Маліновський поки навіть не в першій трійці – топ-8 українців у Серії А

8. Олександр Яковенко

Після успішного періоду в Бельгії для сина Павла Яковенка трансфер у Фіорентину влітку 2013 року виглядав як закономірний крок уперед. У Флоренції Сашко затримався лише на півроку, хоча контракт був підписаний на три сезони.

Вінченцо Монтелла, який тоді очолював “фіалок”, не розгледів у Яковенку-молодшому важливого гравця. У Серії А Олександр лише тричі з’являвся на полі (ще стільки ж – у Лізі Європи). Цікаво, що команда жодного разу в тих матчах не програла.

Далі на футболіста чекали оренди в Малагу і Ден Хааг та перехід у Динамо на правах вільного агента. Зрештою, Яковенко у 29 років завершив кар’єру і зараз працює в агентському бізнесі.

7. Василь Прийма

Вихованець київського футболу зробив собі ім’я в донецькому Металурзі. Після зникнення клубу (літо 2015 року) несподівано опинився в Торіно. Джан П’єро Вентура дав українцю дебютувати в матчі Кубка Італії, а от в чемпіонаті так жодного разу й не випустив на поле.

В лютому 2016-го Василь перебрався у Фрозіноне і вже з “канарками” зіграв у Серії А – загалом 5 матчів. Прийма залишився у клубі і після вильоту з еліти, а в Серії Б вже мав стабільне місце в основі.

6. Сергій Ателькін

Завдяки вдалим виступам за Шахтар (4 голи у чотирьох матчах) у Кубку кубків сезону-1997/98 Ателькін звернув на себе увагу італійського Лечче. Новачок Серії А розраховував на допомогу форварда у боротьбі за виживання.

Сергій стабільно отримував ігрову практику, але забивав рідко. Три голи українця за 929 хвилин на полі не врятували Лечче від вильоту. В Серії Б тоді діяв жорсткий ліміт на легіонерів, тому на цьому апеннінські пригоди Ателькіна завершилися.

5. Євген Шахов

Через 22 роки Лечче вкотре піднявся в еліту і знову покликав українця на допомогу. Євген Шахов переїжджав у Італію в статусі чинного чемпіона та володаря Кубка Греції. Хавбек був справжнім лідером ПАОКа, але бажання спробувати себе у топ-чемпіонату взяло гору.

У Фабіо Ліверані Шахов був гравцем основної обойми, провівши за сезон 24 матчі. Єдиний свій гол забив Фіорентині (1:3). Лечче не зміг уникнути вильоту, а Євген повернуся у Грецію – цього разу в АЕК до Дмитра Чигринського.

4. Руслан Маліновський

Єдиний у цьому рейтингу, хто ще має шанс покращити свої позиції. Минулий сезон став для українця дебютним в Аталанті і Серії А. Хоча Руслан не був стабільним гравцем основи, але спромігся забити 8 голів і віддати 6 асистів.

Джан П’єро Гасперіні продовжує шукати Руслану оптимальне місце у своїх схемах, а сам футболіст не припиняє прогресувати. Залишається взяти з Аталантою один-два трофеї, і Маліновський міцно закріпиться у когорті найкращих українців в італійському чемпіонаті.

3. Олександр Заваров

Ходять легенди, що Мішель Платіні особисто рекомендував Ювентусу підписати Заварова на своє місце. Олександр був одним із перших, хто зумів прорвати “залізну завісу” СРСР і опинитися у топ-клубі.

За неофіційною інформацією, Динамо отримало за той трансфер величезні, як на 1988 рік, 4 млн євро, а сам футболіст затримався у Турині на 2 сезони. Невдала адаптація та регулярні конфлікти з керівництвом не завадили Заварову виграти зі “Старою синьйорою” Кубок Італії і Кубок УЄФА, після чого хавбек продовжив свій вояж уже у Франції.

2. Олексій Михайличенко

Потрапив у Сампдорію в 1990 році – “золотий час” для команди. Тоді в Генуї запалювали Манчіні та Віаллі, а ворота захищав молодий Пальюка. Саме в такій компанії Михайличенко відразу зумів вибороти собі місце у старті та допоміг команді здобути єдиний в її історії чемпіонський титул.

Запам’ятався Олексій ще й тим, що забивав Мілану у фіналі Суперкубка УЄФА. Тоді протистояння складалося з двох матчів і завершилося підсумковою перемогою “россонері” (2:0, 1:1). По завершенні свого єдиного сезону на Апеннінах Михайличенко поїхав у Рейнджерс, який тоді був одним із найсильніших не лише у Шотландії, а у всій Великій Британії.

1. Андрій Шевченко

Подвиги нашої легенди в Італії варті окремого матеріалу, навіть не одного. Ми ж обмежимось лише констатацією фактів. Шевченко – абсолютно найкращий українець в Серії А, та серед найкращих гравців чемпіонату без будь-яких географічних або часових обмежень.

Андрій за два заходи сумарно провів у Мілані 8 сезонів. Зібрав повний комплект національних (Скудетто, Кубок і Суперкубок) та міжнародних (Ліга чемпіонів, Суперкубок Європи) титулів. Виграв “Золотий м’яч” і зі 175 голами став другим бомбардиром клубу за всю історію.

Наразі важко уявити, що найближчим часом комусь із українців вдасться затьмарити Шевченка. А поки ж він сам провів у Серії А більше матчів (227), ніж решта наших земляків разом узяті (169).