Брак досвіду і досвіду брак. Динамо в матчі з Юве було схоже на Зеленського

Луческу вже не той?

"Кінець казки Луческу". "Перша поразка під керівництвом Містера". "Динамо програло свій перший матч в ЛЧ після повернення". Ось приблизно такі заголовки чи фрази будуть пробігати у більшості оглядів матчу Динамо-Ювентус.

Але це "просто слова", як нещодавно говорив в одному справді класному інтерв'ю президент України Володимир Зеленський. Однак якщо у випадку гаранта це були не просто слова, то з київським клубом - це справді так. Інша справа, що Динамо було дуже схожим на Зеленського в цьому матчі.

Так до чого тут Зеленський?

Луческу - це Ванга. Він усе передбачив ще до поєдинку. Сказавши, що Динамо коштує приблизно як половина зарплати Роналду, Містер дав зрозуміти - "не чекайте чуда". І чуда так і не сталося.

Кияни хотіли, старалися, намагалися, але який з тебе президент без досвіду? Гравці київського клубу будуть навчатися на своїх помилках у наступних матчах ЛЧ. Так само, як Зеленський навчається зараз. Чи не навчається? Важко сказати.

Хоча в якийсь момент до матчу, так і хотілося повірити в казку. Типу, Луческу ж - тренер з досвідом, а Пірло - його учень і лише починає шлях тренера. Динамо уже розуміє, що від нього хоче наставник, а Юве лише шукає свій стиль. У Києві усі поважають авторитет румуна, а в Турині спалахують конфлікти між гравцями і тренером.

Але це матч, у якому не можна було пригнути вище своєї голови. І добре, що Луческу це розуміє. На відміну від Зе. І ось лише один факт - Бущан проводив свій перший матч в ЛЧ. Буффон, який хоча і був на лавці запасних, має 123 матчі в ЛЧ. Більшої ніж різниця в класі, була лише різниця в досвіді цих команд. І вона зіграла вирішальну роль в перемозі італійців.

Чому ж все таки Динамо програло?

Потрібно віддати належне киянам - перший тайм вони грали майже на рівних з Юве. Це доводить одинакова статистика володіння м'ячем. І хоча створення моментів біля воріт Щесни давалися важко - перший типу удар від Супряги був на 18-й хвилині, а удар у ствір - на 45-й.

Проте динамівці точно не виглядали хлопчиками для биття. До матчів, як і до інтерв'ю, треба готуватися. І Луческу максимально підготував своїх бійців до суперника. Саме тому після матчу глядачі не розходилися і аплодували грі киян. Останні справді заслужили на ці оплески.

Якщо в першому таймі, кияни добре оборонялися, то на початку другого не змогли відразу ввімкнутися в гру. На 46-й хвилині трапився гол - першим на добиванні був Мората. Він же наприкінці тайму і поховає надії ДК бодай на нічию. 

З 75-ї хвилини Луческу "пішов у ва-банк". Він випустив "свіжого" Родрігеша замість Караваєва і Вербича замість Циганкова. До речі, Віктору так і не вдалося "піймати свою хвилю у матчі". А італійці, знаючи про небезпеку з його боку, постійно фолили на Циганкові. Не встигло Динамо побігти вперед, як відразу пропустило. Так і закінчилася гра.

Ах ну да, Шапаренко був Шапаренком - вів команду вперед, розганяв атаки і почувався, як риба у воді. Залишається сподіватися, що не лише Миколу помітять у Європі та запросять у одну із сильніших за нашу ліг.

А щодо чемпіонату України, то подібний план гри від Динамо у нас цілком міг спрацювати. Одначе в Європі інший рівень гравців і за найменші помилки карають. Це при тому, що сьогодні був не найсильніший Ювентус. Але сьогодні було "найзеленіше" Динамо. "Сцуркіси" вибрали подібний шлях розвитку для клубу - через розвито молоді, саме час отримувати по дорослому за це. 

А Луческу зробив усе що міг у цьому матчі. На сьогодні він - всього лише добровільний заручник історії.