Анчелотті вже вчить Клоппа футбольної тактики, а Баварія досі страждає через звільнення італійця

Керівництво будь-якого клубу позиціонує своє дітище як унікальну команду. Хтось вихваляється музеєм з трофеями, хтось кількома поколіннями успішних вихованців, у когось надуспішна фінансова стратегія, а хтось – просто особливий. Схоже, саме до останньої категорії можна записати мюнхенську Баварію.

Найуспішніший німецький футбольний клуб останнім часом став одним із найцитованіших у світовій пресі. Щоправда інфоприводом все рідше стають гучні перемоги “ротен” на футбольному полі, а частіше – скандали. При чому, скандали в середині команди.

Трохи більше, ніж рік тому, Баварія звільнила Карло Анчелотті з посади головного тренера. Варто зазначити, що ключову роль відіграли не погані результати, а зіпсовані стосунки з гравцями команди. Фактично, саме футболісти змусили керівництво попрощатися з італійцем.

Лідери мюнхенського клубу відкрито критикували методи роботи Анчелотті. Наставника звинувачували в тому, що той більшість обов’язків делегував своїм помічникам, серед яких також значився його син. А сам тренувальний процес був настільки легким, що футболісти були змушені таємно влаштовувати додаткові заняття. “Краще тренуватися з командою мого сина, ніж з Анчелотті”, – заявив тоді Ар’єн Роббен.

Важко назвати звільнення італійця помилкою. Особливо, якщо зважити на успіхи Юппа Хайнкеса, який був змушений в екстреному порядку відновлювати тренерську кар’єру. Однак саме тоді керівництво Баварії допустило стратегічну помилку. Гравці зрозуміли, що саме вони – головні в команді, і що їм під силу приймати доленосні рішення в клубі.

Після “провалу” в Мюнхені більшість топ-клубів перестали бачити в Анчелотті фахівця, який здатен досягати найвищих цілей. Карло неодноразово натякав, що хотів би повернутися до роботи в АПЛ, тим більше влітку Челсі та Арсенал шукали нових наставників, але він так і не отримав пропозиції з Англії.

Президент Наполі Ауреліо Де Лаурентіс виявився найбільш спритним у цій ситуації. І хоча раніше Анчелотті неодноразово заявляв, що для нього в Італії є тільки два клуби – Рома та Мілан, був змушений погодитися очолити “партенопейців”. Це рішення було більше вимушеним, аніж бажаним. Відновлювати репутацію потрібно, а кращих пропозицій просто не було.

Наразі вже можна сміливо стверджувати, що “тато Карло” не помилився. Наполі вже зараз не схожий на команду Саррі. Команда стала менше акцентувати увагу на збереженні м’яча, але при цьому стала більш прагматичною в захисті, та більш непередбачуваною в атаці. Так, завадити Ювентусу здобути черговий титул чемпіона Італії навряд чи вдасться, але те, що Анчелотті дарма проігнорували в Англії, він уже довів.

Звісно, йдеться про матч з Ліверпулем у груповому етапі Ліги чемпіонів. Команду Юргена Клоппа вже давно не доводилося бачити настільки безпорадною. Хоча “червоні” традиційно більше тримали м’яч, але за 90 хвилин так і не зрозуміли, що можна зробити із цим Наполі, вперше із 2006 року не завдавши жодного удару в площину воріт. Цим матчем Анчелотті довів, що як і в старі добрі часи здатний дати тактичний урок лідерам тренерського цеху сьогодення.

Баварія, тим часом, продовжила пошуки “свого Гвардіоли”, запросивши на посаду головного тренера Ніко Ковача, який, вже підписавши контракт з “ротен”, зі своїм Айнтрахтом обіграв їх у фіналі Кубка Німеччини. Початок кар’єри у Мюнхені видався приголомшливим: його нова команда знищила колишню у матчі за Суперкубок (5:0). Але справжні випробування були тільки попереду.

Варто було лише не виграти кілька матчів, як у ЗМІ знову заговорили про те, наскільки хитким стало крісло під наставником Баварії. І це при тому, що у жодному турнірі ситуація не виглядає критичною. Погодьтеся, відставання у чотири очки від першого місця у турнірній таблиці Бундесліги це не те, за що варто звільняти тренера.

Але й у цій ситуації звертає на себе увагу знайомий нюанс… Гравці мюнхенського клубу незадоволені методами роботи Ніко Ковача. І знову не бояться говорити про це публічно. Зокрема, нещодавно видання Bild повідомило, що футболісти “ротен” обурені (увага!) збільшенням фізичних навантажень на тренуваннях. Це могло б бути смішно, якби не було так сумно (с).

Виходить, що гравцям Баварії потрібен особливий тренер. Він повинен просто не заважати “професіоналам” робити свою роботу. Бо ж виходить, що краще за футболістів ніхто на грі не розуміється. Саме вони найбыльше переймаються долею команди. Щоправда виходить у них поганенько.

У Алекса Фергюсона в Манчестер Юнайтед було одне дуже важливе правило: жоден гравець не може бути важливішим за клуб. Схоже, в Мюнхені не дуже поділяють думку шотландського фахівця. Принаймні звільнення Ніко Ковача, яке, впевнений, нікого не здивує, вкотре покаже, хто насправді приймає рішення в Баварії.