Манчіні часто потрапляє у скандали. Поки рятують юристи та відмінні виступи збірної

Від редакції: цей текст написаний в рамках конкурсу «Евротрибуна» від Uklon, в якому блогери змагаються за крутий приз – PlayStation 5. Підтримайте їх плюсами і коментарями! 

***

Жодна преса у світі не любить копатися у брудній білизні так, як це роблять італійці. Жоден ресурс не володіє подібними навичками, як умовні Tutto Mercato чи La Gazzetta dello Sport.

Бути головним тренером в національній збірній в подібних умовах – завдання не із легких. Один хибний крок і ти вже герой всіх шпальт, де на два-три розвороти про тебе напишуть сенсаційний матеріал із всіма брудними подробицями. А якщо таких немає, то їх точно вигадають.

Призначення на даний пост Манчіні викликало багато сумнівів. На цю мить Роберто вдається стримувати місцевих майстрів пера – команда провела бездоганну відбірну компанію на Євро-2020 і вже дісталася до півфіналу. Але невдача з іспанцями швидко освіжить у пам’яті всі ті скандали, в які потрапляв італієць.

А їх було не мало.

Сварився з кожним тренером національної збірної, коли був гравцем

У 1984 році 17-річний Манчіні отримав дебютний виклик у лави національної збірної на товариські матчі проти США та Канади. Опинившись у Нью-Йорку, одному із найвідоміших міст світу, у юного Роберно зірвало дах. Гравець в компанії чемпіонів світу 1982 року провів всю ніч у легендарному нічному клубі «Студія 54», повернувся до готелю вже вранці, а через пару годин мало початися тренування.

Енцо Беарзот, головний тренер збірної, про все дізнався: «Це був найгірший день у моєму житті. Він вжив всі можливі епітети в мою сторону, які не заведено говорити на людях. Назвав мене ідіотом, який проґавив свій шанс. Навіть 40 голів у чемпіонаті не стали б для нього приводом викликати мене в збірну знову». Наступного виклику Роберто довелося чекати довго, аж після призначення Адзельо Вічіні.

Але не склалися стосунки й з ним. Ні, Роберто свій ігровий час отримував, Євро-88 навіть можна назвати для Манчіні найуспішнішим в його міжнародній кар’єрі. Італія вилетіла тільки від СРСР у півфіналі та з упевненістю підійшла до домашнього Мундіалю. «Я розмовляв з Вічіні, він сказав, що я стану справжнім сюрпризом. Так і вийшло, я не зіграв ні тайму. Підлий вчинок, він навіть нічого мені не пояснив», – жалівся на тренера пізніше Манчіні. Довелося знову чекати зміни влади. 

Останній шанс Роберто отримав при Аріго Саккі. В рамках підготовки до ЧМ-94 італійці грали проти Німеччини. Манчіні розраховував зіграти весь матч, але тренер вирішив піти назустріч трибунам, які скандували прізвище Джанфранко Дзоли. Для запального гравця «Сампдорії» це стало останньою краплею, в гарячій розмові з Саккі він оголосив про завершення кар’єри в збірній. За півтори місяця до Мундіалю, на якому італійці дійшли фіналу з травмованим Баджо.

З роками Манчіні все зрозумів: «Я міг зіграти на восьми великих міжнародних турнірах, але із-за свого характеру – грав тільки на одному».

В «Інтері» його звинувачували у здачі матчів, він – погрожував судом та вибив компенсацію в 16 мільйонів

Міланський «Інтер» став вже третім клубом для Манчіні в якості тренера. Виступи в Італії йшли добре, Манчіні нарешті приніс бажане Скудетто для власника Массімо Моратті, але в Європі не ладилося. Це і стало офіційним приводом для припинення трудових відносин, але на цьому все не закінчилося.

За пару днів до офіційного оголошення в ЗМІ почали поширюватися чутки про причетність «Інтера» до договірних матчів. На те існувало дві підстави. По-перше, «неро-адзуррі» мали солідний гандикап над усіма своїми переслідувачами, але оформити чемпіонство змогли лише в останньому турі. Італія, яка тільки пережила кальчополі, дуже прискіпливо ставилися до подібних випадковостей.

По-друге, слідством було встановлено факт контакту Манчіні з Доменіко Брешиа. Останній підозрювався у зв’язках з мафією, торгівлі наркотиками, вбивствах. В ході телефонних розмов Брешиа радив головному тренеру «Інтера» не випускати на поле Ібрагімовича, якого тяжко контролювати.

Ускладнив ситуацію і Моратті, з подачі якого на головному сайті клубу вийшла новина про це. Запис все-таки прибрали з сайту, але Манчіні не бажав миритися. Він і так конфліктував з власником клубу напряму (президент любив втручатися в тренерські справи, Роберто – в управлінські), з деякими сенаторами клуба також, тож він вирішив піти відкритим наступом. Манчіні погрожував судом, Моратті зам’яв конфлікт і відпустив тренера в Англію.

А заодно і поповнив його рахунок приблизно на 16 мільйонів євро.

Таємний контракт з Російським футбольним союзом

У 2012 році у керівній ланці російського футболу відбувався справжній цирк. Національна збірна з тріском вилетіла з Євро, «Московський комсомолець» всіх гравців охрестив ідіотами, депутат Бєляков на камеру дискутував з Андрієм Аршавіним стосовно проблем сподівання.

На фоні всієї вакханалії голова РФС Сергій Фурсенко пообіцяв назвати нового тренера збірної під кінець літа, але потім він сходив на аудієнцію до Путіна і подав у відставку.

Як виявилося, Фурсенко вже встиг укласти угоду з Роберто Манчіні майбутньою датою, але не розголошував його тому, що італієць ще не розірвав трудові відносини з «Манчестер Сіті». Дивував не стiльки факт контракту «із майбутнього», як умови, на які пішла РФС: угода на 6 років (4+2), заробітна плата в 7,3 мільйона євро, і компенсація у випадку розриву контракту до липня 2012 року у 22 мільйони, після цієї дати – виплата усього розміру заробітної плати по контракту.

Дана угода зберігалася у сейфі Фурсенка і всю ту ситуацію гарно описав прес-аташе РФС: «В кабінеті голови автогеном різали сейф, щоб оцінити розмір лиха російського футболу». Документ був юридично складений правильно, з одним маленьким «але» – він був підписаний передньою датою, коли Фурсенко вже втратив право підпису.

Подейкують, невдача з Манчіні захистила Росію від шалених боргів, які й так складали 800 млн рублів на момент відставки Фурсенка. Але через 5 років вже ніхто не завадив їм укласти угоду, щоправда, в пітерському «Зеніті».

Лайка з Саррі та бійка з Мойєсом

Футбол – гра емоційна. Тяжко керувати своїми емоціями безпосередньо на полі, часом це не вдається навіть тренерам у відведеній для них зоні. Роберто полюбляє метод тиску на резервного арбітра, він його практикував практично в кожному із клубів, де тренував. Але Мауріціо Саррі, який зі своїм «Наполі» намагався таки перервати гегемонію «Юве», дуже не сподобалася поведінка колеги.

В сторону Манчіні полетів епітет «гомiк», у зворотному напрямку – «старий хрін». В умовній Англії все так і лишилося б на полі, але це ж Італія та ще й в умовах толерантності сучасного світу. Світу, в якому найбільш критикованою ланкою являються білі чоловіки. Саррі визнав свою вину (а чи міг він вчинити інакше?), отримав бан на декілька матчів і заплатив штраф. Манчіні також прийшлося діставати гаманець.

Кумедно, але в розрізі даної ситуації більше критикували президента FIGC Карло Тавеккіо, який дозволяв собі вирази на кшталт «Я нічого не маю проти геїв та євреїв, але тримайте їх якомога далі від мене». За подібне його не чіпали, тоді як Саррі отримав свої санкції. Як бачимо, і в Італії закон рівний для всіх, але для когось він рівніший.

В Англії італієць відмітився бійкою з головним тренером «Евертона» Девідом Мойєсом. Все доволі просто: шотландець схопив м’яч і не квапився віддавати його гравцям, щоб встигнути провести заміну, тоді як менеджер «Сіті» хотів відновити гру, в якій і так залишалося мало часу. Тренери зчепилися і достроково покинули матч.

Італієць все ж таки вибачився і визнав свою вину.

У розпорядженні Манчіні завжди були проблемні форварди. Часто це закінчувалося конфліктами

На Туманному Альбіоні Роберто зіткнувся одразу з двома тяжкими характерами – Маріо Балотеллі та Карлос Тевез.

Аргентинець пішов у відкриту конфронтацію з тренером, коли відмовився виходити на заміну у матчі Ліги чемпіонів проти «Баварії». Так би мовити, виконав фінт Рикуна. «Він більше ніколи не вийде на поле у формі «Сіті», – говорив потім Манчіні. Сам Карлос оправдовувався тим, що мав погане самопочуття і погрожував подати до суду. Час лікує, тренер і гравець таки знайшли спільну мову і все вирішилося мирно.

Всі інші сварки з нападниками виникали здебільшого на тренуваннях. Маріо Балотеллі пішов у грубий підкат проти Скота Сінклейра, отримав резонне зауваження від тренера і не вигадав нічого іншого, як накинутися на Манчіні з кулаками. Завершилося все невеликою штовханиною, яку припинили інші гравці та тренери.

Але найбільший резонанс отримала сварка з аргентинцем Пабло Освальдо в «Інтері». Розмова на підвищених тонах на полі двох гравців (іншим був Ікарді) перетекла і в роздягальню, тренер прийняв сторону Мауро і зробив чергове зауваження. На це аргентинець просто дав ляпаса Манчіні. Потім нападник розкаявся, плакав у офісі тренера і отримав відсторонення від занять.

Щоправда, не за удар, а за прогул двох тренувань поспіль.

Як там з відчуттям гумору?

Якщо не вмієш жартувати – не берись.

У жовтні 2020 року Роберто вирішив похизуватися відчуттям гумору в Інстаграмі з приводу коронавірусу. Італієць виклав фото, на якому були зображені медсестра та пацієнт:

– Як ви заразилися?

– Дивився новини.

Кумедно, але навряд Манчіні розраховував на шквал критики, яка розвернулася у коментарях до посту, довелося навіть блокувати коментарі. І чого точно не очікував Роберто, так це на позитивний результат тесту на Ковід-19 через декілька днів після цього.

«Він скоріше не тренер, а бізнесмен»

Дані слова належать форварду «Зеніту» Артему Дзюбі (і у нього був міні-конфлікт з Манчіні). Хоч слова росіянина мали іронічний характер, Манчіні справді займається бізнесом і встиг потрапити до скандалу і на підприємницькому полі.

Під час другого заходу в Мілан італієць встиг отримати звинувачення від римської прокуратури. Суть звинувачень зводилася до злочинного банкрутства будівельної компанії Img Costruzioni через нецільове використання 1,8 мільйона євро.

Суд не знайшов складу злочину і виправдав італійця. Хоча наміри прокуратури буле серйозні, римська влада вимагала позбавити волі на 3,5 роки. Дивно, що юристи тренера не вибили солідної компенсації. Зазвичай вони з таких ситуацій виходять зі значними преміями.

***

Роберто Манчіні, без сумніву, дуже кваліфікований спеціаліст. Але його тяжкий характер, який обумовлений вседозволеністю в часи виступів за «Сампдорію», став причиною багатьох гучних скандалів протягом усієї його кар’єри.

І будьте певні – всі вони випливуть на поверхню, як тільки італієць припуститься помилки. Ба більше, випливуть і ті, про які ми мало знаємо. Італія, така Італія.

Фото: Nicolò Campo/LightRocket via Getty Images