Друге дихання «команди одного сезону»

"Лестер" - команда, історія якої досить непередбачувана та по істині дивовижна. Клаудіо Раньєрі пішов з команди, яку сам і побудував. Так, це напрочуд дивне рішення японського власника англійської команди. Але сумувати за незмінним та таким близьким для себе тренером немає коли. У "Лестера" ще матчі за виживання в Англійській Прем'єр-Лізі та боротьба за титул Ліги Чемпіонів. Крейг Шекспір, який зараз за кермом "Лестера" мусить сприяти поверенню Чемпіона Англії на той рівень, який команда демонструвала весь попередній сезон. 

Цікаво, хтось вірив в те, що пригнічений "Лестер" зможе бодай за щось поборотися в наймасштабнішому турнірі Європи? Я думаю, що після того, що зробила команда тоді ще італійського наставника Клаудіо Раньєрі, варто вірити в футбольні дива. Тим паче, що після першого матчу в Іспанії "стояча" команда "Лестер" залишила для себе шанс на прохід далі в Лізі Чемпіонів. "Лестер" переміг тричі поспіль. Дива трапляються. Таким успіхом "лиси" можуть похвалитися вперше в цьому сезоні. Якщо це реакція на звільнення Клаудіо Раньєрі, то можна сміливо казати про те, що досвідчений наставник знову допоміг своїй вже колишній команді. 

Повертаючись до матчу з "Севільєю", яка з величезною мотивацією виходила на гру з "Лестером", варто зауважити, що команда Хорхе Сампаолі не очікувала на такий розвиток подій в матчі. Гол "Лестера" всередині 1 тайму змусив тренера іспанського клубу змінити щось в грі своєї команди, адже за рахунку 1-0 далі проходив саме "Лестер", завдячуючи тому самому забитому на виїзді м'ячеві. Звісно, не обійшлось в матчі і без частки везіння. "Лисам" відверто щастило як з вилученням Саміра Насрі, так і з нереалізованим пенальті. Каспер Шмейхель у другій ситуації спершу виставив себе, як людину, що майже перевела матч в додатковий час на користь команди Сампаолі, цим самим підставивши себе, а потім власноруч виправив ситуацію сейвом після 11-метрового, який явно ввійде в історію. Щодо ситуації з червоною, я б це обгрунтував, як провокацію з боку нападника англійської команди Джеймі Варді. 

"Лестер" знову переписує історію. Деб'ютант Ліги Чемпіонів переграє переможця минулорічної Ліги Європи. Голи капітана "Лестера" Моргана та крайнього вінгера Олбрайтона допомогли Чемпіону Англії дібратися вже 1/4 фіналу Ліги Чемпіонів. А далі важче. Хоча, після всіх подій, можна очікувати всякого. Варто задуматись, які дивовижні моменти переживаємо ми - футбольні вболівальники та просто любителі цього виду спорту. Це вже не вид спорту. Це схоже на щось набагато більше. Як не дивно, це схоже на життя. Англійська команда має якусь чарівну ауру. Коли в них вже ніхто не вірив, вони почали робити те, що від них хотілося бачити ще на початку сезону. Шкода, що вже без Раньєрі.

Якщо в матчі, який "Лестер" програв (тут причина очевидна - на полі не було команди), то на своєму полі в матчі-відповіді "лиси" показали, що вони є єдиним цілим, однією командою, в якій кожен гравець виконує неймовірно важливу роль, тут йдеться не лише про тих людей, які віддають сили на футбольному полі, а й про тих, хто сидить на лаві запасних, про тренерський штаб, в якому так бракує однієї такої важливої для клубу людини. "Лестер" продовжує дивувати, змушує повірити в те, що їхня казка ще далеко незавершена. Всі вони - від голкіпера й до останнього вболівальника, від капітана до головного тренера показують, що далі буде. А ось, що буде - це вже зовсім інша історія.