Рецензія на фільм «Енола Холмс»

Новий фільм від Netflix про сестру Шерлока. Інтригує? Більш-менш. Найцікавішими пунктами для мене при перегляді були наступні:

1) Черговий Шерлок, цього разу від Кавілла;

2) Міллі Боббі Браун у головній ролі: потягне чи ні?

Не готовий сказати, що цей Шерлок поганий або хороший. Він просто ніякий. Кавілл продовжив грати Супермена і Відьмака - мені таке не зайшло. Проте, враховуючи другорядну роль персонажа, претензій до нього небагато. 

Те ж саме стосується Майкрофта (Сем Клафлін): для мене він завжди був скоріше негативним персонажем з паскудним характером, але Майкрофт в "Енолі" - це якась істеричка. 

Хелена Бонем Картер теж нечасто з'являється на екрані і зі своїм завданням впоралась.

Більшість екранного часу була відведена під Міллі Боббі Браун, і я мушу відзначити, що зіграла вона добре. Енергія персонажа, внутрішня драма, пошуки себе, симпатія до людей - все це можна було відчути. 

З плюсів також можу відзначити розмови з аудиторією в стилі Дедпула та деякі сюжетні ходи в стилі класичних детективів. 

На жаль, мінусів в фільму більше. 

Окрім сумнівного трактування персонажів, набридливою і зайвою виглядає постійна "феміністична повістка", якою "Енола" наповнена цілком і повністю. Так, ми зрозуміли, що жінкам в ті часи було складно, але якщо ви так наполягаєте на цьому питанні, то змініть назву фільму на щось типу "Енола Холмс та боротьба за рівноправ'я". 

Напрягли деякі сценарні ляпи: автономні автомобілі ми пропустимо, можливо вони за кадром заправились; але дівчинка, яка встає і б'ється через 10 секунд після удару прикладом в скроню дивує навіть у художньому фільмі. Можливо, це була Одді під прикриттям?)

Загалом, фільм не можна назвати однозначно поганим, але і чудовим його теж точно не назвеш. 

6 з 10