Мілнер – рольова модель легенди АПЛ, до якої має прагнути Зінченко
Величезний профі.
Мало хто вже пам’ятає, але в 2010 році Джеймс Мілнер отримав приз найкращому молодому гравцю АПЛ. Чим дещо збурив англійську пресу, в якій очікували, що цей титул дістанеться Сеску Фабрегасу.
Втім, на дистанції можна навіть розглянути, як склалися долі двох центральних півзахисників. Пік Фабрегаса був надзвичайно високим і його гра за «Арсенал» та «Барселону» має бути оцінена гідно. Проте зараз Сеск вже майже на фініші своєї футбольної кар’єри – всього два матчі за сезон в «Монако» навряд можна враховувати.
Мілнер не був ніколи настільки топовим гравцем у своєму праймі, проте йому зараз 36 – і до завершення кар’єри йому ще дуже і дуже далеко. Залізний Джеймс досі здатен на дистанції витримувати темп та якість пресингу одного з найвибагливіших тренерів сучасності. А ще він скрупульозний трудяга, який з часом завдяки своєму професіоналізму та відношенню до справи завоював авторитет молодих гравців та став лідером топового футбольного клубу.
Погодьтеся, якщо через десять років ці самі слова можна буде застосувати до Олександра Зінченка – це буде ідеальний варіант розвитку кар’єри для українця. Так, можна своїм орієнтиром для розповідей в інтерв’ю завжди брати великих гравців минулого, проте мало хто з них дійсно допоможе розібратися, як стати легендою навіть з не найкращою статистикою кількості хвилин на полі.
Мілнер може дати декілька важливих порад українцю. А той вже хай думає, чи знадобляться вони йому.
Грати за велику команду – честь, яку треба постійно захищати на тренуваннях
Перша перевірка готовності, яку гравці «Ліверпуля» проходять після виходу з відпустки – lactate test. Це жорсткий стрес організму: футболісти нарізають круги довкола поля з поступовим прискоренням – після певних відрізків у них беруть пробу крові. Якщо втомився – сходиш.
Мілнер прийшов у «Ліверпуль» у 2015-му і з того часу ніхто не проходив цей тест краще за нього – він завжди залишається в строю, коли всі інші вже сходять з дистанції. І саме перед сезоном Джеймс отримує найбільше компліментів від Юргена Клоппа: «Для такого хлопця, як він, у нас завжди знайдеться місце, поки я в «Ліверпулі».
Сам Джеймс визнає: «Я дуже конкурентоспроможний у всьому, що треба робити: хочеться вигравати навіть на тренуваннях. Постійно доводити, що люди помиляються, це завжди було для мене великим стимулом». Але для цього потрібна постійна робота над собою.
Мілнера після виграного фіналу ЛЧ зловили на флеш-інтерв’ю – запам’яталася одна відповідь:
– Після перемоги у півфіналі ти сказав, що вип’єш газовану воду. Як відсвяткуєш перемогу у фіналі?
– Це буде щось екзотичне. Можливо, лаймовий лимонад, – розсміявся півзахисник.
Джеймс для FourFourTwo сформулював деякі принципи своєї ідеальної форми:
• Навіть до тренування та матчу можна встигнути попрацювати над собою. Тренування зазвичай починається о 10.30, тому на базу приїжджаю за півтори години до початку, щоб сходити на масаж та попрацювати у тренажерному залі.
• Розминка дуже важлива. Іноді я роблю передтренувальну програму: за 15 хвилин до тренування сідаю на велотренажер, щоб кров прилила до ніг. Часто я залишаюся і після тренування, щоб відпрацювати пенальті або удари по воротах. Коли ти пару разів відправиш м’яч у сітку, у тебе з’явиться це приємне почуття – отже, ти готовий і до гри.
• Протеїн – це штука, яка допомагає м’язам відновлюватися. Одразу після тренування я п’ю протеїновий коктейль. Дуже важливо дати тілу протеїн якнайшвидше, а душ і їжа йдуть вже потім. На обід після тренування я теж їм багаті на протеїн страви: курку, стейк або рибу. Обід доповнюю вуглеводами: пастою, рисом, локшиною або картоплею. Та й овочі. Тут важливий баланс.
Його формою захоплюються навіть люди, які працювали з ним досить давно. «Коли я бачу, як він грає зараз, то здається, що час не рухається вперед; він такий, як 10 років тому. Він трохи схожий на Роналду своєю педантичністю та відданістю справі», – розповідав Пол Вебстер, колишній фізіотерапевт «Манчестер Сіті».
В квітні цього року Клоппа запитали про Мілнера після гри з «Ньюкаслом» – чи зустрічав він більш відданого професіонала.
«Ні, — відповів він. – До речі, Модрічу ж теж 36? Це гарне покоління! Але важко бути сильнішим за Міллі. Він взірець для наслідування. Я сказав йому, що нічого, чого ми досягли за останні кілька років, не сталося б без Джеймса Мілнера. Він встановлює стандарти так, як це не вдається багатьом людям».
Лідерство – це коли вмієш своїм прикладом заразити всіх партнерів. І гумором, і серйозністю
У 2020 році Клопп вирішив відпустити основних гравців на тижневу відпустку в теплі країни, а на повторний матч з «Шрусбері» в Кубку Англії виставив повністю резервний склад. Але Мілнер залишився в місті, щоб допомогти молодим гравцям клубу перед грою на «Енфілді».
У день гри він з дозволу тренерського штабу зайшов у роздягальню до хлопців. «Він роздавав поради, ходив між гравцями, багато говорив, підбадьорював, – згадував тренер дубля Ніл Крітчлі. – Я добре чув його і під час матчу, він постійно кричав і підскакував у мене за спиною. Думаю, він страшенно хотів вийти на поле». Молодь «Ліверпуля» виграла 1:0 – наш герой може записати цю перемогу і в свій актив.
А вже 2022-го «Ліверпуль» виграв Кубок Англії – і Мілнер розворушував вже своїх основних партнерів. «Ніколи не знаєш, коли буде твій останній трофей – і ти повинен насолоджуватися кожним на повну. Коли зайшов в роздягальню після матчу, всі хлопці стирчали в своїх айфонах. Треба було навести порядок, я звернувся до Трента: «Ти виграв Кубок Англії – відійди від телефону та святкуй, чорт забирай».
І Мілнер знає, про що каже. Коли у того ж Трента запитали, хто з партнерів вміє найкраще розважатися, він відповів миттєво: «О, це Хендо та Міллі – вони не п’ють алкоголь, але їм і не треба. Вони запалюють роздягальню на раз-два».
Довгий час у Мілнера в пресі був образ досить похмурого гравця, який не дуже вміє жартувати. Виявилося, що це величезна помилка – Джеймс доказав це всім під час карантину, коли нарешті завів соцмережі. І це справжній розрив.
Допоки молоді партнери шукали розвагу в танцювальних челенджах, Мілнер показав, де справжні веселощі – показав, як розподіляє чайні пакетики на тиждень.
Наступного дня Джеймс продовжив розважатися: вийшов підстрити газон. Щоб усе було ідеально, наш перфекціоніст взяв дитячі ножиці та лінійку.
«Коли чайні пакетики розподілені, у мене нарешті з’явився час вирівняти лужок... Цікаво, чи можна мені тепер позичити енфілдівський знак «Не ходіть по газону».
Мілнер пояснював, чому все ж захотів повеселитися в соцмережах:
«Було багато розмов, що я нудний – але це тому, що люди не дуже багато про мене знали. Я вважаю, що вам важливо розділити футбольне і особисте життя. У вас є та частина з вашою сім’єю, яка тільки для вас, але через соціальні мережі я все ж трошки відкрився з іншого боку. Хоча, якщо хтось мене зрозумів з моїм йоркширським акцентом».
Гумор в соцмережах і роздягальні – це ще і спосіб передати свій досвід молодим гравцям. Щонайменше, Джеймс відчуває, що може допомогти:
«У «Лідсі» про мене дбали гравці: Дом Маттео, Алан Сміт, Марк Відука. Мені було 16 років, але я вже тоді багато навчився від них у неспокійний час в команді. Лише сподіваюся, що можу зараз допомогти хоча б наполовину, як вони допомогли мені.
Я бачив багато в своїй кар’єрі. Проходив через поразки та перемоги і просто знаю, як гравці себе почувають у певних ситуаціях. Ви можете нервувати, коли ви щось робите вперше, а я можу допомогти позбутися цієї нервозності чи страхів. Допомогти насолоджуватися грою у футбол».
Вміння адаптовуватися врятує вашу кар’єру, якщо щось пішло не так. І зробить вас легендою
Мілнер за свою довгу кар’єру створив чимало пам’ятних моментів. Запитайте фанатів «Ліверпуля» – і вони покажуть вам як Джеймс в чемпіонському сезоні в акробатичному стрибку вибив м’яч з лінії воріт в матчі з «Бормутом» (і подарував команді 22-гу поспіль і рекордну домашню перемогу в АПЛ).
Цей момент – квінтесенція фінального відношення Мілнера до футболу. Так, можна програти, але ти маєш зробити від себе абсолютно все залежне. І якщо треба – повністю змінитися.
Треба нагадати, що коли Джеймс дебютував у 16 років за «Лідс» – він був переважно вінгером, хоча міг відпрацювати і центральним нападником. Він був дуже швидким, вправним і вмів контролювати свій темп, щоб розхитувати оборону. У 18 років його продали в «Ньюкасл», де йому було складно адаптуватися далеко від дому. Головний тренер Грем Сунес (теж, до речі, легенда «Ліверпуля») похитав головою і відправив гравця в оренду в «Астон Віллу». Ще й, здавалося, прибив молодого півзахисника їдкою фразою: «Ви нічого не виграєте з командою, яка складається з Джеймсів Мілнерів».
Сунес потім дуже сильно вибачався – начебто, він просто хотів, щоб його гравці грали як чоловіки та були стійкими в будь-якій психологічній війні. І схоже, із величезним запізненням, зараз Мілнер став тим самим ідеальним футболістом в геометрії свого колишнього тренера.
У «Віллі» його пам’ятають як динамічного півзахисника, який створював і забивав голи. У сезоні 2009/10, який згадується на початку матеріалу, він був фантастично ефективним – забив 7 голів і зробив 12 результативних передач в АПЛ. А в «Сіті» його використовували переважно як одного з крайніх півзахисників у схемі 4-2-3-1 чи 4-4-2 – він виблискував, але все частіше залишався на лаві запасних. Хоча коли доходило до матчів «дощової середи в Сток-Сіті», то саме на Мілнера можна було покластися в першу чергу.
І, звісно, неохоче перекваліфікувався на лівого захисника в «Ліверпулі» під керівництвом Юргена Клоппа. Хоча це був лише новий шлях еволюції Мілнера – і еволюції відношення до самого гравця. Декілька років тому англійська преса смакувала нову реальність: «Клопп перетворив «Ліверпуль» на команду з десяти Мілнерів».
Мілнер кожного дня продовжував адаптовуватися – ось вже двадцять років своєї кар’єри. Він один з десяти гравців, який виграв АПЛ з двома різними клубами, він в топ-5 за кількістю зіграних матчів в чемпіонаті та в топ-10 – за кількістю гольових передач. Якщо ще лаконічніше, то Мілнер – легенда. І ніде в Великій Британії ви не знайдете сміливця, який захотів би посперечатися з цим фактом.
«Ліверпуль» досі не прийняв рішення, чи продовжувати контракт з гравцем. Хоча Клопп і просить керівництво залишити Джеймса ще хоча б на сезон, сам гравець не пропаде за жодного з ймовірних варіантів розвитку. Будь-то ще один рік в Мерсисайді, повернення в улюблений «Лідс» чи навіть переїзд в США.
Але що точно – сьогодні він вийде на поле у фіналі ЛЧ і пожертвує всього себе заради перемоги. Бо інакше ця версія Джеймса Мілнера вже не зможе.
Фото: «Ліверпуль», Gettyimages.ru/Jan Kruger; REUTERS/Carl Recine
