Що відбувається в Косові і чому Україна має його визнати при першій же можливості

БлогTennis Love
АвторDariaTennis
4 августа, 18:11
51
Що відбувається в Косові і чому Україна має його визнати при першій же можливості

Розповідає Даша Мещерякова.

В Україні про Косово або майже нічого не знають, або ці знання пронизані російською пропагандою 90-х. Проте косовські албанці – це люди, які розуміють українців як ніхто в Європі.

Для повного розуміння, що наразі відбувається в країні, треба зробити невеликий історичний екскурс.

Косовські албанці насправді – це не якісь злобні сепаратисти, які з’явилися в Косові, щоб вичавити сербів. Це таке ж автохтонне населення цього регіону. Через збідніння Косова серби мігрували на північ, тому їхня кількість ставала все меншою і меншою. Кількість албанців, навпаки, тільки збільшувалася через їхню велику народжуваність. Я більше не питаю місцевих, чи є в них брати і сестри. Я просто питаю скільки їх. В Косові дуже мало родин, де менше 5-6 дітей.

Так, тут проходила знакова для сербів битва на Косовому полі, але це було 800 років тому. Так, з Косова почалася православна церква. Проте албанці протягом століть до приходу Османів також були православними. Ці тези, які я постійно чую від сербів, нагадують мені «історичну справедливість», яку завжди там нав’язує путін. Проте обом націям треба колективно сходити до психолога і відпустити минуле.

У 80-х ще при Югославії Косово було автономією, проте вже тоді албанці зазнавали дискримінації. Хоч балканці дуже люблять згадувати єдність у мирні часи Йосифа Броз Тіто, то конфлікт просто заглушався непоганим рівнем життя і політикою «стримувань і противаг». Перші ознаки майбутньої бойні почали з’являтися ще на початку 80-х на тлі економічної кризи. На вулицю виходили студенти, бо в їдальнях були дуже довгі черги. Потім протести переросли в політичні, тому Сербія прислала туди свою поліцію. І що робила поліція? Просто била демонстрантів.

Ненависть між сербами й албанцями тільки зростала. Тим часом, ціни також зростали, проте для албанців ще більше. На роботу їх брати перестали, з керівних посад звільняли, змушували вчитися тільки сербською. Слободан Мілошевич поширював свою отруйну пропаганду, розпалюючи ненависть з кожним днем. Він постійно казав про вищу сербську расу, а албанців тим часом заарештовували тільки через їхню національність.

«Я пам’ятаю, як раптом мій брат зробив зауваження маленькій дитині. Мої батьки були нажахані, бо дитина була сербською. Але брата тоді пронесло, бо батьків дитини поруч не було. Могли й посадити за це», - розповідав мені знайомий у Приштині.

«Коли я йшов до школи, серби завжди питали, чи є в мене німецькі марки. Я мав відповідати тільки сербською, щоб вони не дізналися, що я албанець», - каже інший приятель.

Звичайно, така дискримінація призвела до вибуху в 1998 році.

«Війна не почалася так одразу, як в Україні. Ми не прокинулися від ударів бомб. Все наростало з часом», - розказав мені колега Гюнен.

Так, перші сутички були з боку албанців, проте те свавілля і дискримінація, в якій вони жили, не могли мати інший результат. Тим більше на вибухових Балканах.

Їхніх жінок ґвалтували, якщо вони не знали сербської.

«Мені пощастило, бо я говорила сербською. Всіх інших жінок у моєму селі катували і ґвалтували, бо вони не знали сербську», - казала мені досить відома правозахисниця Косова.

А потім деякі з цих ґвалтівників працювали… поліцейськими в Приштині!

«Ми робимо все, щоб притягнути їх до відповідальності, проте багато хто вже втік у Сербію. Там їх покриває місцева влада. Постраждалих жінок дуже багато», - розповіли мені в Косовському реабілітаційному центрі жертв насильства.

Серби спалювали албанські села, катували мирних, мародерили, стріляли беззбройних, вбивали людей із танків. А допомагали їм росіяни.

В албанців була своя Армія визволення Косова, яка складалася з добровольців, яких підтримувала діаспора. Так, звичайно, не всі були святими і в армії Косова, і їх засуджують у Гаазі.

В березні 1999 року сили НАТО почали бомбардувати Белград, щоб зупинити цю різанину. Все закінчилося 11 червня підписанням договору в македонському Куманово, де йшлося, що сербська армія і поліція мають залишити Косово і Метохію. А в Косово згодом зайшли миротворці КФОР, тобто НАТО. Навіть сьогодні в Косова не має власної армії.

А 17 лютого 2008 році Косово односторонньо проголосило незалежність, яку підтримала більшість цивілізованих країн, ООН та Міжнародний суд ООН. Україна не визнала. Тодішній президент Віктор Ющенко побоявся, що Крим або «ПІСУАР» можуть спробувати вчинити так само (хоча чи дійсно варто було цього боятися?).

З тих пір Сербія робить усе, щоб косоварам не жилося легко. Сербська пропаганда накачує своїх громадян вигадками і ненавистю. Косовські серби цілком ігнорують усі місцеві закони. Наприклад, на півночі Косова є містечко Митровиця, поділене по берегам річки Ібар – сербська північ і албанський південь.

Тільки-но переходиш міст, бачиш скрізь сербські прапори, мурал «Косово – Сербія, Крим – Росія», сербські динари замість офіційного євро. Раніше там було багато портретів путіна, проте з початком війни в Україні їх змусили прибрати цей сором.

Попри те що сербів усього 5% населення, сербська мова офіційна, вони мають гарантовані 10 місць у парламенті (з 120), вони працюють у сербських і косовських офіційних установах і отримують дві зарплатні. І головне – не можна змінити Конституцію без згоди 2/3 представників сербської громади.

Події 31 липня показують, що серби просто не хочуть жити в незалежному Косові, які б привілеї не отримували. Про зміну сербських документів і номерних знаків на місцеві попереджували ще в 2011 році. І сутички вже виникали. На цей раз серби ще раз показали, що не будуть жити за новими правилами. Проте такі конфлікти – не рідкість для Косова, і вони не переходять міст через Ібар у Митровиці. Тому Приштина 31 липня жила звичайним життям, куди зараз з’їхалася діаспора на сезон весіль.

І такі конфлікти виникатимуть не раз, однак президент Сербії Александар Вучич має бути божевільним, щоби атакувати країну, яку оберігають сили КФОР, тобто НАТО.

Я кожного дня бачу військових НАТО. Навіть в України був тут свій контингент, проте Зеленський відкликав його, коли напала росія.

«З нами НАТО. Ми захищені», - так мені відповідають усі косовари.

Військових НАТО тут люблять і запрошують на всі урочистості.

А сербська пропаганда накачує свій народ, що албанці вмирають сотнями в Україні.

Албанці не вмирають сотнями на фронті, проте вони цілком підтримують Україну.

«Коли почалася війна в Україні, для нас усіх це був страшний сон. Ми всі почали згадувати себе і перестали спати вночі, - розповідала мені нардепка Вльора Читаку, яка була посолкою Косова в США. – Ми всі на вашому боці. Ми впевнені, що ви переможете».

І ця думка не самотня. Як тільки я кажу, що я і з України, то кожен албанець хоче підтримати, допомогти і просто сказати пару добрих слів. Вони не просто кажуть стандартні фрази, а відчувають біль українців, бо пережили таку ж війну. І дуже часто пригощають усім, що в них є.

А в центрі Приштини досі висить великий банер StandWithUkriane.

«Я слідкую за вашою війною, як скажений. Всі новини читаю. Мені дуже шкода», - каже мій тренер із тенісу.

«Ми всі знаємо, через що ви проходите. Але ви повернетесь додому, як повернулися ми», - казав мій колега Джемайль.

В Косові заблоковані російські помийки RT і Спутнік, а також VK і Однокласники. Тут боротьба з фейками дуже потужна, оскільки вони як ніхто знають, чому дезінформаційна вбиває.

Україна має визнавати Косово оскільки албанці пройшли через такий самий геноцид, через який проходять зараз українці. І жоден народ не має жити в одній країні зі своїм кривдником. Косовари не багата країна і не має великого політичного впливу, проте ідеологічно це найміцніший союзник України. А Києву все ж таки доведеться визначатися попри останні заяви МЗС про «нестабільність на півдні Сербії». Найбільш підходящим часом стане надання Косову кандидатства ЄС або закінчення війни в Україні.

Лучшие
Новые
Старые
Spinosa
Геополітики з журналістів "Трибуни" - ще ті. Спершу Козюпа з Вірменією, тепер підхід "ми маємо визнати Косово, бо вони - класні і проти сербів". Хоч би юридичними нюансами теми поцікавилися.
Ответить
11
ответил на комментарий пользователя Spinosa
Визнавати таки потрібно. Хоч це і невелика країна, але зараз будь-яка допомога помічна. Плюс Албанія. Вже шось. Так, то треба робити з головою. Міжнародні договори ніхто не скасовував, ну і щоб не поставити під удар типу наших русинів Войводини та українців у Сербії -- останніх мало, але вони є, і їх точно більше ніж у Косово. Стосовно аналітиків Трибуни, то не судив би суворо (хоч постити такий текст у річницю початку 'Бурі' з 250 тисячами біженців то таке) -- вони роблять правильну справу, створюють розголос і все таке.
Ответить
-1
Глор Інгульця
ответил на комментарий пользователя Spinosa
Що там не так з юридичними нюансами? "Україна не визнала через побоювання, що так само можуть вчинити з Кримом та східними областями (хоча чи дійсно варто було цього боятися?)."
Ответить
2
ответил на комментарий пользователя Глор Інгульця
Ну тк санкції проти РФ запроваджено через Крим та Донбас. Треба передбачити вплив на них після визнання Косово. Усвідомити наслідки на взаємини з Іспанією (там не тільки Шарій та Потап живуть, а й купа заробітчан працює), Румунією (сусід, що впливає Молодову -- іншого сусіда) та Грецією які не визнали Косово. Треба гарненько подібні рогатки пообходити. Першим пожиттєвим послом України в Косово я б зробив Миколу Тищенка, але то вже мої мрії.
Ответить
3
Показать еще 12
vasa1719
Камон, це албанці, які живуть в Косово. Кожна нація має право жити у своїй країні, албанці повинні жити в Албанії, а не вимагати Албанії в будь-якій точці світу, бо це риторика і логіка 1в1, як у рашистів. Так, історично склалось, що вони живуть в Косово, а до того в Югославії, нічого не поробиш. Якщо визнаєм Косово, то по міжнародному праву, це грає проти нас. Взагалі лізти в балканський мішок не слід, там стільки суперечностей і крові у всіх на руках (так у всіх).
Ответить
6
vasa1719
ответил на комментарий пользователя vasa1719
Не можна речі які стосуються цінностей і принципів міняти тільки через те, що нам зараз це вигідно чи так хочеться чи зробити на зло комусь. Це як возмущатись, що хтось бере хабарі, але моєму кумові на митниці можна.
Ответить
4
degreez belowzerow
ответил на комментарий пользователя vasa1719
ну от якось так зараз думають вестернери про нас напевно - нашо нам лізти в той східноєвропейський мішок, там стільки крові в всіх на руках
Ответить
4
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя vasa1719
Всі цивілізовані країни визнали. Вони теж нічого не розуміють?
Ответить
1
Показать еще 6
ол райт
Україна якось допомогла Македонії в боротьбі з албанськими квазіутвореннями, а тут визнає таке в Сербії? Буде доволі дивно виглядати.
Ответить
4
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя ол райт
Ну може треба ознайомитися з питанням, а не бути жертвою російської пропаганди?
Ответить
0
Абрикос
Мене завжди хвилювало питання, якщо у Косово живуть албанці, чому вони не приєднаються до Албанії?
Ответить
4
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя Абрикос
Вони не можуть. Тільки при повному визнанні Косова. Але з часом ця ідея об'єднання втрачає популярність саме в Косові.
Ответить
2
Spinosa
ответил на комментарий пользователя Абрикос
Тому шо це - косовські албанці.
Ответить
2
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя Spinosa
ну і шо? Вони вважають себе одним народом.
Ответить
0
Показать еще 4
Глор Інгульця
Не розумію чому так всі побоюються, що якщо Україна визнає цю країну то щось станеться для України страшне. Крим заберуть чи шо? Чи Донецьк? Це не працює. В той же час серби не бояться писати "Крим - це Росія". Їм пофіг на те, що Україна не визнала Косово. Вони лижуть рашці з усієї сили, бо така же недоімперія. Тому хай йдуть нах. Які тут можуть бути питання, вибрали курс на захід - притримуйтесь.
Ответить
4
Spinosa
ответил на комментарий пользователя Глор Інгульця
Тому що є така річ, як міжнародні суди. Україна подала купу позовів до них проти Росії. Визнавши Косово, ми підірвемо свою доказову базу, яка будується на тому, що ми не визнаємо території, які самовільно відділилися без згоди тієї країни, до якої вони належали. І давайте поставимо ще таке питання? А який конкретний практичний зиск ми отримаємо від визнання Косово? Що це нам дасть?
Ответить
5
vasa1719
ответил на комментарий пользователя Глор Інгульця
Бо річ про принципи, ви пропонуєте, якщо у вас хтось щось украв, точно так же толерувати інші крадіжки. Тут не грає ролі, що пишуть серби, бо річ про закони і принципи. Бо завтра таким макаром, каталонці запитають, а чого це ви нас не визнаєте.
Ответить
2
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя Spinosa
Додаткового союзника і голос у міжнародних організаціях. Плюс, Україна стане в ряд з цивілізованими країнами на противагу рашкі
Ответить
-2
Показать еще 5
Андрей Белик
А, может, и донбабве следом признаем?
Ответить
4
DariaTennis
ответил на комментарий пользователя Андрей Белик
Це різні кейси. В Косові був геноцид албанців. В денере не було.
Ответить
1
degreez belowzerow
Не можна визнавати Косово, бо крем і денере, і взагалі путен нападе! Тоді і Україну визнавати не можна, бо то була частина рососійської імперії і совка. Л - логіка.
Ответить
1
Tim Rosin
Визнавати Косово - це найдурніше, що можна запропонувати Україні і світу... Нехтування принципами ніколи не доводило до добра. Косоварам потрібно ще не одне десятиліття, щоб мати підстави називатися окремим від албанців народом і відповідно мати право на самовизначення. Зараз і в осяжній перспективі ніякої незалежності Косово - максимум автономія в складі Сербії, А кому не подобається - чемодан, вокзал. Албанія. Смішно дивитися, коли ЄС в одне вухо закликає Сербію подавати заявку на вступ в ЄС (навіть Україну не закликає), тобто визнає Сербію гідною членства в ЄС, а в інше розповідає, які нещасні косовари і як їх пригничують і катують серби... Косово ніколи не було складовою югославсьскої федерації. Косово було автономією в складі Сербії, а вже Сербія була федеративною складовою Югославії... І треба розуміти, що спонукало конфлікт. За радянських часів Албанія була найбіднішою країною соцтабору з жорстким авторитарним антирелігійним режимом, від якого албанці при будь-якій можливості тікали у відносно благополучну ліберальну і прозахідну Югославію. Їх там приймали, але ніхто не припускав, чим це все може закінчитися...
Ответить
0
Daggetkeln
2022 рік на дворі, а хтось ще вірить у "святі і непорушні принципи міжнародного права". Коли ж хіхли нарешті перестануть бути такими терпілами? Бо не можна визнавати Косово, а то серби з руснявими братушками образяться і визнають денере. Чогось штати і половина Європи може одночасно визнавати Косово і територіальну цілісність України, а ми не можемо.
Ответить
-2
Tim Rosin
ответил на комментарий пользователя Daggetkeln
США колись вже "навизнавалися" красний Пекін замість тайваньского Тайбея в якості члена ООН і Совбеза ООН, бо на той час МаоЦзеДун відчайдушно ворожував з кремльом і було вигідно підіграти одному монстру, щоб стравити на іншого монстра... Наслідком зараз маємо Тайваньский кризис.. Якщо виправдовуєш, що робиш комусь свиню, то завжди чекай, що така сама свиня може колись наздогнати і тебе...
Ответить
0

Другие посты блога