Гра на тоненького. Динамо і Зоря видали найнудніший матч грандів ever

Це мала бути бімба, а вийшла закрєпа містерів

Центральний матч туру! Колишні гравці Зорі проти своїх екс-партнерів!! Перша зустріч Луческу і Скрипника!!! Інтриг перед матчем Динамо-Зоря вистачало.

Останні декілька років за протистоянням цих команд було цікаво дивитися. Атакувальний стиль луганців при Скрипнику по-справжньому "конкурував" з бажанням динамівців довести, що вони ще на щось здатні.

Зорі було важливо перемагати - до цього вона пленталася в нижній частині турнірної таблиці. Проте нічия з Шахтарем в 3-му турі та розгром ФК Львова в 4-му давали надію на справжній атакувальний бій проти біло-синіх.

Динамо було важливо втриматися на вершині турнірної таблиці перед паузою збірних. А також, напевно, продовжити правдивість красивої фрази коментаторів матчів київського клубу про те, що "команда ще ні разу не програвала з Луческу". До того ж, Шахтар поки що не той і грав свій матч з Десною, яка могла забрати в гірників очки. І забрала. Як і Зоря у Динамо.

Сьогоднішні 1:1 максимально відображають, як кажуть олди і Артьом Франков, "гросмейстерський матч" Містера Л та (поки що) (м)істера С. Хоча після цієї нічієї, хто зна з якої літери правильно писати приставку до прізвища Скрипника.

Перший тайм команд, як перший секс: стримування, неможливість швидко зайти, претензії до жінки

Команди обмінялися небезпечними атаками в перші 1,5 хвилини. Далі гра була така - Зоря грає від оборони і шукає можливості виходу в атаку. Динамо високо зустрічає противника і не дає зайти на свою половину поля. Зоря намагається щось вигадати і на 18-й хвилині створює перший і єдиний небезпечний момент біля воріт Бущана - через простріл. 

Звичайно, найяскравіший момент першого тайму - це суперечки Сидорчука та арбітрині Монзуль (сумували? вона повернулася). Виявляється, капітан Динамо уміє вправно рахувати скільки він сам разів сфолив. Тому він був незадоволений, що Катерина Володимирівна показала йому "жовту" за перший його фол і півтайму її про це нагадував.

На 23-ій хвилині мав забивати Де Пена. Проте врятував голкіпер луганців Шевченко, який, як на мене, був найкращим гравцем команди в матчі. Уже класично, Родрігес круто прикривав м'яч корпусом та створював гостроту на правому фланзі. Та сьогодні цього виявилося замало.

Окрім цього, моя увага була прикута до улюбленця Луческу та іменинника Шапаренка, якому 04.10 виповнилося 22 роки. Схоже, що Микола більше думав про святковий торт, бо на полі його не було видно. Креативний в останніх матчах, сьогодні в першому таймі він запам'ятався лише тим, що здаля пробив на 40-ій хвилині. Але Шевченко справився з його пострілом.

Зоря пресенгувала Забарного. Необстріляний та 18-річний футболіст помиляється поки що найбільше поміж інших. Не скористатися цим було б неправильно. Тому коли хтось із луганської команди грав один на один із Забарним, то відразу, не вагаючись, ішов в обіграш. І це дало свої плоди в 2-му таймі.

Другий тайм. Не можеш розродитися голами? Чекай, коли Забарний підсковзнеться

Луческу не був би Луческу, якби не випустив проти колишньої команди теперішніх гравців ДК. Тому на поле вийшов Лєднєв. Який, в приниципі, нічим, окрім своєї охайної зачіски і не запам'ятався. Жаль, що Тимчик травмований. Гадаю, і його б Луческу випустив.

В стрій Динамо повернувся і Попов. Він також нічим не виділився - було справді мало часу на це. Проте Денис, як і Циганков, Шапаренко, Миколенко - це нова генерація динамівців, яких я сприймаю як потенційних "ребровів", "шевченків", "гусіних" і навіть "несмачних". У цих хлопців віриш і пов'язуєш з ними майбутнє київського клубу. Особливо, коли деякі з них на тижні продовжують контракти з Динамо.

Усі ці заміни сталися після голу Зорі. На 64-ій хвилині забив Кочергін. Винний в голі - Григорій Бущан - він не встиг скласти кулаки. Це не перший подібний гол Кочергіна - усі знають про його суперудар і гарну швидкість. Ну що ж. Може і не всі. Бущан відбив 100% в матчі з Гентом, тепер час і пропускати.

Насправді, матч був дуже гросмейстерським, нудним і "присипаючим" увагу. Усі ці перепасовки та переведення з флангу на фланг у обох команд. І коли Зоря майже не била в першому таймі, а тут такий відмінний постріл, то воротар міг банально недооцінити майстерності виконання.

ДК кинулося відігруватися. Через 10 хвилин непомітний в першому таймі Вербич класно розвернувся і з другого разу переграв класного Шевченка. А через 4-і хвилини Зоря мала виходити вперед. Передача знайшла Перовича, Забарний підскользнувся і лише чудо і погана техніка нападника врятували київський клуб від голу.

І як висновок...

Динамо іде на перерву збірних на чолі турнірної таблиці. Команді є над чим працювати. Зоря зіграла в нічиї з головними грандами УПЛ. Далі має бути більше набраних очок. Але є ще ЛЄ. Команді є над чим працювати.