Блог Синефилия

БЛОГОСКАР-2014. Пірати Сомалійського моря

На сході африканського континенту знаходиться країна половина жителів якої живуть менше ніж на 1 долар в день. В основному населення кочівники, що займаються тваринництвом. Але на початку 2000-х ця країна прославилась на весь світ. І прославили її не науковці чи спортсмени, а пірати. Ця країна - Сомалі, а піратами стають місцеві рибалки, які не мають особливого досвіду ведення бойових дій. Існує версія що сомалійських піратів місцеве населення вважає робінгудами, бо завдяки їм, в розрізненій постійними громадянськими війнами країні, ще вдається якось прожити.

Протягом 2009 року було проведено більше ніж 200 спроб захвату суден поблизу сомалійського узбережжя, у разі вдалих операцій пірати отримували викуп, що в середньому становив $3 млн. Зокрема, вони намагалися захопити контейнеровоз «Маєрск Алабама», що перевозив гуманітарну допомогу і комерційний вантаж. Власне про цю подію і йдеться у фільмі "Капітан Філліпс".

Можна сказати, що це стрічка про американську мрію, яку плекають пірати. Потенційний викуп за захоплене судно - єдина можливість покінчити із злиденним існуванням. Розвинені країни, що представлені потужними корпораціями, в промислових масштабах виснажують природні ресурси африканців, а потім кидають мізерні подачки у вигляді гуманітарної допомоги, яка часто й не доходить у повній мірі до тих, хто її потребує. Аборигенам лишається або змиритись з таким станом речей, або озброюватись і протиправно збільшувати свої статки.

Головний конфлікт стрічки - протистояння двох капітанів: самоназваного ватажка банди піратів Мусе і капітана Філліпса. Річард Філліпс, добропорядний сім'янин, і професіонал, який сумлінно виконує контрактні зобов'язання, він не поспішає здавати судно піратам і водночас турбується про безпеку команди. Не забуває про людяність, він надає першу медичну допомогу пораненому пірату. Філліпс намагається вмовити піратів залишити судно, забравши ті гроші, що на ньому є, і не вступати в перемовини з американськими військовими . Та піратів цікавить куди більша сума, чим та, яка є на «Маєрск Алабама», і вони не відмовляються від свого плану.

Напівдокументальна манера оповіді  звичний прийом для Грінграсса. що спеціалізується на фільмах такого типу. Серед його творчого доробку і фільм про викрадення літака 11 вересня 2001 року, і про громадянську війну в Північній Ірландії (хоча найбільший успіх принесли дві стрічки про Борна). Рваний монтаж і тремтлива камера покликані підсилити відчуття документальності. З цією ж метою на ролі піратів запрошено акторів сомалійців, що виглядають переконливіше своїх американських колег. Навіть, гра Тома Хенкса здається занадто професійною і виваженою на їхньому фоні, тому викликає відчуття умовності. Подібне відчуття створює і остання третина фільму, що переводить "Капітана Філліпса" в площину демонстрації професійності і злагодженості дій військових США.  

На початку фільму Філліпс, у розмові з дружиною, співчуває долі своїх дітей, яким буде складно працевлаштуватись в сучасному світі. А десь по той бік океану живуть однолітки його дітей, єдиний шанс яких на хороше життя це піратство. Босі й обдерті, на моторних човнах, озброєні автоматами Калашнікова, і осліплені бажанням збагатитися. Вони виходять на злочинний шлях, вступаючи  в поєдинок з есмінцями і натренованими підрозділами спецназу. Їх можна назвати жертвами обставин, але, скоріше, вони жертви американської мрії.

7/10

Інші рецензії "Синефілії" на номінантів "Оскара":

Гравітація (10 номінацій)

Автор

КОММЕНТАРИИ

Комментарии модерируются. Пишите корректно и дружелюбно.