Дубль під звуки вувузел і поховання чемпіонів світу. Історія Роберта Віттека - національного героя Словаччини

1 квітня 1982 року в Братиславі народився Роберт Віттек – футболіст, що назавжди вписав своє ім’я в історію Словаччини. Здавалося народитися у день дурня, 1 квітня – це смішно. Але вже за 28 років італійцям на стадіоні у Йоханесбургу було зовсім не до сміху.

Рідний "Слован"

У своєму рідному клубі молодий словацький футболіст і почав грати. Вже у віці 17 років дебютував за молодіжну команду «Слован Братислава». Показавши зрілу гру в молодіжній команді, в той же рік був переведений в першу команду.

Слідкували за молодим словаком не лише місцеві клуби. Скаути мадридського «Реалу» були вражені його грою та запропонували підписати попередню угоду з королівським клубом. Не судилося, гравець отримав травму і мадридці відмовилися від нього.

У віці 19 років Віттек відзначився 19-ма голами за рідну команду. З того часу за ним почали слідкувати такі команди як Бірмінгем та Нюрнберг. Вирішальне слово було за останніми і вони домовилися взяти юного футболіста в оренду.

Засяяти у Нюрнбергу

Приїхавши у клуб другої Бундестліги молодий словак, розумів, що від нього нічого не очікували. Проте він допоміг клубу повернутися у найвищий дивізіон Німеччини. Цим і заслужив собі повноцінний контракт в німецькому клубі. Перший рік на повноцінному контракті був досить складним: Віттек забив всього 5 голів за 24 матчі.

В наступному сезоні (2005/2006) Роберт "вибухнув". З приходом нового тренера у другій половині сезону він забив 16 голів у 16 останніх матчах. З таким показником йому вдалося увірватися в топ-5 кращих бомбардирів того чемпіонату. За рахунок цього він вніс величезний вклад у результати команди та допоміг їй піднятися на 8 місце.

Тодішній тренер Нюрнберга не залишав нападника без компліментів:

«Маючи в складі таких форвардів, як Саєнко і Віттек, нам боятися нічого».

Вже у грудні 2006 року він отримав нагороду «футболіст року» у Словаччині.

Після шаленого сезону, у керівництва Нюрнберга не було іншого вибору, як підписати довгострокову угоду з п’ятим бомбардиром Бундесліги. Контракт продовжили до 2010 року.

По чуткам, словаком цікавилися імениті німецькі клуби – Вердер та Гамбург, тодішні лідери Бундестліги. Хоча до конкретних пропозицій з боку цих клубів справа так і не дійшла. Незважаючи на це, до босів німецького клубу таки дійшла пропозиція від іншого клубу – київського Динамо. «10 мільйонів євро – надто мало за такого футболіста» - кияни отримали відмову.

Правда сяяти словаку залишилося недовго. Почався неминучий спад.

Наступного сезону нюрберзці потрапили до Кубку УЄФА, проте Роберт для цього зусиль не доклав. Забивши лише 4 голи у сезоні 2006/2007 він перестав регулярно потрапляти в основний склад.

Далі травми і менше результативних дій. Шлях у інший клуб став відкритим і безповоротним. Роберт Віттек сидів на валізах і очікував потяга «Нюрнберг» - «Лілль»

Лілль. Прийшов, побачив і пішов

Невідомо чи відвідував Роберт гіпермаркет «Ашан», який був вперше відкритий у Ліллі, але нові бутси йому там купувати точно не довелося.

Повертати попередню форму словацькому нападнику судилося у французькому чемпіонаті. Вдавалося мало що. Побачивши, що Роберт забив за 2 сезони лише 8 голів, французи, що витратили 5.5 млн євро, зрозуміли, що вони помилилися.

Віттек відправився у Туреччину, спершу в оренду, потім на повноцінний контракт. Але спершу був Чемпіонат світу 2010.

Шлях до чемпіонату світу

Незважаючи на результати в клубі, гравець Лілля був готовий грати на Чемпіонаті світу у ПАР і мав безумовну підтримку тренера збірної.

Роберт Віттек вирушав на цей чемпіонат, як один з найкращих голеадорів незалежної Словаччини. Він забив 18 голів за національну збірну і міг обійти лідируючого в цьому рейтингу Немета, з 22 голами. Це була одна з інтриг, але не найбільша.

Сам Роберт міг взагалі не зіграти на полях Африки. Причина була проста: він провів дуже поганий відбірковий цикл та мало грав у клубі. Навіть експерти та вболівальники сходилися на думці, що Віттек не має потрапляти у заявку на чемпіонат світу.

Тренер збірної все ж наполягав на своєму і таки включив нападника в заявку. І як виявилося – не дарма.

Переможні миті та "поховання" Італії

У дебютному матчі на чемпіонаті світу належало зустрітися зі збірною Нової Зеландії. Словаки діяли ніби не вперше беруть участь у чемпіонаті світу. На початку другої половини гри Роберт Віттек відзначився першим в історії незалежної Словаччини відзначився голом на чемпіонаті світу. Радості словацьким вболівальниках не було меж. Хоча в кінці матчу словаки пропустили гол і втратили 2 очки, результат вважався більше позитивним аніж навпаки.

Автор голу по завершенню матчу розповів про свої враження:

- Я щасливий, що став автором першого м'яча на чемпіонаті світу в історії Словаччини, - наводить слова Віттека L'Еquipe. - Але я дуже розчарований, що ми втратили перемогу на останніх хвилинах. Це справжній кошмар. Нам ускладнило це життя, тому що наступний матч з Парагваєм буде дуже важким. Але необхідно йти далі, незважаючи на смуток про два втрачених очках.

Фотографи, до слова, зафіксували момент історичного голу:

Готуючись до матчу проти Парагваю, автор першого голу збірної Словаччини на чемпіонаті світу, при спілкуванні з журналістами заявив:

«Ми підходимо до цієї гри, як до фіналу. Якщо ми отримаємо перемогу, то будемо однією ногою в плей-офф. Парагвайці не такі, як команда Нової Зеландії, у якої в обороні грало вісім чоловік. Ми краще граємо проти суперників сильніше»

Це безумовно зарядило і Роберта, і його партнерів по команді, але команда програла.

Їх чекав бій проти Італії, діючих чемпіонів світу. Турнірний розклад не пропонував нічого іншого крім як перемоги, оскільки збірна Словаччини набрала 1 пункт, Італія та Нова Зеландія мали по 2, Парагвай – 4. Все залежало від Словаччини.

Далі трапилось щось неймовірне, а можливо і сенсаційне. Тим, хто мав остаточно поховати і так напівмертву збірну Італії, судилося стати саме Роберту Вітеку. Його точні удари в середині кожного з таймів зробили хороший заділ для виходу в 1/8 першого в історії незалежності Чемпіонату світу. Довівши справу до кінця, вони вийшли в 1/8 фіналу і потрапили на збірну Нідерландів, майбутніх віце-чемпіонів світу.

Звісно, збірна програла, але головний герой своєї збірної все одно не пішов з поля без забитого мяча, в кінці зустрічі реалізувавши пенальті.

На більше його та його збірної не вистачило.

Забивши 4 голи на ЧС-2010, він зайняв одну позицію разом з такими мастадонтами, як Гонсало Ігуаїн та Мірослав Клозе. Легендарна компанія, чи не так?

Після цього, здавалося, Роберт знову засяяв, але вже на міжнародному турнірі і мав отримати пропозицію від топ-клубів. Але цього не сталося, і він був змушений продовжити кар’єру у Туреччині.

Турецькі «бані»

Турецькі «бані» - певно лише так можна назвати турецький етап кар’єри Роберта Віттека. Після прекрасного чемпіонату світу Анкарагюджу викупив контракт бомбардира у Лілля, але футболіст там практично не грав. Та й взагалі, в Туреччині він не грав.

3 сезони, 3 голи, 3 асисти – єдине чим може похвалитися національний герой Словаччини, після підписання повноцінного контракту.

Проте, протягом кар’єри у Туреччині, футболістом продовжив цікавитися колишній клуб словака «Нюрнберг» та австрійський клуб «РБ Зальцбург».

До австрійського клубу Роберт Віттек «фактично» перейшов. Фактично перейшов, але практично – ні. Ситуація склалася така:

Оскільки «РБ Зальцбург» був зацікавлений у форварді збірної Словаччини, всі домовленості про трансфер були досягнути з клубом Анкарагюджу. 31 січня 2011 року офіційні особи клубу відправили факс в Зальцбург, ближче до опівночі. Факс був отриманий, але система узгодження трансферу (TMS) зареєструвала його лише в 0:03, а отже трансфер був недійсний. Вітек залишився в Туреччині, ФІФА підтвердила недійсність трансферу.

Повернення додому

Вже 3 вересня 2013 року легендарний словак повернувся додому.

"Я сприймаю ситуацію як можливість почати все знову, - заявив 31-річний гравець, який підписав зі «Слованом» однорічний контракт. - З лютого я не виходив на поле через травму, тому було нелегко знайти новий клуб".

"Не було відповідних пропозицій з-за кордону, тому я зупинив свій вибір на рідному клубі. Сподіваюся допомогти своїй команді в національному чемпіонаті і єврокубкових матчах. Але я також хочу пограти і в зарубіжних лігах. Це буде залежати від мого стану, але я упевнений, що "Слован" - не остання зупинка в моїй кар'єрі. Я не збираюся закінчувати з футболом ", - додав Віттек.

Але всім було зрозуміло, що скоріше за все, словак більше не зіграє в топ-чемпіонаті. 6 сезонів у братиславському клубі, з зупинкою на сезон в угорському Дебрецені – це поки все, на що спромігся Роберт.

Незважаючи на таку неоднозначну кар’єру, все ж Роберт Віттек вписав своє ім’я в історію збірної Словаччини з футболу, як автор першого голу своєї країни на чемпіонатах світу.