданчика він намагався залякати ще й голкіпера Юху Куокканена.

Таке шоу сподобалося місцевій публіці, а ось головний тренер «Ессята» не був у захваті від дій свого підопічного. Тим паче, що Нікерсон отримав триматчеву дискваліфікацію. Та навіть відбуваючи покарання він умудрився його збільшити. Після поєдинку з «Ільвес» (4:5) тафгай у коридорі біля роздягальні знайшов гравця команди суперника Кевіна Канті та погрожував йому. Місцева федерація «нагородила» порушника додатковою дискваліфікацією на 5 поєдинків та наклала штраф на клуб у розмірі 10 000 євро. Майже місяць без хокею, напевне, дозволив герою Порі привести себе до тями.

Я не хочу більше пропускати матчі. Не хочу нікого розчаровувати і одразу скажу всім, що ви більше не побачите жорсткого божевільного. Тепер я збираюся сконцентруватися на іграх. Я обіцяв це мамі та всій команді «Ессят».

Захисник дотримав свого слова. Більше дискваліфікацій у тому році в нього не було, а у кінці січня 2008 стався перехід до «Ільвесу». Через фінансові проблем «Ессят» був змушений розпрощатися з одним із кумирів уболівальників. Буквально через кілька днів Нікерсон у складі нової команди завітав до Порі на зустріч із колишніми партнерами. Трибуни палкими оплесками привітала свого улюбленця, а він у боргу не залишився. Щоправда, не традиційною бійкою, а не притаманною для нього закинутою шайбою. Метт відзначився у воротах «Ессята» у третьому періоді, а його нова команда святкувала перемогу 5:2.

Загалом за «Рисей» американець зіграв 13 поєдинків та набрав 6 очок (3 шайби та 3 передачі). Доволі скромно виглядала кількість штрафних хвилин – лише 39. Наступний сезон Нікерсон розпочав у сусідній Швеції у складі «Мальме», але досить швидко повернувся до лав «Ільвеса». Однак сезон вдалим для нього назвати важко. За 40 поєдинків 2 набраних очка та шайба у плей-офф, щоправда команда із Тампере свій похід за трофеєм швидко закінчила.

Влітку 2009 року Нікерсон підписав контракт з «Едмонтоном», але зіграти бодай матч у НХЛ йому так і не вдалося. Разом із дружиною вони потрапили в аварію, де Метт отримав струс мозку. Він провів усього 19 матчів за «Спрінгфілд Фалконс» в АХЛ, а восени 2010-го хотів спробувати свої сили у чемпіонаті Данії, однак досягти домовленості із клубом «Есб’єрг» не зумів. На цьому неприємні новини для хокеїста не завершилися. Важким ударом для Метта стала смерть матері – одного із найпалкіших уболівальників. Це стало останньою краплею. У 25 років Нікерсон втратив бажання грати у хокей, вогник згас і ковзани виявилися непотрібними.

Друга молодість

Втрата найдорожчої людини болісно вдарила по Нікерсону. У нього почалася депресія. Місце для хокею у його житті місця не було.

Я планував ще грати, але смерть мами наче все зупинила. Хокей був останнім, про що я міг думати. Мій агент у той час зателефонував мені у середині вересня і запитав чи готовий я їхати на збори в НХЛ у Бінгхемптон. Я відповів: «Привіт, Джордж, я не вставав з ліжка уже чотири тижні!»

Метт залишався поза хокеєм два роки. Лише навесні 2012 року він почав відходити від удару та повернувся до рідного спортзалу, який був популярний серед інших місцевих хокеїстів із Коннектикуту. Паралельно із відвідинами спортзалу Нікерсон знову вдягав ковзани і разом із Роном Хейнсі із «Вінніпегу», Ніком Боніно із «Анахайму» та Джоном ДіСальваторе із АХЛ повернувся на лід місцевої арени. У пам'ять про втрату хокеїст набив собі тату з портретом матері на правій руці, а під ними її улюблені квіти та метелика.

Доволі швидко інформація про повернення колишнього тафгая на лід дійшла до добре відомої йому Фінляндії. Команда із другої ліги КооКоо запропонувала хокеїсту контракт. Особливо у складі своєї команди гравця хотів бачити наставник Юха Юуярві, який був знайомий із захисником по роботі у «Ільвесі». Нікерсону важко було повернутися у гру, все ж два роки застою давалися взнаки. Але з кожним матчем він додавав і повертався на колишній рівень гри. Після 24 зіграних матчів Метт був кращим бомбардиром серед захисників своєї команди.  Не забував тавгай і про скинуті краги, особливо якщо перед тобою стояв старий знайомий Патрік Лостедт.

Загалом повернення у великий хокей для Нікерсона виявилося доволі вдалим. У регулярному сезоні його команда посіла п’яту сходинку, але у плей-офф розкрилася по-справжньому. Зупинити їх чудовий хід зумів тільки переможець регулярного чемпіонату «Юкуріт», який у підсумку виграв й фінальну серію з рахунком 3:0. Можна провести цікаві паралелі між першим сезоном у дорослому хокеї («Ессят») і першим після повернення. І там, і там команди були п’ятими у регулярці, але програли у фіналі. Знову до чемпіонства залишався один крок…

На наступний сезон Метт вирішив не продовжувати контракт із КооКоо, а податися до Великобританії. Новим пристанищем для хокеїста стало містечко Кірколді на сході Шотландії. Тамтешній хокейний клуб «Файф Флаєрс» (до речі, найстаріша команда Об’єднаного королівства, заснована у 1938 році) розпочинав свій третій сезон після виходу в еліту британського хокею. Однією з причин переходу стало запрошення від колишнього партнера по КооКоо канадця Джастіна ДаКости, який також підписав контракт із шотландцями. Попередні два роки для команди виявилися дуже важкими і вони потребували такого гравця як Нікерсон – справжнього бійця та лідера. Своє бажання допомогти новим партнерам досвідчений тафгай показав вже у дебютній зустрічі проти «Кардіффу». Але трохи перестарався. У запалі боротьби, він декілька разів вдарив свого опонента, який вже лежав на льоду. Після вилучення захисника команда пропустила три шайби і програла 2:5. Реакція федерації була миттєва – дискваліфікація на чотири матчі, а головний тренер команди дав зрозуміти, що таких витівок довго терпіти не буде: «Ми сказали йому, що він не залишиться, якщо буде коштувати команді очок. Ми не платимо іноземним гравцям за те, що вони знаходяться поза льодом два або три тижні».

Американцеві знову довелося добряче замислитися над своєю поведінкою. Він зробив правильні висновки, але свій авторитет у новій лізі продовжував завойовувати.

Метт Нікерсон проти Кріса Френка

Метт Нікерсон проти Туукки Макела

Метт Нікерсон проти Кевіна Бержіна

У грудні він отримав ще одну дискваліфікацію за бійку з Крісом Френком із «Клану». Метт заступився за свого голкіпера та добряче покарав суперника. Після декількох ударів Нікерсон почав душити свого опонента, не допомогли потерпілому навіть судді, які намагалися зупинити тафгая. Спочатку дисциплінарний комітет покарав хокеїста на 12 матчів, але після апеляції вирок зменшили до 9 поєдинків.  

Ще одна сутичка проти Бержіна

Проте це більше не впливало на виступи команди. «Льотчики» із сьомого місця вийшли у плей-офф, де вже у першому раунді двічі перемогли «Данді Старс» (3 місце у регулярному чемпіонаті) з рахунком 4:3 та 4:1. У півфіналі, який складався з одного матчу вони мінімально програли «Белфасту» 0:1, а єдина шайба була закинута суперником у третьому періоді. У матчі за третє місце «Флаєрс» також не пощастило. У дуже результативному матчі вони поступилися «Клану» із Брехеду (тепер ця команда носить назву «Глазго Клан») 6:7, причому переможна шайба влетіла в їх ворота в овертаймі. 

Нікерсон відіграв у сезоні із урахуванням плей-офф 44 матчі. Очковий доробок його склав усього 2 закинуті шайби та 8 передач (одна із них у плей-офф), але штрафних хвилин поліцейський набрав вдосталь – 307 у регулярці (найбільше у лізі) та 6 у матчах на виліт. Бійцівські якості американського здорованя прийшлися до душі фанам «Флаєрс». На домашніх матчах все частіше можна було побачити вболівальників із штучною бородою, а суперників попереджали по Нікерсона плакатами, на яких був напис: «Бійся бороди!».

Щоправда, у кінці сезону бороду збрили. Нікерсон став ініціатором збору коштів для дитячих хоспісів Шотландії. Він створив сторінку, через яку кожен охочий міг зробити пожертвування. Вболівальник, який внесе найбільшу суму отримував ігрову ключку хокеїста, а одному із учасників випала честь зрізати бороду Метта. Акція так і називалася: «Прощавай, борода»! Одразу після процедури та підбиття підсумків грізний захисник не приховував радості від збору коштів. Загалом було зібрано 3908 фунтів стерлінгів.

Чесно кажучи, я просто мав надію зібрати 1000 фунтів стерлінгів, але коли сума дійшла позначки у 2000 фунтів стерлінгів, я був просто шокований! Це просто чудовий показник. Дякую усім за допомогу!

У новому сезоні роботи у Нікерсона також вистачало. Він був ласим шматочком для більшості опонентів.

А з деякими тафгаями уже склалися старі «дружні» відносини, як наприклад із Френком.

У регулярному чемпіонаті Нікерсон провів 46 матчів, де здобув незвичні для себе 17 очок – 2 шайби та 15 передач. Другий рік поспіль команда вийшла у плей-офф. Але вже у першому раунді «Флаєрс» поступилися за сумою двох матчів майбутньому фіналісту «Шеффілду» – 5:6.

Після закінчення сезону хокеїст вирішив продовжити подорожувати по світу і подався у сусідню Північну Ірландію, де поповнив склад «Белфаст Джаянтс». Команда за останні три сезони двічі грала у фіналі, але програвала «Ноттінгему» та «Шеффілду». Трансфер Нікерсона мав підсилити захист «гігантів» та нарешті допомогти ірландцям здобути титул.

Я дійсно з нетерпінням чекаю наступного сезону і маю надію допомогти «Гігантам» повернути чемпіонство, бо наскільки я знаю, то у команди довга історія успіху та перемог, – сказав новачок після підписання контракту. – Я схвильований та і не можу дочекатися настання серпня – я рахую дні до хокейного сезону.  

Окрім головного тренера Стіва Торнтона радів підписанню американського захисника його новий одноклубник Адам Кіф. Капітан «Белфасту» також частенько скидав краги, тому чудово розумів, яке підсилення отримала команда з приходом Метта. Та й мінус один опонент на льодову як не як.

Я можу сказати кожному із перших рук наскільки він крутий хлопець і як сильно він б’є, – сказав Адам Кіф. – Це безперечно добре для мене і для команди, що він тепер на нашому боці.

За два сезони проведених у «Белфасті» команда американця не змогла вийти навіть у фінал. Спочатку «Гіганти» зупинилися на стадії чвертьфіналу, а за рік вилетіла у півфіналі. Та й сам Нікерсон поводив себе доволі скромно. Ні, він продовжував за потреби захищати своїх партнерів, але поряд із Кіфом робив це набагато рідше. У сезоні  2016/17 Метт у 51 матчі заробив лише 77 хвилин штрафу – найменший показник у кар’єрі за один сезон.

Зате цю коротку паузу він сповна компенсував наступного року, щоправда, у складі вже нової для себе команди – англійського дебютанта «Мілтон Кейнс Лайтнінг». У парі із канадцем Франсісом Верро-Полом вони склали одну із найбрудніших пар усього чемпіонату. Дует міг замахнутися взагалі на лідерство, бо Нікерсон у середньому за матч набирав найбільше штрафних хвилин у лізі. Усе це могло статися, якби Нікерсон стримав себе у матчі проти «Гілфорд Флеймс». Все почалося із сутички між гравцями команд, до якої із лави для запасних приєднався Нікерсон. Заведений хокеїст провокував гравців суперника на бійку, але жоден хокеїст господарів не бажав скидати краги. І коли суддям все ж вдалося вмовити американця залишити лід, під гарячу руку Метта потрапив вболівальник.

Дисциплінарний комітет ліги дискваліфікував захисника «Блискавок» на 20 матчів, тобто до кінця регулярного чемпіонату. А за декілька днів свій вердикт винесло керівництво клубу – вони розірвали контракт із хокеїстом.

«Після інциденту у Гілфорді у неділю і наступного звіту Департаменту безпеки гравців EIHL «Мілтон Кейнс Лайтнінг» і Метт Нікерсон припинили співпрацю. Хокей – це сімейний вид спорту і неприпустимо, щоб вболівальники коли-небудь піддавалися погрозам або відчували себе у небезпеці. Клуб «Мілтон Кейнс» не виправдовує те, що трапилося, і Метт був притягнений до відповідальності за свої дії як відділом безпеки гравців Елітної ліги, так і клубом. «Мілтон Кейнс Лайтнінг» дуже серйозно ставиться до безпеки своїх гравців, гравців суперника і, що найбільш важливо, глядачів і Ліга має гарантувати, що усі клуби дотримуються процедури забезпечення безпеки своїх гравців та глядачів», - йшлося у заяві клубу.

Пізніше хокеїст назвав рішення дисциплінарного комітету несправедливим. Хоча він доволі легко відбувся – фанат мабуть також відчував за собою провину за провокацію і не написав заву до поліції. Хтозна чим би усе закінчилося, якби вболівальник вирішив помститися своєму кривднику. Через рік в одному із інтерв’ю Метт Нікерсон розповів свою версію того епізоду:

Залишаючи лід, я наткнувся на хлопця, який нахилився та кричав у мою сторону… і я хотів прибрати його з дороги. Мій лікоть вдарився в двері, тому я не думав, що контактував з ним чи кимось іншим. Але на відео це виглядало інакше – я не повинен був це робити. Не можна, щоб фанати знаходилися поряд з гравцями, які залишають лід. Після того, як я вдарив його, охоронець переді мною крикнув тому хлопцю, що вже попереджав його, щоб він тримався якнайдалі. Я про це не думав, я йшов до роздягальні.  

На цій неприємній ноті британський етап кар’єри Ніерсона завершився. 33-річний захисник відгукнувся на пропозицію із добре відомої йому Фінляндії. Він підписав однорічну угоду із клубом другого за силою дивізіону  – ТУТО (До речі, саме цей клуб у період з 1996 по 2003 рік тренував видатний український наставник Анатолій Богданов). Американець був радий повернутися у цю скандинавську країну, адже його дружина родом із Суомі. Головним завданням у клубі було незмінним – захищати партнерів по команді, адже за останній рік хокеїсти ТУТО отримали багато травм через грубу гру суперників. Поява Нікерсона у складі клубу із міста Турку мала навести страх на команду суперника.

Дебют відбувся у кращих традиціях останніх років. В одному із епізодів домашньому матчі проти «Кієкко-Вантаа» він вирішив з’ясувати стосунки із форвардом гостей Йоона Монто. Останній від дуелі відмовився, а Нікерсон не знімаючи краг вдарив опонента в обличчя. Удар вийшов не сильним, але Монто відіграв ніби то був справжній нокаут. Як підсумок Метт отримав 29 хвилин штрафу. Відео інциденту можна переглянути за посиланням.    

https://www.iltalehti.fi/jaakiekko/a/ef474c76-fd08-4c79-823a-5b6bb7f680ec

Справжню бійку у виконанні американського поліцейського довелося чекати трохи більше двох місяців. Цього разу Нікерсон просто виконав свою роботу, саме те для чого його брали до команди. Найбрудніший хокеїст регулярного чемпіонату Конста Месікаммен (назбирав за 45 матчів – 164 хвилини штрафу, у Нікерсона в 35 поєдинках було 150) провів жорсткий силовий прийом проти одноклубника Метта. Цього досвідчений захисник пробачати не збирався. Далі без коментарів

Січень та лютий виявився важким для команди. Вони здобули усього дві перемоги в 11 матчах, але п’ять перемог у шести останніх поєдинках регулярного чемпіонату дозволили ТУТО фінішувати на п’ятому місці. У чвертьфіналі вони зустрілися із СаПКо – четвертою командою за підсумками першого етапу. У першому поєдинку на льоду суперника команда із Турку легко виграла з рахунком 1:5. Але втратила свого лідера – Метта Нікерсона. Тафгай знову заступився за свого партнера, за що отримав дискваліфікацію на три матчі.

Та навіть без основного захисника команда  спромоглося виграти дві наступні гри із трьох, а згодом і усю серію. Проте повернення американця не допомогла у матчах півфінальної серії проти «Кеттеря». Майбутній переможець плей-офф не залишив шансів ТУТО, вигравши серію всуху – 4:0, а ось у матчі за третє місце Нікерсон і компанія виявилися сильнішими за ЛеКі – 3:1.

За свою кар’єру Метт Нікерсон так і не зміг здобути перемогу у чемпіонаті із жодним із клубів, за який виступав. У його активі є срібні та бронзова нагорода, але немає омріяного золота. Так само як і матчу у найсильнішій лізі світу. Хоча є любов вболівальників – де б американець не грав, його обожнювали фани рідної команди та ненавиділи фанати суперника. Для хокеїста іноді це цінніше за золото.

Одного разу в інтерв’ю Метт Нікерсон розповів, що по завершенню кар’єри гравця хотів би мати власну ферму і жити десь у лісі, щоб потрібно було довго їхати аби зустріти людей. Мабуть, таким у його розумінні був заслужений відпочинок після активних виступів. Йому хотілося спокою.

P.S. На десерт  усім поціновувачам олдскульного хокею підбірка поєдинків Метта Нікерсона у Британській лізі.