Найбрутальніший тренер України

Одіозний, харизматичний, матюкливий. І хоча на перший погляд не надто врівноважений - це зовсім не так. Він вже давно став символом «Волині» та усього українського футболу. Сьогодні Віталію Кварцяному виповнюється 60 років.

«Брутальний футбол» не наважився зателефонувати до брутального тренера, а то ще б послав нас якнайдалі. Та й негоже людину у свято турбувати. Ну і номера його телефону у нас не було... Ой, щось ми відволіклися.

Левову частину кар’єри футболіста Кварц провів у «Торпедо», як тимчасово була перейменована «Волинь». Левову частину - це 9 років. І нападником він був дуже непоганим. 273 матчі за луцьку команду і аж 211 голів. Просто таки МЕССІанська результативнісь.

Розпочав же кар’єру гравця у СКА, але тому що з Чити. В таку далечінь бравого солдата Вітьку занесла служба в армії. Армійські будні принесли нашому ювіляру 23 забитих м’ячі у 49 поєдинках.

«Прибор». Саме там Кварцяний завершував кар’єру гравця і потроху вчився бути тренером. Словом, був граючим тренером команди приладообладнювального заводу. А ви ж знаєте, як на заводах прийнято спілкуватися. «Ей ти бл, якого х ні х не робиш?», «Ану подай мені ту х швидко, а то як переє, то тобі та х в ж поміститься, може тоді почнеш хеачити». Ну десь приблизно так... Тож не виключено, що разом із навиками тренера, саме в «Приборі» Кварцяний освоював ази своєрідного ораторського мистецтва.

Тренер із Віталія Володимировича вдався на славу. І хоча у його наставницькій долі було багато клубів, все одно він буде асоціюватися лише з «Волинню», яку тренує ось уже 15 років. З «Волинню», в яку у якості наставника повернувся вже втретє і, сподіваємось, надовго. Між другим і третім пришестям Кварцяний потренував «Кривбас» і запорізький «Металург», проте успіхів із цими командами досягти не вдалося. А от після його повернуння у Луцьк «Волинь» одразу ж видозмінилася у кращу сторону. Ну ЙОГО це команда!

Віталій Володимировий чудово вміє знайти підхід до футболістів. Як розповідав «Брутальному Футболу» один знайомий голкіпер, він декілька днів ходив на тренування із вивихом чи то розтягненням (ну не згадаємо точно, а обманювати не хочемо, прим. «БФ») руки, бо не знав, як про травму повідомити ВВК. А про спілкування Кварцяного з Хачеріді ми навіть писали.

Та й узагалі, писали про пана Віталія багато цікавих речей. Але, на перший погляд, якось не надто пoзитивно писали. Та це все з любов’ю. Бо такі люди зачаровують. Бо такі люди дійсно люблять футбол.

Нещодавно тренер донецького «Металлурга» Юрій Максимов сказав: «Нас в УПЛ таких четверо: я, Павлов, Лужний та Кварцяний». Під словом «таких» він мав на увазі тих, що під час матчу перебувають разом з командою на полі, тих, кого переповнюють емоції на післяматчевих інтерв’ю і вони, не помічаючи камер, говорять усе що думають. Тих, яких хочеться щоб у футболі було побільше. З Днем Народження, Віталію Володимировичу. Здоров’я Вам і успіхів на тренерській ниві з «Волинню». Бо знаємо, що для Вас це найважливіше.