Еще одна удивительная история из исландского футбола

Юрий Дудь – о том, что в эти выходные мы все выпивали не в том месте, где стоило.

АвторЮрий Дудь
12 октября 2016, 12:13
5
Еще одна удивительная история из исландского футбола

Юрий Дудь – о том, что в эти выходные мы все выпивали не в том месте, где стоило.

На планете Земля живет удивительный человек, которого когда-то звали Иван Москаленко, он работал на НТВ-Плюс и, так вышло, полюбил Фарерские острова. Полюбил так сильно, что переехал туда из Москвы много лет назад – его сумасшедшую историю вы могли прочитать здесь. Сейчас его зовут Иван Эйинссон-Эстурланд, он все еще живет на севере Европы (не только на Фарерах) и иногда бросает коллегам любопытные истории об местных нравах.

Вот такую – он прислал мне в фейсбук позавчера:

– Cидим мы вчера в большом спортбаре в Рейкьявике в паре километров от стадиона, смотрим отборочные матчи. До игры Исландия – Турция уже меньше двух часов. Несколько залов, мы там, где много мониторов, три игры можно смотреть одновременно. В соседнем зале собрались фанаты, пьют пиво, шумят, скандируют. И вдруг в помещение входит стоматолог – и проходит мимо нас в фанатский зал. Там закрываются двери, на некоторое время устанавливается полная тишина. Потом – какие-то отрепетированные заклинания. Затем в дверях снова появился стоматолог и через наш зал выходит на улицу.

Стоматолог, если кто-то все еще в танке, это Хеймир Хадльгримссон, главный тренер сборной Исландии и человек, которого было так интересно слушать на прошлой неделе. Бар – Olver, полчаса неспешной ходьбы или 10 минут езды до главного стадиона Рейкьявика. Поскольку тренер, ЛИЧНО объявляющий состав сборной ЗА ДВА ЧАСА ДО ИГРЫ не журналистам, а БОЛЕЛЬЩИКАМ – это какая-то совершенная дичь даже для нашей любимой Исландии, я решил навести справки – вдруг Иван Москаленко что-то перепутал.

Вот что мне ответили управляющие бара Olver:

– Все так и было: Хеймир встречался с болельщиками в воскресенье перед игрой. Он приходит к нам перед каждым матчем с тех пор, как Ларс Лагербек стал главным тренером сборной Исландии. Теперь Хеймир – главный, поэтому предполагалось, что матч против Финляндии (сыгран 6 октября – Tribuna.com) станет последним, когда он к нам зайдет. Планировалось, что перед Турцией состав объявит Хелги Колвигссон, новый ассистент главного тренера сборной. Но федерация футбола Исландии решила отблагодарить наших болельщиков за их невероятную поддержку, поэтому Хеймир пришел сам.

Бесконечно классно! Но я хотел бы поделиться с публикой хотя бы одним фото, одним видео с этой встречи. Я прошерстил весь ютьюб и инстаграм, но нашел Хеймира после, а не до Турции – он взял в руки мегафон и подошел к трибунам сказать спасибо (Исландия выиграла 2:0).

Ребята из бара сказали, что у них фотографий перед игрой нет и посоветовали обратиться к фан-объединению сборной. Их ответ на мое письмо был еще более классным:

– У нас есть строгое правило: без медиа, без фото- и без видеосъемки на этих предматчевых встречах. Мы договорились об этом четыре года назад, когда Хеймир пришел к нам впервые. Все четыре года мы это правило соблюдали и планируем делать это и дальше.

Выводов не будет.

«Я смотрел это видео пять раз. И все пять раз плакал». Тренер-дантист той самой сборной Исландии

Лучшее приложение Украины о футболе – для Android и iOS

Лучшие
Новые
Старые
Андрій Сеньків
Ааааа, завііість))
Ответить
3
gafienets
А чому там, власне, заздрити? Тому, що тренер їде в БАР перед матчем? Дивні люди, коли не помічають, як дико здоровий спосіб життя одних сприяє випиванню інших. Не хотів би, щоби Шева їздив в умовні Бердичів, Львів, Дніпро, Луганськ чи Білу Церкву аби попатякати з люителями квасити/випивати/вбиватись "під футбольчик". Хай краще до діток в інтернат поїде, чи тупо з командою ретельніше до гри підготується або відпочине.
Ответить
0
Олександр Навагін
ответил на комментарий пользователя gafienets
А як в бар - то одразу квасити? У нас - можливо (і то, не впевнений, бо квасять зазвичай вдома). Треба розуміти культурну різницю і традиції. Якщо Шева поїде в якийсь Бердичів в бар - цілком можливо, що там будуть сині любителі квасити. В Ісландії таких традицій пияцтва нема, там люди йдуть в спортбар саме щоб подивитися футбол в компанії однодумців і, можливо, перехилити трохи пива. До того ж, не факт, що келих-другий натурального пива на вихідних - шкідливіше, ніж виснажливі тренування, травматичні матчі, пов"язані з цим стреси. Тому лишається ще питання, хто більше шкодить своєму здоров"ю - футболіст чи відвідувач бару. Безкінечно тренуватися не можна, це навіть шкідливо (треба час на відновлення сил) і якщо часу для відпоинку достатньо - чому б не проявити акт поваги до відданих вболівальників? Треба ж працювати з аудиторією з різних прошарків суспільства - і з дітьми, і з студентами, і з фанами зі стажем. Одне іншому не заважає, та й благодійності можна час і сили трохи виділити. В будь-якому випадку, краще тренер чи футболіст, який сам прийде до вболівальників в бар, ніж той, що дивиться на них, як на людей гіршої породи, недостойних його сонцеликого.
Ответить
2
gafienets
ответил на комментарий пользователя Олександр Навагін
Мушу визнати, що не вперше з цим стикаюся - з вірою в те, що там, "на заході", люди "вміють" випивати. Це не так. Випивають всюди однаково, проте лише в нашій країні випивати людина може за рахунок коштів, котрі отримала для догляду за дитиною чи за її народження, або ще простіше: випивати замість того, щоби заробленим "поділитися" з дітьми дружиною. Отого "замість" може бути дуже багато. І якби Там можна було так робити роками, то їм жилось би ще гірше, ніж нам. Не факт, що вживання алкоголю шкідливе? Не факт, отож бо й воно - навіть не стараючись я назбираю 20 посилань на різні "дослідження", з яких половина буде присвячена користі від вживання випивки, а половина - шкоді. Все опирається на лоббі, програму дослідження та конкретний аспект, що вивчається, проте завжди "подається" як тверда і точно правдива порада: пити або добре або погано. Я твердо знаю один простий факт: всякий алкоголь організм людини сприймає як отруту. Так, є люди, котрим "отрута" потрібна (я про вино для тиску, шлунку чи для астронавтів). Але для більшості отрута є отрутою, тим більше, якщо вона йде потоком і не одна (тепер я про повітря, воду, стреси, темп життя і ін.). Навіщо ще? - єдине моє питання. Здоров’я - біопсихосоціальний стан людини. Футболісти, котрі "вбиваються" на тренуваннях та матчах з кожним днем все раціональніше підходять до всіх складових своєї діяльності (я про тренерів, кухарів, психологів, консультантів і ін.). Фактично, сучасні топ спортсмени все раціональніше витрачають своє здоров’я і все бульше вкладають щоби втрати його були мінімальними. Як щодо пересічних відвідувачів бару? Беруся стверджувати, що ні біологічна, ні психологічна та соціальна сторони здоров’я в барах не покращуються. Максимум що - відновлення і то короткотермінове в випадку позитивних емоцій і досвіду. В випадку поразок все трохи складніше, бо мало в котрого відвідувача бару - свій психолог, тренер, дієтолог та повар. Проте часто є діти, дружина, друзі та робота, де й відбувається компенсація. Так, безкінечно тренуватися - утопія, але варто думати, що випивати - повноцінний відпочинок, бо відпочивати мають всі складові людини: тіло, психіка і соціалнаскладова (як правило, відпочинок супроводжується соціальним відчудженням або зануренням ( ні перше ні друге не передбачають один вечір перегляду футболу в барі). Акт поваги до вболівальників? Я більше схильний думати, що до закладу (крута реклама, ще б пак). А PR з того який малюється! От чи пройде ця традиція провірку поразками? Навряд. В тій же Туреччині добром би то не закінчилося, якби тренер чи гравець/гравці отак ходили в народ перед чи після гри. В моєму випадку краще, коли тренер замість походу в клуб в день матчу йде в церкву, до дітей з дарунками чи проводить з ними тренування, організовує поїздки на матч для різних груп, бере участь у інших неполітичних соціальних ініціативах. Як і в випадку з вчителем, політиком, лікарем, автомеханіком та електриком, - я б хотів, щоби тренер займався єдиним важливим завданням - працював над досягненням результату не покладаючи рук. А відпочинок? Після.
Ответить
0
Олександр Навагін
ответил на комментарий пользователя gafienets
Справа не в тому, що у нас п"ють, як свині, а десь - ні. І американці напиваються в дрова, і англійці п"яні лізуть морди бити, всюди так. Справжні алкаші є завжди. Але в Ісландії майже 80 років діяв сухий закон, там такі явища, як в нас (типу традиції все обмивати) виражені набагато менше. Отрута чи ліки - все залежить від дози і частоти вживання. Я навіть на власному досвіді міг би привести в приклад позитивні і негативні наслідки, але вони і так всім відомі. Щодо фізіологічної складової здоров"я - тут неможливо заперечити факт: і великий спорт, і вживання алкоголю - точно мають негативні наслідки. Просто складно об"єктивно співвіднести, що більше б"є по організму - пошкодження певної кількості клітин мозку та печінки метаболітами етанолу, чи пошкодження м"язів, зв"язок та інших органів, які виникають в спорті. А щодо психічної і емоційної складової - тут все взагалі дуже суб"єктивно та індивідуально. Комусь для релаксу обов"язково треба відтягнутися в гучній компанії однодумців, а комусь - побути наодинці, з улюбленою стравою. Щодо реклами - можна було б погодитися, якби це супроводжувалося висвітленням в ЗМІ. А якщо кажуть, що це закритий захід, без ніякого освітлення в пресі - то сумнівна реклама. Щодо Туреччини - це лише показник культурних особливостей. Он в Латинській Америці (Колумбія наче, чи ні, точно не скажу) в 90-х футболіста за автогол вбили, але важко уявити, щоб таке могло трапитися в північній країні, типу Ісландії чи Норвегії. Все-таки, культура і обставини різні. А що стосується благодійності - знову ж таки, ніхто не протиставляє одне - іншому, виду "або-або". Можна й до фанів завітати, і добре діло зробити десь встигнути. Враховуючи особливості Ісландії (недавно ж було інтерв"ю з цим трнером), те, що вони в своїх містечках живуть, як гарні сусіди, такий крок тренера виглядає зрозуміло і схвально з позиції його земляків. До того ж, ніхто не говорив, що тренер тільки по барах ходить. А якщо ще врахувати те, що близько 1/10 населення Ісландії відвідало чемпіонат - можна констатувати: такі акти з боку членів команди - це не просто PR, там дійсно вважають команду своєю, рідною. І там не будуть її поливати з відра лайном за поразку. Хочеться, щоб і в нас так було, а то коли виграли - всіх така гордість за збірну бере, ледь від радості не луснуть, а варто програти - то "каліки, кривогогі" і виливається океан помиїв...
Ответить
0

Другие посты блога