Китайський сюрприз, або що для Мілана означатиме не перехід у власність китайців

Скажу відверто, цієї новини я не очікував, а коли вона трапилася це для мене було наче грім серед ясного неба – Мілан у визначені терміни (вже вкотре) не став китайським. Точніше не змінився його теперішній власник.

Я спробував розібратися в причинах того, що коїться в Мілані (який цими днями святкує своє 117 день народження).

Вже вдруге Мілан не змінив власника. Якщо перший раз це було пов’язано з тим, що один китаєць відмовився купляти, а інші не встигли вчасно оформити договір продажу (чи не хотіли?) то тепер всі причини в італійській корупції та тяганині бюрократичній. Принаймні всі італійські джерела, починаючи офіційним сайтом Мілана і закінчуючи Гадзетто делло Спорт пишуть про це. Чи так воно питання.

Я задався питанням, а що може означати для россонері відстрочка до березня наступного року. Якщо вірити La Gadzetta dello Sport то нічого. На рахунках Берлусконі 200 мільйонів. 100 перший транш і 100 за відстрочку перемовин. Найстрашніше, що може бути, це його керівництво. Втім, я схильний до думки, що китайці цього не допустять.

Ключове питання, яке турбує всіх вболівальників россонері це буде чи не буде трансферна кампанія зимова. Тут можу виказати лише свою думку. Все впирається в гроші. Якщо китайці будуть згодні компенсувати Берлусконі умовно 150 мільйонів на трансфери, то гравці під Монтеллу і гравці, які потрібні, а не просто баласт в клубах будуть, якщо ні доведеться чекати березня 2017 року.

Адже окрім нових гравців є багато гравців, які є баластом для команди і від них потрібно позбавлятися. За часів Берлусконі цього не робилося, прийшла пора чистити авгієві конюшні россонері.