Легенда НХЛ з українським корінням: грав без захисної маски, пішов на війну у 15 років, його пісня обігнала «Бітлз»
Історія Джонні Бауера.
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Ariana Grande. Його автор почав писати про хокей. Цей матеріал точно вам сподобається. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою.
***
В українському хокейному медіапросторі десятки років серед голкіперів домінував дует Сімчука та Карпенко, ніби інших воротарів і не існувало. В Канаді та сама ситуація: якщо ви будете намагатися знайти голкіпера НХЛ українсько-канадського походження, то у вас складеться думка, що крім Террі Савчука та Турка Броди більше їх не було. Але це не так.
Їх десятки і в них цікаві біографії. З одним з них я вас познайомлю – це Джонні Бауер.
Зробив свої перші накладки для воротарів зі старого матраца, а вірний друг подарував йому зношені ковзани
Вам одразу спало на думку: ну ось як з Україною може бути пов’зана людина з прізвищем Бауер? Він український єврей чи лемко-словак?
Джонні Бауер народився з іменем Іван Кішкан в українській родині фермерів у містечку Принс-Альберт провінції Саскачеван, а змінив прізвище, коли почав грати в хокей на високому рівні, щоб канадським журналістам було легше, бо вони не могли правильно написати та вимовити його прізвище.
Іван Кішкан був єдиним сином в сім’ї з дев’яти дітей. Звичайно, що українськi емігранти жили у великих злиднях під час «Великої депресії». Сім’я Кішканів не мала змоги купити сину хокейне екіперування. Він зробив свої перші захисні накладки для воротарів зі старого матраца, а вірний друг подарував йому зношені ковзани. Іван зайшов так далеко, що навіть використовував кінський гній як шайби. Батько підшукував синові із відповідно вигнених гіляк ключки та витесував їх.
Проте бідність не змогла відволікти майбутнього хокеїста від мрії: стати найкращим голкіпером у НХЛ.
В 15 років відправився на Другу світову війну
У 1940 році він збрехав про свій вік на призовному пункті та відправився на фронт Другої Світової в складі канадської армії. Пройшов військову підготовку в таборі у Верноні та став до служби як член Королівських камерон-хайлендерів в Англії – до того як його звільнили в 1943 році через ревматоїдний артрит. Так він уникнув участі у висадці в Нормандії 1944 року.
«Добре, що я цього не зробив, бо німці були там і чекали», – казав він. «Багато хлопців там було вбито на пляжах. Я знаю чотирьох чи п’ятьох хороших хокеїстів з Принц-Альберта, яких убили».
Після цього Кішкан зосередився на своїй хокейній кар’єрі. Повернувся до рідного міста та почав грати на молодіжному рівні за місцевий клуб «Принс-Альберт Блекхоукс».
Легенда АХЛ
В 1945 році його помітили скаути професійного клубу АХЛ «Клівленд Баронс» та запросили до себе. Саме під час свого першого сезону воротар змінив прізвище на Бауер. Одержав ряд нагород, серед яких три MVP ліги, допоміг своїй команді тричі стати чемпіонами АХЛ.
Враховуючи, що він перебуває в Залі слави, важко повірити, що Бауер не грав у НХЛ, поки йому не виповнилося майже 30 років. Але тоді в найкращій лізі світу була епоха Original Six – шести команд-учасників. Тому кількість воротарських вакансій була обмежена.
Тільки в майже 30 років потрапив в НХЛ
У 1953-54 роках Бауер відіграв усі 70 ігор за «Нью-Йорк Рейнджерс», але команда вирішила піти в наступний сезон з Гампом Уорслі, а Джонні повернувся до виступів у АХЛ. Там вiн грав протягом більшої частини наступних чотирьох років.
У 1957-58 роках він зіграв 64 ігри за «Клівленд Баронс» у АХЛ, перш ніж його покликав «Торонто» з НХЛ.
«Я навіть не хотів їхати до Торонто, чесно кажучи, тому що мені тоді було 35 років, і я не знав, чим можу їм допомогти», – казав він. «У мене був досвід, зауважте. Але я був щасливий у Клівленді, я там насолоджувався і мав гарну роботу. Коли вони забрали мене, я не хотів їхати. І пан Хенді (генеральний директор «Клівленда») сказав, що якщо я не поїду, вони мене відсторонять від виступів». Так, клуби НХЛ мали право відсторонити гравця від виступів, якщо він відмовлявся грати в цій престижній лізі.
Бауер погодився поїхати, коли Хенді сказав, що прийме його назад, якщо в Торонто в нього не вийде.
«Вони просто хотіли підписати мене на один рік, але у мене була хороша команда», – зі сміхом згадував Бауер в інтерв’ю в листопаді 2014 року. «Я був там (в «Торонто Мейпл Ліфс») 13 років, так що все вийшло дуже добре для мене».
Він відіграв 552 матчі регулярного сезону в НХЛ із 250 перемогами, 195 поразками (90 матчів завершились внічию). Якщо поєднати виступи в АХЛ і НХЛ, він провів у загальній складності 1207 ігор регулярного сезону – рекорд, до якого жоден воротар не наблизиться. Отримав прізвисько «Китайська стіна».
Він практикував божевільний стиль гри, так званий тик-чек: летів головою вперед в ноги суперника, шоб зняти шайбу з ключки. Цей крок обходився дорогою ціною – порізи та втрата зубiв. Але він зупиняв шайби.
Вперше виграв трофей найкращому воротарю ліги у 1961 році. Разом з «Ліфс» узяв Кубок Стенлі в 1962, 1963, 1964 роках.
Цікаво, що в 1965 році розділив трофей найкращого кіпера з Тері Савчуком. А у 1967 він допоміг «Торонто» виграти Кубок Стенлі у віці 43 років.
Грав без захисної маски
Зазвичай він носив маску для тренувань, але не використовував її в іграх включно до свого останнього сезону НХЛ 1968\69. Тієї весни він став найстарішим воротарем, який вийшов у матчі плей-офф Кубка Стенлі – у 44 роки, чотири місяці та 28 днів.
«Я отримав пару сотень швів на обличчя», – згадував безстрашний воротар під час інтерв’ю 2005 року.
«Він нас надихнув», – казав Джордж Армстронг, який був капітаном останньої титулованої команди «Ліфс». «Він ганьбив інших важкою працею».
«Джон віддавав усе, що міг, під час тренувань, і ми не збиралися дозволяти цьому старому працювати краще за нас».
Нарешті він завершив кар’єру, провівши одну гру в сезоні 1970-71 – через чотири місяці після свого 45-річчя.
Після виходу на пенсію працював тренером воротарів та був скаутом «Ліфс».
Ледь не повернувся в 1980 році, у віці 55 років. Воротарі команди Майк Палматір та Пол Гарісон захворіли грипом. Було незрозуміло, чи встигне приїхати з фарм-клубу АХЛ Вінсент Трембл, тому Бауер підписав контракт на один матч.
Трембл встиг приїхати вчасно, тому послуги Бауера не були потрібні. Джоннi провів всю гру в тренувальній кімнаті у повному спорядженні.
Його любили всі діти Торонто, він відповідав взаємністю
У вільний час Бауер любив риболовлю у своєму котеджі поблизу Бобкейджона. У старші роки він брав участь у численних благодійних акціях і завжди виступав під гарячі оплески. Через роки після виходу на пенсію Бауер залишався одним з найулюбленіших колишніх гравцiв «Ліфсів».
«Я не знаю, що це», – сказав він про свою популярність.
Його любили всі діти Торонто. Бауер завжди мав час для своїх шанувальників.
«Я не можу сказати «ні» цим дітям. Тому що, коли я був дитиною під час депресії, у нас взагалі нічого не було. Як казав мій тато, вам нічого не коштує просто посміхнутися. Просто працюйте і виконуйте свою роботу, будьте добрими до людей, і вони будуть добрими до вас».
Бауер був введений в Зал слави хокею в 1976 році. «Торонто» вшанував його пам’ятним знаменом у 1995 році, яке досі висить високо на арені «Ейр Канада Центр», та вивів з обігу його 1-й номер, а його стара команда АХЛ у Клівленді вивела його номер у 2002 році. Йому навіть дали зірку на канадській Алеї Слави, він був одним із перших «Легенд Торонто», якого удостоїли бронзової статуї біля арени.
Його пісня посунула в чарті праймових «Бітлз»
Ви коли-небудь чули про класичну канадську різдвяну пісню Honky the Christmas Goose – про гусака із зайвою вагою, який катається з Сантою на своїх санях?Це випущена в 1965 році пісня, яку заспівав воротар Джонні.
Як гласить легенда, продюсер CBC Чіп Янг та композитор Орвілл Гувер хотіли, щоб пісню співав гравець «Торонто», тому пішли на тренування у пошуках волонтера. У кінцевому підсумку обрали Бауера, який раніше не мав досвіду співу.
«Він зайшов у гримерку і хотів дізнатись, чи буде комусь із команди цікаво співати цю пісню», – сказав Бауер Toronto Star у 2016 році. «Я ніколи не бачив, щоб стільки хлопців роздягалися і так швидко входили в душ у моєму житті! Я залишився там один. Він сказав: «Думаю, ти залишився один», і я сказав: «Слухайте, сер, я не можу співати». Я думав, що він божевільний!»
Бауер зголосився взяти участь, але лише в тому випадку, якщо кошти підуть на благодійність. Пісня була записана на телестудії CBC разом з групою дітей, відомими як Rinky-Dinks.
Продали 40 000 примірників Honky під час святкових днів. У грудні 1965 року пісня очолила чарт Канади та вибила на два тижні з першого місця пікових «Бітлз». Honky стала хітом. Бауер багато років співав на заходах, але це була його єдина пісня.
Зірковий воротар помер у віці 93 роки від запалення легень, через два дні після Різдва (27 грудня 2017 році).
Спогади вболівальників «Торонто»
Майк Хайленд: «Коли я був маленьким підлітком, я збирав хокейні картки. Картки з гравцями «Торонто» були моїми улюбленими, і я зібрав всю команду, наклеївши їх у невеликий блокнот. Я взнав, що Джонні Бауер був моїм сусідом і проживав у невеликому післявоєнному бунгало на проспекті Патіка у Вестоні.
Набравшись усієї мужності, я постукав у двері містера Бауера. Я запитав його, чи не віднесе він мою записну книжку до роздягальні «Торонто» і попросить гравців поставити свої автографи на наклейках зі своїми обличчями. Він сказав, що допоможе мені.
Через два тижні я знову постукав у його двері. Його дружина відчинила і сказала мені, що книга повернулася з усіма підписами. Але була одна проблема. Їх дуже маленький син побачив книгу і, розглядаючи фотографії, випадково зірвав деякі сторінки. Але я не мав приводу хвилюватися, місіс Бауер заклеїла скотчем листки, і моя книга була цілою. Я не вірив своїм очам, коли гортав сторінки, що можу бачити всі підписи своїх улюблених хокеїстів.
Джонні Бауер був не лише одним із найкращих воротарів усіх часів, але ще й доброю та щедрою людиною, якої, на жаль, не вистачає».
Стін Петерсен: «Я пам’ятаю одну гру, коли гравець суперника падав головою на ворота. Гравець був без шолому, а ворота були закріплені довгими металевим трубами. Джонні врятував його від серйозних травм, поставивши подушечку захисту ніг перед стійкою воріт, щоб пом’якшити удар.
Тренер Панч Імлах вилаявся на Джонні за допомогу гостьовій команді, але я впевнений, що він зробив би це ще раз, якби в цьому була необхідність»
Кен Хундерт: «Мені було 10 років взимку 1960 року, коли Джонні Бауер вийшов із роздягальні «Ліфс» і подарував мені свою воротарську ключку. Велика доброта, яку, через 57 років, я пам’ятаю так, ніби це було вчора».
Фото: NHL, theglobeandmail.com, SportsNet, Toronto Star, Twitter/Jim Treliving, Santa Claus – Email Santa, Macleans
