О духе времени
Блог

«Він бігає, наче підстрелений олень». Як грають у футбол ті, хто його коментує

Вацко, Циганик, Малиновський й інші коментатори вперше оцінюють не професійних гравців, а один одного.

Дмитро Поворознюк, «2+2» (вболіває за «Верес»)

Роман Бебех: «Це перша людина на драфті – коли ділимось, його завжди обирають першим. Діму я б назвав Мессі нашої редакції. Він реально може пройти по 5-6 суперників. Коли граєш проти нього, часто доводиться порушувати правила – здається, що от-от я його зупиню, і в цей момент він прокидає м’яч повз тебе, доводиться збивати. Пропускати таку людину далі не можна, надто небезпечно. Причому він як атакує, так і відбирає, а це багато про що говорить. Головний його мінус – Діма часто заграється, тягне ковдру на себе. Так часто буває і на коментаторському місці. Але останнім часом стає більш командним гравцем. Можливо, так на нього впливає вегетаріанство та роздуми про високе. До речі, сильно вплинув на нього і Рауль Ріанчо – тепер Діма дуже любить розставляти нас по позиціях».

Роман Бебех, «2+2» («Арсенал» Київ, «Верес», «Колос»)

Дмитро Поворознюк: «Рома – це такий типовий олдскул, британський футбол початку 90-х, причому не топ-клуб, а середняк, а якщо зовсім точно – «Вімблдон». Це не Вінні Джонс, але і не Рой Кін, щось середнє. Рома має дуже хороші фізичні данні, він вкалує, бігає. Правда, бігає, як підстрелений олень – повільно, але дуже довгий крок, тому з ним важко. Грає він опорника, який встигає і вперед, і назад. Ромі не вистачає тонкості а-ля Вієйра, але він непогано мислить на полі – мабуть, завдяки частому спілкуванню з Кучуком. Якщо йому чітко дати завдання – наприклад, закрити когось персонально – він буде битись і справиться. Словом, в нього нема суперталанту, але це хороша знахідка для будь-якого тренера. Особливо він би підійшов Григорчуку».

Володимир Звєров, «2+2» («Арсенал» Біла Церква)

Ігор Циганик: «Я люблю з ним грати. Він не вміє програвати, в цьому плані з ним і працювати класно. Для нього поразка в будь-якій ситуації, в кожному компоненті дуже болюча. Грає він форварда, але відтянутого, така «блукаюча дев’ятка», типу Ібрагімовіча. Має дуже хороше відчуття голу і пасу. Любить креатив, починати атаки, володіє непоганою технікою. Хоча часто нею зловживає – занадто багато на себе бере, ну і обрізає всю команду, хоча повертається назад разом з усіма. Як ми уживаємось? Та сваримось, звісно, кричимо. Я ж не мовчу на полі, дістаю всіх своїми підказками і критикою. Його це дуже злить, але він більше тримає в собі, може потім висказати, хоча все це залишається на полі, ніяких образ не залишається».

Ігор Циганик, «2+2» («Карпати»)

Володимир Звєров: «Завжди цінував плеймейкерів старої школи – Міку, Джалмінью, Циганика. Я пам’ятаю ті буремні 2000-і, де Ігор вишивав як треквартіста, фантазіста і пічічі. Але час нещадний. Нещадний до нападників команд-суперниць. Бо Ігор тепер найчастіше крайній захисник (у великому футболі) і просто захисник у футзалі. По-перше, його важко пройти, бо він постійно тримає у фокусі м’яч. Ну а коли м’яч уже не в фокусі, там опиняються ноги суперника. Мало хто знає, але ефірна жага до суддівської правди частенько підігрівається особистими контактами з арбітрами. І картками різних кольорів. Коротко підсумую – на полі Циганику не потрібні експерти».

Олександр Михайлюк, «Футбол 1/2» («Динамо»)

Андрій Столярчук: «Сашко не лише класно вміє розповідати про футбол, а й грати в нього. Якби він став професійним футболістом, то навряд чи привернув би увагу Тоні П’юліса чи Віталія Кварцяного, з їхнім регбійно-легкоатлетичним баченням футболу. Але Арсену Венгеру він, думаю, цілком би приглянувся. Напевне, тому Саня і вболіває за «Арсенал». Він любить технічний, ефектний футбол з контролем м’яча. До того ж, з технікою у Михайлюка все досить непогано. За манерою гри він мені дуже нагадує Месута Озіла – зазвичай, також полюбляє грати на позиції атакувального півзахисника, де хороший ігровий інтелект, висока культура пасу роблять його майстром останньої передачі. Хоча й сам забити може без проблем, якщо випадає така можливість. Щодо мінусів: можливо, кілька б уроків від Роя Кіна по веденню силової боротьби і відбору м’яча йому не завадили б».

Андрій Столярчук, «Футбол 1/2» (за хороший футбол)

Олександр Михайлюк: «Зазвичай до нових партнерів на футбольному полі ще потрібно притертися, а з Андрієм в цьому плані не було жодних проблем. Я попереду, Столярчук трохи позаду. Вибір позиції, непоступливість в протиборствах, гра корпусом, бачення поля, швидкість в прийнятті рішень, точний перший пас – все це дозволяє Андрію бути хорошим захисником або центральним хавбеком (залежно від складу і розміру поля). При цьому він добре підключається до атак, а сильний удар – взагалі одна із візитівок «Столяра». Скидаєш йому назад під праву – і «ховайся, хто може». У Столярчука є ще одна фішка – пас поміж ніг супернику. Причому відсотків 70 (!)цих передач проходять. Чесно скажу, я до такого не звик і у нас були постійні суперечки, чи потрібно взагалі віддавати такі паси і як мені їх прочитати? Мені здається, що мої аргументи були переконливішими, але від своєї фішки Андрій так і не відмовився».

Віктор Вацко, «Футбол 1/2» («Карпати»)

Андрій Малиновський: «Як відомо, він не байдужий до німецького футболу. Та й просто схожий на Тоні Крооса – здавалося б, це не залишає варіантів для інших порівнянь. Але інше ампула на полі і результативність, якій позаздрив би Мірослав Клозе в кращі роки, розширює діапазон аналогій. Тим більше, є інші характеристики нашого героя, які розривають кордони сухого німецького прагматизму і виводять нас якщо не на космічний, то десь на сусідній з ним рівень порівнянь. Він модний. Без сумніву, епатажний. Відповідь однозначна, як аксіома – карпатський Неймар!»

Андрій Малиновський, «Футбол 1/2» («Шахтар»)

Віктор Вацко: «Він дуже пристойно грає. На нашому рівні, звісно. На рівні людей, яким за 35, які ведуть сидячий образ життя, для яких футбол – це можливість фізичного розвантаження, щоб пузо не росло і дітям своїм міг щось показати. З Андрюхою приємно грати в футбол, в нього хороша техніка – він знає, що робити з м’ячом, і вміє це робити. Зупинити, віддати – це все його. Хоча наша координація вже залежить від кількості олів’є, яке з’їли на Новий рік чи жирності курки на вечерю. Грає він на позиції Едена Азара, і Андрюху навіть можна порівняти з ним, тому що в грі на оборону він безробітний. Які ще мінуси? Та які можуть бути мінуси у Едена Азара?»

Збірна українських коментаторів

Какими были звезды украинской спортивной журналистики в 90-е

«Хотя бы 80% матчей должны иметь турнирное значение». Цыганык и Денисов – о формате УПЛ

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
Loading...